У Раді закликали голову Нацбанку Пишного піти у відставку після обшуків НАБУ

Перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк закликав голову Національного банку України Андрія Пишного подати у відставку після слідчих дій НАБУ. На його думку, голова регулятора повинен самостійно звернутися до парламенту з відповідною заявою.

Про це нардеп розповів в інтерв’ю Radio NV.

21 жовтня НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводили обшуки в приміщенні Нацбанку та за місцем проживання одного зі співробітників. Сам Пишний заявив, що розслідування не стосується ані його особисто, ані діяльності НБУ.

Железняк припустив, що слідчі дії можуть бути пов’язані з обставинами навколо державного Sense Bank та компанії “Карпатнефтехім”. При цьому депутат окремо наголосив, що це його власна версія, а не офіційна інформація слідства.

Якщо Пишний дійсно подасть заяву, питання про його звільнення Верховна Рада зможе розглянути вже 26 жовтня, вважає Железняк. Наразі голова НБУ продовжує обіймати посаду, звинувачень йому не висунуто.

У 2027 році Україні знадобиться понад $52 млрд зовнішнього фінансування

Міжнародний валютний фонд підтвердив подальшу підтримку України, однак знову пов’язав її з продовженням економічних реформ.

Голова МВФ Крісталіна Георгієва обговорила ситуацію з головою Національного банку України Андрієм Пишним.

Однією з основних тем стала необхідність завершити об’єднаний другий і третій перегляд програми розширеного фінансування МВФ до кінця 2026 року. Для цього Києву необхідно забезпечити виконання узгоджених умов і підтвердити джерела зовнішнього фінансування на наступний рік.

Український уряд оцінює потребу в зовнішньому бюджетному фінансуванні на 2027 рік у понад $52 млрд. Кошти знадобляться для покриття державних видатків в умовах високого дефіциту бюджету.

Сам МВФ раніше оцінював загальний дефіцит зовнішнього фінансування України до 2029 року приблизно в $54 млрд. Таким чином, збереження міжнародної фінансової допомоги залишається однією з ключових умов стабільності українського бюджету на найближчі роки.

НБУ готує до випуску купюру номіналом 2000 гривень із зображенням Василя Стуса

Національний банк України планує ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. Вона стане найбільшою за номіналом купюрою в історії української гривні та буде присвячена поету, дисиденту й політв’язню Василю Стусу.

За інформацією від голови НБУ Андрія Пишного, нова банкнота має з’явитися в обігу 4 вересня — у день пам’яті Стуса. Саме його портрет розмістять на купюрі.

У Нацбанку пояснюють появу нового номіналу змінами в економіці та структурі готівкового обігу. Там зазначають, що банкноти номіналом 1000 гривень уже становлять близько 55% від загальної кількості купюр в обігу, а середня зарплата в країні зросла до 30 961 гривні.

Крім того, у НБУ посилаються на зростання цін та інфляцію після появи попереднього великого номіналу. Регулятор вважає, що банкнота номіналом 2000 гривень допоможе знизити витрати на логістику, обслуговування готівкового обігу та перевезення грошей.

Війна змусила НБУ відкласти впровадження електронної гривні

Через військові дії в Україні Національний банк відклав запуск е-гривні, щоб поліпшити технічні аспекти проекту.

Про це заявив глава НБУ Андрій Пишний.

“Так, війна. Ми наразі вважаємо, що саме війна дає нам підстави відтермінувати запровадження цього рішення. Крім того, цей час ми використаємо для того, щоб знайти якнайкраще технічне рішення”, – зазначив він.

Пишний зазначив, що НБУ ретельно аналізує досвід зарубіжних країн і взаємодіє з провідними центральними банками для розробки оптимальної моделі електронної гривні.

“Ми уважно вивчаємо досягнення інших центральних банків, включаючи Європейський центральний банк, Бундесбанк і Центральний банк Сінгапуру. Наша мета – створити максимально якісне рішення, яке буде враховувати кращі світові практики”, – пояснив очільник НБУ.

Голова Національного банку України зазначив, що для запуску цифрової валюти необхідні значні фінансові вкладення. З цієї причини запуск відкладено до більш сприятливого часу.

“Саме через війну, з огляду на ті інвестиції, які може вимагати це рішення, правління Національного банку відстрочило відповідне введення”, – підсумував Пшишний.

Українці рекордно інвестували в облігації у 2024 році: вкладено 639,5 млрд грн

У 2024 році українці встановили рекорд із вкладень в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Загальна сума інвестицій сягнула 639,5 млрд грн, що на 73 млрд грн більше, ніж у 2023 році.

Про це повідомляє Міністерство фінансів України.

Облігації відіграли ключову роль у фінансуванні дефіциту державного бюджету на тлі повномасштабної війни.

“Другий рік повномасштабної війни поспіль ми змогли уникнути емісійного фінансування. Рекордні надходження на внутрішньому борговому ринку — майже 640 млрд грн порівняно з 566 млрд грн у 2023 році — у поєднанні з підтримкою міжнародних партнерів дали змогу профінансувати бюджетний дефіцит”, – зазначив Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Деталі операцій із ОВДП

За даними Нацбанку, Міністерство фінансів у 2024 році здійснило такі операції з ОВДП:

– Залучення: 497,8 млрд грн, 2,73 млрд доларів та 754,9 млн євро;

– Погашення: 245,4 млрд грн, 2,48 млрд доларів та 918,3 млн євро.

Рівень роловеру вкладень за підсумками року становив 155% за номіналом у всіх валютах відповідно до офіційного курсу.

На початок 2025 року фізичні та юридичні особи збільшили свої інвестиції у військові облігації майже вдвічі — до 171,4 млрд грн, порівняно з 85,4 млрд грн на початку 2024 року.

За час дії воєнного стану уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 1 458 млрд грн в еквіваленті.