Європа більше не може розраховувати на безпекову парасольку США – доповідь Мюнхенської конференції

Європейська система безпеки входить у нову фазу, в якій Сполучені Штати більше не готові гарантувати захист континенту в колишньому форматі, а відповідальність за оборону дедалі більше перекладається на самі європейські країни.

Про це йдеться в аналітичній доповіді Мюнхенської конференції з безпеки.

У документі наголошується, що друга адміністрація Дональда Трампа чітко дала зрозуміти необхідність перегляду підходів до трансатлантичної безпеки. Зокрема, 12 лютого 2025 року під час засідання Контактної групи міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що країни НАТО в Європі мають самостійно забезпечувати власну оборону.

Згідно з новою доктриною Вашингтона, саме європейські держави повинні взяти на себе основний тягар підтримки України, включно з наданням як летальної, так і нелетальної допомоги. Автори доповіді зазначають, що з січня 2025 року обсяги американської військової допомоги суттєво скоротилися, а питання безпеки дедалі частіше використовується США як інструмент економічного тиску – зокрема для отримання торговельних поступок від ЄС.

На тлі зменшення американської участі посилюється активність Росії. У звіті зазначено, що російська економіка фактично переведена на воєнні рейки, а витрати на оборону становлять близько 40% федерального бюджету. Експерти наголошують, що Москва не лише не відмовилася від своїх цілей в Україні, а й готується до можливих нових міжнародних конфліктів.

За оцінками розвідувальних структур, Росія може бути готовою до регіональної війни в Балтійському регіоні протягом двох років після ймовірного завершення бойових дій в Україні. У разі локального конфлікту з однією з сусідніх держав підготовка може розпочатися вже за шість місяців.

Окремо в доповіді звертають увагу на активізацію гібридних дій Росії в Європі, зокрема диверсії на енергетичних об’єктах і порушення повітряного простору Польщі та Естонії у вересні 2025 року.

Занепокоєння в європейських столицях викликав і мирний план з 28 пунктів, представлений у листопаді 2025 року за підтримки США. У документі, за оцінкою авторів доповіді, закладені рішення, які суперечать інтересам Європи: йдеться про можливі територіальні поступки України, скорочення чисельності Збройних сил та відмову від перспективи членства в НАТО.

У звіті підкреслюється, що США дедалі частіше виступають у ролі арбітра, а не союзника. Хоча країни ЄС збільшили оборонні бюджети на 41%, цих кроків автори вважають недостатніми. Замість формування спільної європейської системи оборони держави зосередилися на промисловому націоналізмі та продовжили закупівлі американських систем озброєння, зокрема F-35 і Patriot, намагаючись зберегти прихильність Вашингтона.

Автори доповіді застерігають, що подальша нерішучість і фрагментарні дії можуть залишити Європу в уразливій “сірій зоні” між різними центрами впливу та поступово підірвати її здатність самостійно визначати власне безпекове й політичне майбутнє.

РФ відмовилася передавати ЗАЕС американцям у межах мирної угоди – ЗМІ

Росія не погодилась на пропозицію Сполучених Штатів передати Запорізьку атомну електростанцію під американське управління в межах можливих домовленостей щодо припинення війни. Кремль наполягає на збереженні повного контролю над об’єктом і не готовий поступатися навіть у форматі міжнародного адміністрування.

Про це повідомляє Reuters.

За даними агентства, Вашингтон пропонував варіант, за якого США взяли б на себе управління ЗАЕС, відновили її роботу та контролювали розподіл виробленої електроенергії. Однак російська сторона цю ідею відхилила. Москва, як зазначається, розглядає станцію як власний актив і водночас сигналізує про готовність продавати Україні електроенергію за зниженими цінами.

Журналісти наголошують, що питання Запорізької АЕС залишається одним із найгостріших і найсуперечливіших у тристоронніх переговорах між Києвом, Москвою та Вашингтоном. Росія прагне закріпити фактичний контроль над станцією, тоді як Україна відкидає будь-які компромісні сценарії, які передбачають її використання або управління за участі країни-агресора.

В Україні цю позицію підтверджують і на рівні профільних фахівців. Раніше в НАЕК Енергоатом заявили, що будь-які ідеї спільної експлуатації ЗАЕС з Росією є неприйнятними.

“Політики, мабуть, обговорюють таке питання. Але з точки зору технічних фахівців та “Енергоатому” як оператора всіх атомних станцій України – це неможливо”, – заявив голова правління компанії Петро Ковтонюк.

Запорізька АЕС перебуває під російською окупацією з березня 2022 року. Всі шість енергоблоків станції нині зупинені, а електроенергія не виробляється. В Енергоатомі неодноразово повідомляли, що окупаційна адміністрація не змогла забезпечити безпечну та повноцінну експлуатацію обладнання.

Президент України Володимир Зеленський раніше називав тему ЗАЕС однією з найскладніших у будь-яких переговорах щодо завершення війни. Водночас у медіа з’являлася інформація, що Кремль розглядає різні варіанти використання станції, зокрема ідею розподілу її електроенергії між Україною та Росією, однак офіційний Київ такі підходи категорично відкидає.

Половина державного бюджету Росії йде на військові витрати

Минулого року Росія виділила близько половини свого державного бюджету на військові витрати. Реальні витрати значно перевищили дані офіційних звітів.

Про це повідомляє “The Telegraph”, посилаючись на звіт Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND).

Фактичні витрати Росії на оборону на 66% перевищують офіційно заявлені дані. Більш того, з моменту повномасштабного початку військових дій в Україні в 2022 році, ці витрати щорічно збільшуються.

Згідно з проведеним аналізом, фактичні військові витрати Кремля в 2025 році досягли приблизно 250 млрд євро, що становить близько половини всіх державних витрат і близько 10 відсотків ВВП країни. На початку конфлікту військові витрати були на рівні приблизно 6 відсотків ВВП.

“У німецькій розвідці повідомили, що ці кошти йдуть не тільки на підтримку війни в Україні, але і на посилення військового потенціалу за межами поля бою, особливо на кордонах Росії з країнами НАТО”, – наголошується в статті.

Звіт чітко показує, що Росія становить все більш серйозну небезпеку для Європи.

Значна частина додаткових витрат, таких як будівельні ініціативи, військові IT-проекти та соціальні виплати для військовослужбовців, була замаскована в різних розділах державного бюджету.

У Росії підхід до визначення витрат на оборону значно відрізняється від прийнятого в НАТО, і, крім того, Кремль регулярно маніпулює офіційними статистичними даними.

В Євросоюзі запропонували призначити спецпредставника для переговорів з Путіним

Усі контакти з Москвою повинні відбуватися у тісній співпраці з Києвом. Посередник повинен бути схвалений європейськими партнерами.

Президент Естонії Алар Каріс і прем’єр-міністерка Латвії Евіка Силіня підтримали ідею призначити спеціального представника Європейського Союзу.

Спецпредставник, призначений на цю роль, міг би відновити переговори з президентом Росії і забезпечити участь Європейського Союзу в обговоренні мирного врегулювання конфлікту в Україні.

Політики вважають, що всі взаємодії з Москвою необхідно ретельно узгоджувати з Києвом. Посередник, якщо він буде задіяний, повинен бути схвалений усіма європейськими країнами.

“Я вважаю, що потрібно вести дипломатію. Важливо завжди підтримувати діалог, але при цьому зберігати ізоляцію Росії і застосовувати санкції проти неї”, — заявила Силіня.

Латвійська прем’єрка запропонувала розглянути в якості потенційних представників ЄС президента Франції Емманюеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска і прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера. На її думку, основна проблема не в нестачі кандидатів, а у визначенні найбільш підходящої кандидатури.

Водночас позиція Мерца, на відміну від Макрона, не передбачає прямих переговорів з Москвою, що вказує на відсутність узгодженості серед провідних європейських лідерів з питання формату діалогу з Російською Федерацією.

Алар Каріс, не називаючи конкретних прізвищ, зазначив, що спеціальний посланець повинен бути представником великої європейської країни і користуватися “довірою обох сторін”. Президент Естонії підкреслив, що, хоча прямого військового конфлікту з Росією немає, Європейський Союз вже багато років надає підтримку Україні і тому повинен брати участь в обговоренні мирного врегулювання.

Каріс також зазначив, що Європа запізнилася з дипломатичними зусиллями і наразі фактично не бере участі переговорах.

Питання про призначення спецпредставника Європейського Союзу для ведення переговорів з Росією постає не вперше. Ця ідея обговорювалася ще минулим літом, але тоді більшість європейських політиків визнали її передчасною або недоречною через триваючу війну.

Перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі завершився

В Абу-Дабі закінчилися мирні переговори за участю делегацій України, США та Росії. Зустріч, запланована на сьогодні, завершилася.

Про це повідомили в Раді національної безпеки та оборони (РНБО), передає “Суспільне”

Зустріч тривала близько п’яти годин, а завтра вона продовжиться.

Діана Давітян, прес-секретар голови української делегації, підтвердила, що переговори завершені.

“На сьогодні переговори закінчилися”, – розповіла Давітян.

Незабаром буде оприлюднено заяву від керівника української делегації, секретаря РНБО Рустема Умерова, в якій він розповість про поточний стан справ на переговорах.

Українська делегація прибула до Абу-Дабі

У середу, 4 лютого, делегація з України прибула до Абу-Дабі. Представники країни вже перебувають у місті і готуються до запланованих зустрічей.

Про це інформує прес-служба Офісу Президента України.

4 лютого в Абу-Дабі відбудеться тристороння зустріч, в якій візьмуть участь Україна, Росія і США. Переговори пройдуть як у двосторонньому форматі між США і Росією, так і в тристоронньому форматі.

Російська делегація прибула до Абу-Дабі 2 лютого. Дмитро Пєсков, прес-секретар Кремля, повідомив, що переговори можуть затягнутися до 6 лютого.

Також відомо, що до складу американської делегації увійдуть Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Віткофф і Кушнер візьмуть участь у тристоронніх переговорах з Україною та РФ

Речниця Білого дому Керолайн Левітт оголосила, що спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер братимуть участь у тристоронніх переговорах між Україною, США і Росією, які відбудуться 4-5 лютого в Абу-Дабі.

Вона повідомила про це журналістам у вівторок.

Левітт вважає, що президент США Дональд Трамп не був сильно здивований останнім нападом Росії на Україну, зокрема на її енергетичну інфраструктуру. На її думку, відповідальність за початок повномасштабного конфлікту лежить на попередньому президенті Джо Байдені. Левітт також зазначила, що Трамп активно веде дипломатичну роботу, спрямовану на завершення конфлікту.

“Спеціальний посланець Віткофф і Джаред Кушнер прибудуть до Абу-Дабі для чергового раунду тристоронніх переговорів”, – сказала прес-секретар Білого дому.

Переговори в ОАЕ між трьома країнами, за її словами, мають історичне значення, оскільки це перший випадок, коли всі три держави зібралися за одним столом для обговорення шляхів до миру.

“Спеціальний посланець, Джаред Кушнер і президент Трамп досягли неймовірного в питанні миру на Близькому Сході. Я впевнена, що вони також прагнуть до врегулювання конфлікту між Росією і Україною”, – додала Левітт.

Зеленський закликав США відреагувати на російські удари

Україна чекає реакції Сполучених Штатів на атаки з боку РФ. Саме США просили Росію припинити удари на тиждень

Президент України закликав до цього в черговому вечірньому зверненні.

Після нічного ракетного удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський підкреслив, що очікує реакції від США, оскільки це було особисте прохання Дональда Трампа про припинення атак на енергетичну інфраструктуру.

“Це була пропозиція саме Америки: на час дипломатії і такої холодної зимової погоди припинити удари по енергетиці. Було прохання особисто від президента Сполучених Штатів. Ми бачимо, що Росія на це прохання відповіла рекордом балістики. Неповних чотири дні минуло з тижня, про який Росію просили”, – заявив український лідер.

Європейці готуються відновити діалог з Путіним на “технічному рівні” – Макрон

Еммануель Макрон повідомив, що підготовка до відновлення діалогу з главою Кремля йде на технічному рівні, хоча Росія поки не виявляє готовності до мирних переговорів.

Про це повідомляє “Le Monde”.

Президент Франції зробив цю заяву під час відвідування регіону Верхня Сона у Франції.

“Зараз тривають технічні обговорення з цього питання”, – сказав Макрон.

Він зазначив, що для успішних переговорів необхідно забезпечити відкритість і консультації з президентом України Володимиром Зеленським.

“Європейцям важливо відновити відкриті канали для обговорень”, — додав французький лідер.

Він не вказав точних термінів, оскільки безперервні бомбардування з боку Росії демонструють її явне небажання йти на мирні переговори.

“Сьогодні ми продовжуємо підтримувати Україну, яка страждає від бомбардувань, холоду і нападів на мирних жителів та енергетичну інфраструктуру. Це неприйнятно і не свідчить про реальну готовність до мирних переговорів”, — додав Макрон.

У грудні 2025 року Макрон вже висловив думку, що для Європи буде “вигідно” відновити діалог з російським президентом.

Британський політолог Марк Галеотті вказав, що дана заява французького лідера вказує на те, що в Європі починають усвідомлювати неефективність ігнорування Путіна.