Українські науковці розроблять 22 унікальні проєкти на державне замовлення

Уряд затвердив перелік із 22 наукових проєктів, які вперше будуть створені за державним замовленням – це новий підхід до інтеграції науки в реальний сектор економіки.

Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

За словами міністра, раніше науковці самостійно обирали теми для досліджень. Наразі пріоритети визначаються відповідно до потреб ключових галузей: оборони, економіки, медицини, екології та цифровізації.

Серед основних напрямів, за якими працюватимуть науковці, такі:

— Національна безпека: створення інноваційних технологій для посилення обороноздатності країни.

— Енергетика: розробка технологій отримання водневого палива.

— Агросектор: подолання наслідків бойових дій на сільськогосподарських землях.

— Медицина: нові методи діагностики та лікування онкологічних захворювань, розвиток реабілітаційних технологій із використанням штучного інтелекту.

— Екологія: вирішення проблем, спричинених руйнуванням Каховської ГЕС та Каховського водосховища.

— Цифровізація: впровадження рішень на основі штучного інтелекту.

На реалізацію цих проєктів держава виділила понад 186 млн гривень, а науковцям надається два роки для завершення робіт і створення рішень, готових до практичного впровадження.

Ініціатива реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та інших міністерств.

Український дім у Давосі: головний акцент на міжнародній підтримці України

Український дім у Давосі відкриває свої двері під час Всесвітнього економічного форуму з 20 по 23 січня. У центрі уваги — питання зміцнення міжнародної підтримки України та обговорення глобальних викликів.

Про це повідомляє Укрінформ.

Захід розпочнеться 20 січня о 16:00 за центральноєвропейським часом. У програмі заплановані панельні дискусії за участю провідних українських та міжнародних експертів. Перша дискусія буде присвячена спільним інтересам США та України. Після цього відбудеться пряма трансляція інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

Серед ключових спікерів чотириденної програми — перший віцепрем’єр-міністр економіки Юлія Свириденко, віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, а також радник президента України з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

Український дім стане майданчиком для обговорення не лише економічних питань, але й стратегічних перспектив для України в контексті глобальної співпраці. Президент України Володимир Зеленський виступить 21 січня зі спеціальним зверненням на Всесвітньому економічному форумі.

Нагадаємо, цьогорічний форум у Давосі, який проходить з 20 по 24 січня, стане вже 55-м за рахунком.

Диво на фронті: невідомий FVP-дрон врятував життя дитині

У мережі з’явилися унікальні кадри, які стали символом людяності у жорстоких умовах війни.

На відео оператор FPV-дрона, помітивши дитину на руках військового, прийняв рішення не атакувати автомобіль.

На записі видно, як дрон спочатку бере курс на транспортний засіб, але потім зависає і розвертається в інший бік, відмовляючись від удару.

Джерело: Telegram-канали

Наразі невідомо, кому саме належав транспортний засіб і чия сторона управляла FPV-дроном. Є припущення, що це могла бути евакуація цивільних із зони бойових дій, проте деталі та точне місце події залишаються невідомими.

Користувачі мережі відзначають цей випадок як винятковий приклад людяності, який нагадує, що навіть у жорстоких умовах війни є місце для співчуття та моралі.

Репресії в окупованому Криму: як росіяни тиснуть на українців у колоніях та фабрикують справи

У тимчасово окупованому Криму російська влада продовжує посилювати репресії проти українців: вони фабрикують справи за статтями “державна зрада”, “тероризм”, “екстремізм” та “дискредитація російської армії”.

Про це повідомила журналістка Олександра Єфименко в ефірі Громадського радіо.

За її словами, останнім часом зросла кількість справ проти жінок. Відомо, що філолог із Севастополя Оксана Сенеджук та юристка з Ялти Людмила Колесникова стали жертвами таких переслідувань. Проти обох відкрито справи за статтею «державна зрада».

Людмила Колесникова, яка раніше працювала слідчою в Криму, була затримана російськими силовиками у травні 2024 року після поховання своєї матері. Її звинуватили у «дрібному хуліганстві», а потім відкрили кримінальну справу. У жовтні стало відомо, що Колесникова два місяці перебувала у СІЗО без офіційного статусу.

Подібний механізм використовують для фабрикування справ. Спочатку людину звинувачують за адміністративною статтею, що дозволяє проводити обшуки та затримання, а потім відкривають кримінальну справу. Така схема застосовувалася, наприклад, щодо художника Богдана Зізи з Євпаторії, якого звинуватили в “тероризмі” за те, що він облив будівлю адміністрації синьо-жовтою фарбою.

Журналістка також наголосила на посиленні умов утримання українців у російських колоніях. Відомо, що Руслан Месутов, Ремзі Бекіров, Муслім Алієв та Теймур Абдуллаєв перебувають у суворих умовах або в одиночних камерах. Абдуллаєв, зокрема, був покараний через виконання ранкової молитви. Такі дії часто супроводжуються дискримінацією за релігійними ознаками.

Крім цього, адвокати, які захищають українців у Криму, стикаються з переслідуваннями. Більшість з них мають адміністративні статті за публікації в соціальних мережах, а дехто був позбавлений адвокатського статусу, що унеможливлює їхню роботу у кримінальних справах.

Україна перенесе частину інфраструктури державних реєстрів до Естонії та Латвії

Україна планує розмістити частину своєї інфраструктури державних реєстрів на території Естонії та Латвії після масштабної кібератаки, яка вразила державні бази даних.

Про це заявила міністр юстиції Олена Стефанішина.

Вона повідомила, що всі реєстри Міністерства юстиції, які зазнали пошкоджень внаслідок хакерської атаки, повністю відновлять роботу в понеділок, 20 січня. Це дозволить знову забезпечити доступ до послуг, які були недоступними через збій.

Нагадаємо, 19 грудня російські хакери здійснили масштабний кібератаку на державні реєстри України. Через цей інцидент громадяни тимчасово втратили доступ до ряду послуг, пов’язаних із державними реєстрами.

Міністр наголосила, що розміщення інфраструктури в Естонії та Латвії є важливим кроком для забезпечення безпеки та стабільності роботи українських реєстрів.

Україна готується перейти від долара до євро: НБУ анонсував важливі зміни

Національний банк України планує поступову зміну валютної системи, замінюючи долар США на євро як основну валюту в економічних розрахунках країни.

Про це заявила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова під час телемарафону.

За словами Рожкової, орієнтація на євро є стратегічно обґрунтованою, оскільки Україна активно просувається до інтеграції з Євросоюзом. Вона зазначила, що більш тісна прив’язка до євро відкриє додаткові можливості для розвитку торгівлі та експорту з країнами ЄС.

“Враховуючи наш курс до євроспільноти, це точно реальність, яка станеться. Якщо ми хочемо стати частиною Європейського Союзу, мати доступ до їхніх ринків як експортери, як імпортери, зрозуміло, що ми повинні мати прив’язку до тієї валюти, в якій проводять більшість операцій”, – заявила Рожкова.

Перехід до євро, за її словами, передбачає поступове запровадження змін. НБУ ретельно розробляє стратегію, щоб уникнути економічних потрясінь, особливо в умовах війни. Рожкова наголосила, що такі перетворення мають відбуватися максимально обережно.

“Зараз, в умовах викликів, пов’язаних із війною, які самі по собі є шоком для економіки, можливо, це не найкращий час… Ми будемо уникати будь-яких шоків”, – підкреслила вона.

Хоча конкретні дати впровадження змін ще не визначені, НБУ планує реалізувати цей процес у декілька етапів, забезпечуючи комфортні умови для всіх учасників ринку.

Ракетний удар по Кривому Рогу: кількість постраждалих зросла до 14

Кількість постраждалих унаслідок ракетного удару по Кривому Рогу, завданого російськими військами, зросла до 14 осіб.

Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак у своєму Telegram-каналі.

Серед постраждалих – четверо дітей. Наймолодшій дівчинці лише 1,5 року. Також поранень зазнали дівчинка 9 років, яку госпіталізовано, та хлопчики 9 і 12 років. Медики оцінюють стан госпіталізованої дівчинки як відносно задовільний. Загалом у лікарнях перебувають п’ятеро поранених, троє з яких у важкому стані.

Сьогодні ворог завдав двох ударів по місту балістичними ракетами. Загинули четверо мешканців. Було пошкоджено чотири багатоповерхівки, 17 приватних будинків і близько десяти автомобілів. Наслідки атаки залишаються значними.

У місті організовано штаб допомоги постраждалим мешканцям. Люди можуть отримати будівельні матеріали для термінового ремонту пошкодженого житла, а також подати заяву на матеріальну допомогу від міської влади.

20 січня оголошено у Кривому Розі Днем жалоби за загиблими унаслідок цієї жорстокої атаки.

Новий глава Мінфіну США оголосив про 100% підтримку посилення санкцій проти Росії

Майбутній міністр фінансів США Скотт Бессент під час слухань у сенатському комітеті з фінансів заявив про свою повну підтримку посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “News.online.ua”

За інформацією джерела, посадовець розглядає таке рішення як частину стратегії адміністрації Дональда Трампа для досягнення мирної угоди між Україною та Росією.

Скотт Бессент прямо звернувся до посадовців РФ, зазначивши, що вони мають бути готові до жорсткіших економічних обмежень:

“Якщо мене затвердять на посаді, і якщо президент Трамп попросить у рамках своєї стратегії завершення війни в Україні, я на 100% підтримаю посилення санкцій”.

Він наголосив, що насамперед посилення санкцій стосуватиметься російських нафтових гігантів. За словами Бессента, економічний тиск має досягти такого рівня, щоб примусити країну-агресора сісти за стіл переговорів.

Майбутній міністр також розкритикував санкційну політику адміністрації Джо Байдена, назвавши її недостатньо жорсткою.

Кір Стармер в Україні: миротворці, переговори та “столітнє партнерство” із Британією

Візит прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до Києва викликав низку запитань щодо можливих домовленостей і стратегії у сфері безпеки та відбудови України.

З огляду на нещодавнє підписання “Хартії про 100 років партнерства” між нашими державами та потребу Європи узгодити власну позицію напередодні ймовірних переговорів за участі США, візит Стармера набуває особливого значення.

Із наближенням потенційних переговорів щодо припинення вогню (чи то за ініціативи майбутньої адміністрації Трампа, чи під егідою інших акторів) у Європі формується нова коаліція країн, які прагнуть консолідуватися навколо спільного бачення безпеки та геополітики. Сполучене Королівство, своєю чергою, робить ставку на посилення власного впливу в регіоні.

Хоча конкретна назва або формат такої групи ще не зафіксовані, є відчуття, що ключові європейські гравці хотіли б виступити єдиним фронтом у переговорах із США, особливо з огляду на можливий вплив Трампа. Відтак Лондон не лише розбудовує двосторонні зв’язки з Україною, а й прагне стати одним із “голосів” Європи у майбутніх перемовинах.

Якщо Дональд Трамп повернеться до керма в США, доведеться шукати нові формати взаємодії. Позиція Великої Британії може відіграти роль “важеля” для узгодження інтересів між Європою та Вашингтоном.

“Хартія про 100 років партнерства”: що це означає?

Під час візиту Кіра Стармера Україна та Британія підписали масштабну угоду про співпрацю на століття вперед — “Хартію про 100 років партнерства”.

—  Зміцнення безпеки: Очевидно, що ці сто років — швидше символічний горизонт, проте він покликаний продемонструвати довгострокову підтримку в оборонній сфері, що залишається життєво важливою на тлі тривалої агресії з боку РФ.

— Інвестиційні й технологічні програми: Британія, попри власні економічні труднощі, одна з перших задекларувала підтримку відбудови України. Зараз, імовірно, такі програми переглядатимуться й уточнюватимуться з урахуванням реальної ситуації на фронті та в британській економіці.

Це “столітнє” партнерство не означає, що питання негайної військової допомоги чи фінансування вирішені автоматично. Проте дає сигнал: Велика Британія планує залишатися стратегічним союзником України навіть після активної фази бойових дій.

Миротворці: “бути” чи “гарантувати”?

Однією з тем, яку активно обговорюють навколо візиту Стармера, є можлива участь британських (чи загальноєвропейських) миротворчих контингентів в Україні.

У британських колах, за наявною інформацією, йдеться не стільки про розгортання миротворців зараз, скільки про готовність гарантувати виконання майбутніх домовленостей, якщо вони будуть досягнуті на переговорах. Або ж забезпечити “захисну парасольку” у разі перемир’я, щоби Росія не порушила його знову.

Аналогічні обговорення йдуть і з французькою стороною. Можливо, “миротворча місія” стане спільним проєктом кількох ключових країн ЄС за підтримки Лондона, що посилило би європейську суб’єктність на переговорах.

Якщо миротворці справді з’являться в Україні, постане питання мандату: яким буде формат цієї місії — під егідою ООН, ЄС, окремої коаліції держав? Росія, вочевидь, не надто зацікавлена пускати на Донбас чи в Крим будь-які “сили Заходу”. Тож реалізація такої ідеї залежить від безлічі дипломатичних компромісів.

Економічне відновлення: уроки з минулого і нові виклики

Велика Британія належала до перших країн, які публічно заявляли про допомогу в повоєнній відбудові України. Однак із плином часу з’ясувалося, що і у самого Лондона не бракує фінансових труднощів.

На думку економічних аналітиків, Британії доведеться переглянути початкові плани, зосередившись на більш вузьких напрямках: інфраструктура цифрової трансформації, логістика, інноваційний сектор. Саме ці сфери можуть принести найбільший взаємний зиск.

Поряд із цим, залишається актуальним питання залучення заморожених російських активів, про яке згадувала Німеччина і яке підтримують окремі країни Великої сімки. Якщо Велика Британія погодиться на механізм їх використання, можливо, це стане вагомим внеском у відбудову України.

Кому потрібен візит і що далі?

Для Києва приїзд Стармера — нагода вкотре нагадати про потреби у зброї та політичній підтримці, а також обговорити варіанти, як вигідніше залучити Великобританію до формату миротворчих ініціатив. Паралельно це спосіб “відчути” настрої Лондона щодо майбутніх переговорів і поставити непублічні вимоги/бажання на стіл.

Лондон демонструє, що залишається вагомим гравцем у європейській політиці, навіть після Brexit. Зміцнення відносин із Києвом допомагає Британії зберігати обличчя “глобальної сили”, здатної впливати на події в регіоні. Крім того, Стармеру потрібно закріпити за собою образ лідера, що ініціює дипломатичні кроки, аби не пасти задніх у порівнянні з США чи Німеччиною.

Таким чином, візит Кіра Стармера в Україну вписується в ширший контекст, де ключові європейські та американські гравці обговорюють, як завершувати або “заморожувати” конфлікт із Росією. Головна інтрига полягає у тому, чи готовий Лондон допомогти Україні миротворчою місією і які гарантії безпеки пропонуватиме, якщо переговори таки відбудуться.

Паралельно Хартія про “столітнє партнерство” з Лондоном підтверджує, що Україна шукає тривалу підтримку та прагне втримати британську увагу — не лише для воєнних потреб, а й для майбутнього відновлення. Проте реалізація таких домовленостей залежатиме від того, наскільки Велика Британія зможе (і захоче) дотримуватися фінансових зобов’язань у часи внутрішніх економічних викликів.

Зрештою, у такому мінливому геополітичному середовищі кожна зустріч високопосадовців — це додаткова нагода вплинути на потенційні підсумкові сценарії. Якщо найближчими місяцями розпочнеться дипломатичний рух навколо припинення вогню, роль Великої Британії — як учасника можливої миротворчої ініціативи — лише зростатиме. Але чи будуть ці ініціативи справді дієвими, покаже тільки час.