Фіцо має намір передати Путіну послання від Зеленського під час візиту до Москви

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви планує передати главі Кремля послання від українського лідера Володимира Зеленського.

Про це повідомив державний секретар МЗС Словаччини Растіслав Хованець.

Представник МЗС Словаччини підкреслив, що Фіцо може отримати від Путіна важливу інформацію про його бачення зусиль щодо припинення конфлікту.

“Я вважаю, що в цей час необхідно спілкуватися з усіма сторонами, які беруть участь у конфлікті, і ЄС та європейським політикам слід дбати про те, щоб вони були за столом переговорів, де буде укладено мирну угоду”, – додав він.

Хованец також підкреслив, що низка політичних лідерів, включаючи представників Західної Європи, вже почали висловлювати думку про необхідність обговорення цієї теми з російським президентом.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прибуде до Москви 9 травня. Він планує провести зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, однак не братиме участі у військовому параді.

Нідерланди продовжують шукати способи використання російських активів для підтримки України

Нідерланди хочуть відновити переговори щодо конфіскації заморожених російських активів на суму до 210 млрд євро. Ці кошти планується використати для підтримки України та її оборони наступного року.

Цю інформацію “Politico” отримав від шести дипломатів та офіційних осіб ЄС.

У вівторок міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен зробив спробу отримати схвалення своїх пропозицій від європейських колег під час закритих обговорень у Брюсселі.

Відновлення обговорень щодо російських активів може знову викликати напружений юридичний, комерційний і політичний конфлікт, який розгорівся наприкінці минулого року після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив незгоду з Європейською комісією. Він побоювався, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що знаходяться в Брюсселі, якщо Москва спробує їх відібрати.

Болгарія, Франція, Італія та Мальта висловили свою стурбованість у зв’язку з пропозицією Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для підтримки України. Водночас Європейський центральний банк неодноразово попереджав, що такі дії можуть відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.

Ініціатива Гайнена була запропонована, незважаючи на те, що Брюссель ще не перерахував жодного євро з кредиту в розмірі 90 млрд євро, який було обіцяно Києву на два роки вперед у грудні. Цей кредит мав бути забезпечений бюджетом ЄС і покрити лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.

Європейська комісія закликає Канаду, Велику Британію, США та Японію виділити решту коштів.

У грудні було досягнуто угоди про позику, яка дозволила Києву покрити свої поточні фінансові потреби. Однак представники дипломатичного та адміністративного апарату усвідомлюють, що якщо бойові дії з боку Москви триватимуть, Києву знадобляться додаткові кошти.

Європейський Союз міг би продовжити випуск спільних облігацій для надання фінансової допомоги Україні, або лідери могли б знову обговорити питання про російські активи. Нідерланди та країни Північної Європи віддають перевагу другому варіанту, враховуючи, що комісія не відкликала свою пропозицію щодо використання цих активів.

“Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов’язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю”, – додав він.

Напередодні засідання Ecofin Гаага зв’язалася з низкою столиць ЄС, щоб з’ясувати, яку підтримку отримає міністр під час майбутнього обговорення. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія висловили свою підтримку ініціативам Гайнена. Інші країни вважали за краще не висловлюватися, усвідомлюючи, наскільки гострою і політично складною стала дискусія минулого року, коли вони прагнули уникнути скорочення військового бюджету України.

У лютому Кая Каллас, глава дипломатії ЄС, запропонувала повернутися до початкової ідеї надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро, використовуючи заморожені російські активи. Ця пропозиція була зроблена у відповідь на вето, накладене Угорщиною на запропоноване рішення. Однак після проведення виборів в Угорщині це вето було знято.

У січні, виступаючи в Давосі, президент України Володимир Зеленський висловив розчарування тим, що страх перед помстою з боку Росії завадив реалізувати початковий план Єврокомісії щодо надання Україні “репараційної позики” з використанням заморожених російських активів.

Дрони ЗСУ завдали удару на відстані 700 км від кордону

ЗСУ атакували нафтовий об’єкт у Ярославлі, який розташований за понад 700 кілометрів від кордону України.

Президент Зеленський повідомив про удар у своєму зверненні вранці 8 травня.

За його словами, ціллю атаки став стратегічно важливий нафтовий об’єкт, який суттєво підтримував фінансування російської військової кампанії. Операція була здійснена Збройними Силами України у співпраці з військовою розвідкою.

“Українські далекобійні санкції продовжили діяти у відповідь на російські удари по наших містах і селах. Росія має обрати справжній мир, і лише сильний тиск це забезпечить”, — написав Зеленський у Telegram.

До 7:00 ранку 8 травня українські сили зафіксували понад 140 випадків обстрілу передових позицій. Водночас над прифронтовими районами тривало активне переміщення розвідувальних дронів.

“Усе це чітко свідчить про те, що з російської сторони навіть імітаційної спроби припинити вогонь на фронті не було”, — зазначив Зеленський і додав, що Україна діятиме дзеркально.

У деяких містах України через дефіцит кадрів вже почали працювати іноземці

Мобілізація та масова міграція українців до ЄС призвели до гострого дефіциту кадрів, який комунальні та приватні підприємства почали заповнювати за рахунок залучення іноземних робітників.

Про це повідомили голови міст Черкас та Івано-Франківська.

Мер Черкас Анатолій Бондаренко розповів, що підприємство, яке виграло тендер на ремонт доріг, вже оформляє робочі візи для 10 іноземних фахівців. За його словами, через тиждень іноземні робітники вже можуть приступити до асфальтування міських вулиць.

Він зазначив, що на комунальних об’єктах бракує слюсарів, ремонтників та двірників, тому на такі вакансії дедалі частіше наймають жінок.

Зазначається, що аналогічна ситуація складається в Івано-Франківську. Мер Руслан Марцинків підтвердив, що на місцевих будівництвах дедалі частіше можна зустріти громадян Індії.

Він пояснив, що мерія не координує подібні рішення, оскільки забудовники самостійно шукають заміну тим українцям, які виїхали або були мобілізовані.

Крім того, повідомлення про прибуття робітників з Індії надходять і з Хмельницького. За інформацією з соцмереж, група іноземців живе в Україні вже близько шести місяців. Раніше вони працювали на великому підприємстві, але потрапили під скорочення.

У Львові місцеві жителі також фіксують помітне збільшення кількості працівників з Індії та Пакистану.

Бійці ЗСУ атакували НПЗ “Лукойл” у Пермському краї — Генштаб

Сили оборони України 7 травня атакували нафтопереробний завод “Лукойл-Пермнефтеоргсинтез” у Пермському краї РФ.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

Там йдеться, що операція була проведена в рамках стратегії щодо зниження військово-економічного потенціалу країни-агресора.

За інформацією Генштабу, на території підприємства зафіксовано потужні вибухи та подальшу пожежу, яка охопила установку ізомеризації, що відповідає за підвищення октанового числа бензину, а також установку первинної переробки нафти АВТ-2.

У відомстві підкреслили, що цей завод входить до числа найбільших нафтопереробних об’єктів Росії, а його проектна потужність становить близько 13 млн тонн сировини на рік.

Підприємство випускає широкий спектр нафтопродуктів, включаючи автомобільний бензин, дизельне та авіаційне паливо. Усі ці ресурси активно використовуються для постачання та забезпечення потреб окупантів.

МОК рекомендував зняти всі обмеження з білоруських спортсменів

Сьогодні, 7 травня, виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету на засіданні ухвалив рішення рекомендувати спортивним федераціям повністю скасувати санкції проти Білорусі.

Про це повідомляється на сайті організації.

Згідно із заявою, МОК виступає за повне відновлення прав країни, що відкриває перед білоруськими атлетами можливість знову виступати під національним прапором і гімном, а також претендувати на проведення міжнародних турнірів на своїй території.

Варто зазначити, що це рішення є рекомендацією, а остаточний вердикт залишається за кожною конкретною міжнародною федерацією, яка самостійно визначатиме статус білоруських учасників на своїх змаганнях, ґрунтуючись на позиції Олімпійського комітету.

Водночас повідомляється, що щодо Росії обмеження на дорослому рівні залишаються незмінними. МОК радить допускати російських спортсменів лише як нейтральних атлетів, без використання державної символіки.

Крім того, в організації нагадали про результати розслідування Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA), за підсумками якого понад 300 атлетів з Росії були дискваліфіковані за використання заборонених препаратів.

Україна планує збирати дані про біженців у ЄС для розробки стратегії їхнього повернення

Кабінет міністрів України має намір створити умови для добровільного повернення громадян з Євросоюзу, однак для планування цієї політики державі необхідний доступ до інформації про співвітчизників, які мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС.

Про це заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін за підсумками зустрічі з єврокомісаром Магнусом Бруннером.

Однією з головних тем переговорів стало майбутнє українців після березня 2027 року, коли завершиться дія режиму тимчасового захисту. Улютін підкреслив, що для України важливо уникнути правового хаосу та незлагоджених підходів у різних країнах Європи.

За його словами, повернення українців має бути добровільним рішенням кожної людини. При цьому ключовою умовою залишається фактор безпеки, який безпосередньо залежить від успіхів ЗСУ на фронті. Доти, доки умови для повернення не будуть створені, люди повинні мати законні підстави для перебування в ЄС.

Улютін стверджує, що в рамках підготовки до відновлення країни уряд наголошує на важливості отримання даних про біженців, особливо про вразливі категорії населення. Ця інформація необхідна для планування соціальної політики та підготовки громад.

Також сторони обговорили питання інтеграції українців на європейських ринках праці, збереження людського капіталу та роль Центрів єдності (Unity Hub).

Український міністр навів як приклад перший такий хаб, відкритий у Берліні, зазначивши, що за перші 14 днів роботи його фахівці надали майже 500 консультацій, що підтверджує високий попит на подібні послуги серед українських громадян.

Мерц готовий до переговорів із Путіним за певних умов – глава МЗС Німеччини

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц може долучитися до діалогу з главою Кремля Володимиром Путіним, якщо Росія продемонструє готовність до обговорення умов припинення війни проти України.

Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.

Відповідаючи на запитання про можливість телефонної розмови між лідерами, він зазначив, що це може статися у відповідний час.

Вадефуль нагадав про існування формату “Е3”, що об’єднує Німеччину, Велику Британію та Францію. За його словами, європейські партнери вже є частиною переговорного процесу між Києвом і Москвою і готові посилити свій вплив у цьому форматі.

Глава МЗС додав, що німецький канцлер піде на прямий контакт лише тоді, коли такий крок стане доцільним і з боку Кремля надійде сигнал про готовність сісти за стіл переговорів.

Він також прокоментував погрози Кремля завдати ракетних ударів по центру Києва у разі спроб зірвати парад у Москві 9 травня, запевнивши, що Берлін не планує евакуювати своїх дипломатів з української столиці.

На думку міністра, подібні погрози є частиною інформаційної війни, яку Росія веде проти союзників України. Він запевнив, що Берлін залишається сильним і надійним партнером Києва, якого неможливо залякати подібним чином.

Правоохоронці вдруге провели обшуки у Поплавського: подробиці

Сьогодні, 7 травня, правоохоронні органи розпочали обшуки в Київському національному університеті культури та мистецтв і приватному навчальному закладі, яким керує Михайло Поплавський.

Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора України.

Там йдеться, що слідчі заходи в рамках кримінального провадження охоплюють не тільки приміщення національного та приватного університетів, а й офіси, розташовані поруч із вишами, а також місця проживання їхніх посадових осіб.

Варто зазначити, що це вже другі обшуки за останній час, а попередні відбулися наприкінці березня 2026 року.

Згідно з версією слідства, у навчальних закладах функціонувала схема, за якою студенти державного вишу перераховували гроші за навчання на рахунки приватного Київського університету культури. За даними правоохоронців, цей заклад із схожою назвою фактично існував лише на папері.

Крім того, слідство перевіряє факти можливого розкрадання бюджетних коштів, виділених державою на підготовку кадрів.