Російський дрон завдав удару по сховищу ядерного палива в Україні

У ніч на 7 червня російські загарбники атакували безпілотником майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Про це повідомили у пресслужбі компанії “Енергоатом”.

Там зазначили, що внаслідок обстрілу частково зруйновано будівлю прийому контейнерів, при цьому відпрацьованого ядерного палива в пошкодженому приміщенні не було. Постраждалих серед працівників установи немає.

За даними компанії, після атаки на об’єкті спалахнула пожежа на площі 40 кв м, яку рятувальники швидко локалізували та ліквідували. Радіаційний фон на майданчику залишається в межах норми.

В “Енергоатомі” підкреслили, що удар по критичному об’єкту ядерної інфраструктури вкотре демонструє всьому світу зневагу до норм міжнародного права з боку Кремля, який свідомо провокує ризики глобальної радіаційної катастрофи.

На Буковині обвалився дерев’яний міст із понад 30 дітьми: постраждалих госпіталізували

Вчора, 6 червня, у селі Виженка Вижницької територіальної громади Чернівецької області під час екскурсії дерев’яний міст через річку обвалився в той момент, коли на нього одночасно вийшла група дітей.

Про це повідомили в ГУ ДСНС у Чернівецькій області.

За даними прокуратури, у момент обвалення на мосту перебувало понад 30 дітей віком до 15 років. Загалом на екскурсію прибуло 55 дітей із Харківської області.

Згідно з повідомленням, після падіння травми отримали шестеро дітей, яких оперативно доставили до медичних закладів Чернівців. Передбачається, що у постраждалих діагностували черепно-мозкові травми, струси головного мозку, переломи, забої та гематоми.

У ДСНС нагадали про необхідність не перевантажувати мости та інші споруди, дотримуватися попереджувальних знаків і встановлених обмежень, не штовхатися і не скупчуватися в одному місці. Також під час екскурсій та відпочинку слід виконувати вказівки супроводжуючих і заздалегідь оцінювати можливі ризики, зокрема перед зйомкою фото або відео в незвичайних локаціях.

Гегсет порівняв нелегальну міграцію до ЄС із “вторгненням” і розкритикував за бездіяльність

Міністр оборони США Піт Гегсет розкритикував європейські держави за нездатність зупинити потоки нелегальної міграції та закликав посилити контроль на зовнішніх кордонах Євросоюзу.

Про це він сказав у Франції під час заходів, приурочених до 82-ї річниці висадки союзників у Нормандії.

Він звернув увагу на те, що до узбережжя Іспанії, Греції, Італії та Болгарії безперешкодно продовжують причалювати човни з мігрантами, тоді як уряди країн ЄС ігнорують масштаб загрози.

Глава Пентагону також заявив, що європейські узбережжя стикаються із загрозою “небезпечних ідеологій”, і назвав те, що відбувається, “вторгненням”. При цьому він висловив надію, що час для відповіді на цей виклик ще не втрачено.

Крім того, Гегсет торкнувся теми колективної безпеки, нагадавши союзникам по НАТО про важливість виконання оборонних зобов’язань. Він зазначив, що перемоги в конфліктах досягаються не деклараціями, а готовністю кожної держави розділяти зобов’язання та йти на жертви заради захисту кордонів.

Україна та РФ узгодили механізм обміну довідками для громадян та верифікацію всіх полонених

Україна та Росія досягли угоди про запуск двостороннього механізму обміну архівними довідками, які потрібні громадянам обох країн для підтвердження особистих документів.

Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram.

Він пояснив, що через відсутність дипломатичних відносин між державами отримання таких даних було заблоковано, хоча запити від населення продовжують надходити.

Український омбудсман зазначив, що нова уповноважена РФ Яна Лантратова підтримала ініціативу. Цей інструмент буде дзеркальним, тобто ним зможуть скористатися як українці, так і громадяни РФ, яким необхідно, наприклад, підтвердити свій трудовий або пенсійний стаж.

Крім того, під час зустрічі сторони досягли домовленостей щодо моніторингу місць утримання військовополонених. Лантратова запевнила у готовності негайно розпочати інспекції тих російських колоній, де, за даними Києва, фіксуються найгірші умови утримання військовополонених.

Також Лубінець запропонував допустити до полонених представників МКЧХ, а також організувати моніторингові місії за участю омбудсманів третіх країн. Група іноземних правозахисників уже сформована і готова прибути до РФ на умовах взаємного допуску до російських полонених в Україні.

Москва дала згоду і на те, щоб провести повну верифікацію всіх утримуваних на своїй території українських громадян. Перевірка охопить військовополонених і цивільних заручників, захоплених після повномасштабного вторгнення 2022 року, та осіб, які потрапили в полон у період з 2014 по 2022 рік.

Україна стане однією з головних тем військового параду у Франції 14 липня — Le Figaro

Франція зробить Україну однією з центральних тем військового параду на честь Дня взяття Бастилії, який відбудеться 14 липня.

Про це повідомляє видання Le Figaro.

За інформацією газети, парад 2026 року на Єлисейських полях значно перевершуватиме за масштабами торішній. У святкових заходах задіють близько 10 тис. військовослужбовців, а обсяги авіації та наземної військової техніки вирішено збільшити приблизно на 30%.

У статті йдеться, що два винищувачі Mirage 2000 піднімуться в небо під керуванням українського та французького льотчиків. Один із них буде пофарбований у кольори державного прапора України.

Також до парадного строю включені французькі підрозділи, які зараз несуть службу на східному фланзі НАТО — на території Румунії, Польщі та Естонії.

Організатори заходу підкреслюють, що масштаб параду змінено з урахуванням поточної геополітичної ситуації і покликаний продемонструвати результати прискореного переозброєння французької армії на тлі повномасштабної війни Росії проти України.

Запрошення на урочистості до Парижа отримали представники 37 держав, що входять до “коаліції бажаючих” і заявляють про готовність надати довгострокові гарантії безпеки Києву. У рамках цієї події президент Франції Емманюель Макрон має намір провести з ними окрему зустріч.

В Україні закликали водіїв бути обережними на дорозі між Харковом і Сумами: причини

За останній тиждень армія РФ посилила атаки на автомобільну дорогу між Харковом і Сумами, перехоплюючи техніку ЗСУ в районі окупованих територій.

Про це повідомив у Telegram радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов.

З початку червня країна-агресор розгорнула кампанію з нанесення ударів по цій трасі. У зв’язку з виниклою загрозою водіям транспортних засобів рекомендують дотримуватися обережності або переглянути маршрути руху.

За словами радника глави МО, ворожі війська цілеспрямовано б’ють по транспортному сполученню між двома обласними центрами, прагнучи порушити українську логістику.

Бескрестнов уточнив, що під постійні удари потрапляє ділянка траси в районі міста Богодухів, яку окупанти обрали через її близькість до державного кордону, відстань до якого становить 20 км.

Експерт наголосив, що у поточній ситуації закликів до пильності для водіїв уже недостатньо, і профільним структурам необхідно якомога швидше розробляти рішення для захисту цього логістичного вузла.

Бійці ЗСУ показали пошкоджений бронетранспортер M1117 ASV і звернулися до влади

У мережі поширився відеоролик українського військового, знятий у Сумській області, на якому він заявляє, що уряд України нібито краде кошти для ЗСУ, тому армії не вистачає техніки, а також показує пошкоджений американський бронетранспортер M1117 ASV.

Судячи з кадрів, 27 травня автор відео разом зі своїм товаришем по службі виїжджають з гарячої точки фронту, показуючи користувачам, що їм вдалося вижити.

По дорозі вони натрапляють на покинутий бронеавтомобіль США M1117 ASV, який українські захисники використовують для розвідки, патрулювання або підтримки піхоти. Ймовірно, ця техніка була уражена ворогом і отримала критичні пошкодження, тому більше непридатна для боїв і не підлягає відновленню.

Боєць ЗСУ звернувся до уряду України з питанням про те, де техніка, призначена для української армії, а також закликав владу “менше красти”.

Євросоюз планує запровадити нові обмеження на видачу шенгенських віз громадянам РФ

Євросоюз має намір розробити та запровадити додаткові цільові візові обмеження для росіян, які планують поїхати до країн Шенгенської зони.

Про це повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт.

За його словами, ці заходи спрямовані на посилення внутрішньої безпеки блоку та нейтралізацію ризиків, що виникають через ворожі дії третіх держав. Пропозиції щодо посилення правил будуть винесені на обговорення в рамках перегляду візового кодексу ЄС на початку 2027 року.

Ламмерт також запевнив, що російські бойовики, які брали участь у бойових діях проти України, становлять загрозу безпеці Євросоюзу, у зв’язку з чим у блоці шукають механізми для повного закриття їм доступу до європейських країн.

Представник ЄК нагадав, що обмеження візового потоку з країни-агресора залишається пріоритетним для Брюсселя. У рамках цієї стратегії ЄС ще у 2022 році скасував дію двосторонньої угоди про спрощений візовий режим з РФ.

Також країнам-учасницям блоку були надіслані рекомендації перевести видачу віз окупантам у найнижчий пріоритет, посиливши при цьому прикордонний і митний контроль.

Більше того, у листопаді 2025 року набули чинності скориговані правила, відповідно до яких росіяни втратили можливість отримувати багаторазові шенгенські візи.

Глава Міноборони Польщі зустрівся з Будановим і зажадав перейменувати підрозділ “Героїв УПА”

Сьогодні, 6 червня, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш зустрівся з керівником Офісу президента України Кирилом Будановим для обговорення вимоги Варшави скасувати рішення про присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь Української повстанської армії.

Про це заявив польський посадовець у соцмережі Х.

Він підкреслив, що і Київ, і Варшава залишаються партнерами у сфері оборони та безпеки, однак він звернув увагу на питання історичної пам’яті, зазначивши необхідність говорити один одному правду для побудови спільного майбутнього.

Косиняк-Камиш заявив Буданову, що присвоєння одній із частин Сил спеціальних операцій імені “Героїв УПА” є вкрай неприйнятним для польської сторони.

Польський міністр оборони додав, що пам’ять про жертв Волинської трагедії для народу його країни не підлягає обговоренням, назвавши це “межами, які перетинати не можна”.