Позначка: Україна

Європейський союз має намір посилити тиск на Велику Британію та Канаду, спонукаючи їх збільшити обсяги фінансової допомоги Україні. Приводом для цього є зростаючі витрати Києва та невизначеність щодо обсягів підтримки з боку США.

Про це інформує видання Politico з посиланням на європейські джерела.

За попередніми розрахунками, у 2027 році дефіцит фінансування України сягне 70 млрд євро. Брюссель готується порушити питання підтримки воюючої країни на двох зустрічах на найвищому рівні протягом найближчого місяця.

Раніше Євросоюз уже погодив виділення Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, розраховуючи, що третину решти потреб покриють інші міжнародні союзники. Однак кошти від Канади, Японії, Південної Кореї, Австралії та Норвегії надходять вкрай повільно, а уряди цих держав ще не затвердили остаточні обсяги допомоги.

Тим часом у ЄС наголошують, що ці переговори не містять критики поточних зусиль партнерів. Зазначається, що необхідність активізації союзників зумовлена виключно зростаючими масштабами оборонних витрат України на тлі бойових дій країни-агресора.

Сьогодні, 20 жовтня, президент України Володимир Зеленський прибув до Королівського палацу в Осло, де провів першу зустріч із королем Норвегії Хоконом VIII з моменту його сходження на престол.

Про це повідомляє NRK.

Зеленський розповів, що вони обговорили кроки щодо повернення українських дітей, викрадених Росією, та заходи допомоги мешканцям окупованого міста Олешки, де склалася катастрофічна гуманітарна ситуація.

Нагадаємо, що основною метою візиту до Норвегії стало проведення зустрічей з європейськими лідерами та американськими представниками для припинення війни. Тож після цього Зеленський вирушив на переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, президентом Фінляндії Олександром Стуббом та спеціальним посланцем США Стівом Віткоффом.

За даними “Суспільного”, до складу української делегації увійшли голова ОП Кирило Буданов, голова РНБО Рустем Умєров, голова “Слуг народу” Давид Арахамія, заступник голови ОП Сергій Кислиця та бригадний генерал ЗСУ Павло Паліса.

Євросоюз представлятиме голова кабінету голови Єврокомісії Бйорн Зайберт, а НАТО – заступник керівника апарату Офісу генсекретаря Мейєр-Міннеманн.

Польща не зможе надати Україні ракети-перехоплювачі для систем Patriot через відсутність запасів, які можна було б передати.

Про це заявив польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв’ю агентству PAP.

За його словами, після атак на Іран дефіцит протиракетних засобів збільшився в усьому світі, а країна-агресор виробляє більше снарядів, ніж є у Заходу для їхнього знищення.

Дипломат зазначив, що в блоці НАТО залишаються країни з резервами ракет для Patriot, однак Варшава до їхнього числа більше не входить. Польща може лише підтримати міжнародні заклики до союзників.

Сікорський також нагадав, що позика Європейського союзу Україні на суму 90 млрд євро ще не повністю витрачена, і фінансування триває.

Крім того, глава МЗС вважає неминучим повернення Європи до теми використання заморожених активів окупантів, але не очікує укладення угод до настання зими. Наразі Єврокомісія опрацьовує юридичні рішення, щоб убезпечити Бельгію, яка блокує угоду, від можливих судових позовів з боку Москви.