Розробка далекобійних балістичних ракет є пріоритетом для України – Кличко

Українська балістика є пріоритетним напрямком для Міністерства оборони. Наразі вони активно працюють над системами, здатними вражати цілі в глибині території противника.

Про це заявив заступник міністра оборони України Анатолій Кличко.

За його словами, Київ домігся значного прогресу в розробці власних засобів ураження. Питання української балістики вже не стоїть на першому місці – це найвищий пріоритет в оборонній сфері, який стоїть “позачергово”.

Кличко зазначив, що розробники виконали величезну роботу, додавши, що найближчим часом українське суспільство почує більш конкретні подробиці про цю зброю.

Заступник міністра оборони наголосив, що вітчизняна балістика – це не лише технології, а й здатність бійців ЗСУ вражати стратегічні цілі в глибині країни-агресора.

Міноборони оцифрує всі взаємодії громадян із ТЦК – Чорногоренко

Міністерство оборони планує оцифрувати всі взаємодії громадян України з ТЦК і СП – від постановки на облік до демобілізації.

Про це “Українському радіо” розповіла Катерина Чорногоренко, заступник міністра оборони з питань цифровізації.

За її словами, одним із головних пріоритетів “Резерву+” зараз є електронний штраф. Зокрема, було видано спеціальний закон, який дає змогу оплачувати штрафи через застосунок із 50-відсотковою знижкою.

Посадовець уточнила, що в країні вже є така практика щодо порушень правил дорожнього руху і тенденція позитивна.

Чорногоренко зазначила, що подібна операція буде запущена в “Резерві+” через 3-4 тижні. Вона дасть можливість допомогти українцям, які з якихось причин не можуть прийти в центр, не можуть швидко сплатити штраф, але хочуть і розуміють, що це їхній борг перед державою.

Заступник глави МО додала, що наступна функція, яку хоче запустити відомство, – це можливість пройти ВЛК у зручному для громадянина медичному закладі. Київ робить це простим, зрозумілим і прозорим, щоб громадянин не ухилявся від виконання цього обов’язку.

Іран випустив близько 100 ракет по Ізраїлю: США допомагали збивати

Іран випустив щонайменше 100 ракет класу «земля-земля» в рамках великої атаки проти Ізраїлю. Більшість із них були перехоплені засобами ППО або не досягли своїх цілей.

Про це заявив Еффі Дефрін, прес-секретар Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ).

Ізраїльські джерела повідомили, що ударів було завдано по дев’яти цілях, зокрема по головному військовому штабу країни. Також було пошкоджено будівлі уламками перехоплених ракет, незважаючи на потужні ізраїльські та американські системи протиракетної оборони.

Відомо, що в ніч на 13 червня ЦАХАЛ оголосив про початок великої військової операції під назвою “Висхідний лев”. Понад 200 винищувачів ВПС Ізраїлю завдали ударів по сотнях цілей на території Ірану.

Серед цілей були військові бази, ядерні об’єкти, військові командні пункти і дослідницькі центри. Ізраїльська влада заявила, що операція має превентивний характер і спрямована на запобігання розробці Іраном ядерної зброї.

Посол Ізраїлю в ООН Данні Данон заявив, що Іран готувався до війни, а Ізраїль атакував лише для “акту національного самозбереження”.

США виступили проти ідеї членів G7 знизити стелю цін на нафту РФ – Bloomberg

Сполучені Штати виступили проти ідеї членів G7 про зниження граничного рівня цін на російську нафту. Західні чиновники сподіваються на зміну американської позиції.

Про це пише агентство Bloomberg з посиланням на співрозмовників.

Відомо, що Європа пропонує знизити “стелю” цін із нинішніх 60 дол до 45 дол, але “поки що немає жодних зрушень” порівняно з позицією, викладеною Вашингтоном на зустрічі міністрів фінансів G7 цього року.

У статті йдеться, що це послаблює надії Європи на те, що лідери, які зустрічалися на саміті в Канаді, домовляться про скорочення.

Проте, за даними видання, ЄС і Великобританія можуть розглянути це питання без США.

Джерело газети розповіло, що більша частина ворожої нафти транспортується в європейських водах, тому захід “поодинці” може мати певний вплив. Але угода за участю всіх країн була б ефективнішою, оскільки вона могла б спиратися на примус США.

Варто зазначити, що цінове обмеження означає, що країни, які його дотримуються, не можуть купувати нафту країни-агресора за ціною, вищою за зазначену (наразі 60 доларів).

Головком ЗСУ провів нараду з протидії ударним БПЛА окупантів

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів робочу нараду з протидії ударним дронам РФ, які окупанти використовують для нічних атак на території України.

Про це він розповів у своєму Telegram.

За його словами, першочерговим завданням є створення і розширення тієї техніки, яка вже ефективно працює, уточнивши, що йдеться про безпілотники-перехоплювачі.

Сирський зазначив, що бійці мають застосовувати комплексний підхід, використовувати можливості всіх наявних елементів.

Однак він додав, що росіяни постійно змінюють характеристики своїх БПЛА і тактику їх застосування.

Головком наголосив, що на зустрічі також було обговорено вдосконалення системи виявлення, раннього знищення дронів загарбників, визначено завдання та виявлено пріоритетні напрямки.

Він запевнив, що від цього залежать життя українців, робота критичної інфраструктури та економіка держави загалом.

Естонія відправила в Україну нові артилерійські снаряди

У п’ятницю Міністерство оборони Естонії оголосило про те, що в Україну були відправлені артилерійські снаряди.

Про це оборонне відомство повідомило в соцмережі “Х”.

“Естонія відправила Україні більше артилерійських снарядів. Безпека України — це безпека всієї Європи та Північної Америки. Ми зобов’язані продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла захищатися і досягти справедливого і міцного миру”, — заявили в естонському Міноборони.

Ще 23 лютого в Естонії повідомили про надання Україні нового пакету військової підтримки, що включає в себе артилерійські снаряди і продуктові набори для військовослужбовців.

Євро штурмує позначку 50: чому “зелений континент” дорожчає для українців і що це означає

Нацбанк зафіксував новий історичний рекорд: офіційний курс євро піднявся до 48,08 грн. У банківських касах цифри йшли ще далі – подекуди продаж сягав 48,60 грн, а за картковими операціями траплялися й пропозиції по 48,50 грн.

Таким стрибком “європеєць” здивував не лише фінансистів: мільйони наших співгромадян, що живуть чи працюють у ЄС з гривневими картками, у буквальному сенсі прокинулися в дорожчій реальності. Ті ж, хто лишився вдома, відчують ефект через полиці магазинів – майже половина імпорту з Євросоюзу розраховується саме в євро, і нові котирування швидко перекочують у цінники від побутової хімії до ліків.

У чому причина ривка? Формула проста: гривня “прив’язана” до долара, а на світовому ринку пара EUR/USD різко пішла вгору – до 1,16 і навіть вище. Інвестори відреагували на одразу кілька подразників.

По-перше, черговий виток торгових суперечок США та Китаю загострився, і капітал почав виходити з доларових активів.

По-друге, ринки дедалі гучніше говорять про майбутнє зниження ставки Федрезерву – дешевий долар автоматично робить альтернативні валюти привабливішими. Додайте сюди тривожні новини з Близького Сходу, де Вашингтон оголошує про часткове виведення персоналу, і євро отримує потужний заряд попиту як “тихіша гавань”.

Український експортер, що продає в ЄС, на перший погляд, тільки виграє: кожне євро обміняється на більшу пачку гривень. Але водночас частка контрактів в євровалюті в нашому експорті минулого року знизилась, а от імпорт – навпаки – майже наполовину обслуговується у “європейці”. Тож для бізнесу, який завозить сировину чи запчастини, рахунок за кордоном міцно підросте. Держава ж отримає короткостроковий бонус: європейські транші допомоги, переведені у гривню, закриють додаткову діру в бюджеті. Та ця перевага тоншає, коли дорожчає пальне, ліки й усе, що Україна купує в єврозоні.

Чи означає нинішній сплеск неминучий прорив за 50 грн? Банкіри не поспішають відкидати такий сценарій. Якщо глобальний ринок проб’є планку 1,18 долара за євро, а гривня залишиться біля поточних 41,5 за “зелений”, то доведеться звикати до курсу НБУ вище 49, а готівка логічно підтягнеться ще на гривню – психологічна “п’ятдесятка” опиниться під загрозою вже цього літа.

Що робити пересічному українцю? Тим, хто отримує дохід у гривні та витрачає його за кордоном, варто закладати у бюджет додаткову “подушку” – навіть невеликі покупки у супермаркеті чи заправка авто в Польщі миттєво відчують новий курс. Бізнесу, що імпортує з ЄС, доведеться переглядати калькуляції й частіше страхувати валютні ризики. А державі необхідно слідкувати, щоб ціни на соціально чутливі товари не стрибнули услід за графіком обмінників.

Нинішній ринок нервовий, і “качки” курсу можуть бути різкими в обидва боки. Та головний урок лишається незмінним: часи, коли євро коштував 30, минули безповоротно, і кожна нова хвиля глобальної турбулентності тестуватиме міцність наших гаманців дедалі жорсткіше.

Представники Міноборони України та Чехії провели переговори щодо фінансування поставок боєприпасів

Під час зустрічі в українській столиці представники оборонних відомств України та Чехії розглянули перспективи продовження фінансування постачання боєприпасів у рамках чеської ініціативи.

Міністерство оборони України поширило цю інформацію через свою пресслужбу.

Під час зустрічі заступники міністра Сергій Боєв, Валерій Чуркін і Микола Шевцов провели переговори з представниками Міністерства оборони Чехії, під час яких обговорювалася тема постачання боєприпасів.

Зокрема, під час візиту до Києва директора міжурядового агентства з військового співробітництва при Міністерстві оборони Чехії Алеша Вітечки особлива увага була приділена питанню забезпечення своєчасних поставок боєприпасів.

У свою чергу, Боєв зазначив, що в 2025 році необхідно забезпечити фінансування додаткових позицій, враховуючи агресивні дії противника.

“Попри те, що дрони стали одним із ключових засобів ведення війни, артилерія й далі відіграє важливу роль. Тому питання забезпечення наших військових боєприпасами залишається актуальним. Маємо пришвидшувати постачання”, – наголосив він.

В ході зустрічі представники України та Чехії розглянули перспективи подальшого фінансування чеського проекту, а також обговорили плани на кінець 2025 та 2026 роки.

Діалог між Україною і Росією зайшов у глухий кут – WSJ

Російська Федерація здійснює в Україні літню наступальну операцію, прагнучи створити у західних країн ілюзію неминучості своєї перемоги й не виявляючи готовності до мирного врегулювання конфлікту.

Про це інформує “The Wall Street Journal”.

У травні 2025 року російські війська зайняли більше українських територій, ніж у будь-який інший місяць з кінця 2022 року, як повідомляється в статті. Кремль, використовуючи масштабний наступ влітку, намагається переконати західні країни, що підтримка України – це марна трата ресурсів.

Переговори про мир зайшли безвихідь, і знову всі погляди звернулися до поля бою, де, на думку журналістів, і вирішиться результат війни.

Автори статті стверджують, що Росія прагне домогтися на фронті успіхів, які змусять Київ прийняти її вимоги, що по суті означають капітуляцію. Україна ж, навпаки, прагне стримати Росію і завдати її військам значної шкоди, щоб переконати Кремль у тому, що відмова від угоди буде занадто дорогою.

“Російська сторона активно розвиває наступ відразу на декількох напрямках, застосовуючи чисельну перевагу і намагаючись знайти вразливі точки в обороні України”, — повідомляє видання.

За даними WSJ, на сході основною ціллю є місто Костянтинівка — важливий транзитний вузол, який наразі практично оточений. Як зазначає видання, Росія передислокувала сюди підрозділи, які раніше вели наступ на Покровськ.

Фахівці вважають, що це не обов’язково означає зміну тактики. Росія готова жертвувати своїми ресурсами — людьми, технікою і часом — для захоплення навіть тих населених пунктів, які не мають особливого стратегічного значення.

Очікується, що бої за Костянтинівку будуть важкими й тривалими.

Водночас на півночі Росії було зосереджено понад 50 тис. військовослужбовців поблизу Сумської області. Вони просунулися через кордон, прагнучи послабити оборону України й виснажити її ресурси. На думку видання, ймовірна мета — захоплення обласного центру Суми.

Як розповів український військовослужбовець, який перебуває в районі Покровська, російські війська ведуть безперервні атаки, але за кілька місяців не змогли досягти істотних результатів. За його словами, мета Росії — досягти кордону з Дніпропетровською областю.

Крім цього, в Запорізькій області відбувається посилення угруповання противника, про що повідомляє видання WSJ. Згідно з інформацією, отриманою від джерел, знайомих із ситуацією, в цьому регіоні були розміщені деякі підрозділи українських сил спеціального призначення для запобігання можливого наступу.