Позначка: новини

У Києві ледь не дійшло до бійки між заступницею мера Віталія Кличка Ганною Старостенко та Максимом Бахматовим, який нещодавно за рішенням президента Володимира Зеленського очолив Деснянську районну адміністрацію.

Відповідні кадри з’явилися в українських Telegram-каналах.

На відеозаписі видно, як Старостенко, яка представляє інтереси мешканців Деснянського району, прийшла на публічний звіт голови РДА і спробувала виступити.

Бахматов у відповідь почав виривати в неї мікрофон, не даючи можливості висловитися. У підсумку зав’язалася суперечка, під час якої обидва учасники звинуватили один одного в нападі.

Він сказав, що посадовець “напала на людину президента”, додавши, що її потрібно вивести із залу або сісти і “мовчки слухати до кінця виступ”.

Варто зазначити, що в минулому Бахматов був коміком українського гумористичного телешоу Comedy Club, а у 2019-2020 роках працював радником Кличка. Відомо, що між Офісом президента України та мером Києва триває затяжний конфлікт.

У разі ухвалення закону, що посилює відповідальність за відмову виконувати накази командування, кількість добровольців у лавах українських захисників помітно знизиться, а кількість тих, хто опиниться в СЗЧ, навпаки, зросте.

Про це сказав Станіслав Бунятов, боєць підрозділу “Айдар”, у своєму Telegram.

За його словами, на сьогоднішній день у судових розглядах можна аргументувати відмову від виконання наказу, проте відсутня професійна система військових судів, здатна розглядати подібні справи об’єктивно.

Бунятов зазначає, що в армії постійно всі проблеми лягають на плечі простих бійців і молодший командний склад. А генерали, які “через свою непрофесійність втрачають тисячі бійців і величезні ділянки території”, залишаються безкарними.

Український захисник переконаний, що якщо такі односторонні ініціативи стануть законом, військових-добровольців значно поменшає, тому що “при такому розкладі простіше буде погодитися з наказом, відправитися до СЗЧ і там дочекатися закінчення війни та амністії”.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що українська влада хоче запровадити покарання для військовослужбовців через невиконання наказу командира у вигляді 5-10 років ув’язнення.

В Україні в оборонній галузі розкрили махінації на майже 250 млн гривень, а за останні два тижні під варту потрапили 16 фігурантів.

Про це розповіла пресслужба Офісу генпрокурора.

Там сказали, що серед підозрюваних опинилися колишній топменеджер департаменту закупівель Міноборони, командири військових підрозділів, керівники профільних служб і глави приватних структур. Щодо дванадцяти з них обвинувальні матеріали вже передано до суду.

Слідчі з’ясували, що армії постачали спорядження сумнівної якості на 230 млн гривень, закуповували непотрібне програмне забезпечення для військових потреб, що обійшлося бюджету в 1,8 млн.

Крім того, правоохоронці розкрили схему з незаконним списанням і розкраданням дизпалива на 1,7 млн, а також аферу з продовольством для ЗСУ – директорка компанії привласнила 8 млн, поставляючи неякісні продукти.

Також ще майже 5 мільйонів пішли на незаконні премії військовим, які не брали участі в боях.

Верховна Рада розглядає ініціативу, спрямовану на посилення відповідальності для військових, які не послухалися наказу командира. Їм може загрожувати від 5 до 10 років ув’язнення без права на пом’якшення вироку або призначення випробувального терміну.

Документ уже з’явився на сайті парламенту, передає “Судово-юридична газета”.

Наразі, за інформацією ЗМІ, стаття 402 передбачає лише умовне покарання за відмову виконувати розпорядження командування. Розробники нової норми впевнені, що за непослух військового наказу необхідні суворіші заходи.

Водночас наголошується, що ці зміни не торкнуться статей, що стосуються самовільного залишення частини і дезертирства – за ними і зараз неможливо призначити умовне покарання.

Комітет Ради, що відповідає за питання правоохоронної діяльності, планує розглянути цей проєкт сьогодні, 27 серпня. Якщо ініціатива отримає схвалення, депутати зможуть винести її на голосування вже у вересні.

Американський нафтовий гігант ExxonMobil веде приховані консультації з представниками “Роснефти” про можливе повернення до освоєння родовища “Сахалін-1”.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Інформатори видання стверджують, що один із топ-менеджерів корпорації вже обговорював деталі цього питання – за умови, якщо Вашингтон і Москва дадуть згоду в рамках врегулювання війни в Україні.

У переговорах ключову роль відіграє один із керівників компанії, Ніл Чепмен. Крім того, глава Exxon Даррен Вудс порушував тему відновлення діяльності в РФ у бесіді з президентом США Дональдом Трампом.

Журналісти кажуть, що діалог між Exxon і російською стороною став особливо інтенсивним після зміни влади у США в січні 2025 року.

Під час саміту на Алясці президент РФ підписав указ, який усуває одну з бюрократичних перешкод для повернення Exxon – тепер іноземним компаніям дозволено володіти частками в російській організації, що управляє «Сахаліном» після відходу американців.

У статті йдеться, що майбутнє повернення корпорації залежить від умов, які висуне Кремль. Американський концерн має намір відшкодувати втрати, яких зазнав через вимушений відхід із проєкту.