У ніч на 10 вересня, під час масованої повітряної атаки Росії проти України, кілька безпілотників-камікадзе залетіли в повітряний простір Польщі. Польські військові повідомили, що на тлі ударів по Україні їхня територія “неодноразово порушувалася об’єктами типу дрон”, які летіли з українського напрямку.
Для нейтралізації цієї загрози вперше від початку війни було відкрито вогонь силами країни НАТО – польська протиповітряна оборона збила невідомі БПЛА над своєю територією. Операція тривала всю ніч: польські винищувачі F-16 за підтримки союзників (у небі чергували також нідерландські F-35 та літак дальнього радіолокаційного стеження AWACS під командуванням НАТО) відстежували та знешкоджували ворожі об’єкти. За даними оперативного командування, радари зафіксували “кілька десятків об’єктів”, і щодо тих із них, що становили потенційну загрозу, було прийнято рішення про знищення. Частину дронів, які порушили польський простір, успішно “нейтралізували”, тобто збили силами ППО. Близько світанку польська армія оголосила про завершення операції та перехід до пошукових заходів – визначення місць падіння уламків збитих безпілотників .
Реакція Польщі
Польська влада розцінила інцидент як серйозну провокацію і порушення свого суверенітету. Військове командування Польщі заявило, що сталося “безпрецедентне за масштабом порушення польського повітряного простору”, назвавши це “актом агресії, який створив реальну загрозу безпеці наших громадян”. Прем’єр-міністр Дональд Туск скликав надзвичайне засідання уряду та оперативно поінформував союзників по НАТО про ситуацію. За словами Туска, протягом ночі зафіксовано 19 випадків вторгнення безпілотників у польський простір; частину з них було збито, і “загроза була усунута завдяки рішучим діям командирів, солдатів, пілотів і навіть союзників”. Туск підкреслив, що ймовірно має місце “провокація великого масштабу”, до якої Польща була готова: всі процедури реагування спрацювали належним чином. Варшава вирішила офіційно задіяти механізм статті 4 НАТО, скликавши союзників на консультації щодо колективної відповіді на загрозу. Президент Польщі Кароль Навроцький також відреагував, назвавши ситуацію безпрецедентною в історії Альянсу. Він оголосив, що протягом 48 годин скличе засідання Бюро національної безпеки для оцінки інциденту, і заявив, що агресивні дії Росії становлять пряму загрозу всій Європі.
За даними місцевої влади, уламки одного зі збитих дронів впали на приватний будинок у селі Вирики Люблінського воєводства, пошкодивши дах будівлі та припаркований автомобіль. Голова володавського повіту Маріуш Занько підтвердив “інцидент, внаслідок якого було пошкоджено житловий будинок”, додавши, що мешканці чули вибух і бачили в небі польські винищувачі тієї ночі. На щастя, ніхто з людей не постраждав – поліція повідомила, що жертв немає. Для забезпечення безпеки польське командування тимчасово закривало частину повітряного простору: вночі призупиняли роботу кілька аеропортів, у тому числі столичний аеропорт Шопена, а також летовища в Любліні, Модліні та Жешуві. Вже вранці 10 вересня польські аеропорти відновили прийом рейсів, хоча пасажирам рекомендували готуватися до затримок через збої в розкладі.
Польща підвищила бойову готовність на сході країни. Міністр оборони країни повідомив, що підрозділи територіальної оборони приведені в стан підвищеної готовності – час прибуття резервістів до частин скорочено до 6 годин. Військовослужбовці тероборони та поліції були задіяні в наземних пошукових операціях – прочісували місцевість у трьох воєводствах (Підляському, Мазовецькому і Люблінському) в пошуках уламків безпілотників. Станом на середину дня, за даними МВС, виявлено рештки щонайменше 7 дронів, а також фрагменти, імовірно, однієї ракети невстановленого типу. Уряд Польщі подякував союзникам за підтримку в небі. Туск особливо наголосив, що Польща, активно підтримуючи Україну у війні, тепер сама стала об’єктом прямої російської провокації.
Позиція НАТО та союзників
Інцидент одразу став предметом пильної уваги в НАТО. У Брюсселі підтвердили, що вночі “численні безпілотники увійшли в повітряний простір Польщі і були перехоплені польськими та натовськими силами ППО” – про це повідомила речниця Альянсу наступного ранку. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте перебуває в тісному контакті з керівництвом Польщі, ситуацію обговорюють у рамках надзвичайних консультацій НАТО. Водночас у Альянсі дають зрозуміти, що не розглядають інцидент як формальний напад на країну-члена (що вимагав би застосування статті 5 про колективну оборону) – радше як умисне порушення повітряного простору, тобто провокацію, на яку слід відповісти консолідовано. Джерела в НАТО повідомили, що наразі інцидент трактують саме як свідому акцію залякування з боку РФ. Для координації дій 10 вересня скликається засідання Ради НАТО за участі представників Польщі, на якому обговорять додаткові заходи безпеки на східному фланзі Альянсу.
Лідери країн Європейського Союзу та НАТО один за одним виступили із різким засудженням дій Москви. Кая Каллас, високий представник ЄС із закордонних справ, заявила, що вторгнення російських дронів у Польщу демонструє ескалацію війни та вимагає жорсткої відповіді:
“Вчора ввечері ми стали свідками найсерйознішого порушення Росією європейського повітряного простору від початку війни, і є підстави вважати, що це було навмисне, а не випадкове порушення. Війна Росії загострюється, а не завершується. Ми маємо підняти для Москви ціну агресії, посилити підтримку України та інвестувати в оборону Європи”, – написала Каллас у соцмережі X .
Президент Франції Еммануель Макрон назвав залет російських дронів на територію Польщі “абсолютно неприйнятним”.
“Я засуджую це якнайрішучіше. Закликаю Росію припинити цей безрозсудний курс”, – заявив Макрон, додавши, що найближчим часом обговорить ситуацію з генсеком НАТО і що Париж “не піде на компроміси з питань безпеки союзників”.
На підтримку Польщі одностайно висловилися й інші європейські лідери. Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала підкреслив, що важко вірити у випадковість такого інциденту:
“Режим Путіна загрожує всій Європі і систематично перевіряє, як далеко він може зайти”, – написав він, зазначивши, що Росія, ймовірно, навмисно випробовує оборону НАТО.
Ірландський лідер Міхал Мартін засудив “безпрецедентний і нерозсудливий” акт порушення кордонів Польщі, а прем’єр Фінляндії Петтері Орпо наголосив, що Польщі довелося вдатися до надзвичайних заходів для захисту свого неба – отже, “весь союз повинен підтримати Варшаву”. Голова Європейської Ради Антоніу Кошта зауважив, що агресивні дії РФ становлять “пряму загрозу безпеці всіх європейців і критичної інфраструктури континенту”, тому “безпека одного є безпекою для всіх”, і Європа збільшуватиме інвестиції в оборону .
Великобританія, яка очолює так звану “коаліцію охочих” з підтримки України, також заявила про підтримку Польщі. Прем’єр-міністр Кір Стармер назвав нічну атаку “варварським ударом по Україні”, а залет дронів у польський простір – “кричущим і безпрецедентним порушенням повітряного простору Польщі та НАТО”, що демонструє зневагу Кремля до миру. Стармер висловив солідарність з Варшавою і подякував силам НАТО та Польщі за оперативну реакцію, запевнивши, що Британія й надалі підтримуватиме посилення тиску на Кремль до встановлення справедливого миру.
Союзники по НАТО безпосередньо долучилися до нічної операції з перехоплення дронів. Зокрема, Міністерство оборони Нідерландів повідомило, що голландські винищувачі F-35 цієї ночі патрулювали небо Польщі та допомагали збивати безпілотники. Прем’єр Нідерландів Дік Схооф назвав інцидент “черговим доказом того, що агресія Росії становить загрозу безпеці Європи”.
За даними джерел, окрім польських ВПС, в операції були задіяні спільні сили НАТО: італійський літак дальнього радіолокаційного виявлення AWACS, літаки-заправники, а також наземні радари протиповітряної оборони. Усі вони відстежували цілі та координували дії із знищення безпілотників протягом цієї “безпрецедентної ночі”. Станом на ранок 10 вересня повітряний простір Польщі повністю контрольований союзною авіацією, ситуація стабілізувалася, хоча в східних регіонах країни ще залишалася підвищена загроза на випадок падіння уламків.
Реакція Сполучених Штатів
Інцидент на кордоні Польщі – ключового союзника США – спричинив різку реакцію американських політиків. Представники обох партій у Конгресі закликали Білий дім дати негайну і рішучу відповідь на дії Москви. Зокрема, конгресмен-республіканець Джо Вілсон заявив, що атака російськими дронами на територію Польщі є “актом війни”.
“Путін більше не задовольняється тим, що програє в Україні, бомблячи матерів і дітей – тепер він безпосередньо випробовує нашу рішучість на території НАТО”, – написав Вілсон у соцмережі, маючи на увазі останній інцидент.
Він закликав президента Дональда Трампа відповісти на цей крок Кремля обов’язковими санкціями, які збанкрутують російську військову машину, та негайно передати Україні озброєння, здатне завдавати ударів по території РФ. Схожу позицію висловив і демократ Річард Дербін: сенатор зазначив, що повторні порушення російськими дронами простору НАТО свідчать про те, що “Володимир Путін тестує нашу рішучість захищати Польщу та країни Балтії”.
Адміністрація президента Трампа, яка досі робила акцент на пошуку мирного вирішення війни, тепер опинилася під тиском обставин. Держсекретар США Марко Рубіо був терміново поінформований про події в Польщі. Сам Трамп протягом останніх місяців намагався схилити Москву до переговорів і навіть зустрічався з Путіним (у серпні їхній саміт відбувся на Алясці). Однак після нічного інциденту у Польщі тон Вашингтона змінився: в Білому домі заявили про готовність переглянути підхід. За даними Reuters, Трамп нещодавно дав зрозуміти, що готовий перейти до “другого етапу” санкційного тиску на Росію після місяців безрезультатних мирних контактів. Це стало його “найрішучішим сигналом” про можливе посилення тиску на Москву – вперше з моменту повернення Трампа до влади США і його обіцянок “завершити війну за 24 години”.
Реакція України
Україна однозначно поклала провину за нічний інцидент на Росію і закликала Захід не зволікати з відповіддю. Президент Володимир Зеленський зазначив, що все більше фактів вказують на не випадковий характер польського епізоду:
“Раніше вже траплялися інциденти з окремими російськими дронами, які перетинали кордон і залітали ненадовго на територію сусідів. Але зараз фіксуємо набагато більший масштаб і цілеспрямованість”, – заявив Зеленський.
За його словами, йдеться не про один безпілотник, який можна було б списати на помилку чи збої навігації, а про “щонайменше вісім ударних дронів”, цілеспрямовано запущених у напрямку Польщі.
“Все більше фактів говорить про не випадковість такого удару… Росія повинна відчути, що відповіддю на цей ескалаційний крок, тим більше на спробу приниження однієї з ключових європейських країн, буде чітка і сильна відповідь усіх партнерів”, – підкреслив Зеленський, додавши, що “необхідна дуже жорстка реакція” світу.
Він закликав європейські країни об’єднати зусилля з Україною для створення спільного ешелонованого прикриття неба, зокрема із залученням західної авіації. На переконання Зеленського, тільки спільна оборона здатна не допустити розширення війни на територію НАТО:
“Росіяни мають відчути наслідки. Росія повинна зрозуміти, що війну не вдасться розширити і її доведеться завершити”.
Українська дипломатія закликала партнерів діяти на випередження, аби подібні інциденти не повторилися. Андрій Сибіга, заступник глави МЗС України (в окремих повідомленнях його помилково назвали в.о. міністра закордонних справ), написав у соцмережі X, що нічна атака продемонструвала зростаючу самовпевненість Москвы:
“Слабка відповідь зараз ще більше спровокує Росію, і тоді російські ракети та безпілотники полетять ще далі в глиб Європи”, – застеріг український дипломат.
Він наголосив, що ця ситуація вимагає нарешті дозволити використовувати потенціал західних систем ППО, дислокованих у сусідніх з Україною країнах НАТО, для перехоплення російських ракет і дронів ще в повітряному просторі України, включно з тими, що наближаються до кордонів Альянсу. Такий крок, за словами Сибіги, давно пропонує Україна “заради спільної безпеки”. Також українська сторона закликала союзників якнайшвидше посилити протиповітряну оборону України сучасними засобами, щоб зупинити зростаючу кількість російських ударів, та запровадити нові санкції, які б скоротили можливості РФ продовжувати терор.
“Ще більш масштабна агресія Росії показує, що треба підняти ставки для Кремля – посилити підтримку України і інвестувати в оборону Європи”, – резюмував Сибіга .
Позиція Білорусі та Росії
Офіційна Москва наразі утримується від публічних коментарів щодо інциденту, переклавши озвучення своєї версії на Мінськ. Білорусь, союзниця РФ, заявила, що безпілотники залетіли в Польщу випадково – через збій навігації під час боїв між російськими та українськими дронами. За словами начальника Генштабу ЗС РБ Павла Муравейка, тієї ночі білоруські сили ППО “безперервно відстежували БПЛА, які втратили маршрут внаслідок впливу засобів радіоелектронної боротьби сторін”. Деякі “заблукалі” дрони були знищені білоруською ППО над територією Білорусі. Муравейко стверджує, що білоруська сторона заздалегідь попередила польських і литовських колег по каналах взаємодії про наближення невідомих літальних апаратів до їхніх кордонів.
“Це дозволило польській стороні оперативно відреагувати, піднявши в повітря чергові сили”, – зазначив представник Мінська.
Білорусь запевнила, що й надалі виконуватиме зобов’язання з обміну інформацією про повітряну обстановку з сусідами по НАТО. Таким чином, Мінськ фактично визнав, що дрони перетинали його повітряний простір, але поклав провину за це на “випадковість, спричинену РЕБ”.
У російському інформаційному просторі інцидент намагаються пояснити аналогічно. Неофіційні прокремлівські джерела в соцмережах висунули версію, що російські безпілотники могли відхилитися від курсу через роботу українських засобів радіоелектронної боротьби. В результаті частина дронів неконтрольовано залетіла на територію сусідніх країн – одні були збиті поляками, інші впали самі після вичерпання пального. В якості підтвердження російські Telegram-канали публікують фото уламків дрона, схожого на іранський Shahed-136 (у російській класифікації – “Герань-2”), що впав у полі в центрі Польщі, приблизно за 300 км від українського кордону. Зазначається, що цей безпілотник був “помилковою ціллю” – тобто летів без камери і не ніс розвідувальних функцій, а мав відволікати і перевантажувати систему ППО. За даними польських ЗМІ, знайдений у Лодзському воєводстві дрон справді ідентифікований як Shahed-136/”Герань-2″, що підтвердив український експерт з безпілотників.
Польща, Україна та країни НАТО публічно дотримуються думки, що залет російських дронів був свідомою провокацією Кремля з метою випробувати рішучість Альянсу.
“Швидше за все, ми маємо справу з масштабною провокацією”, – заявив прем’єр Туск .
Низка європейських посадовців прямо вказали, що цей інцидент розцінюється як черговий крок ескалації з боку Москви і пряме випробування меж терпіння НАТО. В Альянсі, щоправда, не поспішають з радикальними кроками у відповідь, намагаючись уникнути неконтрольованого розростання конфлікту. Російська влада тим часом фактично заперечує свою причетність. Російський МЗС через посольство у Варшаві заявив, що твердження про вторгнення дронів “безпідставні”, оскільки Польща не надала конкретних доказів, що збиті безпілотники були саме російського походження. Представник Росії був викликаний до польського МЗС, де йому передали ноту протесту, але у відповідь росіяни лише повторили вимогу показати уламки і серійні номери дронів. Міноборони РФ напряму ситуацію не коментує – на запит журналістів у Москві відмовчалися. Натомість прокремлівські медіа поширюють заяви, що “Росія не хоче війни з НАТО”, а звинувачення на її адресу є нібито частиною інформаційної кампанії Заходу.
Варто зазначити, що раніше під час війни траплялися окремі інциденти, коли російські ракети чи дрони залітали на територію країн-сусідів України. Приміром, у березні 2022 року безпілотник залетів у повітряний простір Румунії та впав у Хорватії; не раз фіксували і уламки ракет у Молдові. У листопаді 2022-го ракета української ППО, намагаючись перехопити російський снаряд, помилково впала в Польщі, спричинивши загибель двох людей – тоді це була трагічна випадковість. Проте настільки масованого порушення кордонів НАТО ще не було. Як відзначають оглядачі, нічний залет дронів 10 вересня став першим випадком, коли БПЛА не просто пересікли кордон, а були збиті силами країни НАТО (у повітрі над її територією). Це створює вкрай небезпечний прецедент, фактично стираючи межу між війною в Україні та потенційною прямою конфронтацією Росії з Альянсом.
