Глава уряду Естонії заявив про спільний тиск Заходу на Росію задля припинення війни

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що США, європейські країни та Україна нарешті почали координувати дії, аби посилити тиск на Росію для припинення бойових дій.

Про це він повідомив після онлайн-зустрічі з учасниками “коаліції охочих”, яка відбулася в Києві.

“Можливо, ми досягли моменту, коли США, прагнучи 30-денного припинення вогню і контролюючи дотримання санкцій, і Європа разом з Україною починають діяти узгоджено. Тепер основний тиск спрямований на Росію”, – сказав Міхал.

Крім того, естонський політик зазначив, що в оточенні президента США Дональда Трампа зростає нетерпіння щодо позиції Москви у військовому конфлікті. Це, на його думку, може пришвидшити дипломатичні зусилля в напрямку врегулювання ситуації.

Китайська підтримка РФ значно збільшила масштаби війни

Представник Європейської комісії заявив, що Китай є одним із головних постачальників зброї для Росії в її конфлікті з Україною.

Про це повідомляє Reuters.

Як повідомило анонімне джерело, без допомоги Китаю Росія не змогла б проводити настільки масштабні військові дії, як зараз.

Водночас 6 травня голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін заявив, що Китай має намір співпрацювати з лідерами Європейського союзу для поглиблення взаємодії та конструктивного вирішення суперечностей, що виникають. Про це повідомило Міністерство закордонних справ Китайської Народної Республіки.

Польща прагне встигнути узгодити наступний пакет антиросійських санкцій до липня

Польща працює над тим, щоб до 1 липня узгодити з Європейським союзом 17-й пакет санкцій щодо Росії.

Про це повідомило “Polskie Radio 24”.

У своєму виступі в Європарламенті Адам Шлапка, міністр у справах Європейського Союзу, наголосив, що обмежувальні заходи мають залишатися значущим важелем впливу на економіку Росії, пов’язану з військовою сферою.

Як він повідомив, робота з розроблення нового пакета обмежувальних заходів уже розпочалася, і її необхідно завершити до завершення польського головування в Європейському союзі.

До Європейського союзу вже надійшов проєкт 17-го пакета санкцій від Європейської комісії. Серед нових обмежень – заборона на експорт до Росії хімічних речовин, які використовуються в ракетних двигунах.

Крім того, до переліку небажаних осіб було занесено ще 15 осіб і 45 організацій, що займаються розробкою і виробництвом продукції для військової промисловості.

Європейський союз буде активно впливати на тіньовий флот Росії, зокрема на судна, які порушують міжнародні санкції, перевозячи російську нафту за цінами, що перевищують встановлені обмеження.

Шлапка наголосив, що необхідно чинити всебічний тиск на Росію і надавати Україні зброю для зміцнення її позицій перед можливими переговорами про припинення вогню.

Міністр Польщі вважає, що Україна має бути сильною, щоб укласти успішну угоду і гарантувати її виконання надалі.

Науседа визнав наявність “деяких розбіжностей” між ЄС і США щодо підтримки України

Президент Литви Гітанас Науседа зазначив, що лідери ЄС і США розходяться в думках щодо війни в Україні. Однак це не повинно підірвати двосторонні відносини між Вільнюсом і Вашингтоном.

Про це повідомив литовський LRT

Науседа заявив про наявність “певних протиріч” у відносинах між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Зокрема, йдеться про розбіжності в питаннях підтримки України та можливого закінчення конфлікту.

“Однак це не повинно погіршити наші відносини. Ми докладемо всіх зусиль, щоб розв’язати будь-які непорозуміння або розбіжності між ЄС і США”, – сказав він.

Також президент Литви звернув увагу на те, що геополітична обстановка залишається мінливою.

“Ми повинні зробити все можливе, щоб США продовжували приділяти увагу Європі. Це непросте завдання, і ми це усвідомлюємо”, – додав він.

Єврокомісія оприлюднила план повної відмови від російських енергоносіїв

Європейський союз скоротив імпорт російського газу з 45% до 19%. Тепер Європейська комісія представила стратегію, спрямовану на повну відмову від російських енергоресурсів.

Про це повідомили в пресслужбі Єврокомісії.

Реалізація стратегії REPowerEU дала змогу знизити ступінь залежності від поставок енергоресурсів із Росії. Однак 2024 року обсяги імпорту газу з Росії знову збільшилися.

У зв’язку з цим Єврокомісія розробила план дій, спрямований на те, щоб ЄС повністю позбувся залежності від російських енергоресурсів, при цьому забезпечуючи стабільність енергетичного ринку Європи.

У рамках нової стратегії планується поступове заміщення російських нафти, газу та атомної енергії більш екологічними джерелами енергії. До кінця 2025 року кожна країна Європейського союзу має розробити і представити національний план дій щодо відмови від російських енергоносіїв.

Водночас Європейський союз прагнутиме до швидшого переходу на поновлювані джерела енергії та диверсифікації постачання з різних держав. Мета – забезпечити незалежність від одного постачальника та запобігти можливим коливанням цін і перебоям у постачанні.

Поетапна відмова від використання російських енергоресурсів знизить рівень загроз для безпеки Європейського Союзу. Створення незалежної енергетичної системи сприятиме економічному розвитку регіону. У зв’язку з цим, уже наступного місяця Єврокомісія планує представити законодавчі ініціативи, які стануть основою для реалізації дорожньої карти.

Орбан знову виступає проти України: що каже

Глава уряду Угорщини Віктор Орбан знову висловився проти інтеграції України в Європейський союз. На його думку, приєднання України до ЄС не принесе користі, а, навпаки, стане тягарем для блоку.

Про це угорський прем’єр написав у соцмережі “Х”.

У своєму дописі Орбан зазначив, що приєднання України до ЄС – це не найкраще рішення. За його словами, це було б великою помилкою.

Він вважає, що Україна не принесе користі, а лише створить додаткові проблеми. Крім того, він висловив сумнів у тому, що варто направляти європейські ресурси до Києва, особливо в умовах економічної кризи в Європі.

Орбан також зазначив, що Угорщина приєдналася до Європейського союзу, оскільки це було вигідно іншим країнам-учасницям. Це, на його думку, не стосується України.

Європрокуратура вивчає процес поспішного надання Україні словацьких боєприпасів

Прокуратура Європейського союзу почала розслідування у зв’язку зі збитками, яких було завдано бюджету ЄС через те, що Словаччина передала Україні озброєння після початку повномасштабної російської агресії.

Про це повідомляє “Aktuality” з посиланням на заяву Європейського прокурора Юрая Новоцького.

У розпорядженні редакції опинилася інформація про те, що під час розслідування розглядають питання про закупівлю і подальшу передачу Україні артилерійських мін і боєприпасів, яка, імовірно, була здійснена з порушенням закону.

“Ми ведемо кримінальне розслідування за підозрою в заподіянні шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу та інших злочинів. У центрі уваги – закупівля і передача боєприпасів Україні”, – заявив Новоцький.

За його словами, наразі розслідування тільки почалося, оскільки провадження було запущено лише на початку квітня.

Словацька прокуратура проводить розслідування за фактом передачі зброї Україні. Глава Міністерства внутрішніх справ Матуш Шутай Ешток звинуватив колишнього міністра оборони Ярослава Надя і попередній уряд у тому, що вони залишили Словаччину беззахисною в той час, коли світ стоїть на порозі конфлікту.

“У нас немає винищувачів, немає протиракетної системи”, – говорив він.

Прокурор Новоцький наголосив, що приводом для початку розслідування стали результати перевірки, проведеної Верховним контрольним управлінням (NKU) щодо державних закупівель військової техніки та боєприпасів за період 2022-2023 років.

У ході аналізу було встановлено, що у 2022 році деякі контракти було укладено з метою придбання військового обладнання для України. При цьому закупівля була здійснена в стислі терміни – протягом одного вікенду в лютому 2022 року.

Під час цього інциденту Словаччина, за деякими даними, не виконала умови договору, не доставивши боєприпаси на склад у місті Новаки, а одразу ж відправивши їх в Україну. Ба більше, ці боєприпаси нібито були застарілими, а Київ офіційно не запитував саме таке озброєння.

Колишній міністр оборони Надь спростував інформацію про те, що закупівля була організована протягом двох днів. За його словами, підготовка до закупівлі велася протягом кількох тижнів. Це було пов’язано з тим, що загроза російського вторгнення була відома ще з осені 2021 року, і з Україною постійно велися переговори.

Він стверджує, що співробітники Міністерства оборони надали аудиторам хибні дані, тому висновки, зроблені під час розслідування Європейської прокуратури, не відповідають дійсності.

“Якщо хтось вважає, що ми працювали навіть у вихідні через кілька днів після початку війни, це швидше варто відзначити як приклад самовідданості, а не критикувати”, – додав Надь.

До того ж, Україна була обізнана про те, що боєприпаси були застарілими, але все ж дала згоду на їхнє отримання.

В адміністрації Трампа незадоволені європейською допомогою Україні

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа висловили своє незадоволення діями європейських країн, спрямованими на підтримку України.

Про це стало відомо з публікації “The Economist”, яка посилається на дипломатів.

У статті описані дії адміністрації Трампа, які свідчать про відмову США від підтримки України. Серед цих кроків – виведення військ із ключової бази в Жешуві, скорочення участі в Контактній групі з питань оборони України та запровадження 10-відсоткового мита на українські товари, тоді як Росія не стикається з подібними обмеженнями.

Ще одним свідченням часу, як зазначає The Economist, стало те, що нещодавно представники Міністерства оборони США звернулися до одного зі своїх партнерів із запитанням щодо причин продовження постачання озброєння в Україну.

Представники дипломатичного корпусу в столиці США зазначають, що деякі наближені до Трампа особи в неформальних бесідах висловлюють невдоволення діями європейських країн, спрямованими на посилення України.

“Як це часто буває з хаотичними адміністраціями, складно відокремити важливе від другорядного”, – зазначає видання.

У сучасному світі європейці обирають два шляхи розвитку.

Велика Британія та Франція прагнуть сформувати в Європі “сили для підтримання миру”, які сприятимуть відновленню України після закінчення бойових дій. Однак Росія виступає проти такого кроку, навіть попри те, що Сполучені Штати не дають жодних зобов’язань щодо підтримки європейських союзників.

Європейські держави прагнуть продемонструвати президенту США свою готовність нести відповідальність за безпеку в регіоні, розраховуючи на те, що це дасть змогу зберегти хоча б часткову участь Сполучених Штатів у діяльності НАТО, якщо не в українському конфлікті.

Згідно з цим новим планом, у майбутньому “стримування” Росії здійснюватиметься за трьома напрямками. На сході – можуть знаходитись укріплені українські війська, що протистоятимуть Росії. На заході будуть розташовані європейські сили та тривала присутність США в країнах НАТО.

Ще один шлях – нарощування військової підтримки України з боку європейських країн. Девід Шимер, колишній співробітник Ради національної безпеки при адміністрації Джо Байдена, підкреслює, що не можна зволікати. Європейським державам слід збільшити постачання зброї, незважаючи на можливі ризики; підтримати українську військову промисловість; провести переговори з адміністрацією Дональда Трампа щодо придбання американських систем протиповітряної оборони для України; а також використовувати заморожені активи Росії для фінансування всіх цих заходів.

З огляду на те, що Росія не збирається припиняти свою агресію, а США, очевидно, не мають наміру втручатися, Україна змушена продовжувати боротьбу, вважає Шимер.

Країни G5+ готові посилити санкції проти РФ для припинення війни

Країни, що входять до формату G5+, мають намір зміцнити підтримку України та водночас посилити тиск на Росію з метою домогтися від неї згоди на припинення вогню.

Про це повідомляє Reuters.

У понеділок, 31 березня, в Мадриді відбулася зустріч міністрів закордонних справ ключових європейських країн-союзниць України у форматі G5+, також відомому як Weimar+. За її підсумками було оприлюднено спільну заяву.

Участь у зустрічі взяли представники зовнішньополітичних відомств Іспанії, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії та Польщі, а також верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та безпекової політики Кая Каллас.

Учасники звернулися до Росії із закликом прийняти пропозицію про негайне та безумовне припинення вогню на умовах повного виконання досягнутих домовленостей. Водночас вони підтвердили готовність розглянути запровадження нових санкцій проти Москви, щоб створити сприятливі умови для досягнення справедливого й довготривалого миру.

У документі також наголошується, що підтримка України буде посилена у військовому, політичному та гуманітарному напрямках, однак деталі наразі не розкриваються. При цьому підкреслюється, що будь-яка мирна угода повинна спиратися на надійні гарантії безпеки для України.