Поразка України обійдеться США на $808 млрд дорожче, ніж допомога – дослідження

Перемога Росії у війні проти України створить для США значно більші фінансові витрати, ніж нинішня підтримка Києва.

Про це йдеться у доповіді Американського інституту підприємництва (AEI), передає Цензор.Нет з посиланням на Bloomberg.

За оцінками AEI, якщо Росія досягне успіху, США доведеться витратити додаткові $808 мільярдів на стримування потенційних агресивних дій Кремля в Європі. Це підвищить військовий бюджет Пентагону з планованих $4,4 трильйона до $5,2 трильйона до 2029 року.

Аналіз підкреслює, що російська перемога змінить безпекову ситуацію в Європі, надавши Москві впевненості для подальших зазіхань на країни НАТО. Це вимагатиме значно більших витрат з боку США для посилення оборони альянсу.

“Короткострокові витрати на допомогу Україні в її захисті від російської агресії є значно меншими, ніж довгострокові витрати на те, щоб дозволити Росії перемогти”, – йдеться у доповіді.

Обраний президент США Дональд Трамп залишив відкритим питання майбутньої допомоги Україні. За його словами, США можуть скоротити або повністю припинити підтримку Києва, залежно від розвитку ситуації.

Нагадаємо, переговори між Україною та Росією планувалися на першу половину 2025 року, незалежно від результатів президентських виборів у США.

В Енгельсі після атаки українських дронів другу добу горить нафтобаза

У місті Енгельс Саратовської області Росії другу добу триває масштабна пожежа на нафтобазі після атаки українських дронів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін зазначив, що пожежа контрольована, проте потрібно більше часу, щоб завершити процес вигоряння.

“Потрібен певний час, щоб завершити процес вигоряння. Ситуація контрольована”, – написав Бусаргін у Telegram.

У місті, де проживає близько 200 тисяч людей, запроваджено режим надзвичайної ситуації. Пожежа набула таких масштабів, що загасити її швидко не вдалося, а під час ліквідації вогню загинули двоє пожежників.

Енгельс розташований приблизно за 730 км на південний схід від Москви та за сотні кілометрів від кордону з Україною. Це вже не перший інцидент у місті: у грудні 2022 року під час збиття безпілотника загинули троє російських військових.

Довіра українців до влади різко впала з початку війни – опитування КМІС

З початку повномасштабного вторгнення рівень довіри українців до більшості інститутів влади значно знизився.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Довіра до президента як до інституції впала на 39%: з 84% у грудні 2022 року до 45% двома роками пізніше. До Володимира Зеленського як до особистості рівень довіри знизився до 52%.

Уряд також втратив довіру громадян: показник зменшився з 52% до 20%.

Лідером антирейтингу залишається Верховна Рада. Її підтримка впала з 35% до 13%, що є найнижчим показником серед усіх інституцій.

Попри високий рівень підтримки, навіть Збройні сили України (ЗСУ) зафіксували незначне зниження довіри – з 96% до 92%. Уперше за три роки війни 2% українців висловили недовіру до армії. Водночас ЗСУ залишаються беззаперечним лідером за рівнем довіри.

На другому місці – Служба безпеки України (СБУ), де довіра знизилася з 63% до 54%. Поліція втратила частину підтримки: з 58% до 37%.

Опитування КМІС відображає загальне розчарування українців у ключових державних інститутах. Експерти пов’язують це із затяжним характером війни, зростанням економічних проблем та недостатньою прозорістю роботи влади.

Водночас ЗСУ залишаються символом стійкості та незламності, утримуючи високий рівень довіри навіть у складних умовах.

Доленосний 2025-й: як вибори в Європі та Канаді вплинуть на Україну

Україна уважно спостерігає за низкою виборів, що відбудуться у 2025 році в Європі й Канаді, оскільки їхні результати можуть безпосередньо вплинути на зовнішню підтримку української держави.

На тлі складної міжнародної ситуації та продовження війни з Росією, партії та лідери, які прийдуть до влади у цих державах, здатні або зміцнити нинішній курс на допомогу Україні, або, навпаки, підважити його.

Перш за все, привертають увагу дострокові парламентські вибори у Німеччині, призначені на 23 лютого. Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив Бундестаг через політичний глухий кут у формуванні стабільної коаліції. Німецький політикум останнім часом стикається з посиленням “Альтернативи для Німеччини”, політичної сили з ультраправим і проросійським відтінком. Якщо ця партія набере критичну вагу у майбутньому парламенті, підтримка України може опинитися під загрозою. Водночас провідні позиції можуть посісти християнські демократи (ХДС), які виступають за продовження допомоги Києву. Зрештою, хто саме сформує уряд, визначить, чи зберігатиме Німеччина активну участь у проукраїнській коаліції.

Ще один важливий фронт — президентські вибори в Румунії. Країна вже потрапила у невизначеність, оскільки результати попереднього першого туру анулював Конституційний суд. Проєвропейська кандидатка Єлена Ласконі та інші ліберальні сили ще мають шанси утримати курс на сприяння Україні. Проте є й політики, відкрито чи приховано симпатизуючі ідеї територіальних компромісів з Києвом, що особливо непокоїть, враховуючи необхідність спільної безпекової політики у регіоні. Вирішальним стане те, чи зможе румунський електорат віддати перевагу тим, хто бачить майбутнє в більш тісній взаємодії з Європою, і, відповідно, продовжить підтримувати український курс.

У Польщі, де 18 травня відбудуться президентські вибори, завершується друга й остаточна каденція Анджея Дуди. Його спадщина — одна з найбільш рішучих проукраїнських політик у Європі. Хоча роль президента у Польщі здебільшого стосується зовнішньої політики та оборони, від поглядів нового очільника багато залежатиме в тому, як Варшава продовжить чи скоригує курс підтримки України. Прогнозують, що головна боротьба точитиметься між мером Варшави Рафалом Тшасковським та представником “Права і справедливості” Каролем Навроцьким. Перший вважає, що інтереси Польщі безпосередньо пов’язані із захистом України, а другий — більш скептичний, хоча відкрито антикерівництво в Україні не декларує.

Натомість у Молдові 11 липня відбудуться парламентські вибори, що можуть стати ще серйознішим випробуванням для президента Маї Санду та її партії “Дія і справедливість”. Попри те що під час минулих президентських перегонів їй вдалося здолати проросійські сили, на парламентських виборах вони цілком можуть об’єднатися і здобути більшість. Це може перекреслити проєвропейський вектор і суттєво змінити ставлення Кишинева до України, особливо якщо уряд формуватимуть політики з відкрито проросійською позицією.

Тим часом Чехія, яка вже зарекомендувала себе як надійний союзник Києва, в жовтні обиратиме новий парламент. Чинний кабінет міністрів під керівництвом Петра Фіали демонструє чітку проукраїнську позицію, але в країні розгортаються консервативні та частково проросійські настрої. На виборах фаворитом може стати партія мільярдера Андрея Бабіша, який свого часу виступав із скептичними коментарями щодо української інтеграції з ЄС. Якщо опозиції вдасться повернути собі владу, то рівень підтримки України, хоч і не зійде нанівець, але ризикує зменшитися.

Канада, де на 25 жовтня заплановані парламентські вибори, залишається одним із найбільш послідовних партнерів України. Прем’єр Джастін Трюдо, який очолює уряд із 2015 року, нині втрачає популярність, і Консервативна партія під керівництвом П’єра Пуальєвра має реальні шанси на перемогу. Утім, канадський політикум у більшості налаштований на підтримку України, й навіть зміна уряду, ймовірно, не стане поворотом на 180 градусів. Проте кожен нюанс у формуванні нового кабінету може вплинути на масштаби та форму допомоги Києву.

Таким чином, 2025 рік обіцяє виявитися складним з огляду на низку виборчих перегонів, у яких прихильники посилення зв’язків із Україною можуть зіткнутися з тими, хто або втомився від війни, або схильний до “м’яких” компромісів із Росією. Кожне з цих голосувань несе ризики перегляду курсу на підтримку Києва — як у політичному, так і в економічному сенсі. У Німеччині, Румунії, Польщі, Молдові, Чехії та Канаді існує достатньо сил, що можуть якщо не розвернути, то принаймні пригальмувати проукраїнську політику.

Глобально ж, зважаючи на втому європейських суспільств від затяжних криз та економічні виклики, голоси “поміркованих” чи навіть приховано проросійських сил ризикують зростати. Участь таких сил у коаліціях, набуття впливу на формування урядів неодмінно відбиватиметься на готовності постачати зброю, фінансову допомогу або посилювати санкції проти Росії. Тож Україні варто пильно стежити за всіма цими виборами й налагоджувати комунікацію з ключовими кандидатами, щоб за будь-якого розкладу забезпечити собі стабільних та надійних партнерів.

Зеленський і Санду обговорили енергетичні виклики Молдови та підтримку з боку України

Президент Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Молдови Маєю Санду, під час якої обговорили актуальні енергетичні виклики, що постали перед Молдовою.

Про це повідомив Офіс Президента України.

Ключовою темою розмови стала підтримка Молдови у подоланні складного періоду енергетичної кризи, особливо на лівому березі Дністра.

“Нинішня енергетична ситуація — це спроба Росії маніпулювати енергоресурсами, щоб послабити владу в Молдові”, — зазначили в Офісі Президента.

Володимир Зеленський підтвердив готовність України допомогти сусідній державі, зокрема забезпечити Молдову вугіллям.

Глава української держави наголосив на важливості збереження стабільності в Молдові та створення умов для спокійного життя людей, боротьби з бідністю й спільного руху обох країн до Європейського Союзу.

Зеленський відповів на петицію про скасування виплат тисячі гривень кожному українцю

Президент Зеленський відреагував на петицію з вимогою переглянути програму виплат одноразової державної допомоги у розмірі 1 тисячі гривень, яку називають “тисячею від Зеленського”.

Про це йдеться у розділі петицій на офіційному сайті Офісу президента.

Зеленський подякував автору петиції та усім, хто її підписав, за небайдужість до важливих для суспільства питань. Він зазначив, що мета програми — підтримка українських сімей у зимовий період та стимулювання попиту на товари й послуги.

“Мною запропоновано прем’єр-міністру України Денису Шмигалю провести додатковий аналіз зазначених у петиції проблемних питань з урахуванням результатів моніторингу впровадження програми та поінформувати автора петиції про результати”, — заявив Зеленський.

На заяву президента вже відреагував народний депутат Ярослав Железняк, який раніше критикував ініціативу. За його словами, навіть офіційні розрахунки показують, що ефект від програми для економіки “наближається до нуля”.

“На цю популістичну ініціативу витратять 15 млрд грн — це найбільш неефективне використання коштів. Більше того, ці гроші могли піти на армію”, — наголосив Железняк.

Депутат також зазначив, що програма спрямована на підвищення рейтингу влади, але, за даними останніх соцопитувань, цього не сталося.

Україна закликає до жорсткіших санкцій: як зупинити російський скраплений газ

Україна повинна активно відстоювати жорсткі санкції проти російського експорту скрапленого природного газу (СПГ), який наразі залишається значним джерелом доходу для Кремля.

Про це повідомляє Європейська правда.

У 2024 році Росія заробила на експорті СПГ більше, ніж на транзиті газу трубопроводами через Україну – 7,3 млрд євро проти 5,8 млрд євро. Більшість експорту здійснювалася з арктичного термінала “Ямал СПГ”, ключового активу компанії “Новатек”, яка досі не внесена до міжнародних санкційних списків.

Згідно з даними аналітичного центру CREA, лише до ЄС у 2024 році надійшло 17,5 млн тонн російського СПГ на суму 7,32 млрд євро. Частина цього обсягу, близько 20%, була реекспортована до третіх країн.

Європа проти російського СПГ: перші кроки

Попри запевнення Брюсселя щодо скорочення енергетичної залежності від Росії, обсяги імпорту СПГ з РФ лише зростають. У 2024 році частка російського СПГ у загальному імпорті ЄС збільшилася з 15% до 20%. Водночас загальний обсяг імпорту СПГ до Європи скоротився, що послабило позицію ЄС у диверсифікації джерел постачання.

З березня 2025 року набудуть чинності санкції, які заборонять перевалку російського СПГ у європейських портах. Це має перекрити Кремлю доступ до ринків третіх країн, таких як Китай та Індія. Однак експерти застерігають, що ці заходи можуть призвести до збільшення продажів російського газу на європейських спотових ринках, що лише посилить присутність російського палива в ЄС.

Що має зробити Україна?

Україні потрібно максимально використати цей час для впровадження нових санкцій проти “Новатеку” та інших російських компаній. Зокрема, необхідно домогтися внесення цих компаній до національних та міжнародних санкційних списків.

Також важливо працювати з новим єврокомісаром з енергетики Деном Йоргенсеном, який до середини березня має представити план повного розриву енергетичних зв’язків між ЄС і Росією. Цей документ стане основою для подальшої енергетичної незалежності Європи.

Україна та її партнери, такі як Польща та країни Балтії, мають об’єднати зусилля, щоб заблокувати всі можливості для Кремля отримувати прибутки від експорту енергоресурсів, які фінансують війну проти України.

У Верховній Раді просувають закон про створення нового суду замість ОАСК

Комітет Верховної Ради з питань правової політики погодив законопроєкт, спрямований на створення нового спеціалізованого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Про це повідомляють експерти Центру протидії корупції (ЦПК).

Законопроєкт, зареєстрований 30 грудня 2024 року, викликав низку критичних зауважень з боку громадських організацій. Експерти попереджають, що новий суд може стати інструментом впливу Офісу Президента, оскільки запропоновані механізми відбору суддів розмивають роль міжнародних експертів.

Ключові положення законопроєкту №12368

1.Роль міжнародних експертів звужено

Замість Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), яка успішно функціонувала під час добору суддів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), створюється Експертна Рада. Її склад формується наполовину з українських експертів (делегованих Радою суддів), що створює ризики для прозорості конкурсу.

Крім того, представники Офісу Президента, зокрема заступниця керівника Ірина Мудра, пропонують зменшити кількість голосів, необхідних для проходження кандидатів, до простої більшості. Це значно полегшить просування “потрібних” кандидатів.

2.Закритість процесу відбору

У проєкті не передбачено онлайн-трансляцій засідань Експертної Ради чи ВККС, а також співбесід із кандидатами. Відсутність прозорості може ускладнити громадський контроль за процесом добору.

3.Обмежений доступ до конкурсу

Законопроєкт обмежує участь у конкурсі для представників правничої спільноти, зокрема прокурорів і державних службовців, навіть якщо вони мають значний досвід роботи у галузі права.

Контекст і вимоги міжнародних партнерів

Створення нового суду є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Європейського Союзу (ЄС). Проте, як зазначають у ЦПК, влада прагне формально виконати ці вимоги, зберігши можливість впливу на новий суд.

“Законопроєкт №12368 є спробою замінити ОАСК новим контрольованим судом. Відсутність реальних механізмів добору доброчесних суддів ставить під загрозу незалежність цього органу”, – заявила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.

ЦПК закликає Верховну Раду переглянути положення законопроєкту та повернути до процесу відбору Громадську раду міжнародних експертів у повному складі. Лише такий підхід забезпечить прозорість і незалежність нового суду, а також відповість вимогам міжнародних партнерів.

Трамп планує завершити війну в Україні протягом шести місяців

Обраний президент США Дональд Трамп заявив про намір завершити війну між Росією та Україною у найближчі пів року.

Про це він повідомив у відповідь на запитання журналістів щодо перспектив завершення війни, яка триває з 24 лютого 2022 року.

“Я сподіваюся, що це станеться протягом шести місяців”, – сказав Трамп.

Водночас він зазначив, що російський президент висловив бажання провести переговори, але Трамп виключив можливість таких контактів до своєї інавгурації, запланованої на 20 січня.

Також Трамп знову підкреслив, що війна в Україні не розпочалася б, якби він перебував у Білому домі. За словами республіканця, нинішній президент США Джо Байден порушив певну угоду між Москвою та Києвом стосовно взаємодії з НАТО.

“Довгий час, ще до Путіна, Росія вважала, що НАТО не може бути залучене до справ України. Це було, ніби висічене в камені. Однак Байден сказав: ні, Україна повинна мати можливість вступити до НАТО. У такому разі Росія отримала б [НАТО] прямо у себе на порозі. І я можу зрозуміти їхні відчуття”, – зазначив Трамп.

Нагадаємо, що раніше Дональд Трамп заявляв про свій намір зробити припинення війни в Україні одним із пріоритетів своєї зовнішньої політики, наголошуючи на необхідності досягнення “стійкого і справедливого миру”.