Ллойд Остін вирушив на останнє засідання “Рамштайн” як очільник Пентагону

Міністр оборони США Ллойд Остін прибуває до Німеччини для участі у 25-му засіданні Контактної групи з питань оборони України, яке пройде на авіабазі Рамштайн.

Про це міністр повідомив у своєму акаунті в X, передає УНН.

“Вирушаю з об’єднаної бази Ендрюс у свою останню поїздку на авіабазу Рамштайн як міністр оборони. Я прямую до Німеччини, щоб провести 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України, історичної коаліції, яка об’єдналася, щоб допомогти Україні захистити її суверенну територію”, – зазначив Остін.

На зустрічі планується обговорення довгострокової підтримки обороноздатності України, зокрема, визначення стратегічного плану до 2027 року.

Контактна група у форматі “Рамштайн” об’єднує понад 50 країн, які спільно працюють над наданням військової допомоги Україні у протистоянні російській агресії.

Наступальна активність на Курському напрямку: хто контролює сіру зону і чи є прорив?

Уже кілька днів в українському та російському інформаційному просторі з’являються суперечливі відомості про події на північному сході, де ЗСУ та російські війська ведуть бойові дії на території Курської області.

За повідомленнями з різних джерел, основні події розгортаються в районі Суджі, Бердина, Руського Поречного й кількох довколишніх сіл. При цьому як офіційні особи, так і Telegram-канали обох сторін не публікують однозначних доказів чи карт, тож оцінки на місцях інколи кардинально відрізняються.

Що відомо про наступ ЗСУ

Українські ресурси ще позавчора повідомляли про просування сил ЗСУ на три кілометри на північний схід від Суджі, зокрема в напрямку Бердина. Деякі Telegram-канали стверджували, що село нібито вже перейшло під контроль української армії, однак інші джерела це заперечували, заявляючи, що Бердин є частиною так званої “сірої зони”: українська піхота час від часу заходить на околиці, та остаточної фіксації позицій не відбулося.

Офіційний Київ ситуацію напряму не коментує. Президент Володимир Зеленський напередодні лише згадав про необхідність “буферної зони” на Курщині, що потенційно може свідчити про бажання України відсунути лінію фронту від власного кордону. Проте детальніших деталей чи підтверджень від Генштабу ЗСУ немає.

Позиція російських джерел

Російські військові пабліки пишуть про нову фазу активних дій своїх військ у районі Суджі. Вони стверджують, що ЗС РФ успішно відтіснили українські підрозділи з низки сіл, зокрема зі згаданого Бердина, та відновили контроль над Руським Поречним і Косицею. При цьому наголошують, що в Бердині українські військові так і не змогли закріпитися, незважаючи на декілька спроб атаки.

Також повідомляється про перехід у контрнаступ РФ, під час якого російські війська нібито взяли Старі Сорочини, увійшли в Малу Локню та рухаються в бік Погребків. За їхньою логікою, це має створити загрозу для українських підрозділів у Черкаському Поречному, які неодноразово намагалися просунутися до Бердина.

Критичний аналіз заяв

1.Відсутність фото- і відеопідтверджень. Попри заяви про “взяття” кількох сіл, публічних доказів (наприклад, геолокаційних відео чи фото) у відкритих джерелах бракує. Зокрема, українські джерела демонструють записи з нібито просування колон, однак геолокація і час фільмування не завжди зрозумілі.

2.Поняття “сірої зони”. Навіть якщо українські підрозділи заходять у деякі села, це ще не означає повного контролю над ними. Так само і російські заяви про “взяття” населених пунктів не гарантують, що вони остаточно перетворилися на тилові позиції РФ.

3.Стратегічна мета України. Згадка Зеленського про “буфер” натякає, що операція на півночі Росії могла б полегшити життя прикордонним регіонам України та відкинути російську артилерію. Однак поки що невідомо, чи ЗСУ планують масштабне просування, чи це розвідувальні рейди для випробування лінії оборони противника.

Підсумок: локальні бої, які можуть змінити загальну конфігурацію

На нинішньому етапі складно однозначно визначити, хто насправді контролює ті чи інші невеликі населені пункти. Скоріше за все, ситуація в деяких селах залишається нестабільною, з обопільними спробами витіснити противника. Як і в багатьох прифронтових точках, загострення може бути тимчасовим тактичним епізодом, або ж частиною більшого задуму.

Найімовірніше, ЗСУ перевіряють, наскільки дієздатною є оборона росіян у Курській області, та прагнуть зменшити загрозу з півночі для прикордонних районів України. Паралельно Росія, намагаючись показати власну ініціативу, повідомляє про контрнаступи з метою скасувати саму можливість курського плацдарму для ЗСУ.

При цьому важливим залишається питання стратегічного планування сторін. Якщо Київ планував домогтися глибокого прориву вглиб російської оборони й у такий спосіб змінити баланс сил на карті бойових дій, то наразі цієї мети домогтися не вдалося. З іншого боку, не можна виключати, що нова атака з боку ЗСУ є лише частиною масштабнішого планування, і основні дії будуть продовжені в майбутньому.

Наступ ЗСУ на Курщині: цілі, завдання та проміжні результати

Спроба наступу ЗСУ на Курську область, здійснена військовим командуванням під проводом генерала Сирського 5 січня 2024 року, виявилася однією з найбільш обговорюваних подій останніх днів.

З українського боку офіційної інформації, окрім заяв “Центру з протидії дезінформації” та керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, фактично немає. Загальну картину доводиться складати з розрізнених повідомлень і коментарів блогерів та посадовців, подекуди суперечливих.

Джерело: Telegram-канали

Навіщо знадобився новий наступ?

Наразі вже зрозуміло: різка атака ЗСУ або не була основним планом удару, а лише відвертає увагу від іншого задуму командування, або ж закінчилася важкими втратами у техніці й особовому складі й не досягла стратегічних цілей. Принаймні з воєнної точки зору.

Можна припустити, що через посилення тиску ЗС РФ у Курській області Україні було потрібно не тільки розширити свої “закріплені” позиції в околицях Суджі та державного кордону, а й максимально відсунути російську артилерію, аби вона не тримала під прицілом кожний клаптик зайнятої території.

Окрім того, прорвавшись углиб Курської області, Київ, імовірно, прагнув виграти час в інших секторах фронту, де ЗСУ стикаються з труднощами — як у логістиці, так і під час бойових зіткнень із чисельно переважаючим противником.

Уже давно війна вийшла за межі суто військових дій. Для військово-політичного керівництва держави будь-який зухвалий крок на території Росії є гучним приводом відвернути увагу від проблемних напрямів на півдні чи, скажімо, від ситуації в Запорізькій та Харківській областях.

Якби наступ на Курщину виявився успішним, це стало б великою інформаційною перемогою, що посилила б довіру й підтримку України з боку західних партнерів на тлі наростання скепсису щодо воєнних перспектив.

Утім, не можна ігнорувати й інший фактор: нині для України життєво важливо досягнути істотних успіхів до потенційних майбутніх переговорів (особливо з огляду на можливу зміну адміністрації в США). Будь-яка “нова лінія фронту” на території РФ могла б стати важливим козирем у діалогах із Вашингтоном чи з новим президентом Трампом.

Перші проміжні результати

Попри відсутність повної картини того, що відбувається, уже сьогодні можна констатувати: бажаного ефекту наступ не дав. Унаслідок дій російської сторони українські колони не зуміли просунутися вглиб Курської області й суттєво розширити власні плацдарми, а стратегічна для постачання траса Суджа–Курськ досі перебуває під контролем РФ.

Джерело: deepstatemap.live

В око впадає також певний інформаційний вакуум із боку офіційного Києва. У вечірніх зведеннях Генштабу Курська область згадується побіжно й без подробиць. Найімовірніше, одна з причин такої стриманості — невдача на місці: якщо операція не досягла планованих результатів, немає сенсу зайвий раз акцентувати на цьому увагу.

Джерело: Telegram-канал Генштабу ЗСУ

Тим часом російські Telegram-канали та ЗМІ активно поширюють кадри знищеної української техніки. За даними російського угруповання “Північ” і численних проросійських джерел, за перший день боїв у районі Суджі було знищено понад 20 одиниць техніки. У мережі ширяться відео з кадрами ураженої ББМ та інших машин, але жодних офіційних спростувань чи заяв із боку українського військово-політичного керівництва не з’являється.

Джерело: Telegram-канали

Окремої уваги заслуговує повідомлена спроба захоплення хутора Бердин, де, за твердженнями російських блогерів, була сформована чимала колона ЗСУ (декілька танків, ББМ, інженерна машина розгородження). Російська сторона активно поширила інформацію про серйозні втрати українців від артилерії та авіації ЗС РФ, однак коментарів із боку Києва досі немає.

Інший наслідок — додаткова деморалізація й розчарування в українському суспільстві. На другий день після спроби прориву чимало військових блогерів висловлюють невдоволення тим, що офіційні джерела обмежуються черговими заявами про “гарні новини”, тоді як про реальні втрати й обстановку мовчать.

За певними ознаками (зокрема, за словами нардепки М. Безуглої), на фронті панують розгубленість і нерозуміння. Військові обурюються “безглуздими”, як вона каже, атаками на укріплені позиції противника. Вона ж зазначає, що в армії бракує чіткої координації: одні підрозділи пробують прориватися, а інші змушені перебувати під обстрілами біля вже втрачених укріплень.

Джерело: Telegram-канал Мар’яни Безуглої

Безугла прямо вказує, що російські війська “захоплюють наші корисні копалини”, поступово просуваючись селами і дорогами, тоді як “українські генерали” обрали стратегію показових, але безперспективних наступів.

Невтішні підсумки чи хибний слід

На цю мить дані свідчать, що український прорив у Курську область так і не відбувся. Інформаційний ефект, який міг виникнути від  захоплення населених пунктів або демонстрації сили, зійшов нанівець.

З політичного погляду операція також виявилася невдалою: жодної великої перемоги, жодного знищення ключових цілей. Навпаки, Київ ризикує втратити репутацію, показуючи, що неспроможний отримати значних результатів навіть за різкого наступального маневру.

Утім, остаточні висновки робити передчасно, бо досі існує варіант, що наступ ЗСУ продовжиться в іншому місці та в інший час (можливо, з новими силами та на інших напрямках), що може кардинально змінити ситуацію та оцінки “Курської операції”.

Зеленський різко висловився про Будапештський меморандум та його підписантів

Президент Зеленський назвав гарантії безпеки, надані Україні за Будапештським меморандумом, “порожніми обіцянками” та висловив невдоволення діями його підписантів.

У своєму інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману Зеленський заявив, що для завершення війни Україна потребує реальних гарантій безпеки, а не декларацій.

Будапештський меморандум, підписаний у 1994 році, передбачав захист територіальної цілісності України з боку США, Великої Британії, Росії, Франції та Китаю в обмін на відмову від ядерної зброї. Зеленський наголосив, що жоден із гарантів не виконав своїх зобов’язань, коли Росія окупувала Крим та частину Донбасу.

“Чи хтось приїхав? Ні. Чи хтось відповів на ці листи? Ні. Чому? Та пору. Це ж зрозуміло? Як було пору російською, так і всім іншим гарантам було по**ру на цю країну, на цих людей, на ці гарантії безпеки”, – зазначив президент.

Президент також згадав Мінські домовленості, назвавши їх “макулатурою”, і розкритикував колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель за блокування запрошення України до НАТО у 2008 році. За його словами, навіть тодішній президент США Джордж Буш підтримував вступ України до Альянсу, але Німеччина завадила цьому процесу.

Зеленський підкреслив, що безпекові гарантії для України мають бути реальними та включати можливість відбиття агресії, якщо Росія знову розпочне війну.

ЗСУ в Курській області змушені просуватися через міни і бомби противника

У Мережі ширяться матеріали, на яких зафіксовано рух колон Збройних Сил України в районі Курської області, а також моменти атак по українській техніці.

Про це повідомляють Telegram-канали.

На оприлюднених відеозаписах та фото видно, як ворожа армія активно застосовує авіацію для завдання ударів по українських позиціях. У деяких матеріалах зафіксовано, як українські військові змушені долати мінні поля, уникати ракетних обстрілів та бомб окупантів.

Джерело: Telegram-канали

Матеріали також свідчать про недостатність прикриття з боку ППО у зазначених районах. Через це українські колони стають більш вразливими до атак російської авіації.

Нагадаємо, раніше російська сторона та окремі представники української влади заявили про початок нового наступу ЗСУ на Курщині.

Російський Таганрог зазнав атаки безпілотників: деталі

У російському Таганрозі Ростовської області в ніч на 5 січня було зафіксовано атаку безпілотників, яка спричинила пошкодження стін житлових будинків.

Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків губернатора Ростовської області Юрій Слюсар, інформує видання Astra.

За словами Слюсаря, з опівночі сили протиповітряної оборони (ППО) нібито збили 37 безпілотників над Ростовською областю. Уламки дронів впали в Таганрозі та Некліновському районі, завдавши пошкоджень майну місцевих мешканців. Водночас повідомляється, що постраждалих серед цивільного населення немає.

Міністерство оборони Росії заявило про нібито знищення 61 українського безпілотного літального апарата в ніч на 5 січня. За їхньою інформацією, 37 дронів було збито над Ростовською областю, 20 – над Брянською, два – над Воронезькою, а також по одному над територіями Бєлгородської та Орловської областей.

Офіційна українська сторона наразі не коментувала цю інформацію.

Українці протестують проти мобілізації: голодування та барикади у військкоматах

В Україні почастішали випадки активного спротиву мобілізації. Лише за останні дні було зафіксовано два інциденти, які привернули увагу громадськості.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

2 січня в Ізмаїльському територіальному центрі комплектування (ТЦК) на Одещині семеро чоловіків оголосили голодування. Відеозвернення одного з них з’явилося у соціальних мережах.

За словами чоловіка, їх незаконно утримують у спортивному залі ТЦК.

“Нас двічі намагалися відправити на передову, але ми відмовилися. Тепер нам погрожують кримінальними справами,” – заявив він.

5 січня у Запоріжжі в одному з військкоматів сім чоловіків також забарикадувалися всередині приміщення. Представники ТЦК намагалися відчинити двері, але ситуацію вирішити не вдалося.

“Ми всі тут, нас семеро. Нас було восьмеро, але одного кудись забрали після того, як у його доньки стався епілептичний напад. Нам ніхто нічого не пояснює. Нас травили газом, випалювали. Ми забарикадувалися і не знаємо, що робити”, — заявив один з них.

За попередньою інформацією, інцидент стався через конфлікт між мобілізованими та працівниками військкомату.

Ці випадки вказують на зростання напруги навколо мобілізаційних процесів в Україні. На тлі тривалих бойових дій та високих ризиків для військових, подібні інциденти свідчать про втому населення та необхідність удосконалення процедур мобілізації та взаємодії між ТЦК і громадянами.

Трамп обговорив підтримку України у війні з прем’єркою Італії Мелоні

Обраний президент США Дональд Трамп провів зустріч із прем’єром Італії Джорджею Мелоні у своїй резиденції Мар-а-Лаго, штат Флорида. Однією з ключових тем переговорів стала подальша підтримка України у війні проти Росії.

Про це повідомляє New York Times.

Під час вечері, яка відбулася 4 січня, Трамп назвав Мелоні “фантастичною жінкою” і високо оцінив її лідерські якості.

“Я тут із фантастичною жінкою, прем’єр-міністеркою Італії. Вона справді взяла штурмом Європу, і всіх інших, і ми просто вечеряємо сьогодні ввечері”, – сказав Трамп.

На зустрічі також були присутні кандидат на посаду держсекретаря США Марко Рубіо та майбутній радник з питань національної безпеки Майк Вальц.

За даними видання, під час переговорів обговорювалися питання співпраці між США та Європою, зокрема підтримка України. Трамп, відомий своєю критикою витрат на допомогу іншим країнам, наголошував на важливості ефективної взаємодії з європейськими партнерами.

Окрім того, Джорджа Мелоні, як вважають, може стати головним союзником Трампа у Європі. Її також розглядають як потенційного посередника у складних переговорах між США та європейськими партнерами щодо торгівлі та співпраці в межах НАТО.

Українці рекордно інвестували в облігації у 2024 році: вкладено 639,5 млрд грн

У 2024 році українці встановили рекорд із вкладень в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Загальна сума інвестицій сягнула 639,5 млрд грн, що на 73 млрд грн більше, ніж у 2023 році.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України.

Облігації відіграли ключову роль у фінансуванні дефіциту державного бюджету на тлі повномасштабної війни.

“Другий рік повномасштабної війни поспіль ми змогли уникнути емісійного фінансування. Рекордні надходження на внутрішньому борговому ринку — майже 640 млрд грн порівняно з 566 млрд грн у 2023 році — у поєднанні з підтримкою міжнародних партнерів дали змогу профінансувати бюджетний дефіцит”, – зазначив Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Деталі операцій із ОВДП

За даними Нацбанку, Міністерство фінансів у 2024 році здійснило такі операції з ОВДП:

Залучення: 497,8 млрд грн, 2,73 млрд доларів та 754,9 млн євро;

Погашення: 245,4 млрд грн, 2,48 млрд доларів та 918,3 млн євро.

Рівень роловеру вкладень за підсумками року становив 155% за номіналом у всіх валютах відповідно до офіційного курсу.

На початок 2025 року фізичні та юридичні особи збільшили свої інвестиції у військові облігації майже вдвічі — до 171,4 млрд грн, порівняно з 85,4 млрд грн на початку 2024 року.

За час дії воєнного стану уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 1 458 млрд грн в еквіваленті.