США знову відправляють делегацію до Києва та Москви — глава ОП

Найближчим часом Україну відвідає делегація зі США в рамках врегулювання військового конфлікту.

Про це на форумі “Архітектура безпеки” заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов.

Він підтвердив раніше озвучену заяву глави держави Володимира Зеленського, додавши, що українська сторона вже веде підготовку до цієї зустрічі.

За словами Буданова, американські представники підтвердили свої плани здійснити візит не тільки до Києва, а й повторно до Москви, де вони раніше вже провели кілька раундів переговорів.

Хоча точний склад делегації не розголошується, дотепер переговорний процес з боку США курирували спецпосланець президента Дональда Трампа Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер.

Керівник ОП також категорично спростував заяви про те, що мирний діалог з Росією зайшов у глухий кут. Він підкреслив, що дипломатичні процеси тривають, однак на даному етапі вони мають закритий характер.

Україну масово атакували балістичними ракетами та дронами РФ: у Києві та Дніпрі велика кількість поранених

В ніч на 2 червня російські війська завдали масованого удару ракетами та безпілотниками по території України, під атакою опинилися Київ та Дніпро. У столиці ворог застосував балістичну зброю, а в Дніпрі зафіксовано масштабні руйнування.

Про це повідомляли Повітряні сили.

У Києві підтверджено загибель 4 осіб, ще 58 отримали поранення, зокрема 3 дітей. До лікарень госпіталізовано 35 постраждалих. Мер Віталій Кличко та голова КГВА Тимур Ткаченко повідомили про руйнування в 8 районах міста.

У Подільському районі частково зруйновано багатоповерхівку, під завалами шукають людей. У Солом’янському районі спалахнули пожежі в 24-поверховому та 15-поверховому житлових будинках, горів приватний сектор.

У Шевченківському районі пошкоджено фасад житлового будинку, горіли квартири на 4 і 5 поверхах, а також будівля сервісного центру. У Святошинському районі зафіксовано загоряння на першому поверсі однієї багатоповерхівки та на даху 9-поверхового будинку.

У Голосіївському районі пошкоджено фасади та вікна медичного закладу, офіси в бізнес-центрі, горіли автомобілі. У Дарницькому районі сталося загоряння на автозаправній станції.

В Оболонському районі уламки впали на територію дитячого садка. У Печерському районі пошкоджено недобудовану будівлю.

Тим часом у Дніпрі в результаті ударів загинули 6 осіб, ще 33 отримали поранення різного ступеня тяжкості.

За даними голови ОВА Олександра Ганжі, 23 особи вже госпіталізовано, серед них 13-річна дівчинка. Троє поранених перебувають у критичному стані.

Кількість постраждалих продовжує зростати, на місцях влучень працюють рятувальні служби.

Дрони над Балтією: НАТО має посилити удари України, а не вимагати виправдань

26 травня 2026 року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна намагається перехоплювати російські дрони, які прямують у бік Румунії, Молдови, Польщі чи країн Балтії, а якщо зробити це неможливо – попереджає партнерів про небезпеку. За його словами, Росія використовує безпілотники не лише для ударів по Україні, а й як інструмент тиску на країни НАТО, фактично перевіряючи їхню реакцію, готовність систем ППО та політичну рішучість.

Цей контекст важливий, тому що дронові інциденти біля східного флангу НАТО вже давно перестали бути поодинокими. Упродовж весни 2026 року повітряний простір країн Балтії, Фінляндії, Польщі, Румунії та Молдови неодноразово опинявся в зоні ризику через російські атаки по Україні, роботу російських систем радіоелектронної боротьби та навмисні спроби Москви створити напругу між Києвом і його союзниками. Росія добре розуміє, що кожен такий інцидент можна використати не лише у військовому, а й в інформаційному сенсі: посіяти страх, змусити партнерів України нервувати, підживити дискусії про “ризики ескалації” і спробувати обмежити українську здатність бити по об’єктах, які працюють на російську воєнну машину.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коментуючи інциденти з українськими безпілотниками над територією Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, справедливо наголосив, що ці порушення повітряного простору є прямим наслідком агресії Росії. Дрони опиняються біля країн Балтії не тому, що Україна прагне створити загрозу союзникам, а тому, що Росія у 2022 році розпочала незаконне повномасштабне вторгнення, продовжує щоденні удари по українських містах і використовує всі доступні засоби для розширення зони нестабільності.

Тим часом Москва вкотре поширює наратив про те, що держави Балтії нібито надають свій повітряний простір для запусків українських дронів по російських цілях. Цю версію вже спростували і в Києві, і в Ризі, Вільнюсі та Таллінні. Верхівка дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас назвала такі звинувачення “абсолютною нісенітницею”, підкресливши, що Росія сама чудово знає про їхню хибність. Насправді ці заяви є частиною звичної російської тактики: спочатку створити загрозу, потім перекласти відповідальність на жертву агресії, а після цього залякувати союзників України можливими “наслідками”.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також акцентував, що жодна з країн регіону – Естонія, Латвія, Литва чи Фінляндія – ніколи не дозволяла використовувати свій повітряний простір для ударів по Росії, і Україна ніколи не зверталася з такими проханнями. Однак сама поява цієї теми в російській пропаганді показує, чого саме боїться Москва: не “порушення повітряного простору”, а того, що Україна дедалі ефективніше дістає до російської інфраструктури, яка забезпечує війну.

Окремий фактор – російські системи радіоелектронної боротьби та підміна GPS-сигналів, зокрема в районі Калінінграда. Саме ці засоби можуть збивати безпілотники з курсу, створювати загрози для цивільної авіації, ускладнювати роботу навігаційних систем і провокувати небезпечні інциденти в країнах Балтійського регіону. Тобто Москва не просто воює проти України – вона фактично перетворює прикордонний простір НАТО на зону постійного стрес-тесту, перевіряючи, наскільки швидко союзники здатні реагувати на нові типи загроз.

Після атак на російські порти та об’єкти паливної інфраструктури уламки або самі безпілотники фіксувалися в Латвії, Естонії та Литві. В Естонії один з дронів врізався в трубу електростанції, у Латвії повідомлялося про пошкодження об’єктів, пов’язаних із нафтосховищами, а у Вільнюсі через загрозу з повітря евакуювали державні установи та тимчасово обмежували транспортне сполучення. Ці події справді створили політичну напругу в країнах Балтії та викликали гострі дискусії про готовність систем ППО, порядок реагування на повітряні загрози і координацію з Україною.

Але головний висновок із цих інцидентів має бути не в тому, що Україну потрібно стримувати. Навпаки, вони показують, що НАТО має швидше адаптуватися до реальності нової війни. Росія використовує дрони, ракети, РЕБ, GPS-спуфинг, інформаційні операції та погрози як єдину систему тиску. Відповідь на це не може зводитися до обережних заяв і спроб не роздратувати Кремль. Вона має бути практичною: більше протидронових систем, краща координація ППО, спільний моніторинг повітряного простору, обмін даними в реальному часі, посилення захисту критичної інфраструктури та допомога Україні в ураженні тих російських об’єктів, які забезпечують продовження війни.

Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга вже запропонував країнам Балтії та Фінляндії спільну роботу для запобігання подібним інцидентам. Київ готовий надати своїх фахівців для посилення захисту повітряного простору цих країн, а це логічний і правильний крок. Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний досвід протидії дронам, ракетам, РЕБ та комбінованим атакам. І цей досвід сьогодні потрібен не лише Україні, а й усьому східному флангу НАТО.

Ще один важливий факт – російські дрони вже самі безпосередньо вражають територію НАТО. Наприкінці травня 2026 року російський безпілотник, який був частиною атаки по Україні, впав на житловий будинок у румунському Галаці. Це показало, що реальна загроза для Альянсу походить не від українського спротиву, а від російської агресії, яка дедалі частіше виходить за межі української території. Якщо НАТО визнає це на рівні заяв, воно має діяти відповідно і на рівні практичної політики.

У цій ситуації Україні не потрібно виправдовуватися за те, що вона завдає ударів по об’єктах на території держави-агресора. Україна веде оборонну війну за право на існування і має законне право на самооборону, зокрема на ураження військової, логістичної та паливної інфраструктури, яка забезпечує російські атаки. Російські нафтові термінали, порти, склади пального, підприємства оборонного комплексу та логістичні вузли – це не абстрактні “економічні об’єкти”, а частина системи, яка фінансує, живить і підтримує війну проти України.

Саме тому країнам Балтії та всьому Альянсу варто не виправдовуватися перед Москвою і не дозволяти Росії нав’язувати порядок денний. НАТО має чітко зафіксувати: причина всіх цих ризиків – російська агресія, а не українське право на самозахист. Якщо російські системи РЕБ збивають дрони з курсу, якщо Москва підміняє GPS-сигнали, якщо російські атаки створюють загрозу для Румунії, Польщі, Молдови чи країн Балтії, відповідь має бути спрямована не на обмеження України, а на посилення її можливостей.

Позиція Альянсу має полягати не в тому, щоб вимагати від Києва все нових пояснень, а в тому, щоб зробити українські удари по законних цілях ефективнішими, точнішими і безпечнішими для союзників. Це означає не політичне дистанціювання, а глибшу координацію: допомогу з розвідданими, технологіями навігаційної стійкості, протидією російському РЕБ, захистом повітряного простору та системами раннього попередження. Чим точніше Україна зможе вражати російську інфраструктуру війни, тим менше буде хаотичних ризиків для прикордонних країн НАТО.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час нещодавньої зустрічі з генсеком НАТО фактично сформулював саме той підхід, який потрібен Альянсу: допомагати Україні спрямовувати атаки в правильному напрямку, а не реагувати на провокативні заяви Росії так, ніби Кремль має право вето на українську самооборону. Це і є стратегічно правильна логіка.

Саме тому допомога Україні в ефективних ударах по російській військовій, паливній та логістичній інфраструктурі – це не лише український інтерес. Це інтерес усієї євроатлантичної спільноти. Чим швидше буде знижено воєнний потенціал Росії, тим менше буде атак, менше провокацій, менше загроз для повітряного простору країн НАТО і менше приводів для російської пропаганди. Україна не повинна виправдовуватися за те, що захищає себе і фактично захищає Європу. Виправдовуватися має агресор. А завдання НАТО – не стримувати українську оборону, а зробити її максимально ефективною.

США закрили майже 50% програм з розслідування військових злочинів РФ в Україні

Адміністрація президента США Дональда Трампа суттєво скоротила фінансування проектів в Україні, спрямованих на документування та розслідування військових злочинів Росії.

Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на українське джерело.

Згідно зі статтею, через припинення підтримки десятки іноземних експертів, які допомагали збирати та аналізувати докази на полі бою, більше не можуть приїжджати в Україну.

Відомо, що з 2022 року Вашингтон виділив на фіксацію злочинів РФ понад 283 млн дол, але на сьогодні програми, що становили не менше 40% від цього обсягу фінансування, вже закриті або завершилися без подальшого продовження.

Журналісти опитали понад 40 українських та міжнародних правоохоронців, юристів і правозахисників, які підтвердили, що дефіцит коштів ускладнив розслідування та зупинив роботу організацій.

Колишня посол США з особливих доручень у сфері глобального кримінального правосуддя Бет Ван Шаак побоюється, що скорочення американської допомоги позбавить тисячі українських жертв шансу на справедливий суд.

У Фінляндії проведуть загальну перевірку систем оповіщення населення

Завтра, 1 червня, Фінляндія проведе масштабне тестування національної системи оповіщення населення.

Про це інформує прес-служба Міністерства внутрішніх справ країни.

Згідно з повідомленням, у всіх населених пунктах пролунає рівний семисекундний звуковий сигнал, який має ознайомчий характер і не вимагає від громадян жодних екстрених дій.

Влада наголошує, що головне завдання заходу – навчити фінів відрізняти тестовий запуск від реальної тривоги.

У МВС Фінляндії нагадали, що сигнал небезпеки — це звук, що наростає і стихає, який триває рівно одну хвилину. Під час нього всі люди, що перебувають на вулиці, зобов’язані негайно пройти в укриття або приміщення та дотримуватися вказівок влади. Тим часом під час відбою тривоги лунає безперервний хвилинний сигнал.

Зазначається, що регулярний запуск обладнання, за технічний стан якого відповідають служби порятунку, дозволяє вчасно виявити несправності та провести необхідний ремонт сирен.

ЄС планує внести ще 20 танкерів тіньового флоту РФ до 21-го пакету санкцій — Bloomberg

Євросоюз розробляє обмеження для нового 21-го пакету санкцій проти Росії. Головним елементом нових заходів стане блокування близько 20 танкерів тіньового флоту, які Москва використовує для експорту нафти в обхід встановлених лімітів.

Про це пише агентство Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела.

За їхніми словами, блок планує поширити обмеження на судна, що транспортують скраплений природний газ, щоб не дозволити Кремлю створити обхід для цієї мережі.

Також під удар потраплять іноземні фінансові інститути, нафтотрейдери, НПЗ і криптовалютні оператори, які допомагають РФ обходити діючі заборони.

Крім того, ЄС має намір ввести торгове ембарго на постачання критично важливих мінералів, металів і руд для російської аерокосмічної галузі, а також заблокувати технології глушіння сигналів і компоненти для виробництва бойових дронів.

У статті йдеться про те, що повна заборона на будь-які морські перевезення російської нафти до цього пакету, найімовірніше, не увійде. Низка країн блоку блокує цю ініціативу через побоювання дестабілізації енергетичного ринку на тлі війни на Близькому Сході та відсутності підтримки з боку G7.

Росія вивела на орбіту перші 16 супутників за аналогом Starlink – “Рассвет”

Росія в тестовому режимі вивела на орбіту перші 16 космічних апаратів “Рассвет” у рамках проєкту “Бюро 1440”, який позиціонується як аналог американської системи Starlink.

Про це у своєму Facebook повідомив радник міністра оборони України Сергій “Флеш” Бескрестнов.

За його даними, такої кількості недостатньо для синхронізації з безпілотниками та координації ударів по території України. Система стане небезпечною для Сил оборони лише тоді, коли РФ збільшить їхню кількість до 200–250 одиниць.

Відомо, що в найближчі роки Москва планує запустити спочатку 300, а потім ще 700 супутників.

“Флеш” запевнив, що Україна зможе відразу дізнатися про початок бойового застосування “Рассвета” за перехопленим супутниковим трафіком, даними розвідки або вивченням перших трофеїв.

Бескрестнов також скептично оцінив шанси Києва на технічне придушення супутників, нагадавши, що потенціал країни-агресора за 4 роки так і не зміг нічого вдіяти зі Starlink.

Проте експерт натякнув, що у нього є “підступні задуми” на випадок, якщо супутників стане занадто багато.

Молдова не має наміру вступати до НАТО через відсутність підтримки з боку громадян

На даному етапі Молдова не планує порушувати питання про вступ до НАТО, оскільки більшість жителів країни не підтримують членство в Альянсі.

Про це заявив глава МЗС Молдови Міхай Попшой в ефірі Eurosecuritate.

За його словами, приєднання до НАТО, як і до інших міжнародних структур, залежить від позиції громадян. За наявності широкої громадської підтримки це питання можна було б вважати перспективним і виносити на політичний порядок денний, однак зараз таких умов немає.

Попшой також дав зрозуміти, що особисто підтримує ідею членства в Альянсі. Він нагадав про свою роботу в центрі НАТО в Кишиневі та висловився за те, щоб тема можливого вступу перестала залишатися закритою для молдавських політиків.

Згідно з останнім опитуванням iData, проти вступу Молдови до НАТО виступають 54,5% громадян, а підтримують таку ініціативу 33,6% опитаних.

“У Кремля немає причин продовжувати війну”: Ахметов заявив про наближення миру в Україні

Український бізнесмен Рінат Ахметов вважає, що держава поступово рухається до завершення війни, оскільки російська армія застрягла на фронті.

Про це екс-нардеп сказав в інтерв’ю виданню The Guardian.

Він зазначив, що оптимістично оцінює ситуацію, оскільки впевнений, що у Москви більше немає причин продовжувати бойові дії.

Ахметов вважає, що для досягнення миру Україні необхідні повернення всіх окупованих територій під повний контроль, репарації, тобто обов’язкові виплати Росією компенсації за весь завданий збиток, а також побудова вільної, процвітаючої та демократичної європейської країни.

Бізнесмен підкреслив, що Кремль намагається нав’язати Києву сценарій “фальшивого миру”, однак цьому успішно протистоять ЗСУ та міжнародні партнери.

Він також додав, що з 24 лютого 2022 року не залишав меж України і планує активно брати участь у її повоєнному відновленні, вкладаючи гроші в енергетику, металургію, фінансовий сектор та розвиток футболу.