США пов`язали гарантії безпеки з виведенням військ з Донбасу — Зеленський

Сполучені Штати заявили, що Україна має вивести війська з Донбасу, щоб отримати від США гарантії безпеки.

Володимир Зеленський повідомив про це в інтерв’ю агентству “Reuters”.

На його думку, виведення військ може поставити під загрозу безпеку як України, так і Європи, оскільки це призведе до передачі Росії добре укріплених оборонних позицій у регіоні.

“Я дуже хотів би, щоб американська сторона зрозуміла, що східна частина нашої країни є частиною наших гарантій безпеки”, – сказав він.

Президент України підкреслив, що США зараз активно залучені до конфлікту з Іраном.

“Близький Схід, безумовно, впливає на президента Трампа, і я думаю, що й на його подальші кроки. На жаль, на мій погляд, президент Трамп, як і раніше, обирає стратегію посилення тиску на українську сторону”, – сказав Зеленський.

Генсек НАТО Марк Рютте відреагував на висловлювання президента України. Він підкреслив, що всі країни-члени Альянсу і особливо Україна прагнуть до завершення конфлікту, але рішення щодо своїх територій мають ухвалюватися виключно в Києві.

“Україна також хоче, щоб ця війна закінчилася, але це має бути тривалий мир. А це означає, що після завершення війни ми маємо забезпечити, щоб Україна була суверенною і захищеною”, – зазначив Рютте.

Високопосадовець підкреслив, що гарантії безпеки України відіграють вирішальну роль.

“Саме тому було настільки важливо, що в Парижі в січні Сполучені Штати та коаліція погодилися щодо гарантій безпеки. Адже це запобігає тому, щоб Володимир Володимирович Путін коли-небудь знову атакував Україну після тривалого припинення вогню або, що ще краще, повноцінної мирної угоди. І, звісно, коли йдеться про територію, будь-які рішення щодо території – це виключно рішення України”, – резюмував Рютте.

Чи здатні США змусити Україну відступити з Донбасу і чи замінить Європа Америку

Березень 2026 року став місяцем, коли закулісні переговори між Україною та Сполученими Штатами нарешті вийшли на поверхню – і виявилися значно жорсткішими, ніж припускали оптимісти. Згідно з інформацією, оприлюдненою Українською правдою з посиланням на джерела в команді президента, американська сторона разом із Росією тисне на Київ щодо виведення українських військ із Донецької області. І якщо прогресу не буде, Вашингтон може вийти з переговорного процесу, зосередившись на військовій операції в Ірані та внутрішніх виборах. Питання, яке досі обговорювалося в експертних колах як гіпотетичне, тепер набуло загрозливої конкретики: чи здатні США насправді продавити таке рішення і чи зможе Європа замістити Америку в разі її відходу?

Сам механізм тиску виглядає гранично прозорим. Ще в січні Financial Times писала, що адміністрація Трампа пов’язала надання Україні гарантій безпеки з територіальними поступками на користь Росії. За даними видання, Вашингтон запропонував Києву гарантії, які “відображатимуть” статтю 5 Північноатлантичного договору, а також збільшення військової допомоги в мирний час – але за умови виведення українських сил із контрольованих частин Донеччини. Українська сторона спробувала запропонувати альтернативи – створення економічних зон, денаталізацію – але американці щоразу поверталися до одного: “Ви повинні вийти”. За словами співрозмовника Української правди, на зустрічах створюється враження, що присутні три сторони, але Київ постійно дискутує з “Анкориджем” – посиланням на літню зустріч Трампа з Путіним, де нібито були досягнуті попередні домовленості.

Але чи справді США мають важелі, щоб змусити Україну піти на такий крок? Головний важіль – фінансовий. Україна залишається критично залежною від зовнішнього фінансування. І хоча європейські партнери запевняють, що знайдуть спосіб обійти вето Угорщини та забезпечити надходження коштів, у Києві не приховують тривоги: якщо ЄС не запропонує рішення, до другої половини 2026 року грошей на соціальні виплати може просто не вистачити. Це означає, що Вашингтон, навіть не будучи безпосереднім донором у європейському масштабі, зберігає здатність блокувати чи ускладнювати ті механізми, через які фінансування надходить. І головне – США залишаються єдиним гарантом безпеки, здатним надати те, чого Європа поки не має: реальне стримування Росії на рівні стратегічних сил.

Водночас варіант повного виходу США з переговорів і переорієнтації на Іран – це не просто погроза. Адміністрація Трампа вже демонструвала готовність змінювати пріоритети швидко і без огляду на союзників. І якщо Вашингтон дійсно вирішить, що український напрямок “не вартий зусиль”, Київ опиниться перед вибором: або йти на поступки під тиском Москви, або намагатися виживати з європейською підтримкою, яка, хоч і зросла, але поки що не здатна замінити американську військову та політичну присутність.

Саме тут постає друге питання: чи здатна Європа об’єктивно замістити США? Відповідь – так, але з дуже важливими застереженнями.

З одного боку, європейські країни вже почали структурну перебудову підходу до підтримки України. Якщо раніше йшлося про розрізнену допомогу з національних запасів, то тепер усе більше говорять про довгострокову інтеграцію України в європейську оборонну екосистему. За даними аналітичного центру Think Tank Europa, кумулятивна європейська допомога Україні до кінця 2025 року досягла €201,35 млрд, тоді як американська – €115,33 млрд. Більше того, європейська військова допомога зросла на 67% у 2025 році порівняно з середнім показником 2022-2024 років, тоді як американська фактично знизилася до нуля. Європа поступово бере на себе функції, які раніше були прерогативою США: інтелектуальна підтримка, планування, навіть окремі елементи стратегічного стримування.

Однак є й інша сторона. По-перше, європейська підтримка залишається нерівномірною: західні та північні країни забезпечують 89% усіх військових внесків, тоді як східноєвропейські члени НАТО змушені балансувати між допомогою Києву та власним переозброєнням. По-друге, ключові системи, як-от Patriot чи HIMARS, Європа поки що не може виробляти у необхідних обсягах і змушена закуповувати їх у США через механізм NATO PURL. Це означає, що навіть за максимальної європейської мобілізації залежність від американського оборонно-промислового комплексу зберігається.

І нарешті – політичний вимір. Європа, попри всі зусилля, не є єдиним суб’єктом зовнішньої політики. Рішення про €90 млрд кредиту для України наштовхнулося на спротив Угорщини та Словаччини, що демонструє вразливість європейських механізмів підтримки. Поки США можуть діяти швидко і централізовано, Європа змушена долати внутрішні суперечки. І в ситуації, коли час грає проти України, це може стати фатальним фактором.

Таким чином, відповідь на головне питання виявляється складною. США дійсно мають важелі тиску – фінансові, політичні, військово-технічні. Вони можуть затягнути або прискорити процеси, створити дефіцит чи, навпаки, забезпечити ресурсами. Але чи зможуть вони зламати волю Києва до опору, якщо українське суспільство не готове до територіальних поступок? Це питання залишається відкритим.

Європа, своєю чергою, довела, що здатна нарощувати підтримку і навіть заміщати США в окремих сферах. Але повноцінна заміна – це не лише обсяги фінансування, а й здатність забезпечити стратегічне лідерство, швидкість ухвалення рішень і довгострокову передбачуваність. Поки що Європа рухається в цьому напрямку, але не досягла точки, коли американська підтримка могла б стати необов’язковою.

Найближчі тижні стануть вирішальними. Якщо переговори в Майамі та наступних майданчиках не принесуть результату, Вашингтон може реалізувати свою погрозу – вийти з процесу, залишивши Київ із європейською підтримкою, яка зростає, але не є абсолютною. І тоді Україні доведеться обирати: ризикувати затяжною війною без американського плеча або погоджуватися на умови, які ще кілька місяців тому здавалися немислимими.

В Абу-Дабі стартували переговори між Україною, Росією та США

У столиці Об’єднаних Арабських Еміратів, Абу-Дабі, стартували переговори за участю делегацій з України, Росії та Сполучених Штатів Америки.

Про це повідомили в Міністерстві закордонних справ ОАЕ.

Головною темою, за даними “Axios”, буде питання про території на сході України. Інші подробиці поки залишаються в таємниці.

Раніше, 22 січня, відбулася зустріч представників США з керівництвом Росії. На ній було підтверджено створення робочої групи з питань безпеки, яка об’єднає всі зацікавлені сторони. Успіх цих переговорів здатний значно змінити перебіг конфлікту і ситуацію в регіоні.

Трамп пропонував Зеленському обміняти частину Донбасу на фінансову підтримку

На зустрічі в Давосі Дональд Трамп, за деякими даними, обговорював з Володимиром Зеленським перспективи завершення конфлікту.

Про це пише Corriere della Sera.

Згідно з публікацією, однією з центральних тем переговорів могла бути пропозиція передати Україні ту частину Донецької області, яка поки залишається поза контролем Росії. Натомість передбачалося отримати фінансову допомогу в розмірі 800 млрд доларів і гарантії безпеки від Сполучених Штатів і європейських країн.

У матеріалі підкреслюється, що подібний сценарій вважається вкрай ризикованим і не знаходить підтримки серед населення України. Наразі офіційних угод немає.

Україна вивчає ідею США про створення ВЕЗ на Донбасі

Україна вивчає можливість створення вільної економічної зони на територіях Донбасу, запропоновану Сполученими Штатами.

Про це розповів в інтерв’ю “Bloomberg” президент Володимир Зеленський.

Пропозиція передбачає формування зони з особливим правовим і податковим регулюванням у районах, де будуть виведені війська.

“Йдеться про замороження лінії фронту. Таку угоду було б простіше реалізувати і контролювати для іноземних партнерів України. Зона може створюватися в деяких районах Східного Донбасу і служити компромісом. Вона вимагатиме від обох сторін відведення військ на безпечну відстань для забезпечення нормального життя в регіоні. Альтернативою могло б стати припинення бойових дій із збереженням військ на поточних позиціях, а невирішені питання вирішувалися б дипломатично”, — вказано в публікації Bloomberg.

У США, Україні та Росії по-різному дивляться на майбутнє Донбасу – Зеленський

Президент України зазначив, що мирна ініціатива за участю США потребує додаткового обговорення через складні питання. Йдеться про гарантії безпеки та контроль над східними регіонами країни.

Про це він заявив в інтерв’ю “Вloomberg”.

Переговори щодо врегулювання ситуації в Донбасі поки що не надали результатів, і сторони продовжують перебувати на різних позиціях.

“Є думка США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки про Донбас”, – заявив Зеленський.

Київ вимагає окремої угоди про гарантії безпеки із західними партнерами, в першу чергу з США.

Президент України зробив цю заяву після того, як Дональд Трамп висловив своє розчарування через те, що Зеленський поки не ознайомився з цією пропозицією.

Здача Донбасу відкриє ворогу доступ до глибин України — ISW

Якщо Україна погодиться на передачу територій Донецької області в ході можливих переговорів про припинення конфлікту, вона може втратити стратегічно важливу лінію оборони, яка протягом 11 років протистояла російській агресії.

Новий аналітичний звіт Інституту вивчення війни (ISW) розкриває цю тему.

Йдеться про так звану лінію оборони, яка являє собою укріплений рубіж, що включає в себе ключові міста Донбасу: Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Олексієво-Дружківку та Костянтинівку. З 2014 року ці міста залишаються під контролем України і відіграють важливу роль як логістичні та адміністративні центри. Протяжність укріпленої лінії становить близько 50 кілометрів.

“Втрата фортечної смуги означає втрату головної лінії оборони, яка більше десяти років стримувала російські війська на Донбасі”, – зазначають в ISW.

Збройні сили України утримують цю лінію з 2014 року, після того як регіон був звільнений від проросійських сил. В ході повномасштабного конфлікту в 2022-2023 роках Росія не змогла захопити Слов’янськ та інші міста в цьому районі, незважаючи на інтенсивні атаки. Більш того, контрнаступ української армії дозволив відкинути противника на значну відстань.

Експерти звертають увагу на те, що втрата цієї позиції без чітких гарантій припинення вогню може спровокувати нову атаку російських військ на сході.

В даний час російські військові активно діють на південно-західному напрямку, прагнучи оточити “пояс фортець”. Особлива увага приділяється районам Торецька і східної частини Покровського району.

У лютому 2025 року в ці райони були передислоковані підрозділи 20-ї та 150-ї мотострілецьких дивізій з району Курахово. У травні до них приєдналися сили 39-ї мотострілецької бригади.

“Спроба оточити укріплену українську оборонну лінію буде для Росії довгим і дорогим завданням”, – зазначають у звіті ISW.

Російські інвестори відмовилися розробляти 9 шахт на окупованих Донеччині та Луганщині

Російські компанії, які минулого року орендували 15 шахт на території так званих “ЛНР” і “ДНР”, вирішили відмовитися від 9 із них.

Про це повідомляють російські економічні ресурси.

Згідно з інформацією з джерел, наведені вугільні шахти не приносять прибутку через низьку вартість вугілля на світовому ринку і високі витрати на експлуатацію, тому будуть передані так званій “окупаційній владі” для подальшої ліквідації.

Скільки саме вугільних підприємств на окупованій частині Донеччини та Луганщини продовжують роботу, наразі невідомо.

Нагадаємо, до початку збройного конфлікту, за даними уряду України, в регіоні функціонувало 95 шахт.

Через брак людей у ЗСУ більше немає тактики, окрім як “затикати дірки” – The Economist

Через нестачу особового складу ЗСУ вимушені змінювати тактику, а лінія фронту на Донбасі залишається під значним тиском.

Про це повідомляє The Economist з посиланням на українських військових.

«У нас більше немає тактики, окрім як “затикати дірки”. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад і сподіваємося, що зможемо якось це зупинити», — заявив командир, відомий як Купол, який до вересня очолював бригаду на сході країни.

За словами військових, значний удар по резервах України нанесли проблеми з мобілізацією та дезертирством.

Джерело: www.economist.com

Полковник Павло Федосенко, командувач українською тактичною групою на Донбасі, зазначає:

«Ми з усіх сил намагаємося заповнити втрати на полі бою. Вони можуть кинути батальйон солдатів на позицію, яку ми утримуємо чотирма чи п’ятьма військовими».

The Economist також пише, що бригади, які тримають лінію фронту на Донбасі, постійно недоукомплектовані, перебувають під великим тиском і зазнають втрат. Це призводить до відступу позицій та ускладнює оборону.