Нацбанк зафіксував новий історичний рекорд: офіційний курс євро піднявся до 48,08 грн. У банківських касах цифри йшли ще далі – подекуди продаж сягав 48,60 грн, а за картковими операціями траплялися й пропозиції по 48,50 грн.
Таким стрибком “європеєць” здивував не лише фінансистів: мільйони наших співгромадян, що живуть чи працюють у ЄС з гривневими картками, у буквальному сенсі прокинулися в дорожчій реальності. Ті ж, хто лишився вдома, відчують ефект через полиці магазинів – майже половина імпорту з Євросоюзу розраховується саме в євро, і нові котирування швидко перекочують у цінники від побутової хімії до ліків.
У чому причина ривка? Формула проста: гривня “прив’язана” до долара, а на світовому ринку пара EUR/USD різко пішла вгору – до 1,16 і навіть вище. Інвестори відреагували на одразу кілька подразників.
По-перше, черговий виток торгових суперечок США та Китаю загострився, і капітал почав виходити з доларових активів.
По-друге, ринки дедалі гучніше говорять про майбутнє зниження ставки Федрезерву – дешевий долар автоматично робить альтернативні валюти привабливішими. Додайте сюди тривожні новини з Близького Сходу, де Вашингтон оголошує про часткове виведення персоналу, і євро отримує потужний заряд попиту як “тихіша гавань”.
Український експортер, що продає в ЄС, на перший погляд, тільки виграє: кожне євро обміняється на більшу пачку гривень. Але водночас частка контрактів в євровалюті в нашому експорті минулого року знизилась, а от імпорт – навпаки – майже наполовину обслуговується у “європейці”. Тож для бізнесу, який завозить сировину чи запчастини, рахунок за кордоном міцно підросте. Держава ж отримає короткостроковий бонус: європейські транші допомоги, переведені у гривню, закриють додаткову діру в бюджеті. Та ця перевага тоншає, коли дорожчає пальне, ліки й усе, що Україна купує в єврозоні.
Чи означає нинішній сплеск неминучий прорив за 50 грн? Банкіри не поспішають відкидати такий сценарій. Якщо глобальний ринок проб’є планку 1,18 долара за євро, а гривня залишиться біля поточних 41,5 за “зелений”, то доведеться звикати до курсу НБУ вище 49, а готівка логічно підтягнеться ще на гривню – психологічна “п’ятдесятка” опиниться під загрозою вже цього літа.
Що робити пересічному українцю? Тим, хто отримує дохід у гривні та витрачає його за кордоном, варто закладати у бюджет додаткову “подушку” – навіть невеликі покупки у супермаркеті чи заправка авто в Польщі миттєво відчують новий курс. Бізнесу, що імпортує з ЄС, доведеться переглядати калькуляції й частіше страхувати валютні ризики. А державі необхідно слідкувати, щоб ціни на соціально чутливі товари не стрибнули услід за графіком обмінників.
Нинішній ринок нервовий, і “качки” курсу можуть бути різкими в обидва боки. Та головний урок лишається незмінним: часи, коли євро коштував 30, минули безповоротно, і кожна нова хвиля глобальної турбулентності тестуватиме міцність наших гаманців дедалі жорсткіше.
