Наступну зустріч у форматі «Рамштайн» заплановано на лютий – Умеров

Наступна зустріч Контактної групи з питань оборони України «Рамштайн» може відбутися в лютому.

Про це розповів міністр оборони Рустем Умеров, передає Радіо Свобода.

За його словами, Київ хоче, щоб Вашингтон залишився і посилив присутність, адже є різні формати. Наприклад, вони створили NSATU (формат під керівництвом НАТО), яке сприяє безпеці та тренуванню військових для України.

Умеров стверджує, що є кілька європейських країн, які хочуть очолити або співголовувати в цій місії, тому що це робиться разом з Україною.

Очільник Міноборони зазначає, що наразі не бачить жодних проблем у проведенні наступного засідання, бо є домовленість.

Тим часом міністр оборони США Ллойд Остін, який проводив останню зустріч «Рамштайну» на своїй посаді, утримався від прогнозів щодо майбутнього формату за нової адміністрації та дати наступної зустрічі.

Байден готує нові санкції проти Росії – Reuters

Президент США Джо Байден цього тижня оголосить про новий пакет санкцій проти Російської Федерації.

Як повідомляє Reuters із посиланням на свої джерела, ці кроки спрямовані на посилення позиції України на полі бою та створення умов для потенційних переговорів із РФ у 2025 році, коли розпочне роботу новообраний президент Дональд Трамп.

Помічники Байдена заявляють, що їхньою метою є поставити Україну в максимально вигідне становище до зміни адміністрації в Білому домі, щоб мати вагомі важелі впливу під час ймовірних дипломатичних переговорів із Росією.

Поки що деталі майбутніх санкцій не розголошуються. Проте, за інформацією Reuters, адміністрація Байдена вже інформує помічників Трампа про заплановані кроки.

Джерела агентства також повідомляють, що нові обмеження можуть включати санкції проти китайських компаній, які допомагають Росії, та додаткові заходи щодо російських нафтових доходів, які фінансують війну проти України.

Один зі співрозмовників уточнив, що санкції можуть бути спрямовані проти двох російських нафтових компаній, понад 100 танкерів, нафтотрейдерів і страхових компаній, які забезпечують експорт російської нафти.

Норвегія виділила понад $60 млн на закупівлю дронів для України

Норвегія оголосила про виділення 700 мільйонів норвезьких крон (понад $60 млн) на багатонаціональну ініціативу із закупівлі безпілотників для потреб України.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресреліз норвезького уряду.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Ґрам під час засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) підтвердив, що країна активно долучається до цієї ініціативи.

“Україна продовжує відчувати гостру потребу в додатковому військовому обладнанні для захисту від агресивної війни Росії. Безпілотники є критично важливою частиною цих зусиль як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій”, – наголосив Ґрам.

У рамках ініціативи Норвегія співпрацює з Великою Британією та Міжнародним фондом для України (IFU). На двосторонній зустрічі міністр оборони Норвегії та його український колега Рустем Умєров обговорили подальшу співпрацю в оборонній сфері, зокрема нові поставки безпілотників.

Британський міністр прогнозує завершення війни в Україні до кінця квітня

Глава МЗС Великої Британії Девід Леммі висловив припущення, що війна в Україні може завершитися до кінця квітня 2025 року.

Про це він заявив під час коментаря для британських ЗМІ.

“Дональд Трамп ще не вступив на посаду. Судячи з того, що я бачив останніми днями, є ознаки невеликого зсуву в його розумінні, що угода може бути досягнута 21 січня. Думаю, тепер це малоймовірно. Виходячи з отриманої нами інформації, цей графік дійсно змістився приблизно до Великодня”, – зазначив Леммі.

Цьогоріч католики, протестанти та православні святкують Великдень 20 квітня.

Раніше очікувалось, що можливі мирні домовленості будуть досягнуті одразу після інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка запланована на 20 січня 2025 року. Проте, за словами Леммі, цей термін вже виглядає нереалістичним.

Рада продовжила термін повернення дезертирів до 1 березня 2025 року

Верховна Рада ухвалила рішення продовжити термін, протягом якого військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ) або дезертирували, можуть повернутися на службу без покарання.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук 9 січня.

Рішення було ухвалено після аналізу результатів першого етапу ініціативи. Як зазначили в Офісі президента, лише 10% військових, які залишили частини, скористалися можливістю повернутися без покарання.

Продовження терміну спрямоване на те, щоб дати шанс більшій кількості військових повернутися до лав ЗСУ, що є критично важливим для підтримки боєздатності армії.

У Державному бюро розслідувань наголосили, що військовослужбовці, які добровільно повернуться, будуть поновлені у службі з усіма соціальними гарантіями.

“Ця ініціатива спрямована на підтримку військових у складний час та надання другого шансу тим, хто з різних причин залишив службу. Влада розраховує, що новий термін дозволить значно збільшити кількість повернень до лав ЗСУ”, – зазначила Ірина Верещук.

Продовження терміну має на меті мотивувати військових, які з певних причин покинули службу, повернутися та долучитися до захисту України у складний період.

Поразка України обійдеться США на $808 млрд дорожче, ніж допомога – дослідження

Перемога Росії у війні проти України створить для США значно більші фінансові витрати, ніж нинішня підтримка Києва.

Про це йдеться у доповіді Американського інституту підприємництва (AEI), передає Цензор.Нет з посиланням на Bloomberg.

За оцінками AEI, якщо Росія досягне успіху, США доведеться витратити додаткові $808 мільярдів на стримування потенційних агресивних дій Кремля в Європі. Це підвищить військовий бюджет Пентагону з планованих $4,4 трильйона до $5,2 трильйона до 2029 року.

Аналіз підкреслює, що російська перемога змінить безпекову ситуацію в Європі, надавши Москві впевненості для подальших зазіхань на країни НАТО. Це вимагатиме значно більших витрат з боку США для посилення оборони альянсу.

“Короткострокові витрати на допомогу Україні в її захисті від російської агресії є значно меншими, ніж довгострокові витрати на те, щоб дозволити Росії перемогти”, – йдеться у доповіді.

Обраний президент США Дональд Трамп залишив відкритим питання майбутньої допомоги Україні. За його словами, США можуть скоротити або повністю припинити підтримку Києва, залежно від розвитку ситуації.

Нагадаємо, переговори між Україною та Росією планувалися на першу половину 2025 року, незалежно від результатів президентських виборів у США.

В Енгельсі після атаки українських дронів другу добу горить нафтобаза

У місті Енгельс Саратовської області Росії другу добу триває масштабна пожежа на нафтобазі після атаки українських дронів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін зазначив, що пожежа контрольована, проте потрібно більше часу, щоб завершити процес вигоряння.

“Потрібен певний час, щоб завершити процес вигоряння. Ситуація контрольована”, – написав Бусаргін у Telegram.

У місті, де проживає близько 200 тисяч людей, запроваджено режим надзвичайної ситуації. Пожежа набула таких масштабів, що загасити її швидко не вдалося, а під час ліквідації вогню загинули двоє пожежників.

Енгельс розташований приблизно за 730 км на південний схід від Москви та за сотні кілометрів від кордону з Україною. Це вже не перший інцидент у місті: у грудні 2022 року під час збиття безпілотника загинули троє російських військових.

“Рамштайн”: США оголосили останній пакет допомоги Україні від адміністрації Байдена

На черговому засіданні Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”) США оголосили про новий пакет військової допомоги для України. Його сума складає 500 млн доларів.

Про це повідомив міністр оборони США Ллойд Остін.

За словами посадовця, до нового пакета допомоги входять:

– ракети для систем протиповітряної оборони (ППО);

– ракети класу «повітря-земля»;

– боєприпаси;

– обладнання для винищувачів F-16.

Заклик Зеленського до партнерів

Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на засіданні, висловив вдячність союзникам за вже надані системи ППО, проте наголосив на необхідності виконання раніше взятих зобов’язань.

“Ми вдячні за системи ППО, які ви нам надали, але нам потрібне і те, що ви обіцяли”, – заявив Зеленський, наголошуючи на важливості своєчасного постачання обіцяної зброї.

Журналісти звернули увагу, що після виділення цього пакета у розмірі 500 мільйонів доларів, у фонді військової допомоги Україні залишиться близько 3,8 мільярда доларів.

Довіра українців до влади різко впала з початку війни – опитування КМІС

З початку повномасштабного вторгнення рівень довіри українців до більшості інститутів влади значно знизився.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Довіра до президента як до інституції впала на 39%: з 84% у грудні 2022 року до 45% двома роками пізніше. До Володимира Зеленського як до особистості рівень довіри знизився до 52%.

Уряд також втратив довіру громадян: показник зменшився з 52% до 20%.

Лідером антирейтингу залишається Верховна Рада. Її підтримка впала з 35% до 13%, що є найнижчим показником серед усіх інституцій.

Попри високий рівень підтримки, навіть Збройні сили України (ЗСУ) зафіксували незначне зниження довіри – з 96% до 92%. Уперше за три роки війни 2% українців висловили недовіру до армії. Водночас ЗСУ залишаються беззаперечним лідером за рівнем довіри.

На другому місці – Служба безпеки України (СБУ), де довіра знизилася з 63% до 54%. Поліція втратила частину підтримки: з 58% до 37%.

Опитування КМІС відображає загальне розчарування українців у ключових державних інститутах. Експерти пов’язують це із затяжним характером війни, зростанням економічних проблем та недостатньою прозорістю роботи влади.

Водночас ЗСУ залишаються символом стійкості та незламності, утримуючи високий рівень довіри навіть у складних умовах.