Омбудсмани України та РФ обговорили умови утримання та медобслуговування полонених під час обміну

У ході нещодавнього обміну військовополоненими український омбудсман Дмитро Лубінець спільно з уповноваженою з прав людини РФ Яною Лантратовою провели бесіди з звільненими з обох сторін, обговоривши умови їх перебування в полоні, медичне забезпечення та доступ міжнародних спостерігачів.

Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив у своєму Telegram.

За його інформацією, головними темами діалогу з військовослужбовцями стали умови в місцях утримання, регулярність візитів представників Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) та якість наданої медичної допомоги.

Лубінець підкреслив, що подібні розмови дозволяють отримати об’єктивну картину того, що відбувається в полоні воюючих країн.

Омбудсман також зазначив, що всі зібрані в ході спілкування дані його відомство бере до опрацювання, щоб використовувати для взаємодії з міжнародними партнерами, а також для фіксації можливих фактів порушення норм гуманітарного права.

Відомо, що 5 червня відбувся обмін військовополоненими між Києвом і Москвою, за результатами якого на батьківщину вдалося повернути 186 українських громадян.

Кабмін спрямував 3,5 млрд грн із резервного фонду на терміновий ремонт автодоріг

Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити 3,5 млрд грн із резервного фонду державного бюджету для проведення екстрених ремонтних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення.

Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

Вона пояснила, що фінансування надається на умовах співфінансування з боку місцевих бюджетів. Виділені кошти будуть розподілені між усіма областями України.

Зазначається, що головне завдання траншу полягає в оперативному відновленні найбільш критичних ділянок доріг, які задіяні у військовій логістиці та доставці гуманітарних вантажів.

Свириденко підкреслила, що для цивільного населення якісна дорожня інфраструктура — це безпека та можливість швидко дістатися до медичних і освітніх закладів, тоді як для ЗСУ це головний фактор для евакуації поранених та постачання підрозділів.

Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба уточнив, що підсумковий перелік дорожніх об’єктів, які підлягають ремонту, затверджувався урядом на основі потреб у співпраці з обласними військовими адміністраціями, Агентством відновлення та Міністерством фінансів.

Окупанти почали обстрілювати Краматорськ із ствольної артилерії — боєць ЗСУ

Російські загарбники збільшили радіус вогневого ураження, почавши завдавати ударів із ствольної артилерії вже по території Краматорська.

Про це повідомив український військовослужбовець із позивним “Мучний” у своєму Telegram-каналі.

За його словами, у місті зафіксовано влучання у корпуси машинобудівного заводу, що підтверджує розширення можливостей противника щодо обстрілу Краматорська.

Також “Мучний” розповів, що на цьому напрямку відзначається різке збільшення інтенсивності використання російських безпілотників. Окупанти все частіше атакують різні транспортні засоби, задіюючи волоконно-оптичні FPV-дрони.

Крім того, український захисник повідомив, що підрозділи РФ проводять вогневу підготовку в районі села Малинівка, яке знаходиться в 10 км на схід від Краматорська і на даний момент відноситься до “сірої зони”.

На його думку, той факт, що цей населений пункт постійно піддається артилерійським ударам, може свідчити про швидкий початок штурму з боку РФ. Як найбільш ймовірний розвиток подій військовий розглядає спробу ворожих військ обійти оборонні позиції ЗСУ, виявити вразливі ділянки в обороні та закріпитися на флангах.

У РФ уражені Кронштадтська морська база, арсенал ВМФ та нафтобаза на Кубані – СБУ

У ніч на 6 червня Україна завдала серії ударів по військових та логістичних об’єктах на території РФ. Спецслужби виконували завдання, поставлені президентом Володимиром Зеленським.

Про це повідомили у Службі безпеки України.

Там зазначили, що обстріл безпілотниками Санкт-Петербурга та околиць став уже другим за час проведення в місті Петербурзького міжнародного економічного форуму.

Згідно з даними СБУ, разом із ЗСУ та ГУР МО вони вразили 15-й арсенал ВМФ РФ у Ленінградській області. На складах, де зберігалися ракети та боєприпаси, почалася сильна пожежа з вторинною детонацією. У місцевих пабліках з’явилася інформація про підготовку до можливої евакуації населення з прилеглих сіл.

Також бійці атакували Кронштадтську військово-морську базу та морський завод. На місці зафіксовано загоряння на об’єктах, що забезпечують діяльність корабельного угруповання РФ у Балтійському морі.

Крім того, українські захисники завдали удару по нафтобазі “Усть-Лабінськ” у Краснодарському краї. Після серії вибухів там почалася масштабна пожежа, яка охопила щонайменше три резервуари з нафтопродуктами.

Відомо, що ця база є важливим тиловим вузлом постачання паливом російських військ на східному та південному напрямках.

У СБУ наголосили, що виведення цих об’єктів з ладу суттєво послаблює боєготовність Балтійського флоту РФ, ускладнює військову логістику та обмежує можливості противника.

Депутати Європарламенту вимагають позбавити Зеленського ордена “За заслуги” через вшанування УПА

Група з понад 10 депутатів Європейського парламенту звернулася до голови законодавчого органу Роберти Метсоле з вимогою позбавити президента України ордена “За заслуги”.

Про це йдеться у відповідному зверненні.

Згідно з документом, причиною стало нещодавнє рішення українського лідера, яке європарламентарі розцінили як публічне вшанування та героїзацію Української повстанської армії.

Відомо, що текст і суть претензій викладені в колективному зверненні, яке називається “Зеленський отримав орден за винятковий внесок у європейську інтеграцію та європейські цінності, які несумісні з прославлянням геноциду та етнічних чисток. Зеленський, відповідальний за присвоєння військовій частині назви “Герої УПА”, не заслуговує на цю нагороду і має бути її позбавлений”.

Переважно цей лист підписали депутати з Польщі. До них також приєдналися представники низки правих фракцій, до складу яких входять польська партія “Право і справедливість” (PiS), італійські “Брати Італії”, французьке “Національне об’єднання”, угорська партія “Фідес” Віктора Орбана, австрійська FPÖ та “Альтернатива для Німеччини” (AfD).

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що рішення України присвоїти одному з підрозділів ССО назву на честь героїв УПА вже викликало хвилю критики та засудження з боку уряду Польщі.

У НАТО розглядають виділення 70 млрд євро для України за новою схемою – Politico

Країни НАТО вивчають можливість надання Україні нового пакету військової підтримки у розмірі 70 млрд євро, про що планують оголосити на майбутньому саміті альянсу в Анкарі.

Про це розповіли виданню Politico чотири дипломати з НАТО.

За їхніми словами, запропонований Німеччиною в травні проект передбачає створення оновленого механізму для забезпечення прозорості фінансування. Цей крок зроблено у відповідь на скарги низки країн альянсу, які заявляють, що вони несуть непропорційно високе фінансове навантаження для надання допомоги Києву.

Високопоставлений дипломат НАТО підкреслив, що головне завдання полягає в отриманні від Анкари гарантій подальшого надання Україні підтримки на стабільній і справедливій основі. Очікується, що це питання стане центральним на зустрічі лідерів альянсу 7–8 липня.

Посол України в НАТО Олена Гетьманчук зазначила, що нові зобов’язання партнерів мають бути спрямовані на пріоритетні потреби Києва, зокрема на системи ППО, далекобійні боєприпаси, а також інвестиції у виробництво ракет і БПЛА.

За даними видання, після того як союзники відхилили пропозицію генсекретаря Альянсу Марка Рютте про виділення 0,25% ВВП на потреби України, вони перейшли до розгляду німецького плану. Проте кілька дипломатів уточнили, що переговори поки що перебувають на початковому етапі.

Згідно з обговорюваною схемою, партнери планують направити українцям 30 млрд євро з уже узгодженого дворічного кредиту ЄС на 90 млрд євро, а ще 40 млрд євро передбачається забезпечити за рахунок двосторонніх зобов’язань.

У Дніпрі сутичка закінчилася вибухом гранати: загинув чоловік, поранено 4 поліцейських

У Дніпрі під час затримання співробітниками поліції один із учасників конфлікту привів у дію гранату. В результаті вибуху правопорушник загинув на місці, а четверо правоохоронців отримали поранення.

Про це повідомили в пресслужбі Національної поліції України.

За даними відомства, 5 червня близько 11-ї години ночі чергова частина отримала виклик про бійку біля житлового будинку на вулиці Лугівській в Амур-Нижньодніпровському районі міста.

Для припинення правопорушення на місце прибули екіпажі патрульної поліції. Під час затримання один із фігурантів конфлікту раптово кинув гранату в бік поліцейських.

Нападник отримав смертельні травми від вибуху, а правоохоронці, які перебували поруч, отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості. Усіх поранених доставили до медичних закладів для надання допомоги.

На місці події працювали вибухотехніки, профільні фахівці та слідчо-оперативна група. Наразі поліція збирає доказову базу та встановлює подробиці події.

Окупанти посилили використання території Білорусі для атак БПЛА на Україну — Демченко

Росія дедалі частіше використовує територію Білорусі під час атак дронів на Україну.

Про це повідомив представник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.

За його словами, наразі прикордонники не фіксують біля кордону з Білоруссю такого зосередження російських окупантів, якого було б достатньо для наступу на Україну.

Демченко також зазначив, що країна-агресор активно тисне на Мінськ, домагаючись його приєднання до війни проти України власними силами.

Представник ДПСУ звернув увагу й на заяви режиму Олександра Лукашенка, який напередодні звинувачував Київ у атаках БПЛА. Водночас, за даними української сторони, ситуація є протилежною.

Він пояснив, що більшість дронів, якими Москва здійснює масовані удари по українцях, спочатку заходять на територію Білорусі, пролітають через неї, а потім прямують до України через Київську та Житомирську області. В останні кілька тижнів така тактика застосовується все частіше.

Чехія планує транзит нафти та газу з Азербайджану через територію України

Чехія активно працює над організацією поставок нафти та газу з Азербайджану з використанням транспортної інфраструктури України.

Про це розповів прем’єр-міністр Андрей Бабіш під час свого візиту до Чорногорії, повідомляє видання Ceske Noviny.

За його словами, питання організації транзиту енергоресурсів він обговорив з президентом України Володимиром Зеленським у травні під час зустрічі у Вірменії. Переговори відбулися перед початком саміту Європейського політичного співтовариства, у якому обидва лідери брали участь.

Глава чеського уряду зазначив, що український президент підтвердив готовність Києва надати свою територію для транзиту азербайджанської сировини.

Бабіш нагадав, що Азербайджан уже входить до числа основних експортерів нафти до Чехії. Зараз Прага націлена на виконання всіх чинних домовленостей щодо газу, а також на запуск спільних підприємств для розширення економічного партнерства.

Відомо, що у планах Чехії імпортувати по 2 млрд куб м азербайджанського газу щорічно. Старт цих поставок заплановано на період з 2028 по 2029 рік. Документ поки не підписано, проте контракт уже обіцяно, а переговорний процес просувається успішно.