США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

Перемир’я в Україні приховує в собі ризики для всієї Європи

Незважаючи на численні заяви про “швидкий мир”, немає підстав вважати, що 2026 рік стане іншим, ніж 2025-й. Війна триватиме, а позитивні прогнози здаються радше політичними мріями, ніж реальністю.

Про це пише “The Independent”.

Російська сторона прагне домогтися через дипломатичні канали того, чого не вдалося досягти за 11 років конфлікту. Найважливішим елементом стратегії Москви залишається президент США Дональд Трамп.

“Росія активно просуває свої інтереси, змушуючи Україну і Європу приймати нові реалії — як на полі бою, так і за переговорним столом”, — зазначає видання.

У 2025 році Дональд Трамп тричі намагався вмовити Україну погодитися з російськими умовами під приводом укладення угоди про припинення вогню. Щоразу уникнути найгіршого розвитку подій вдавалося виключно завдяки оперативним дипломатичним зусиллям лідерів європейських країн. При цьому кожен новий етап переговорів об’єктивно зміцнював позиції Москви.

У листопаді був представлений так званий “російський план з 28 пунктів”. Хоча його не відхилили повністю, він був прийнятий як основа для подальших обговорень. У підсумку навіть пропозиція про скорочення чисельності Збройних сил України, яка раніше в Європі вважалася неприйнятною, тепер фактично отримала мовчазну згоду.

“Рішення війни буде знайдено не на передовій. І, можливо, не в Україні”, – констатують у матеріалі

В аналізі видання зазначається, що бойові дії в Україні не припиняються не через відсутність втрат або тиску, а тому що ключові гравці, включаючи як прихильників України, так і союзників Росії, не готові рішуче змінити існуючий баланс сил. Китай, Іран і Північна Корея цілеспрямовано підтримують Москву, прагнучи до того, щоб конфлікт виснажував Захід, але не призводив до глобальної війни.

Для України основна проблема залишається незмінною: цілі сторін кардинально розходяться.

“Росія хоче ліквідувати Україну як вільну і незалежну державу. Україна хоче вижити”, – зазначають у виданні.

Експерти попереджають, що тимчасове припинення вогню може надати Кремлю шанс для перегрупування військ і підготовки до нового наступу, як це вже відбувалося в Грузії та Сирії. Будь-яке зменшення активності бойових дій може призвести до того, що в Європі виникне помилкове відчуття безпеки, що, в свою чергу, може відстрочити посилення обороноздатності.

Висновок залишається однозначним: незважаючи на гучні заяви про “90% готовності до миру”, на даний момент не існує реального шляху до завершення конфлікту.

“Поки Росія вважає, що продовження війни принесе їй більше вигоди, ніж згода на запропоновані умови, надії на мир немає”, – йдеться в матеріалі.

Росія не має диктувати умови миру, переговори ще далекі від завершення – Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що мирні переговори щодо війни Росії проти України наразі перебувають на початковій стадії і до їх завершення ще далеко, водночас Захід не може допустити, щоб Москва нав’язувала власні умови миру.

Про це посадовець повідомив у соцмережі X.

За словами польського прем’єра, позитивним сигналом є позиція Сполучених Штатів щодо готовності долучитися до гарантій безпеки для України. Водночас він застеріг, що ключовою загрозою залишається можливість розколу між західними союзниками та Україною.

“Після нічних переговорів з лідерами європейських країн одне є певним: Захід і Україна програють цю конфронтацію, якщо Росія зможе нас розділити і диктувати умови миру. Успіхом є заява про участь США в гарантіях безпеки. Але до завершення переговорів ще далеко”, – заявив польський прем’єр.

Туск наголосив, що збереження єдності між Україною та її партнерами є критично важливим чинником для досягнення справедливого та сталого миру і протидії спробам Кремля використати переговорний процес у власних інтересах.

У своєму різдвяному зверненні Урсула фон дер Ляйен згадала Україну

Президент Європейська комісія Урсула фон дер Ляйєн у своєму різдвяному зверненні висловила слова підтримки Україні та поділилася особистими думками про українців.

Привітання вона оприлюднила у соцмережі X.

У зверненні фон дер Ляйєн подякувала всім, хто навіть у святкові дні продовжує допомагати іншим – медикам, працівникам притулків, соціальних установ і тим, хто опікується людьми у складних життєвих обставинах.

Окремо вона наголосила на солідарності з Україною та українцями, які переживають війну.

“Ми глибоко переживаємо за наших друзів в Україні. Віримо, що наступний рік принесе довгоочікуваний справедливий і тривалий мир, а також безпечне і світле майбутнє в нашому Союзі”, – зазначила голова ЄК.

У різдвяному посланні президентка Європейської комісії підкреслила важливість єдності, взаємної підтримки та людяності як ключових цінностей, які мають залишатися основою європейської спільноти у складні часи.

Зеленський розробив стратегію відповіді на мирний план Трампа

Володимир Зеленський і його європейські партнери розробили підхід до мирного плану Дональда Трампа. Цей метод дозволяє не відкидати документ відразу, але і не приймати його беззастережно.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

У виданні підкреслили, що стратегія Володимира Зеленського базується на простій логіці: “так, але…”. Київ готовий обговорювати пропозиції, але вимагає чітких механізмів реалізації найбільш суперечливих пунктів.

Зеленський висловив готовність обговорити проведення виборів за умови дотримання режиму припинення вогню. Також він припустив можливість скорочення чисельності української армії, але тільки до поточного рівня.

Україна категорично проти передачі ЗАЕС під повний контроль Росії, але допускає ймовірність російської участі в ситуації на станції. Президент наголошує на необхідності контролю з боку України та США. Як зазначає видання, ця позиція дозволяє Зеленському зберігати мирну риторику, не послаблюючи своїх політичних позицій всередині країни.

Американський мирний план передбачає створення “вільної економічної” або “демілітаризованої” зони в частині Донецької області, що перебуває під контролем України. В рамках цього плану Україна повинна вивести свої війська з регіону, а російським силам буде заборонено входити туди. Зеленський не відразу відкинув цю ідею, але висловив сумніви в її реалізації, вимагаючи роз’яснень щодо гарантій безпеки зони і запобігання можливого прихованого контролю з боку Росії.

“Не можна гарантувати, що ми, як Україна, це приймемо. Але якщо ви говорите про компроміс, він має бути справедливим”, – наголосив президент.

Росія розміщує в Білорусі “Орєшнік” проти Європи – Іващенко

У Білорусі Росія розміщує балістичну ракету середньої дальності “Орєшнік”, націлену на Європу.

Таку заяву зробив голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко

За його словами, Росія має можливість фізично розмістити пускову установку на території Білорусі. Однак, поки не будуть завершені роботи з будівництва інших елементів, ця установка буде виконувати лише функцію макета.

“Ми бачимо заходи з підготовки та розгортання балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік” на території Білорусі. Росія і Білорусь розбудовують військові об’єкти для пускової установки, систем спостереження та зв’язку, що є елементами системи “Орєшнік”. Проте, станом на зараз, ці заходи ще не реалізовані”, – розповів Іващенко.

Глава Служби зовнішньої розвідки підкреслив, що навіть при розміщенні “Орєшніка” на білоруській території, Мінськ не матиме повноважень на його використання. Зброя стане частиною системи управління РВСП Росії

За даними розвідки, Росія розмістила гіперзвукові ракети на білоруській території з метою посилити тиск на Європу і європейські країни, а також забезпечити захист цього озброєння від можливого ураження. Розміщення “Орєшніка” в європейській частині РФ зробило б його законною ціллю для Сил оборони України.

“Такий крок дозволить Росії розширити свої спроможності для завдання раптового удару по столиці будь-якої європейської країни й значно зменшить час підльоту ракет у порівнянні із запуском з полігону “Капустин Яр”, – наголосив Іващенко.

Спецпосланець Трампа проведе зустрічі із Зеленським та європейськими лідерами в Берліні

Спецпосланець президента США Стів Віткофф проведе переговори з європейськими лідерами та українським президентом Зеленським у Берліні 13-14 грудня, щоб обговорити мирний план.

Про це пише The Wall Street Journal.

За інформацією агентства, ця зустріч є ключовою, оскільки Білий дім наполягає на досягненні угоди про припинення конфлікту до кінця 2025 року.

Згідно з інформацією від анонімного джерела агентства, відправлення Віткоффа, який керував переговорами з Україною і Росією щодо американського мирного плану, вказує на посилення тиску з боку США з метою скорочення розбіжностей між Києвом і Вашингтоном щодо умов документа. Крім того, спецпосланець запланував зустрічі з колегами з Франції, Великої Британії та Німеччини на найближчі вихідні.

Як стверджують представники влади, в переговорах з Віткоффом візьмуть участь президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Крім того, в обговоренні братимуть участь радники з цих країн, які спеціалізуються на питаннях України.

Європейські лідери спочатку розраховували на зустріч з президентом США Дональдом Трампом цими вихідними для обговорення запропонованих ними поправок до мирного плану.

Зустріч з Віткоффом відбудеться на тлі гострої реакції України та її союзників на документ, запропонований Трампом. Чиновники підкреслили наявність значних розбіжностей, особливо в питанні українських територій, які Москва прагне захопити, а Київ категорично відмовляється поступатися без будь-яких умов.

Аналітики повідомили, що телефонна розмова між президентом США і лідерами європейських країн, що відбулася 10 грудня, була напруженою. Раніше глава США зазначив, що обговорення України в розмові було досить жорстким.

Лідери Європи, які брали участь у переговорах, повідомили, що Трамп закликав їх чинити тиск на Зеленського для прийняття умов мирного плану США. Згідно з цим планом, Україна повинна погодитися на значні територіальні поступки і скоротити чисельність своїх збройних сил.

У країнах ЄС уточнили кількість українців з тимчасовим захистом

Станом на 31 жовтня 2025 року кількість українських біженців з тимчасовим захистом в ЄС досягла 4,3 млн осіб.

Цю інформацію оприлюднив Євростат.

У жовтні 2025 року країни Європейського Союзу надали тимчасовий захист 74 175 українським біженцям. Цей показник став другим за величиною за рік, поступаючись тільки вересневому рекорду.

За останній місяць кількість біженців скоротилася на 6 170 осіб, що становить 0,1% від загальної кількості. Це може вказувати на початок процесу репатріації або зміну міграційного статусу деяких людей.

Німеччина лишається лідером серед країн ЄС за кількістю українських біженців, прийнявши понад 1,2 млн осіб, що становить приблизно 28,6% від загальної кількості біженців в ЄС. На другому місці знаходиться Польща, яка надала притулок 965 005 українцям (22,5% від загальної кількості), а Чехія посідає третє місце з 393 005 біженцями (9,1%).

Чехія лідує за співвідношенням біженців до місцевого населення з показником 36,0 на тисячу осіб. Польща посідає друге місце з 26,4 біженцями на тисячу, а Естонія – третє з 25,5. У середньому по країнах ЄС цей показник становить 9,5 біженців на тисячу осіб.

Переважна більшість осіб, які отримали тимчасовий захист в ЄС, є українцями (понад 98,4%). Серед них 43,8% становлять дорослі жінки, 30,8% – діти та підлітки, а 25,5% – дорослі чоловіки.

Допомога Україні принесе Європі економію в сотні млрд доларів

Допомогти Україні перемогти Росію для Європи дешевше, ніж поступатися Кремлю. Підтримка Києва протягом чотирьох років обійдеться урядам європейських країн в $606-972 млрд.

Про це повідомляє “New York Post”.

Фінансування військових дій України протягом чотирьох років вимагатиме від європейських урядів витрат у розмірі від 606 до 972 млрд доларів. Однак зміцнення східного флангу Європи, якщо Москва досягне своїх цілей, обійдеться значно дорожче — від 1,4 до 1,8 трлн доларів.

“Нещодавній мирний план з 28 пунктів від адміністрації Трампа підкреслює, як важливо Європі взяти на себе провідну роль у дипломатичних зусиллях щодо припинення російської агресії”, – йдеться в дослідженні, опублікованому Норвезьким інститутом міжнародних відносин і консультантами з Corisk.

Експерти стверджують, що команда Дональда Трампа не приділяє належної уваги реальним проблемам країни. Їхнє дослідження ґрунтувалося на припущенні, що Україна не отримає значної підтримки від США.

У доповіді розглядається гіпотетичний сценарій, за якого Росія здобуде перемогу без посилення військової підтримки України. Це може призвести до фінансових витрат Європейського союзу в розмірі 1,8 трлн доларів.

“Якщо такий сценарій реалізується, мільйони біженців покинуть Україну і попрямують до Європи. Дослідники вважають, що це обійдеться урядам у мільярди доларів. Росія зміцнить своє геополітичне становище і може переключитися на Арктику або Прибалтику. У відповідь країни НАТО збільшать свої оборонні витрати, щоб захистити західні кордони”, – йдеться в матеріалі.

У доповіді стверджується, що при отриманні Європейським союзом до 972 млрд доларів за чотири роки на підтримку українських збройних сил, Київ має реальні шанси на досягнення вирішальної перемоги. Ці фінансові ресурси дозволять мільйонам біженців повернутися в рідні краї і відновити стабільність в регіоні, одночасно залучаючи іноземні інвестиції.