Парубію відмовили в охороні за півроку до його загибелі – Ар’єв

За шість місяців до трагедії екс-спікер Верховної Ради Андрій Парубій звертався з проханням про надання йому державної охорони, однак отримав відмову.

Про це розповів депутат від партії “Євросолідарність” Володимир Ар’єв.

Він зазначив, що фракція обов’язково з’ясовуватиме всі обставини загибелі Парубія, адже ще півроку тому він подавав заяву щодо необхідності захисту, але йому не пішли назустріч. Уже тоді надходили сигнали про можливі погрози на адресу низки ключових політиків України.

Ар’єв уточнив, що планується ретельно перевірити всю документацію, що стосується цього питання.

Водночас в Управлінні держохорони подібні заяви назвали спробою маніпулювати фактами.

Вони не стали прямо заперечувати, що Парубій справді просив про захист, однак нагадали, що, згідно з чинними нормами, ексспікер може розраховувати на охорону тільки протягом року після завершення своїх повноважень. А Парубій залишив посаду глави парламенту ще влітку 2019 року.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що вчора, 30 вересня, у Львові був застрелений нардеп Андрій Парубій. Вбивця діяв під виглядом кур’єра.

РФ атакувала Україну 142 дронами: є влучання в 10 місцях

У ніч на 31 серпня російські загарбники запустили по Україні 142 ударні безпілотники. Підрозділи ППО змогли нейтралізувати основну масу дронів, проте деякі все ж таки досягли мети.

Про це поінформували в командуванні Повітряних сил.

За даними відомства, з 21:00 30 серпня противник розпочав масований наліт дронамі-камікадзе “шахед” і різними імітаторами БпЛА. Станом на дев’яту ранку 31 серпня на території північних, південних і східних регіонів країни було знищено або придушено 126 ворожих дронів.

Водночас, як повідомляють у ВПС, зафіксовано влучання 16 ударних безпілотників у десяти різних точках, а також падіння збитих дронів або їхніх уламків ще в шести місцях.

Сергій Лисак, який очолює Дніпропетровську ОВА, сказав, що ворог обстріляв Дніпро, а також Марганецьку, Покровську, Червоногригорівську та Мирівську громади Нікопольського району. Унаслідок атак важко поранено чоловіка 46 років, його госпіталізували.

За його словами, під ударом опинилися два багатоповерхові будинки й одна нежитлова будівля. Зруйновано сім приватних будинків, стільки ж господарських будівель, ще одну повністю знищено. Пошкоджено два гаражі, лінії електропередач і газові комунікації.

У Синельниковому ворожий дрон спричинив пожежу, яку вже загасили. У Покровській селищній громаді постраждала 58-річна жінка, вогонь охопив дах приватного будинку.

У Сумській адміністрації також розповіли, що в області є постраждалі та зруйнована цивільна інфраструктура. У Дружбівській громаді через удар безпілотника поранено 62-річного чоловіка, пошкоджено житловий будинок. У Путивльській громаді постраждали приватні будинки та автомобіль, а в Шосткинській – об’єкт цивільної інфраструктури.

Миротворчу місію в Україні можуть довірити командувачу сил НАТО в Європі – The Telegraph

Командувача об’єднаних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розглядають як потенційного керівника миротворчої місії в Україні після завершення війни.

Про це пише британське видання The Telegraph із посиланням на співрозмовників.

У статті йдеться про те, що європейські країни не мають достатнього досвіду в управлінні масштабними військовими операціями – подібні завдання традиційно лягають на плечі американських воєначальників.

За словами джерел, останніми тижнями представники зі США та Європи обговорювали можливість призначення американського генерала, який би курирував усі переміщення військових підрозділів у рамках плану гарантій безпеки України.

Зазначається, що Гринкевич фігурує як основний претендент, якого має затвердити президент США Дональд Трамп. За відомостями журналістів, Білий дім уже погодив його участь у заключному етапі планування, що партнери ЄС сприйняли як чіткий сигнал підтримки українських гарантій.

Видання повідомляє, що якщо генерал Гринкевич отримає розширений мандат, Альянс зможе використати вже наявні стратегії оборони Європи від агресії РФ і заручитися додатковою підтримкою Вашингтона з питань безпеки.

На думку співрозмовників, ключове завдання миротворчого контингенту – відновити боєздатність ЗСУ і перетворити їх на головний щит проти атак з боку Москви. Союзники планують постачати українських захисників озброєнням і проводити навчання, згідно з обговорюваним проектом з реалізації гарантій.

Україна, як і раніше, продовжить купувати сучасні системи протиповітряної та ракетної оборони, такі як Patriot і Himars, використовуючи європейське фінансування.

Однак, як стверджується, найскладнішою темою переговорів залишається організація демілітаризованої буферної зони. Київ може наполягати на введенні європейських військових підрозділів у цей район.

Трамп має намір припинити зусилля щодо припинення війни в Україні і перекласти відповідальність на Європу

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість призупинення дипломатичних зусиль, поки одна або обидві сторони не проявить більше гнучкості. Крім того, він незадоволений поведінкою лідерів ЄС.

Про це повідомляє “Axios”.

Саміт на Алясці не привів до помітного прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні. Радники Трампа заявляють, що відповідальність за це лежить на європейських союзниках, а не на самому Трампі або президенті Росії Володимирі Путіні.

Високопоставлені чиновники Білого дому стверджують, що деякі європейські лідери формально підтримують зусилля президента Трампа щодо припинення війни в Україні. Однак за лаштунками вони намагаються саботувати досягнутий на саміті в Анкориджі прогрес. Про зміст переговорів нічого не відомо, оскільки ні Путін, ні Трамп не дали журналістам коментарів після зустрічі. Вони лише заявили, що бесіда була “продуктивною”.

У Білому домі наростає невдоволення на адресу європейських лідерів, які, як стверджується, наполягають на нереалістичних територіальних поступках від Росії на користь України.

США пропонують Європі ввести санкції проти Росії, які включають повну заборону на купівлю нафти і газу, а також введення додаткових мит з боку ЄС на Індію і Китай. Ці заходи аналогічні тим, які вже були прийняті США проти Індії.

“Європейці не можуть нескінченно затягувати війну і сподіватися на щось нереальне, при цьому покладаючись на те, що Америка буде все оплачувати. Якщо Європа вирішить посилити конфлікт, це буде її вибір. Але так вони лише погіршать своє становище”, — заявив високопоставлений представник Білого дому.

Після переговорів з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським Трамп неодноразово висловлював думку, що наступним етапом має стати проведення саміту між двома лідерами. Однак російська сторона поки не погоджується на такі зустрічі.

Українці категорично відкинули обговорення будь-яких територіальних поступок доти, доки Росія не буде готова до переговорів.

Трамп явно не в захваті від поточної ситуації. Інсайдер повідомив, що американський президент серйозно обмірковує можливість призупинення дипломатичних зусиль до тих пір, поки одна або обидві сторони не проявлять більшу готовність до компромісу.

“Ми будемо спостерігати. Нехай вони поки поборються, а там подивимося”, – сказав чиновник.

Деякі представники американської адміністрації почали розглядати європейських лідерів як серйозну перешкоду, хоча менше ніж два тижні тому Трамп провів з ними і Зеленським дружню зустріч.

Європейські високопосадовці, які брали участь у переговорах із США щодо конфлікту між Україною та Росією, висловили здивування з приводу критики на адресу США. Вони наголосили, що не ведуть “закулісної боротьби” проти Трампа, і зазначили, що європейські країни вже працюють над розробкою нового пакету санкцій проти Росії.

Німецька компанія розпочала в Україні секретне виробництво розвідувальних дронів

Німецька компанія Quantum Systems відкрила в Україні таємні цехи для виробництва розвідувальних безпілотників Vector.

Про це повідомляє “Politico” з посиланням на Маттіаса Лехну, директора з розвитку бізнесу та зв’язків з урядом, і Олександра Бережного, виконавчого директора Quantum Systems Ukraine.

Заводи, побудовані на додаток до вже існуючих у Німеччині, США та Австралії, почали функціонувати через три роки після того, як у 2022 році почалися поставки дронів в Україну. Незважаючи на небезпеки, пов’язані з бойовими діями, компанія збільшила виробництво в Україні вдвічі — з 40 до 80 дронів щомісяця. У той же час німецькі заводи випускають 120 дронів на місяць.

Україна стала головним центром для розробки і тестування військових безпілотних літальних апаратів.

“Еволюція індустрії дронів відбувається не в Кремнієвій долині, а на Донбасі”, — підкреслює Маттіас Лехна.

Розроблений з використанням штучного інтелекту, новий розвідувальний дрон Vector оснащений акустичним датчиком WASP, який дозволяє виявляти артилерійські установки за звуком на значній відстані. Бережний повідомив, що дрон проходить випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням. Метою цих тестів є збільшення дальності і точності виявлення, щоб адаптувати дрон для потреб Збройних сил України.

Основною причиною, що перешкоджає розвитку промисловості в Україні, є бойові дії.

“Україна — найбільша країна Європи, але для російських ракет вона, на жаль, не є великою ціллю”, — зазначив Бережний.

Quantum Systems знижує ризики, розподіляючи виробництво між різними регіонами України та активно співпрацюючи з німецькими заводами. За словами Лехни, це поєднання німецької інженерної точності та української оперативності створює ідеальні умови для інновацій.

Компанія надає підтримку західним виробникам, ділячись з ними досвідом роботи в Україні та допомагаючи долати бюрократичні складнощі.

Українська влада має намір спростити бюрократичні процедури для залучення зарубіжних виробників, зазначає видання.

Система закупівель DotChain Defense, запущена в 2025 році, дозволяє безпосередньо поставляти дрони військовим частинам, уникаючи централізованих процедур. Бережний зазначив, що спрощені процеси, такі як реєстрація компанії всього за 10 хвилин і доступ до висококваліфікованих фахівців, роблять Україну привабливою для підприємців.

Київ сподівається, що успіх компанії Quantum Systems стане прикладом для інших компаній і надихне їх на відкриття виробництв в країні.

Борги українців за комунальні послуги перевищили 100 млрд гривень

Держстат України вперше за час війни опублікувала дані про заборгованість громадян за житлово-комунальні послуги.

Ці дані надані Державним комітетом статистики.

За даними статистичного відомства на кінець 2021 року, обсяг заборгованості склав 81,3 млрд гривень.

На початок другого кварталу 2025 року заборгованість склала 106,6 млрд гривень. Це невелике збільшення, незважаючи на значне підвищення вартості послуг.

Найбільша заборгованість спостерігалася за постачанням теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд гривень. За газ українці винні 32,3 млрд гривень, за електроенергію — 17,1 млрда гривень, за холодну воду — 10,2 млрд гривень, за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд гривень, за вивезення сміття — 3,1 млрд гривень.

За даними Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.

Китай постачає дрони та їхні компоненти до Росії та України

Китай контролює 70-80% світового ринку цивільних дронів і займає провідні позиції у виробництві ключових компонентів. Країна може постачати ці компоненти як до Росії, так і до України.

Про це повідомляє “Nikkei”.

За перші сім місяців 2025 року Китай відправив за кордон 2,6 млрд літій-іонних акумуляторів. Це на 20 відсотків більше, ніж за аналогічний період минулого року, згідно з митними даними китайського уряду. Поставки до Росії збільшилися приблизно на 90 відсотків за той же період.

Експорт акумуляторів, зокрема для смартфонів і автомобілів, займає важливе місце в міжнародній торгівлі. Однак в Росії існує дефіцит виробників таких товарів. Ця обставина збільшує ймовірність того, що російські акумулятори можуть бути використані у військових дронах.

Виробник акумуляторів для дронів з Шеньчженя підтвердив виданню “Nikkei”, що експортує свою продукцію в Україну.

Китайська компанія, що спеціалізується на виробництві гіроскопічних датчиків для стабільних польотів, здійснює поставки переважно в Росію і Україну. Керівництво компанії відзначає зростання обсягів продажів.

“Нестабільна світова ситуація – це бізнес-можливість”, – сказав представник компанії.

Російська Федерація — найбільший клієнт компанії в Шеньчжені. Фірма займається виробництвом обладнання для управління дронами. Дрони управляються людьми через вид від першої особи. Одночасно з цим через геополітичну напруженість продажі збільшуються і в інших країнах.

Масований удар по Києву: який сигнал Кремль надіслав Трампу та Заходу

Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічний ракетний удар РФ по Україні, зокрема по Києву, 28 серпня був ударом не тільки по нашій країні, а й по всій Європі та навіть по президенту США Дональду Трампу.

Іншими словами, Кремль своєю ескалацією продемонстрував зневагу до мирних зусиль, які нині докладає Білий дім для припинення війни. Чому ж Москва пішов на таку масштабну ракетно-дронову атаку саме тепер, на тлі активізації миротворчих ініціатив Вашингтона?

У своєму відеозверненні Зеленський підкреслив, що остання атака “чітко демонструє незмінність цілей РФ: вони хочуть воювати і б’ють не тільки по наших містах і громадах – Росія зараз завдає ударів по всіх у світі, хто прагне миру. Це удар по Україні, удар по Європі, а також удар Росії по президенту Трампу”.

Він зазначив, що, попри сигнали з Вашингтона про готовність Кремля до переговорів, російська сторона “обирає балістичні ракети замість реальних кроків до миру, вбиває дітей, аби не говорити про те, коли і як буде мир” . Таким чином, Москва показово порушує обіцянки, дані західним лідерам, і продовжує терор навіть у момент, коли міжнародна спільнота намагається знайти шлях до припинення війни.

Водночас у Білому домі відреагували стримано. Прессекретарка адміністрації Трампа Каролайн Левітт, коментуючи масований обстріл України, згадала про нещодавні удари українців по нафтових об’єктах у РФ і припустила, що “обидві сторони, можливо, не хочуть завершення війни”. За її словами, Дональд Трамп, дізнавшись про атаку, “був незадоволений цією новиною, але й не здивований”. Президент США нібито продовжує уважно стежити за ситуацією і хоче якнайшвидше завершити війну, щоб припинити загибель людей. Показово, що американське посольство в Києві фактично повторило позицію Трампа, закликавши “обидві сторони” конфлікту знайти рішення для завершення війни.

Війна входить у нову фазу?

На думку низки експертів, своїм ударом по Києву 28 серпня Кремль намагався послати прямий сигнал Трампу та європейським лідерам. По-перше, Кремль дав зрозуміти, що жодні гарантії безпеки для України фактично не матимуть сили для Москви. Тобто, навіть якщо Захід запропонує Україні якісь безпекові домовленості, Москва демонстративно їх ігнорує, продовжуючи атаки. Таку думку озвучив політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, коментуючи атаку.

З політико-дипломатичної точки зору дії Кремля мають подвійний підтекст:

Демонстрація сили. Масований удар показує можливості РФ і її готовність піти на ескалацію, попри будь-які мирні домовленості. Кремль випробовує Захід на міцність, сигналізуючи, що здатен диктувати свої умови силою.

Посилення риторики про “обидві сторони”. Парадоксально, але така атака дає додаткові аргументи прихильникам тез про необхідність “припинити кровопролиття з обох боків”. Саме цю риторику часом використовує Дональд Трамп, заявляючи, що й Україна теж “не безгрішна” у цьому конфлікті.

Чаленко звертає увагу, що останніми днями з’являлися повідомлення про те, нібито адміністрація Трампа зняла для України обмеження на удари по цілях на території Росії. Втім, західні ЗМІ за лаштунками пишуть, що насправді Вашингтон не давав Києву повної свободи дій. Тобто, на публіку США демонструють підтримку, але кулуарно можуть стримувати Україну, аби не “дратувати” Москву.

За словами Ігоря Чаленка, нинішня ситуація виглядає як трагічний шантаж: Україну намагаються змусити стати податливішою шляхом збільшення жертв серед цивільних. Москва відкрито тероризує наші міста, тоді як Захід обмежується стурбованістю.

“Ми захищаємо західний світ, а західний світ своєю беззубістю лише мотивує агресора”, – констатує експерт.

Показово, що навіть стримані європейські дипломати цього разу були обурені до краю. Голова Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова ледь не у нецензурній формі заявила, що такий удар Росії – це фактично атака на сам Євросоюз. Її ж офіс у Києві теж постраждав від цієї атаки, тож реакція була емоційною і однозначною: Москва цілеспрямовано б’є по Європі та зриває мирні зусилля.

Експерти попереджають, що повномасштабна війна може увійти в ще більш жорстоку фазу, якщо дипломатичні спроби найближчим часом проваляться. З’явилася інформація (зокрема у Financial Times) про можливий план компромісу – створення демілітаризованої зони за участю третіх країн. Ігор Чаленко зазначає, що це може бути одним із варіантів, який запропонують Кремлю для припинення війни. Якщо ж Кремль відкине навіть такий компроміс, то про змістовні переговори в найближчі місяці годі й говорити.

За яких обставин Трамп посилить позицію щодо Росії

На переконання політолога Олега Лісного, недавній російський удар наочно продемонстрував, що безкарність породжує вседозволеність. Кремль відчуває відсутність жорсткої реакції і тому дедалі більше нахабніє. Якщо проаналізувати, куди саме били російські ракети та дрони 28 серпня, можна прочитати між рядків справжній посил Москви:

По-перше, Кремль не хоче переговорів у тому форматі, які ніби були обіцяні Трампу на зустрічі в Алясці.

По-друге, Кремль ігнорує Європу як сторону процесу. Атаками по столиці України Москва показує, що не сприймає європейські країни рівноправними учасниками мирних ініціатив. Фактично Росія демонструє: порядок денний диктуватиме Москва, а не Вашингтон чи Брюссель.

Олег Лісний різко оцінює нинішню позицію США: Дональд Трамп, за його словами, має перестати бути “адвокатом” агресора і стати його “прокурором”. Поки що ж складається враження, що своїми обережними заявами саме американський президент фактично виправдовує небажання Кремля йти на мирні поступки.

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що масовані удари по Україні красномовно свідчать: Кремль наразі не готовий сідати за стіл переговорів задля припинення війни. Навпаки, Москва розраховує, що американська адміністрація настільки прагне мирного врегулювання, що Москва може максимально тягнути час, прикриваючись цими перемовинами. Кремль показує всьому цивілізованому світу своїми ракетними атаками, що жодні заяви про його миролюбність не відповідають дійсності – він ставитиме ультиматуми силою, поки його не зупинять. І дуже показово, зауважує Желіховський, що Дональд Трамп на словах “погрожує одночасно і Україні, і Росії”, закликаючи обидві сторони припинити бойові дії. Таким чином, у Кремлі розуміють дві речі: з одного боку, рано чи пізно навіть терплячий Вашингтон може вдатися до санкцій чи інших кроків проти РФ; з іншого – поки президент США рівняє агресора з жертвою, українці ризикують втратити частину західної підтримки, якщо їх виставлять як сторону, що “не хоче сідати за стіл перемовин”.

Таким чином, кремлівська атака на Київ стала своєрідним “ударом по Трампу” – сигналом про те, що Москва не збирається грати за чужими правилами. Росія випробовує межі терпіння Заходу і водночас намагається нав’язати свій порядок денний мирного врегулювання на власних умовах. Реакція ж Білого дому досі залишається обережною: Трамп балансує між прагненням зупинити війну і небажанням йти на конфронтацію з Кремлем. Але якщо така двоїста позиція триватиме далі, існує ризик переходу війни у ще небезпечнішу фазу. Україні ж важливо не піддатися тиску і шантажу: як показують події, умиротворення агресора тільки розпалює його апетит.

Естонія вважає членство України в НАТО запорукою безпеки

Естонія вважає, що членство України в НАТО стане найкращим захистом для країни, яка вже давно переживає військовий конфлікт.

Таку заяву зробив естонський міністр оборони Ганно Певкур, передає “Tagesschau”.

“Естонія вважає, що вступ України до НАТО — це найкращий захист для країни, яка страждає від війни”, — заявив Певкур.

Міністр оборони Литви Довіле Сакаліене підкреслила, що вторинні санкції проти Росії є найбільш дієвим методом для блокування фінансових потоків до Москви. Ці санкції торкнуться країн, які продовжують торгівлю з Росією, включаючи Китай та Індію.