Полон під камерами: росіяни використовують українських полонених для нової хвилі пропаганди

Російські пропагандистські ресурси знов почали активно публікувати інтерв’ю з громадянами України, які опинилися у полоні та перебувають на території РФ.

Ці ролики масово з’являються на YouTube-каналах, де українських солдатів демонструють у закритому приміщенні на тлі банера – інколи зі слідами фізичного чи психологічного тиску.

Як заявляють автори відео, запис матеріалів здійснюється за “добровільної згоди” самого військовополоненого. Хоча зрозуміло, що в умовах неволі можна змусити людей говорити те, що вигідно. Однак кремлівські пропагандисти навіть перед зйомками не завжди можуть приховати свого справжнього ставлення до українців.

Джерело: YouTube / Український полонений із слідами побиття на обличчі

Фактично, використовуючи українських полонених солдатів, російська пропаганда продовжує просувати наративи про “руський мир” і всіляко дискредитувати Україну.

Попри це, ми усвідомлюємо, що ці кадри можуть стати джерелом надії для родин і близьких. Саме тому ми публікуємо перелік осіб, яких було знято на таких відео.

Якщо ви впізнаєте когось із них – знайте: вони живі, а ми боремося за повернення кожного українського захисника.

Оприлюднені імена:

– Адамчук Сергій Петрович, 1983 р.н., Хмельницька область

– Виходцев Дмитро Олександрович, 1980 р.н., м. Маріуполь

– Гончаров Олександр Анатолійович, 1982 р.н., Миколаївська область

– Гутник Володимир Михайлович, 1998 р.н., Одеська область

– Деркач Владислав Андрійович, 2002 р.н., Херсонська область

– Кожухар Анатолій Анатолійович, 1993 р.н., Миколаївська область

– Куртєв Олександр Миколайович, 2001 р.н., Одеська область

– Майстерчук Вадим Васильович, 1989 р.н., Миколаївська область

– Матій Кирило Олегович, 2001 р.н., Херсонська область

– Музлов Олег Валентинович, 1968 р.н., Миколаївська область

– Печериця Володимир Петрович, 1985 р.н., Одеська область

– Семотюк Віталій Ігорович, 1981 р.н., м. Харків

– Чорний Дмитро Олегович, 2002 р.н., Кіровоградська область

Якщо це насправді українські полонені, то вони обов’язково будуть включені до списків на обмін та не залишається у лапах країни-агресора.

Україна продовжує боротьбу за кожного свого військовослужбовця, але це процес тривалий і складний.

США проголосували проти резолюції ООН через згадку про вторгнення РФ в Україну

Вашингтон виступив проти резолюції Генеральної Асамблеї ООН про співпрацю з Радою Європи. Причиною цього стало те, що документ містить засудження російської агресії проти України.

У заяві місії США при ООН викладено американську позицію з цього питання.

Адміністрація США вважає, що розмови про війну не сприяють встановленню миру.

“Ми переконані, що довгострокове врегулювання конфлікту між Росією і Україною має найважливіше значення для членів Ради Європи, так само як і для США”, – наголошується в документі.

Крім Сполучених Штатів, проти резолюції виступили ще вісім держав. Серед них: Російська Федерація, Республіка Білорусь, Еритрея, Республіка Конго, Республіка Малі, Республіка Нікарагуа, Республіка Нігер і Республіка Судан. Це вже другий випадок, коли Сполучені Штати не підтримали резолюцію ООН, що засуджує агресію Кремля.

Ініціатива, висунута Литвою і Люксембургом, спрямована на забезпечення захисту прав людини, зміцнення демократичних засад і дотримання принципів верховенства права.

Нова антидронова зброя Британії може з’явитися в Україні

Нещодавно Міністерство оборони Великої Британії успішно протестувало інноваційну електромагнітну зброю, призначену для ефективного приборкання ворожих безпілотних літальних апаратів.

Про це повідомляє “Financial Times”.

Технологія під назвою “RapidDestroyer”, розроблена консорціумом на чолі з французькою компанією Thales, дає змогу за допомогою сильного електромагнітного імпульсу виводити з ладу або повністю знищувати електронні компоненти безпілотних літальних апаратів на значній відстані.

Міністерство оборони Великої Британії повідомляє, що під час випробувань дві з восьми груп безпілотних літальних апаратів були успішно нейтралізовані із застосуванням цієї зброї. Під час усіх випробувань було успішно відстежено, атаковано і знищено понад сто дронів із застосуванням цієї зброї.

За інформацією, наданою Романом Костенком, головою комітету з оборони та розвідки в українському парламенті, до 80% втрат у поточному конфлікті спричинені прямим або непрямим впливом безпілотних літальних апаратів.

Невеликі і доступні за ціною дрони складно виявити і перехопити за допомогою стандартних систем протиповітряної оборони. У зв’язку з цим, перспективним рішенням можуть стати широкосмугові імпульсні системи, здатні вражати кілька цілей одночасно. Це може стати економічно вигідним рішенням.

Проведення виборів після закінчення воєнних дій не повинно затягуватися – Діденко

Після закінчення воєнного конфлікту в Україні необхідно провести вибори у стислі строки, щоб не складалося враження, що нинішня влада намагається утриматися при владі без будь-яких на те підстав.

Про це повідомив голова ЦВК Олег Діденко.

Він акцентував увагу на тому, що необхідно ретельно підготуватися до майбутніх виборів.

“Строки не повинні бути надто тривалими, щоб не створити враження, що хтось намагається утриматися при владі без достатніх на те підстав”, – заявив Діденко.

На його думку, після завершення військових дій у країні Україні знадобиться понад три місяці для проведення президентських виборів.

Діденко наголосив, що проведення майбутніх виборів президента і парламенту буде обумовлено безліччю чинників, які сформуються після закінчення військових дій. Він звернув увагу на те, що у зв’язку з поточною ситуацією Верховній Раді необхідно буде внести зміни у виборче законодавство в післявоєнний період.

На думку голови Центральної виборчої комісії, найбільш гострою проблемою є велика кількість переміщених осіб. За інформацією ООН, понад десять мільйонів громадян України були змушені покинути свої домівки, а понад шість мільйонів із них перетнули кордон з іншими державами.

Невидимий фронт: в Україні відмічається різке зростання насильства щодо неповнолітніх

Повномасштабна війна, що вдарила по всій Україні в лютому 2022 року, стала прямою загрозою життю сотень тисяч дітей. Однак до 2025 року стає очевидним: небезпека для молодого покоління прихована не тільки в обстрілах та бомбах.

Статистика шокує: за останній рік в українських школах зареєстровано понад 219 випадків булінгу. Для порівняння, раніше подібні інциденти вважалися винятком, а тепер жорстоке поводження стає майже частиною підліткової культури. Правоохоронці фіксують різке зростання злочинності та експлуатації серед неповнолітніх.

У Київській області у 2024 році неповнолітні вчинили 194 злочини – у 2,5 рази більше, ніж за 2023 рік. У Миколаївській області за той самий період підлітками вчинено 121 правопорушення, що на 20% перевищує показники попереднього року. Причому мова йде не про дрібне хуліганство: за даними Української Гельсінської спілки, близько 65% дитячих злочинів належать до тяжких – умисні вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, пограбування і навіть катування.

Експерти пов’язують сплеск агресії з цілим комплексом причин. Це не тільки сама війна, а й пов’язані з нею фактори: психологічна травматизація суспільства, економічні труднощі та інформаційне середовище, де насильство мелькає щоденно. Не дивно, що багато підлітків засвоюють модель агресії як норму поведінки.

Окрема трагедія – діти, які стали жертвами експлуатації на тлі війни. Руйнування звичних соціальних структур, масове переміщення сімей та сиріт створили благодатний ґрунт для криміналу. Міжнародні організації попереджають: розлучення дітей із батьками сягнуло 70%, що поставило тисячі українських дітей під загрозу насильства, торгівлі й експлуатації. Йдеться не тільки про випадки розлучення юних українців через війну – всередині самої України з’явилися кримінальні схеми, орієнтовані на найбільш беззахисних.

Так, у серпні 2024 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) опублікувала дослідження, у якому зазначається, що українські діти-біженці в Польщі та Румунії піддаються ризику торгівлі людьми, включаючи сексуальну та трудову експлуатацію. Незважаючи на зусилля із захисту, випадки насильства продовжують відбуватися, особливо серед дітей, які подорожують без супроводу або перебувають у нестабільних умовах проживання.

Один із показових епізодів стався у Німеччині навесні 2023 року: в одному з тимчасових центрів розміщення для українських біженців, де перебували і неповнолітні без супроводу, були зафіксовані факти сексуальних домагань з боку співробітників охорони. Про це повідомила правозахисна організація, що займалася моніторингом умов перебування дітей-біженців. За словами волонтерів, дівчата-підлітки скаржилися на постійні приставання, погрози та тиск.

Незважаючи на звернення до місцевої влади, керівництво табору намагалося зам’яти ситуацію, пояснюючи поведінку охоронців “непорозуміннями” та “емоційною нестабільністю” дітей, які пережили травму війни. Лише після того, як історія отримала розголос у ЗМІ, прокуратура розпочала перевірку, а підозрюваних тимчасово відсторонили від роботи. Однак до цього моменту жодному з них офіційно не висунуто обвинувачення.

Інший показовий приклад ситуації, але вже всередині України, стався у вересні 2024 року, коли вибухнув скандал на Львівщині: стало відомо про звірства в одному з навчально-реабілітаційних центрів для сиріт і дітей з інвалідністю.

За даними Омбудсмена Дмитра Лубінця, директор цього закладу впродовж місяців вчиняв над своїми вихованцями фізичне, психологічне і сексуальне насильство. Діти-сироти й діти з особливими потребами розповідали, що їх публічно принижували, били палицями, а деяких дівчаток директор примушував до дій сексуального характеру. Причому протягом півроку діти й співробітники безуспішно скаржилися до поліції та служби у справах дітей – реакції не було. За кожну скаргу малюки розплачувалися новими побоями і залякуванням.

За ініціативою омбудсмена було порушено кримінальну справу, і тільки тоді керівника усунули з посади. Ця історія відкрила ще один фронт боротьби: захищати дітей від насильства повинні не мовчазні стіни інтернатів, а держава та суспільство.

Події останніх кількох років показали, що українські діти страждають не тільки від ракет і снарядів, але й від ескалації насильства навколо них. Війна каталізувала соціальні проблеми, що назрівали роками. Неповні сім’ї, стрес, притуплення відчуття безпеки – усе це виливається в те, що підлітки копіюють моделі агресії, засвоєні у дорослих. Українські правозахисники б’ють на сполох: якщо не вжити термінових заходів, країна ризикує втратити ціле покоління, для якого жорстокість стане нормою життя.

У Кремлі не можуть визначити, коли завершиться мораторій на удари по енергетиці України

У Кремлі досі не визначилися, коли саме завершиться дія оголошеного раніше мораторію на удари по українській енергетичній інфраструктурі.

Про це заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання російських ЗМІ.”

“Поки що я не готовий повідомити вам про прийняте рішення”, – зазначив представник Кремля, коментуючи, коли саме вважатиметься завершеним строк дії заборони – у ніч на 17 квітня чи ввечері цього ж дня.

Мораторій було введено після телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним 18 березня. Президент США запропонував тимчасово відмовитися від атак по енергетичних об’єктах, на що російський лідер дав згоду.

Наразі Кремль продовжує поширювати наратив про дотримання умов “енергетичного припинення вогн”.

ЄС стежитиме за впливом мінеральної угоди між США та Україною на євроінтеграцію Києва

В Україні кажуть, що майбутня угода зі США не суперечитиме зусиллям зі вступу до ЄС. Однак Єврокомісія збирається уважно стежити за впливом угоди на процес євроінтеграції Києва.

Про це заявила єврокомісар з розширення Марта Кос на зустрічі з журналістами в Брюсселі.

За її словами, на засіданні Ради асоціації українська сторона сказала, що не буде жодної угоди, яка поставила б під загрозу шлях України до ЄС. Але це не скасовує того факту, що Брюссель спостерігатиме за наслідками документа.

Говорячи про зовнішні ефекти процесу розширення ЄС, Кос зазначила, що тільки ЄС може привести країни-кандидати до членства. Блок відповідальний за досягнення результатів у процесі розширення і за відсутність втрати будь-якої країни-кандидата.

Єврокомісар додала, що цей процес для ЄС ще ніколи не був таким складним через вплив зовнішніх сил, причому не тільки зі Сходу.

Вона також запевнила, що держави, які бажають вступити до блоку, відкриті для іноземних інвестицій і можуть самі обирати інвесторів. Однак Єврокомісія стежитиме за дотриманням європейських цінностей і принципів.

Війська КНДР у складі армії РФ поліпшили підготовку і змінили тактику на передовій – ГУР

Північнокорейські військові можуть узяти участь у ворожому наступі в Харківській і Сумській областях.

Про це в інтерв’ю NHK заявив прессекретар ГУР Міноборони України Андрій Черняк.

За його інформацією, армія КНДР уже втратила 5 тисяч солдатів, допомагаючи окупантам воювати проти України. Наразі ще 6 тисяч цих північнокорейських перебувають у Курській області та продовжують брати участь у бойових діях.

Черняк зазначив, що іноземні помічники загарбників удосконалюються, тому що поліпшили свою підготовку і змінили тактику ведення бою.

Представник ГУР розповів, що раніше північнокорейці атакували великими групами і ставали зручною мішенню для української артилерії та БПЛА, але тепер вони пересуваються групами по одній-дві людини.

Він наголосив на тому факті, що мовний бар’єр із росіянами, який, як очікувалося, завадить військовослужбовцям Пхеньяну вести бойові дії, не вплинув на них, бо вони тільки отримували завдання, а потім переходили в наступ, не спілкуючись з окупантами.

Бельгія виділяє Україні 150 млн євро на відновлення критично важливої інфраструктури

Бельгія надає Україні 150 мільйонів євро як технічну допомогу в рамках старту ініціативи підтримки відновлення (BE-Relieve Ukraine), яка триватиме до 2028 року.

Про це повідомило Міністерство розвитку громад і територій.

Заступник глави відомства Костянтин Ковальчук розповів, що впродовж цього періоду Україна отримає 150 мільйонів євро від Брюсселя на відновлення та підтримку критичної інфраструктури, підготовку до зими та створення інклюзивного середовища.

Зазначається, що проєкт охоплює Чернігівську та Київську області, а також місто Київ. Він передбачає модернізацію енергетичної інфраструктури, впровадження децентралізованих систем тепло- та електропостачання, передачу мобільних котелень і генераторів, реконструкцію об’єктів охорони здоров’я та програми реабілітації.

Згідно із заявою, пріоритетні заходи включають передачу 212 генераторів навчальним закладам, мобільних котлів лікарням і державним установам, а також реконструкцію цих об’єктів.

У міністерстві додали, що проєкт також передбачає модернізацію інфраструктури шкіл і професійно-технічного навчання.