Пентагон підтвердив передачу союзникам частини повноважень з управління місією допомоги Україні

Міністр оборони США Піт Хегсет доручив Європейському командуванню збройних сил США провести реорганізацію Групи сприяння безпеці України (SAG-U).

В американському командуванні заявили, що ці зміни не вплинуть на підтримку Києва з боку США.

Йдеться про перерозподіл ролей між SAG-U та місією НАТО з безпеки, допомоги та підготовки для України. За даними Європейського командування сил США (EUCOM), реорганізація має підвищити ефективність військової допомоги Україні, передати союзникам керівництво окремими елементами місії та звільнити американські ресурси для інших глобальних пріоритетів.

“Ці зміни відображають провідну роль Європи у підтримці оборони України протягом останнього року, що відбулося на тлі стійкої й ефективної оборони з боку України”, – додали в командуванні США.

Командувач силами США в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що союзники вже продемонстрували готовність брати на себе провідну роль у підтримці української оборони. Він також зазначив, що SAG-U спочатку створювалася як тимчасове командування, а її трансформація ґрунтується на вже досягнутому прогресі.

У Європейському командуванні нагадали, що за останні три з половиною роки SAG-U розподілила понад $2 млрд допомоги у сфері безпеки та взаємодіяла з союзниками й партнерами щодо підтримки України.

Представник армії США в Європі та Африці Майкл Вайсман підкреслив, що реорганізація не означає скорочення підтримки України. SAG-U було створено 4 листопада 2022 року після початку війни.

Зеленський звільнив Стефанишину з посади посла України в США

Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанишину з посади надзвичайного і повноважного посла України в США.

Відповідний указ № 696/2026 опубліковано на сайті Офісу президента.

Стефанишина обіймала цю посаду з серпня 2025 року. На своїй сторінці у Facebook вона заявила, що рішення про відставку ухвалила сама, і пояснила його особистими обставинами.

За словами Стефанишини, робота у Вашингтоні під час війни була для неї “найбільшою честю” у житті.

“Я вдячна Президентові України Володимиру Зеленському за цю довіру і можливості. Розраховую на його розуміння та підтримку цього рішення”, — написала посадовиця.

Стефанишина також заявила, що за час її роботи посольству вдалося збільшити поставки американської зброї, зберегти підтримку України та змінити роль країни — від отримувача допомоги до держави, в яку інвестують і чиї технології купують.

Раніше Стефанишина обіймала посади в уряді, відповідаючи за європейську та євроатлантичну інтеграцію, а також була міністром юстиції. 3 серпня Зеленський також призначив Ігоря Клименка секретарем РНБО, а Рустема Умєрова — головою Служби зовнішньої розвідки.

Трамп не впевнений, що США дозволять Україні виробляти ракети для Patriot

Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки що не ухвалив рішення щодо можливої передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

Про це повідомляє Financial Times.

За словами Трампа, він не може підтвердити готовність США дозволити Києву самостійно випускати такі ракети. Американський президент зазначив, що це питання ще розглядається.

Трамп також підкреслив, що США обережно підходять до передачі технологій на виробництво високотехнологічного озброєння.

“Це дуже незвичайна зброя, і… нам потрібно бути трохи обережними з тим, кому ми видаємо ліцензії. Ми насправді не ліцензуємо обладнання”, — підкреслив американський президент.

Для Києва виробництво ракет для Patriot всередині країни розглядалося як один із способів посилити протиповітряну оборону та зменшити залежність від прямих поставок з боку партнерів.

Раніше Володимир Зеленський просив Трампа надати Україні екстрений пакет ракет для Patriot, необхідних для відбиття атак на енергетичну інфраструктуру взимку. Також Зеленський звертався до країн “коаліції охочих” з проханням передати до зими 300 ракет для цих систем.

Зеленський змінив тактику на зустрічі з Трампом

Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня застосував інший підхід, ніж під час попередніх контактів. Він намагався переконати американського президента активніше підтримувати Україну у конфлікті з Росією.

Про це пише The Times.

За словами джерел видання, Зеленський вирішив діяти жорсткіше і зробити ставку на тезу про те, що в України та США є спільний ворог — Росія. Таким чином Київ намагався змінити сприйняття Трампа: не як посередника, а як повноцінного союзника України.

Під час розмови Зеленський заявив Трампу, що Росія допомагала Ірану наводити зброю на американські війська на Близькому Сході. Трамп відповів, що перевірить цю інформацію та запитає про це Володимира Путіна.

Інсайдери також вважають, що ставлення Трампа до Зеленського змінилося на тлі того, що Україна дедалі частіше завдає ударів по Росії та демонструє здатність діяти результативно.

“Очевидно, у Зеленського є козирі, яких, як думав Трамп у лютому минулого року, у нього не було”, – заявив колишній посол США в Україні Джон Гербст.

До Києва прибули посол США при НАТО та командувач спеціальної місії альянсу

Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером та командувачем Спеціальної місії НАТО з безпеки та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.

Про це глава держави поінформував у Facebook.

Під час зустрічі обговорювалося збільшення поставок перехоплювачів для систем Patriot у рамках програми PURL. За словами Зеленського, це необхідно для захисту українського неба від масованих ударів.

Окремо сторони торкнулися двостороннього оборонного партнерства США та України. Йшлося про реалізацію рішення Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, щодо надання Україні ліцензії на виробництво Patriot.

“Також обговорили двостороннє оборонне партнерство між США та Україною: реалізацію рішення Президента Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriotʼів”, – наголосив президент.

Також обговорювалася Drone Deal — угода щодо безпілотників, яку зараз опрацьовують команди двох країн. Зеленський заявив, що цей напрям має реальний потенціал, і висловив надію на швидке завершення переговорів.

Під час зустрічі президент України вручив Кертісу Баззарду орден “За заслуги” III ступеня.

США затримують військову допомогу Україні на $400 млн

Адміністрація президента США Дональда Трампа не надала Україні раніше затверджену військову допомогу на суму 400 млн доларів.

Про це заявив сенатор Дік Дурбін під час слухань у комітеті Сенату з питань асигнувань.

За словами Дурбіна, Палата представників США ще у вересні минулого року схвалила виділення цих коштів Києву у 2026 році, а Трамп підписав відповідний законопроєкт. Однак ці кошти досі не були використані для допомоги Україні.

Сенатор Мітч Макконнелл також критикував керівництво Пентагону за затримку з витрачанням коштів. Він заявляв, що допомога Україні, схвалена Конгресом кілька місяців тому, фактично залишається без руху в Міністерстві оборони США.

Міністр оборони США Піт Хегсет раніше стверджував, що Пентагон виділив 400 млн доларів на допомогу Україні, але згодом заявив, що Сенат має спрямовувати додаткові асигнування американським збройним силам, а не Києву.

Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році виділення нових великих пакетів допомоги Україні фактично зупинилося. Крім того, адміністрація не включила фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.

Трамп запропонував додати Іран до законопроекту про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп закликав республіканців включити Іран до законопроекту про нові санкції проти Росії. За його словами, саме такий варіант спочатку пропонував автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

Трамп опублікував відповідну заяву у своїй соціальній мережі Truth Social.

Він зазначив, що Іран має бути частиною санкційного пакету, який зараз обговорюється в Конгресі США.

Кілька днів тому американський президент також говорив журналістам, що до документа можна додати обмеження проти Ірану та руху “Хезболла”. Таким чином, законопроєкт може вийти за межі тиску лише на Росію.

Сам документ уже підтримали понад 60 сенаторів від обох партій. Він передбачає 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Крім того, законопроєкт спрямований проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних обмежень. Трамп заявляв, що ініціатива має великі шанси на ухвалення.

У США частина демократів виступила проти законопроекту Грема про санкції

У Конгресі США виникли заперечення проти законопроекту про нові жорсткі санкції проти Росії, який раніше просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Проти окремих положень документа виступили демократи Дон Байєр і Бред Шнайдер, хоча вони підкреслили, що й надалі підтримують санкційний тиск на Росію.

Головна претензія демократів стосується не самих обмежень проти Москви, а повноважень, які законопроект може надати президенту США. Документ передбачає право вводити 100-відсоткові мита проти країн, що купують російські енергоносії. Байєр і Шнайдер вважають, що це фактично повертає Дональду Трампу широкі тарифні повноваження.

На їхню думку, такий механізм може вдарити по американських споживачах і посилити глобальну торговельну війну. Демократи заявили, що не виступають проти допомоги Україні та санкцій проти Росії, але вважають саме цей варіант закону невдалим і небезпечним.

Спочатку законопроект Грема передбачав ще жорсткіші заходи: до 500% мит на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, газ, уран і нафтопродукти. Пізніше документ переробили, знизивши можливі тарифи до 100% і обмеживши їх застосуванням до найбільших покупців російських енергоресурсів.

Після смерті Ліндсі Грема обговорення законопроекту знову пожвавилося. Документ отримав широку підтримку в Сенаті, але для його ухвалення все ще потрібна політична згода між Конгресом, Білим домом та обома партіями.

Трамп припустив ухвалення нового закону про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що законопроект про додаткові санкції проти Росії має хороші шанси на ухвалення. Йдеться про ініціативу, яку раніше просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Іраку Алі Аль-Заїді журналісти запитали Трампа, чи готовий він підписати новий закон про санкції найближчим тижнем або двома. У відповідь американський президент зазначив, що Грем дуже наполегливо домагався ухвалення цього документа.

“Я знаю, що Ліндсі дуже цього хотів. Думаю, вони можуть додати до законопроєкту ще й Іран. Це було б дуже важливо, якщо вони справді це зроблять. Також можуть додати Хезболлу. Тобто якщо ви ведете бізнес з Хезболлою, це теж потраплятиме під дію закону”, – сказав Трамп.

Президент США підкреслив, що питання зараз розглядається. Він назвав ініціативу своєрідним кроком “на честь Ліндсі”, оскільки той вважав цей законопроект одним зі своїх пріоритетів.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Білий дім узгодив версію двопартійного законопроекту про санкції проти Росії. Сам Грем незадовго до своєї раптової смерті говорив про досягнуту згоду з адміністрацією Трампа з цього питання.