Глави МЗС ЄС зберуться для обговорення мирного плану для України

Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас ініціювала позачергове засідання Ради ЄС із закордонних справ.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на поінформованого європейського чиновника.

За інформацією джерела, зустріч запланована на середу, 26 листопада, відбудеться у віртуальному форматі через відеозв’язок. Засідання має на меті обговорити підготовку мирного плану для України та роль ЄС у цьому процесі.

Це рішення було прийнято після того, як початковий мирний план США, що складався з 28 пунктів, зазнав значних змін після переговорів між Україною та США в Женеві.

Причини скликання позачергового засідання пов’язані з необхідністю адаптації мирного плану до нових умов та обставин, що виникли після переговорів. Європейські дипломати прагнуть знайти ефективні шляхи для підтримки України в умовах поточної кризи.

На даний момент конкретні заходи, які можуть бути прийняті в результаті обговорення, не розголошуються.

Однак, очікується, що ЄС визначить свою роль у підтримці мирного процесу в Україні, що може мати значний вплив на подальший розвиток подій.

Україна має намір придбати у США 27 систем Patriot

Президент України Володимир Зеленський оголосив про плани Києва закупити 27 систем ППО Patriot у американських виробників.

Про це він розповів в інтерв’ю британській газеті “The Guardian”.

За словами Володимира Зеленського, країна активно взаємодіє з міжнародними партнерами, щоб протистояти російським ракетним і безпілотним атакам. Водночас союзники відмовляються надати Україні винищувачі для патрулювання повітряного простору над центральними і західними регіонами країни, незважаючи на тривалі прохання Києва.

Президент підкреслив, що європейські країни можуть тимчасово передати Україні системи Patriot до виконання замовлення з США.

Зеленський зазначив, що питання про європейську військову присутність в ході бойових дій вимагає уважного і обережного розгляду.

“Лідери бояться своїх суспільств. Вони не хочуть брати участь у війні”, – сказав президент.

Очільник ЦРУ Джон Реткліфф таємно відвідав Брюссель

Директор ЦРУ таємно прибув до Брюсселя. У столиці Бельгії він зустрівся з ключовими представниками ЄС, відповідальними за зовнішню політику та розвідку.

Про це пише “Politico” з посиланням на поінформовані джерела.

За інформацією джерела, під час свого візиту Реткліфф зустрівся з Каєю Каллас, главою європейської дипломатії. Мета поїздки, за словами обізнаних осіб, полягала в тому, щоб “заспокоїти європейських партнерів” і підтвердити прихильність Вашингтона до обміну розвідувальною інформацією.

Цей крок викликаний занепокоєнням європейських лідерів з приводу нестабільності зовнішньої політики США під керівництвом Дональда Трампа.

Цьому передувало рішення США припинити обмін військовою розвідкою з Україною, що викликало невдоволення серед європейських союзників. Крім того, спроби політизувати роботу спецслужб шляхом призначення лояльних співробітників підірвали довіру до стабільності Вашингтона.

Білий дім докладає зусиль для відновлення каналів зв’язку та зміцнення довіри європейських партнерів до співпраці в галузі безпеки та розвідки.

Видання повідомляє, що візит Реткліффа збігся з надзвичайно чутливим моментом. В даний час європейські спецслужби активно працюють над створенням єдиної розвідувальної структури ЄС, спрямованої на протидію російській агресії. Одночасно з цим вони переглядають умови співпраці з США, прагнучи досягти балансу між партнерством і самостійністю.

Рубіо змінив ставлення США до Росії – Bloomberg

Позиція США щодо Росії, особливо введення нових санкцій, змінилася завдяки держсекретареві Марко Рубіо.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом декількох місяців президент США Дональд Трамп відмовлявся вводити санкції проти Росії, вважаючи, що зможе досягти угоди з президентом РФ Володимиром Путіним через дипломатичні канали.

Цього тижня він несподівано змінив свою позицію, скасувавши зустріч у Будапешті та наклавши санкції на великі нафтові компанії Росії — “Роснефть” і “Лукойл”.

В агенції поінформували, що такі зміни стали наслідком заяв Марко Рубіо, який поінформував Трампа про те, що позиція Росії щодо припинення конфлікту не зазнала змін.

За інформацією з джерел, Рубіо відмовився від зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим за підсумками телефонної розмови. Під час бесіди він усвідомив, що Росія має намір затягувати переговори про припинення конфлікту і прагне до продовження бойових дій.

Здатність Рубіо змінити позицію адміністрації Трампа свідчить про його значний вплив. Його підхід також відрізняється від стратегії спеціального представника Трампа з питань Росії Стіва Віткоффа.

Немає жодних ознак того, що вплив Віткоффа на Трампа в питанні Росії ослаб. Однак деякі джерела стверджують, що його переговори з Путіним та іншими російськими високопосадовцями перед самітом на Алясці створили враження готовності Кремля до поступок, хоча це було не так.

Згідно з інформацією з джерел, зустріч Трампа і Путіна в серпні була напруженою. Путін наполягав на обговоренні питання українських територій, що викликало невдоволення Трампа, і він був готовий покинути саміт.

Таким чином, підготовку зустрічі в Будапешті цього разу здійснював саме Марко Рубіо.

Незважаючи на складнощі першого саміту, Трамп погодився на нову зустріч з Путіним після тривалої телефонної розмови. В останні дні Росія направила США свій мирний план, який включав значні територіальні поступки з боку України.

“Минулого разу США знадобилося провести зустріч на Алясці, щоб усвідомити негнучкість Росії. Цього разу розуміння прийшло до зустрічі, що стало значним прогресом”, – зазначила Ліана Фікс, старша наукова співробітниця Ради з міжнародних відносин.

У Росії також спостерігалася певна плутанина. За повідомленням обізнаного джерела, після телефонної розмови між Трампом і Путіним російські офіційні особи вирішили, що американський лідер погодився на передачу Донбасу Україні в обмін на невеликі територіальні поступки.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Дональд Трамп запропонував заморозити конфлікт на поточних позиціях фронту. Однак Кремль ще до саміту на Алясці відкинув цю ідею. Сергій Лавров обговорив ці розбіжності з Марко Рубіо.

До цього моменту процес підготовки до майбутнього саміту в Угорщині вже йшов шкереберть. Той факт, що цього разу за організацію саміту відповідав Рубіо, а не Віткофф, став ковтком свіжого повітря для багатьох європейських політиків. Вони висловлювали занепокоєння, що за Віткоффа США могли б занадто зблизитися з Росією, що, в свою чергу, посилило б тиск на Україну.

За інформацією від джерел, перед зустріччю Трампа із Зеленським, Віткофф намагався переконати Трампа піти на поступки Росії і передати їй Донбас.

Хоча саміт був скасований і введені санкції, Рубіо не виключив можливості продовження взаємодії з Росією.

“Ми завжди відкриті до діалогу, якщо це допоможе досягти миру. Президент вже кілька місяців говорив, що буде змушений вдатися до певних заходів, якщо не вдасться просунутися в мирному врегулюванні. Сьогодні він прийняв рішення діяти”, – сказав Рубіо.

Європа повинна взяти на себе ініціативу в посиленні тиску G7 на Росію – Бессент

Міністр фінансів США Скотт Бессент підкреслив необхідність того, щоб Європа взяла на себе лідерство в нарощуванні економічного тиску з боку G7 на Росію.

Про це він написав у соцмережі “Х”.
​​​​​​​
Бессент зустрівся з єврокомісаром з економіки Валдісом Домбровскісом. На зустрічі він акцентував увагу на готовності США підтримувати тривалий і міцний мир в Україні.

Він також підкреслив, що Європа повинна взяти на себе провідну роль у посиленні економічного тиску G7 на Росію.

“Я також наголосив на необхідності глобальної реакції на дії Китаю щодо введення експортного контролю і підкреслив важливість диверсифікації ланцюгів поставок”, – додав він.

Віра українців у підтримку європейських країн і США послабилася

Кількість українців, які вважають, що США втомилися і намагаються нав’язати Україні несправедливий мир, збільшилася до 52%.

Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), посилаючись на результати осіннього соціологічного опитування.

Згідно з даними КМІС, кількість людей, які позитивно оцінюють політику США, зменшилася незначно — з 42% до 38%. Однак, кількість тих, хто вважає, що Сполучені Штати втомилися і чинять тиск на Україну для досягнення несправедливого миру, зросла з 38% до 52%. Це зростання відбулося в основному через зменшення частки людей, чиї думки на початку серпня залишалися невизначеними.

Значна кількість українців (58%) переконані, що Європа продовжує надавати активну підтримку Україні і прагне до завершення війни на основі справедливих умов.

36% громадян вважають, що Європа втомилася і намагається нав’язати несправедливий світовий порядок. Соціологи підкреслюють, що з лютого по серпень 2025 року громадська думка про Європу залишалася відносно стабільною, проте зараз вперше фіксується зниження рівня підтримки.

Спостерігається зниження кількості тих, хто розглядає Європу як надійного союзника: з 63% на початку серпня до 58% на початку жовтня. Паралельно з цим збільшилася кількість людей, які вважають, що підтримка Європи слабшає, і вона чинить тиск на Україну, щоб та пішла на поступки Росії: з 27% до 36%.

Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС, зазначає, що росіяни активно вкладають ресурси в те, щоб переконати українців в ослабленні підтримки з боку Заходу і в готовності Заходу кинути Україну.

“Можна дискутувати про достатність обсягу підтримки, але Україна об’єктивно зберігає значну кількість надійних союзників. У мінливому медіасередовищі українці мають бачити і пам’ятати, що ми не самі”, – написав він.

Грушецький зазначає, що поширення інформації про зниження підтримки завдає значної шкоди інформаційній безпеці України.

КМІС повідомляє: ті, хто вважає, що Європа і США втомилися від тиску на Україну, значною мірою схильні погодитися на територіальні поступки, навіть найзначніші. Однак навіть серед тих, хто скептично оцінює політику цих країн, більшість відкидає найжорсткіші вимоги (визнання права РФ на окуповані території тощо).

“Війна в Україні мала стати лише невеликим конфліктом” – Трамп

23 вересня президент США Дональд Трамп відкрив 80-ту сесію Генеральної Асамблеї ООН і виступив з низкою заяв, включаючи тему України.

У своєму виступі він багато говорив про міграцію і різко критикував європейські країни за це.

Трамп розпочав свою промову з традиційних нападок на адміністрацію колишнього президента США Джо Байдена. Він також заявив, що його країна успішно впоралася з хвилею міграції.

“Ми хочемо повідомити вам наступне. Якщо ви незаконно перетнете кордон Сполучених Штатів Америки, вас можуть відправити до в’язниці або депортувати туди, звідки ви прибули. Можливо, навіть далі”, – підкреслив він.

Трамп піддав критиці ООН за її нездатність ефективно справлятися з проблемами міграції в Європі. Під час свого виступу на ювілейній 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН він заявив, що організація не тільки не вирішує існуючі проблеми, але й часто створює нові. Він також висловив думку, що міграційна криза призводить до руйнування європейських країн.

Трамп вважає, що неконтрольована міграція є “головною проблемою нашого часу”. За його словами, ООН нібито “фінансує атаки на західні країни та їхні кордони”. Нелегальні мігранти, за підтримки ООН, яка “забезпечує їх їжею, житлом, транспортом і дебетовими картками”, проникають до США, після чого влада змушена їх депортувати.

Він зазначив, що європейські країни зіткнулися з небаченою раніше навалою нелегальних мігрантів. За його словами, влада не вживає жодних заходів для вирішення проблеми та виселення мігрантів, що не може тривати далі.

Трамп висловив своє схвалення на адресу Німеччини, зазначивши, що при новому кабінеті міністрів країна відійшла від “болісного шляху”, обраного попереднім урядом з питань міграції та енергетичної політики.

“Вони стали екологічними і збанкрутували. А потім… вони повернулися до використання викопного палива і атомної енергетики, що добре”, – заявив Трамп

Варто зазначити, що уряд ФРН офіційно не оголошував про відновлення використання атомної енергетики.

На засіданні Генеральної Асамблеї президент США піддав різкій критиці екологічну політику ООН. Він заявив, що глобальне потепління є “найбільшою аферою”, і закликав країни-учасниці організації відмовитися від використання відновлюваних джерел енергії, назвавши це “зеленим обманом”.

Також, за його словами, на саміті НАТО в червні практично всі члени НАТО саме на його прохання офіційно зобов’язалися збільшити витрати на оборону з 2% до 5% ВВП. Мовляв, “і це зробило наш Альянс набагато сильнішим і потужнішим, ніж будь-коли раніше”.

Трамп також прокоментував ситуацію в Україні. Він заявив, що “поклав кінець семи війнам”.

“Я завершив сім воєн, але ООН не змогла допомогти в жодній з них. Всі кажуть, що я повинен отримати Нобелівську премію миру за кожне з цих досягнень. Однак для мене справжня нагорода — це сини і дочки, які ростуть разом зі своїми батьками. Адже мільйони людей більше не загинуть у нескінченних, безглуздих війнах. Я хочу не нагороди отримувати, а рятувати життя”, — заявив Трамп.

Він заявив, що прибув сьогодні, щоб запропонувати американське лідерство і дружбу всім країнам на цій асамблеї, готовим приєднатися до будівництва більш безпечного і процвітаючого світу. За його словами, “це буде набагато щасливіший світ з набагато кращим майбутнім, якого ми можемо досягти”. Однак для досягнення цього Трамп закликав “відмовитися від минулих невдалих стратегій і працювати разом, щоб протистояти деяким з найзначніших загроз в історії”.

“Я думав, що закінчити війну в Україні буде найпростіше, враховуючи мої відносини з президентом Путіним. Однак, як відомо, війна непередбачувана. Завжди є сюрпризи, як хороші, так і погані. Всі очікували, що Росія виграє цю війну за три дні. Але цього не сталося”, – підкреслив він.

За його словами, війна Росії проти України “мала бути лише невеликим конфліктом”. Він знову заявив, що якби президентом був він, війни б не сталося.

“Це не підвищує престиж Росії. Навпаки, вона виглядає погано. Незалежно від майбутнього, ситуація мала вирішитися за кілька днів, максимум за тиждень. Але вони воюють вже три з половиною роки, і з обох сторін загинуло від 5000 до 7000 солдатів. Щотижня помирає від 5 до 7 тисяч молодих людей, в той час як в містах, де часто відбуваються ракетні обстріли і атаки дронів, втрати значно менші. Ця війна ніколи б не почалася, якби я був президентом, і її не повинно було бути. Вона наочно демонструє, до чого може призвести погане лідерство”, – додав він.

Трамп закликав міжнародне співтовариство припинити розробку біологічної та ядерної зброї, підкресливши, що в даний час планета стикається з більш серйозною загрозою, ніж будь-яка найпотужніша і руйнівна зброя, коли-небудь створена людиною. Крім того, він звинуватив Китай та Індію в підтримці російської військової операції в Україні, а також піддав критиці Європу.

“Якщо Росія не готова зупинити війну, ми готові ввести значні мита, щоб покласти край кровопролиттю. Але для цього Європа повинна нас підтримати”, – підкреслив він.

Загалом промова Трампа тривала майже годину, незважаючи на 15-хвилинний регламент.

Через політику Трампа Україні не вистачає систем ППО, а Європі – рішучості зупинити російську агресію

Україну чекає дефіцит засобів протиповітряної оборони. Перегляд військової допомоги з боку США уповільнив поставки в той момент, коли Москва посилює свої повітряні атаки.

Про це пише Financial Times.

Журналісти задаються питанням, чи вистачить європейським країнам політичної рішучості протистояти російській агресії. Це питання стало особливо актуальним після того, як 10 вересня вночі Польща вперше збила російські безпілотники над своєю територією. Ці дрони були частиною чергової масованої атаки Росії на Україну.

Поставки боєприпасів після червневої директиви Пентагону виявилися нерегулярними і меншими, ніж очікувалося. Чиновники та аналітики попереджають, що якщо Москва посилить ескалацію або хоча б збереже високий темп ракетних і дронових атак, українські сили ППО можуть зіткнутися з нестачею ресурсів, повідомляє Financial Times.

За словами джерела, знайомого з американськими поставками засобів ППО в Україну, боєприпаси швидко закінчаться.

“Це лише питання часу”, – підкреслює співрозмовник видання

Європа не впорається без США в питанні гарантій безпеки України

Європа усвідомлює свою залежність від США у військовій сфері. Особливо це стосується розвідки та протиракетної оборони. Ці напрямки активно підтримуються американськими системами Patriot і супутниками.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Згідно зі звітом IISS, європейські країни відчувають брак власних розвідувальних можливостей і систем протиракетної оборони. Це робить їх залежними від американських комплексів Patriot і супутникових систем.

Як повідомляє видання, Європа усвідомлює серйозні військові вразливості і покладається на США в питаннях безпеки України. Європейські політики попереджають, що без американської допомоги континент не зможе захистити ні Україну, ні себе від загрози з боку Росії.

Визнаючи свої обмежені військові ресурси, вони звертаються до США із закликом зберегти статус ключового партнера в галузі оборони. У звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) зазначається, що наразі найсерйознішими проблемами є дефіцит космічної розвідки та відсутність інтегрованої системи протиповітряної та протиракетної оборони.

Вашингтон надає НАТО значну частину розвідувальних і спостережних можливостей, включаючи супутникові системи. Заміна цих ресурсів обійдеться Європі приблизно в 4,8 млрд доларів. На думку Вероніки Стромсікової, директора з питань безпеки МЗС Чехії, це повинно бути включено в угоду, оскільки “без очей ти сліпий”.

Європейським країнам також не вистачає власних систем протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні ракети. В основному це завдання виконують американські комплекси Patriot.

На оборонному саміті в Празі генеральний секретар НАТО Марк Рютте звернув увагу на необхідність збільшення кількості систем протиповітряної оборони в Європі в п’ять разів. Він підкреслив, що фінансові вкладення самі по собі не гарантують безпеку, і Європі потрібні реальні можливості, включаючи потужну вогневу силу, використання важких металів і впровадження нових технологій.

Міністр оборони Швеції Пал Йонсон підкреслив, що мир в Україні неможливий без активної позиції Європи. На його думку, необхідно збільшити пакети оборонної підтримки для України і посилити санкції проти Росії.

Незважаючи на збільшення оборонних витрат, європейські лідери розуміють, що їхніх зусиль недостатньо, щоб змусити Кремль розпочати діалог. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц зазначив, що Європа поки не в змозі чинити достатній тиск на Путіна, щоб зупинити конфлікт, і змушена покладатися на підтримку США.