Експрезидент Польщі Дуда заявив, що Україна з першого дня війни прагнула втягнути НАТО

Колишній президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна з першого дня повномасштабної війни намагалася втягнути Польщу та інші країни НАТО у збройний конфлікт.

Про це він сказав в інтерв’ю, яке цитують медіа.

Як приклад він навів інцидент із падінням ракети на території Польщі восени 2022 року. За його словами, президент України Володимир Зеленський тоді вимагав негайно заявити, що це була російська ракета. Дуда погодився з оцінкою журналіста, що таким чином Київ хотів втягнути Варшаву у війну.

“Очевидно, це було б в їхніх інтересах. Для України найкращим сценарієм стало б, якби країни НАТО воювали разом із ними проти РФ. Ми теж так діяли б на їхньому місці. Але Польща як держава-член НАТО не могла на це погодитися”, – зазначив Дуда.

За його словами, прагнення України отримати безпосередню військову підтримку Альянсу є природним, однак офіційна Варшава дотримується обережної позиції та не готова до прямого втручання.

До Києва прибула місія МВФ для переговорів про нову програму підтримки

До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом найближчих семи-восьми днів.

Про це повідомив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.

За його словами, делегація вже розпочала роботу та має щільний графік зустрічей.

Напередодні перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук зазначив, що Україна може отримати нову програму МВФ із довшим горизонтом. Вона стане продовженням чинної та врахує високі безпекові ризики й значні оборонні витрати на наступний рік.

Нова програма, за словами Ніколайчука, допоможе забезпечити макроекономічну і фінансову стабільність, а також консолідувати підтримку міжнародних партнерів для фінансування бюджету й оборони. У перспективі вона має створити умови для економічного відновлення з євроінтеграційним спрямуванням.

Росія продовжує становити загрозу для трансатлантичної безпеки

У Копенгагені відбулася зустріч глав МЗС країн ЄС. На ній зазначили, що Росія, як і раніше, становить серйозну загрозу для Європи та трансатлантичного регіону.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.

Міністр поінформував партнерів про посилення інтенсивності російських атак на Україну і висловив вдячність за оперативну реакцію на обстріли та надану підтримку.

Андрій Сибіга поінформував своїх партнерів про триваючі агресивні наміри Росії. Він підкреслив, що Москва не демонструє жодних ознак того, що готова до реального мирного процесу або припинення військових дій. Росія зберігає свою колишню риторику і продовжує висувати ультиматуми.

“Росія залишається екзистенційною загрозою для всієї Європи та трансатлантичного простору й не залишає своїх агресивних намірів. Важливо, щоб ніхто не мав ілюзій. Стратегії щодо Росії та мирного процесу повинні бути реалістичними, вони не можуть спиратися на помилкові припущення”, — заявив глава українського зовнішньополітичного відомства.

Він звернувся до союзників із закликом продовжувати посилювати дипломатичну активність. Сібіга зазначив, що радники з національної безпеки зараз зайняті розробкою гарантій безпеки для України.

Глава МЗС підкреслив, що ключовим елементом мирного врегулювання мають стати переговори між лідерами України та Росії, як у двосторонньому форматі, так і за участю президента США та лідерів європейських країн.

Він звернувся до держав-членів ЄС із закликом посилити підтримку України в сфері оборони та збільшити інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс, особливо в розробку і виробництво дронів. Крім того, він запропонував максимально використовувати механізми SAFE і PURL для підвищення обороноздатності України. Також він закликав вжити рішучих заходів для повного використання заморожених російських активів з метою оборони та відновлення країни.

Ціни на газ в Європі піднялися вперше за три тижні через відсутність мирної угоди в Україні

Ціни на газ в Європі підскочили вперше за три тижні. До цього котирування досягли річного мінімуму через надії на мирну угоду.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Війна в Україні добігає кінця, і на цьому тлі ціни на ринку впали до річного мінімуму. В даний час вони демонструють помірне зростання. Ф’ючерси на еталонний контракт зросли і за підсумками тижня можуть додати близько 8%.

“Для багатьох трейдерів мир і повернення додаткових потоків російської енергії на ринок поки здаються далекою перспективою. Це означає, що Європі доведеться продовжувати боротьбу за газ з іншими країнами і готуватися до майбутнього опалювального сезону”, – пишуть у виданні.

Європейський газовий ринок готується до майбутніх ремонтних робіт в Норвегії, яка є ключовим постачальником газу. Ці роботи обмежать доступну пропозицію, що може призвести до необхідності підвищення цін. Це необхідно для залучення вантажів СПГ і запобігання їх перенаправлення в Азію.

У першому півріччі 2025 року Євросоюз імпортував скраплений газ з Росії в більших обсягах, ніж у попередньому році. Загальна сума досягла 4,4 млрд євро.

У Бундестазі знову закликали передати Україні ракети Taurus

Віцеголова Бундестагу та представник Партії зелених Омід Нуріпур закликав владу Німеччини активніше підтримувати Україну в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє видання NTV.

Зокрема, політик наголосив на необхідності передати Києву крилаті ракети Taurus, які мають дальність до 500 км.

“Здатність України протистояти залежить не в останню чергу від наших поставок зброї. Тому ми повинні підтримувати Україну всім, що маємо – включаючи крилаті ракети”, – цитують Нуріпура журналісти.

На цьому тлі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що Берлін наразі не планує передавати Україні ці далекобійні ракети.

Водночас раніше канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявляв, що не виключає можливості передання Taurus, хоча конкретних термінів не озвучив. Під час однієї з нещодавніх зустрічей із президентом України Володимиром Зеленським, Мерц обговорював це питання, проте обидва лідери домовилися не розголошувати деталі переговорів.

Українські діти за кордоном під загрозою вилучення: понад 240 випадків лише за рік

В Євросоюзі дедалі частіше фіксують випадки, коли українські діти з родинамиопиняються під загрозою вилучення з родини через втручання місцевих соціальних служб.

Про це повідомила радниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Віолетта Дворнікова.

Особливості європейського законодавства можуть спричинити перевірки: від підозр у домашньому насильстві до пропусків шкільних занять. Часто причиною стають мовні та культурні бар’єри, стресові ситуації чи анонімні скарги. Батьки іноді не усвідомлюють, що звичайна розмова із соцпрацівником може мати юридичні наслідки.

“Якби я була якась наркозалежна або дитину ображала, але ж ні… Я сама раніше працювала в міжнародному фонді, який займався захистом прав дитини. І тут у мене забирають дитину. Це просто жахлива ситуація”.

Це – коментар українки, яка втратила доньку внаслідок дій соціальних служб у Німеччині у листопаді 2022 року. Дитину вилучили (10 років), нібито через емоційне сприйняття матері, яке вважалося «ризиковим».

За даними офісу Уповноваженого ВРУ, лише у 2023 році в країнах ЄС було зафіксовано не менше ніж 240 випадків таких вилучень.

Проблема безпеки дітей у Європі – зловживання, експлуатація

Окрім проблем із соціальними службами, експерти б’ють на сполох через зростання випадків експлуатації неповнолітніх у Європі.

Згідно з Європолом, злочинні мережі примушують дітей до крадіжок, шахрайства, жебракування – часто навіть змушуючи працювати у нелегальних умовах. Save the Children повідомляють: одна четвірка постраждалих від торгівлі людьми – це діти, причому 56 % випадків – сексуальна експлуатація, а 26 % – трудова.

Guardian у 2024 році виявив, що сотні неповнолітніх мігрантів у Парижі, Брюсселі та інших містах змушують працювати “пішими солдатами” у наркокартелях – з жорстокими методами контролю (тортури, сексуальне насильство) .

У Шотландії злочинні групи залучають дітей (іноді 12-річних) до масових крадіжок: у одного підлітка до 15 років було понад 60 осіб у кримінальних списках – крадіжок на понад £140 000 .

За доповіддю Євро­пейського парламенту, діти експлуатуються не лише у сексуальних схемах, а й у незаконних шлюбах, сурогатному материнстві та незаконному усиновленні – і триває зростання таких випадків .

У районі Ротерґем (Англія) понад 1 400 дівчат віком від 11 років піддавалися сексуальному насильству та експлуатації протягом десятиліть. Як виявило розслідування, місцева влада роками ігнорувала громадські попередження про проблему .

У цьому сенсі, українські діти за кордоном не лише ризикують втратити родину через адміністративні помилки чи непорозуміння, а й опиняються в зоні ризику злочинної експлуатації – сексуальної, трудової, кримінальної. Європейські країни є як притулком, так і зоною небезпеки для найвразливіших.

Атаки Росії на Україну оголюють слабкі місця європейської безпеки

Російські війська продовжують активно атакувати міста України, що викликає побоювання щодо здатності НАТО гарантувати безпеку в Європі.

Про це розповів експерт у сфері розвідки, безпеки та оборони Хорхе Гомес.

Гомес підкреслив, що використання Росією ракет великої дальності, а також іранських і північнокорейських безпілотних літальних апаратів не тільки є військовою ескалацією, але й сигналізує про кризу в сфері європейської безпеки.

“Росія отримує зброю від країн, що перебувають під санкціями, що показує слабкість НАТО в захисті від таких загроз. Це лякає не тільки Україну, але і Польщу, Румунію і країни Балтії — можливі майбутні цілі агресії”, — наголосив він.

Фахівець вважає, що партнери по НАТО повинні вжити заходів у відповідь на дії агресора і надати підтримку Україні. Це може бути виражено в наданні їй ефективних оборонних систем, які допоможуть відбити атаки, або в наданні їй наступальних можливостей, які дозволять наносити удари по ворожій інфраструктурі на території Росії.

“Другий варіант простіший. Росія повинна відчути наслідки цієї війни на власній території”, — сказав Гомес.

Raytheon подвоює випуск систем Patriot в Європі

Raytheon, провідний американський виробник, розширить виробництво систем Patriot в Європі, вклавши кошти в німецькі заводи. Високий попит на ракети зберігається, і черги на їх поставку розтягуються на десятиліття.

Про це повідомляє “Euractiv”.

Том Лаліберті, який очолює відділ наземних і протиповітряних систем в Raytheon, підкреслив, що компанія робить значні інвестиції в розширення виробничих потужностей в Європі.

“Ми поступово розширюємо нашу діяльність в США, але найбільший потенціал у нас в Німеччині”, – сказав він.

Компанія Raytheon вже використовує об’єкти для технічного обслуговування систем Patriot в європейських країнах. Крім того, вона співпрацює з норвезькою компанією Kongsberg, спільно з якою розробляє і виробляє певне обладнання, в тому числі ракети NASAMS.

Відповідно до нових угод, партнери по Північноатлантичному альянсу розраховують на виробництво до 1000 додаткових ракет Patriot. Це дасть можливість компанії Raytheon збільшити обсяги виробництва ракет-перехоплювачів по всьому світу в два рази до 2028 або 2030 року.

На тлі прагнення деяких держав-членів ЄС відмовитися від зброї американського виробництва, попит на системи Patriot продовжує залишатися значним.

“Системи Patriot ніколи не користувалися таким попитом. Через це черги на їх поставку розтягуються на десятиліття”, – прокоментував Лаліберті.

Зокрема, Німеччина і Швейцарія нещодавно підписали великі угоди про придбання систем Patriot. Компанія Raytheon готова до взаємодії з європейськими підприємствами, що працюють у сфері оборони.

Європа випередила США за обсягом допомоги Україні

З червня 2022 року Європа вперше з початку конфлікту в Україні випередила США за обсягом загальної підтримки, яку вона надає Україні. Ця підтримка включає в себе як військову допомогу, так і фінансову та гуманітарну.

Свіжі дані щодо цього опублікував інститут Kiel Institute for the World Economy.

У період з березня по квітень 2025 року Сполучені Штати Америки не надали Україні жодної нової допомоги. У той же час європейські країни, хоча і не в рівній мірі, але значно збільшили підтримку. Лідерами в цьому відношенні стали скандинавські держави і Великобританія. Німеччина, навпаки, продовжила діяти обережно, а Іспанія та Італія обмежилися символічними внесками.

За два місяці Євросоюз надав військову допомогу Україні на суму 10,4 млрд євро, а також гуманітарну та фінансову підтримку в розмірі 9,8 млрд євро. Це рекордний обсяг допомоги за будь-який двомісячний період з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

У той же час Німеччина обмежилася сумою в 650 млн євро, що на 70% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Іспанія та Італія виділили лише 10 і 20 млн євро відповідно.

Слід підкреслити важливість фінансової підтримки, наданої європейськими організаціями. За перші чотири місяці 2025 року обсяг цієї підтримки склав 12,2 млрд євро.

“Європа заповнила прогалину. Поки невідомо, чи стане це тимчасовим явищем або початком тривалої зміни її ролі як головного прихильника України”, – зазначив Крістоф Требеш, керівник проекту Ukraine Support Tracker.

Незважаючи на те, що Вашингтон став надавати менше підтримки, Європа готова взяти ініціативу на себе. Однак експерти зазначають, що це може стати стійкою тенденцією тільки за умови збереження політичної волі, єдності та стабільності на фронті.