Новий американський курс Трампа: як силова геополітика змінює правила гри для України

Після Другої світової війни міжнародні відносини будувалися навколо системи правил, які обмежували пряме застосування сили між великими державами. Навіть коли ці правила порушувалися, країни намагалися зберігати вигляд легітимності через ООН, союзи та дипломатію.

Однак політика Дональда Трампа означає різкий розворот: інтереси США більше не маскуються під універсальні принципи. Вони подаються відкрито – як право сильного. Події у Венесуелі, де Сполучені Штати провели операцію з усунення режиму Мадуро, стали сигналом: Вашингтон повертається до логіки жорсткого примусу. І ця зміна безпосередньо впливає на війну в Україні.

Логіка нового американського курсу проста: якщо США програють Китаю у глобальній економічній конкуренції, потрібно обмежити можливості Пекіна фізично. Не через правила торгівлі, а через тиск, блокади та військові важелі. Сам Трамп неодноразово заявляв, що венесуельська нафта має працювати на Америку, а не на інших гравців, а країни регіону повинні купувати американські товари. Це відтворення моделі колоніальних імперій XIX-XX століть, де війна була формою економічної боротьби. У рамках цієї концепції “міжнародне право” перестає бути стримуючим фактором. Залишається лише інтерес. І саме це робить американську політику більш агресивною та менш передбачуваною.

Для Вашингтона війна в Україні є не лише питанням безпеки Європи, а й важливим стратегічним інструментом. Вона дозволила ще тісніше прив’язати Європейський Союз до США, адже європейські країни, побоюючись Росії, добровільно відмовилися від російських енергоносіїв і перейшли на дорожчі американські постачання, що до 2022 року здавалося майже неможливим. Паралельно підтримка України дає змогу послаблювати Росію без прямої участі американських військових, виснажуючи її ресурси чужими руками. Крім того, ослаблення Москви опосередковано стримує й Китай, адже чим слабшою стає Росія, тим менш корисним союзником вона є для Пекіна. Саме тому для США війна в Україні є не проблемою, а інструментом реалізації власних інтересів.

У самій американській політичній еліті існують два підходи до цього питання. Перший передбачає якнайшвидше завершення війни, щоб зосередитися на протистоянні з Китаєм, а також готовність до певних поступок Росії з метою відірвати її від Пекіна і знизити глобальну напругу. Другий підхід виходить з того, що з Москвою домовлятися безглуздо, тому її слід максимально послаблювати шляхом санкцій, тиску на судноплавство, підтримки України та навіть стимулювання внутрішньої дестабілізації. Поки що Трамп діє в межах першого сценарію, однак події у Венесуелі посилили позиції прихильників жорсткої лінії, і в разі провалу переговорів щодо України Вашингтон може перейти до більш агресивної політики.

Для Києва така радикалізація американського курсу несе серйозні ризики. У разі загострення протистояння між США та Росією Україна може стати першою ціллю будь-якої ескалації, різко зросте ймовірність ракетних і навіть ядерних загроз, а сама країна ризикує опинитися в центрі конфлікту між ядерними державами. Те, що для США є інструментом тиску, для України є питанням виживання.

Водночас Москва продемонструвала здатність вести затяжну війну з великими втратами, сформувавши масову контрактну армію та адаптувавши суспільство до логіки постійних жертв за фінансову винагороду. Це створює для Росії потенційний інструмент впливу в інших регіонах – від Африки до Близького Сходу. Однак війна в Україні виснажує цей ресурс, не приносячи стратегічних дивідендів, а захоплення зруйнованих міст без економічної цінності не зміцнює позиції Росії у новому світовому порядку, а радше стає для неї тягарем.

Попри зростання глобальних протиріч, саме український фронт залишається найбільш небезпечною точкою планети, де безпосередньо задіяна ядерна держава. Припинення бойових дій знизило б ризик прямого зіткнення США і Росії, зменшило б шанси на ядерну ескалацію, стабілізувало б Європу та дало б Україні шанс на відновлення. Геополітична конкуренція між великими державами все одно триватиме, і головне питання полягає лише в тому, чи залишиться вона в межах “холодної” логіки, чи перейде у катастрофічну фазу.

Політика Дональда Трампа означає повернення до світу, в якому сила стає важливішою за правила, а національні інтереси більше не маскуються під універсальні цінності. Сполучені Штати відкрито демонструють готовність застосовувати економічний і військовий тиск для забезпечення власного домінування, не зважаючи на міжнародні норми та усталені механізми стримування. У цій новій реальності Україна перетворилася на елемент глобального стратегічного балансу, інструмент у протистоянні між провідними світовими гравцями. Проте для самої України така роль є вкрай небезпечною. Будь-яка ескалація між ядерними державами неминуче робить українську територію зоною першого удару, підвищує ризики масштабних руйнувань, зростання жертв серед цивільного населення та загрози застосування зброї масового ураження.

Україна вивчає ідею США про створення ВЕЗ на Донбасі

Україна вивчає можливість створення вільної економічної зони на територіях Донбасу, запропоновану Сполученими Штатами.

Про це розповів в інтерв’ю “Bloomberg” президент Володимир Зеленський.

Пропозиція передбачає формування зони з особливим правовим і податковим регулюванням у районах, де будуть виведені війська.

“Йдеться про замороження лінії фронту. Таку угоду було б простіше реалізувати і контролювати для іноземних партнерів України. Зона може створюватися в деяких районах Східного Донбасу і служити компромісом. Вона вимагатиме від обох сторін відведення військ на безпечну відстань для забезпечення нормального життя в регіоні. Альтернативою могло б стати припинення бойових дій із збереженням військ на поточних позиціях, а невирішені питання вирішувалися б дипломатично”, — вказано в публікації Bloomberg.

Зеленський очікує відповідь Росії на мирний план до кінця місяця

Президент України Володимир Зеленський заявив, що розраховує отримати офіційну відповідь Росії на 20-пунктний мирний план уже до кінця цього місяця.

Про це повідомляє Freedom з посиланням на інтерв’ю глави держави агентству Bloomberg.

За словами Зеленського, українська сторона очікує реакції Москви ще до завершення узгодження зі Сполученими Штатами гарантій безпеки та плану післявоєнного відновлення. Президент зазначив, що Київ уже передав свої зауваження щодо територіальних пропозицій через спеціальних представників США.

Глава держави наголосив, що для України принциповим залишається питання суверенітету та територіальної цілісності. Він нагадав, що Україна не визнає тимчасово окуповані території частиною Росії та наполягає на поверненні контролю над ними в межах міжнародного права.

Зеленський також підкреслив, що будь-які домовленості мають супроводжуватися реальними гарантіями безпеки для України, аби запобігти повторенню агресії в майбутньому.

Трамп запропонує Європі обміняти Гренландію на гарантії для України

Президент США розглядає кілька сценаріїв встановлення контролю над Гренландією, один з яких передбачає гарантії безпеки для України в обмін на безперешкодний контроль над островом.

За інформацією “Politico”, про це говорять дев’ять представників Євросоюзу і НАТО, а також дипломати і військові фахівці.

Данський політик, який побажав залишитися анонімним, висловив припущення про можливий військовий захват Гренландії. Він зазначив, що для цього буде потрібно всього п’ять гелікоптерів і невелика кількість військ. За його словами, гренландці не зможуть чинити серйозного опору.

В Адміністрації президента США розглядають чотири можливі варіанти дій. Один з них — це проведення кампанії впливу, спрямованої на підтримку руху за незалежність Гренландії. Для здобуття незалежності гренландцям необхідно буде провести референдум і досягти угоди, яка має бути схвалена урядами Гренландії та Данії. За результатами опитування громадської думки, проведеного в 2025 році, 56% жителів Гренландії висловили підтримку незалежності, тоді як 28% заявили про свій намір проголосувати проти.

Данські ЗМІ та розвідка стверджують, що Гренландія піддається впливу різних кампаній впливу. У цих кампаніях активно використовуються соціальні мережі для формування громадської думки. Аналогічну тактику застосовувала Росія під час виборів у ряді європейських країн, таких як Румунія та Молдова.

Якщо Гренландія здобуде незалежність, наступним кроком може стати укладення угоди про вільну асоціацію (COFA), подібної до тієї, що вже діє між США та Мікронезією, Маршалловими Островами і Палау. В рамках таких угод США надають основні послуги, захист і свободу торгівлі в обмін на дозвіл проводити військові операції на території цих країн без обмежень. Однак 85% жителів Гренландії категорично проти приєднання своєї території до США в разі отримання незалежності.

Ще один можливий підхід — це залучення європейських країн до угоди та обмін цієї “теми” на гарантії безпеки для України.

“Це угода “безпека за безпеку”. Європа отримає від адміністрації Трампа більш міцні гарантії для України в обмін на збільшення ролі США в Гренландії”, — розповів європейський дипломат на умовах анонімності.

Сполучені Штати також розглядають можливість силового захоплення Гренландії.

“Найбільше занепокоєння викликає стратегія типу “доконаного факту”, яку ми часто обговорюємо у військових колах. Вона передбачає захоплення території, як це намагався зробити Путін щодо України. Наприклад, він міг би ввести війська в країну і оголосити її американською територією. Те ж саме можуть зробити США в Гренландії, висадивши війська з повітря або моря, і заявити, що це тепер американська земля”, — пояснив представник Королівського оборонного коледжу Данії.

У статті йдеться про те, що Гренландія не має власної армії, а об’єднане арктичне командування Данії, що базується в столиці, має обмежені та застарілі військові можливості.

НАТО та союзники формують наступальні кіберможливості проти РФ та КНР

Наприкінці листопада – на початку грудня 2025 року в Таллінні (Естонія) відбулися найбільші щорічні навчання НАТО Cyber Coalition 2025. У них взяли участь близько 1 300 фахівців із 29 країн Альянсу, а також семи держав-партнерів, представники Європейського Союзу, академічного середовища та промисловості.

Під час навчань відпрацьовувалася інтеграція кібероперацій у загальновійськові місії та зміцнення колективної стійкості в кіберпросторі. 16-та Повітряна група кіберсил США виступала союзним компонентом кібероборони, координуючи дії в чотирьох часових поясах і відпрацьовуючи сценарії відбиття атак на критичну інфраструктуру, хмарні сервіси, державні мережі й навіть космічні системи.

16-та Повітряна група кіберсил США сьомий рік поспіль виконувала роль головного “кіберкомпонента” Альянсу та продовжила ініціативу зі спільної підготовки операторів – американських кіберфахівців інтегрували до румунських і грузинських груп для підвищення взаємосумісності та готовності. Як зазначив командувач 16-ї ПГ генерал-лейтенант Томас Хенслі, такі навчання “зміцнюють нашу конкурентну перевагу, підвищують спільну готовність і дозволяють краще захищати Батьківщину”. За його словами, мережа союзників і партнерів у кіберсередовищі є “асиметричною перевагою, якій противники ніколи не зможуть протистояти”.

Під час Cyber Coalition 2025 перевірялися механізми колективного реагування: оператори навчалися виявляти атаки, обмінюватися інформацією та координувати активні заходи.

“Ці навчання дозволяють тренуватися пліч-о-пліч із союзниками, виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть наших рубежів”, – сказала провідна планувальниця навчань від ВПС США Кендіс Санчес.

Навчальні сценарії включали опрацювання кібератак на об’єкти цивільної та військової інфраструктури, хмарні сервіси та навіть космічні системи – у комплексі вони вимагали синхронізованих дій усього Альянсу.

Активна кібероборона та нові підходи НАТО

НАТО водночас дедалі більше підкреслює, що колективна оборона в кіберпросторі має бути проактивною. За словами генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, кіберпростір офіційно визнаний “сферою операцій”: створено інтегрований Центр кібероборони НАТО, де цілодобово працюють військові, цивільні та приватні експерти для підвищення обізнаності та загальної стійкості. Альянс нарощує інвестиції в кібербезпеку й напрацьовує спільні заходи реагування на загрози.

“Ніхто не стоїть сам у НАТО… ми всі разом у цю цифрову епоху протистоїмо тим, хто хоче нам зашкодити”, – заявив Рютте.

На нещодавній конференції НАТО з кібероборони в Тирані обговорювалися більш рішучі та превентивні підходи: Альянс проголосив необхідність «накладати витрати на зловмисних кіберакторів», тобто не обмежуватися пасивним захистом, а за потреби проводити операції у відповідь проти противника.

НАТО посилює розвідку та спільні навчання з протидії широкому спектру загроз, обираючи не просто спостерігання за ситуацією, а активну участь у плануванні та реалізації превентивних заходів.

“Альянс і надалі стоятиме єдиним фронтом, обмінюючись інформацією та захищаючи ключові об’єкти”, – заявили представники НАТО.

Так, нещодавно Парламентська асамблея НАТО закликала рішуче протидіяти китайським кампаніям. Союзники зазначають, що Пекін тісно взаємодіє з Москвою та може впливати на громадську думку й ключові інститути західних держав. Об’єднуючи зусилля з такими партнерами, як Австралія, Японія та Південна Корея, НАТО планує спільні навчання й обмін даними для протидії цьому зростаючому виклику.

Підсумки та перспективи

Таким чином, НАТО та союзники переходять до нової парадигми кібероборони, у якій захист від загроз стає не просто обороною, а операціями-вилазками. Навчання Cyber Coalition демонструють, що країни готові діяти синхронно, поглиблюючи взаємодію та спільне планування. За словами організаторів, ці тренування “дозволяють виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть нашої території”.

У найближчі роки НАТО продовжить розвивати спеціалізовані ресурси кібероборони – від централізованого моніторингу до нових “кіберструктур” – і збільшувати фінансування. Це відповідає зобов’язанням, ухваленим на останньому саміті: союзники спрямовують значну частку бюджетів на модернізацію кіберможливостей і захист критичних об’єктів. У підсумку сучасна колективна оборона в кіберпросторі передбачає не лише відбиття атак, а й можливість “захищатися на випередження”, проактивно не допускаючи загроз і змушуючи агресора рахуватися з наслідками.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.

Росія запропонувала США передати Венесуелу в обмін на свободу дій в Україні

Сім років тому Росія демонструвала готовність дозволити США діяти у Венесуелі на власний розсуд в обмін на аналогічне право Кремля в Україні.

Про це пише “The New York Times”.

У матеріалі наводяться свідчення, дані Фіоною Гілл у Конгресі США. Гілл, яка раніше обіймала посаду радниці з питань Росії та Європи в Раді національної безпеки при адміністрації Дональда Трампа, поділилася своїми поглядами на цю тему.

“Спогади про цю пропозицію спливли на тлі неоднозначної реакції Москви на втручання США у справи Венесуели та загострення напруженості між Вашингтоном і Каракасом”, – йдеться в статті.

Гілл стверджує, що Кремль активно використовує ЗМІ і своїх “експертів” для просування концепції “поділу зон впливу”.

У жовтні 2019 року під час слухань у Конгресі вона підкреслила, що росіяни чітко висловлювали намір встановити якийсь незвичайний бартер між Венесуелою і Україною. Ця заява була зроблена більш ніж за два роки до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Вона пояснила, що якщо Сполучені Штати наполягають на своєму праві контролювати регіон свого впливу, то Росія має аналогічне право щодо України.

“Ви хочете, щоб ми пішли з вашого двору, — так вони це говорили. — Але ж і ви перебуваєте на нашому дворі в Україні”, — переказала позицію Кремля Гілл.

Міністерство закордонних справ Росії офіційно висловило засудження дій США у Венесуелі, кваліфікувавши їх як порушення норм міжнародного права. При цьому основним напрямком політики Кремля залишається конфлікт в Україні, де адміністрація президента Дональда Трампа прагне організувати мирні переговори.

Москва прагне знайти баланс: не йти на значні поступки в питанні України, але й уникати погіршення відносин з Білим домом.

Деякі російські чиновники і коментатори відзначили, що США, на їхню думку, відмовляються від принципів міжнародного права на користь принципу “хто сильніший, той і правий”. Цей світогляд, характерний для імперського періоду, викликає схвалення як у Дональда Трампа, так і у Володимира Путіна, як вказують спостерігачі.

США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

США “керуватимуть” Венесуелою – Трамп

США візьмуть на себе керівництво Венесуелою, поки країна не стабілізується після повалення режиму Ніколаса Мадуро.

Таку заяву зробив президент США Дональд Трамп на прес-конференції.

“Ми будемо керувати країною, поки не забезпечимо безпечний, розумний і гідний перехід влади. Не хочемо, щоб хтось інший втрутився і залишив все як є”, – заявив він.

Трамп відкрито заявив про свій інтерес до венесуельської нафти. Він звернув увагу на випадки примусової націоналізації нафтової галузі у Венесуелі в 1970-х і 2000-х роках, коли американські компанії інвестували в цю сферу значні ресурси.

“Ми створили венесуельську нафтову промисловість завдяки американському досвіду і таланту. Однак соціалістичний режим силою відібрав її у нас. Ми залучимо великі американські нафтові компанії, які є лідерами в світі. Вони вкладуть мільярди доларів у відновлення зруйнованої інфраструктури і почнуть приносити доходи країні”, – сказав президент США.

Трамп заявив, що зробить народ Венесуели багатим, незалежним і безпечним.

Президент США заявив, що в разі відмови Венесуели від співпраці, військові дії будуть посилені і розширені.

“Ми готові до нової, масштабної атаки, якщо це буде необхідно. Американське військове угруповання зберігає свої позиції, і США залишають за собою всі військові опції до тих пір, поки вимоги не будуть виконані повністю. Всі політичні та військові лідери Венесуели повинні розуміти: доля Мадуро може спіткати і їх”, – сказав Трамп.

Президент США офіційно заявив про повернення до «доктрини Монро». Цей принцип говорить, що Вашингтон розглядає Західну півкулю, включаючи Південну Америку, як зону своїх інтересів і впливу.

“Доктрина Монро – важливе досягнення, але ми просунулися набагато далі. У нашій новій Стратегії національної безпеки закріплено, що американський вплив у Західній півкулі не підлягає сумніву”, – сказав він.

Трамп при цьому пожартував, що тепер зовнішню політику США називають “доктриною Донро” – від імені Дональд.