Росія завдала по Україні 741 авіаудар

В ніч на 9 липня 2025 року російські війська встановили новий рекорд за кількістю використаних повітряних засобів нападу.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

О 20:00 8 липня противник здійснив атаку із застосуванням 728 ударних безпілотних літальних апаратів типу Shahed і різних імітаторів з напрямків Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Курськ, Орел і Міллерово.

Крім того, по території України було запущено сім крилатих ракет “Х-101” і “Іскандер-К”, а також шість аеробалістичних ракет “Х-47М2 “Кинжал”.

Основною метою удару стало місто Луцьк, розташоване у Волинській області. Для відбиття повітряної атаки були задіяні авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Збройних сил України.

За попередньою інформацією, на 08:30 ранку було зафіксовано знищення 718 об’єктів противника в повітрі. З них 303 були збиті за допомогою вогневих засобів, а 415 були втрачені через роботу систем радіолокаційного виявлення.

Противник атакував з повітря в чотирьох місцях. У чотирнадцяти інших локаціях були виявлені збиті ворожі об’єкти.

Російський експорт нафти скоротився до мінімуму з лютого

Переробка нафти на НПЗ зростає швидше, ніж її видобуток, що стримує експорт. На обсяги також вплинуло додаткове скорочення видобутку, яке Росія взяла на себе в рамках угоди ОПЕК+.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За три тижні до 6 липня обсяг морського експорту склав в середньому 3,12 млн барелів на добу, що на 3% менше, ніж за аналогічний період до 29 червня. Це мінімальне значення з 23 лютого. У порівнянні з березнем, коли частина країн ОПЕК+, включаючи Росію, почали поступово знімати обмеження на видобуток, введені в минулому році, обсяг морського експорту знизився на 200 тис. барелів на добу.

У той же час, в аналогічний період видобуток збільшився тільки на 60 тис. барелів на добу, що становить приблизно третину від дозволеного ОПЕК+ рівня.

На російських нафтопереробних заводах обсяг переробки зріс на 140 тис. барелів на добу, що додатково знижує кількість сировини, доступної для експорту.

Відповідно до домовленостей в рамках ОПЕК+, Росія обмежена в збільшенні видобутку нафти. Це пов’язано з необхідністю компенсувати попередні перевищення встановлених квот.

Згідно з поточними планами, до вересня планується подальше збільшення добровільних скорочень видобутку. Це, ймовірно, ще більше обмежить експортні можливості країни.

Хоча загальний обсяг експорту скоротився, тижневі показники свідчать про тимчасове збільшення. За тиждень до 6 липня обсяг поставок збільшився на 280 тис. барелів на добу і досяг 3,28 млн барелів. Це пов’язано з відновленням відвантажень після ремонтних робіт на терміналі Козьміно, розташованому на узбережжі Тихого океану.

За тиждень з Росії вийшло 30 танкерів з 22,96 млн барелів нафти. Це більше, ніж за попередній тиждень, коли 28 суден перевезли 21 млн барелів. Зростання відвантажень забезпечили порти Козьміно, Де Кастрі і Мурманськ. А ось з портів Приморськ і Усть-Луга на Балтиці поставки скоротилися.

Крім того, були здійснені поставки казахстанської нафти. З Усть-Луги і Новоросійська було відправлено по одній партії, а з Усть-Луги — дві.

Зеленський визначив склад української делегації для конференції з відновлення в Римі

Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр і міністр економіки України, очолить українську делегацію на Конференції з питань відновлення України (URC 2025). Захід відбудеться в Римі 10-11 липня.

Президент України Володимир Зеленський підписав розпорядження, яке опубліковано на офіційному сайті глави держави.

“Главі делегації забезпечити під час Конференції з питань відновлення України (URC 2025) координацію роботи делегації України з визначення пріоритетних заходів відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також у встановленому порядку подальшу координацію впровадження відповідних пріоритетних заходів”, – ідеться в тексті документа.

До делегації увійшли віцепрем’єр Олексій Кулеба, який курирує відновлення України та розвиток громад і територій. Також до складу делегації увійшла віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, яка відповідає за європейську та євроатлантичну інтеграцію України, і віцепрем’єр Михайло Федоров, який опікується інноваціями, освітою, наукою та цифровими технологіями.

До складу делегації також увійшли керівники ключових міністерств: Герман Галущенко – міністр енергетики, Рустем Умєров – міністр оборони, Сергій Марченко – міністр фінансів, Віталій Коваль – міністр аграрної політики та продовольства, Андрій Сибіга – міністр закордонних справ, Микола Точицький – міністр культури та стратегічних комунікацій, а також Герман Сметанін – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України.

Свириденко уповноважений вносити корективи до складу делегації, а також залучати до її роботи спеціалістів, консультантів і технічних співробітників.

Чоловік співробітниці ТЦК регулярно вимагав гроші у вдови загиблого військового

У Запорізькій області затримали чоловіка посадовиці територіального центру комплектування, який незаконно отримав від дружини загиблого військовослужбовця понад 1,3 млн гривень.

Про це поінформувала Національна поліція України.

У 2024 році, за даними слідства, чоловік запропонував родині загиблого військового допомогу в оформленні посмертної виплати від держави. За свої послуги він запросив половину від загальної суми.

Після того як чоловік отримав 1,2 млн гривень, він звернувся до вдови загиблого з вимогою виплачувати йому половину щомісячного платежу – по 75 тис. гривень. За останні півроку жінка перевела на банківські рахунки затриманого близько 1,3 мільйона гривень, повідомили в поліції.

У поліції підкреслили, що в цій схемі брала участь також його дружина, співробітниця ТЦК і СП.

Чоловіка затримали під час отримання 50 тис. гривень – частини чергового траншу. Йому загрожує від трьох до восьми років в’язниці та конфіскація майна.

Європа повинна допомагати Україні і вчитися у неї – Кубілюс

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс упевнений, що Європа здатна одночасно підвищити свою безпеку і посилити військову допомогу Україні.

Таку заяву він зробив в інтерв’ю “New Eastern Europe”.

Представник Єврокомісії зазначив, що за три роки повномасштабної російської агресії європейські країни і США виділили Україні приблизно однаковий обсяг військової допомоги – близько 60 млрд євро.

“Ця допомога не межа. Питання в тому, як наша стратегія підтримує Україну і як ми плануємо діяти в довгостроковій перспективі щодо Росії. Будемо більш точними в стратегічному підході, що допоможе ефективніше підтримувати Україну”, – цитує видання Кубілюса.

Він вважає, що Європа повинна прийняти виклик.

“Нам варто винести уроки з досвіду України, перш ніж зіткнутися з потенційною масштабною війною. Україна показала, як можна швидко наростити оборонне виробництво. У 2022 році українська оборонна промисловість випускала зброї на 1 млрд євро на рік. Минулого року цей показник зріс до 35 млрд євро. Україна також розвинула виробництво сучасної зброї, включно з безпілотниками і системами боротьби з ними. Нам важливо освоїти ці технології і навчитися їх ефективно використовувати”, – сказав єврокомісар.

Під час канікул студентів можуть призвати на службу

Студенти, які навчаються очно і за дуальною програмою, мають право на відстрочку від мобілізації. Проте, в деяких ситуаціях їх можуть призвати під час літніх канікул.

Про це повідомляє видання “The Page”.

Відповідно до положень статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, студенти мають право на відстрочку від служби у Збройних силах України.

Це право поширюється не тільки на студентів, а й на асистентів-стажистів, аспірантів, докторантів і здобувачів фахової передвищої та професійної освіти.

Проте, відповідно до чинних законів, відстрочка від призову на військову службу надається тільки на час навчання. Тому, після закінчення навчання, ТЦК і СП мають право призвати громадян на службу. Це стосується не лише тих, хто повністю завершив навчання, а й тих, хто перебуває в процесі. Наприклад, бакалаври, які планують продовжити навчання в магістратурі, також можуть бути призвані.

У період очікування зарахування до магістратури, а також для випускників коледжів, магістратури та аспірантури не діє відстрочка від мобілізації. Усі ці категорії громадян, які вступають до освітніх закладів, вважаються військовозобов’язаними і не мають підстав для відстрочки від мобілізації в період з липня по вересень.

Мобілізувати можуть і студента, який з певних причин перервав навчання. І не важливо, чи був він виключений із навчального закладу.

Важливо підкреслити, що працівники ТЦК уповноважені вручати повістки студентам незалежно від їхнього статусу. Однак отримання повістки з ТЦК не є гарантією призову до Збройних сил України. Крім того, наявність студентського квитка може стати підставою для відмови від отримання повістки.

МЗС створить спеціальне управління для боротьби з діями Росії та її спільників

У Міністерстві закордонних справ України створять управління, яке спеціалізуватиметься на протидії загрозам з боку Росії та країн, що її підтримують.

Про це оголосив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

За заявою глави МЗС, Україна вживає заходів для запобігання масштабній агресії та забезпечення безпеки. У пріоритеті – усунення потенційних загроз.

“Сюди входитимуть не тільки росія, але і її прибічники, такі як Північна Корея або Білорусь. Тут ідеться не про двосторонні відносини, а про протидію загрозам”, – пояснив міністр.

У Міністерстві закордонних справ буде створено спеціальний підрозділ, який займатиметься питаннями санкційної політики. Це рішення було ухвалено у зв’язку з тим, що раніше питання, пов’язані з санкціями, були розподілені між різними департаментами, що створювало певні труднощі.

“Створення окремого структурного підрозділу дасть змогу консолідувати процеси та підвищити ефективність санкційної роботи”, – зазначив він.

Глави МЗС Чехії та Хорватії провели переговори про продовження допомоги Україні

У вівторок у Празі відбулася зустріч міністрів закордонних справ Чехії та Хорватії Яна Ліпавського і Гордана Грліч-Радмана. Під час переговорів вони обговорили питання, пов’язані з підтримкою України та зміцненням європейської системи безпеки.

Про це повідомляє “Radio Prague International”.

Як заявив міністр закордонних справ Чехії, підтримка України у протистоянні російській агресії – це невід’ємна складова і гарантія європейської безпеки.

“Я високо ціную підтримку Хорватії в боротьбі України проти вторгнення. Особливо вражає, як Хорватія, спираючись на свій досвід, допомагає Україні в розмінуванні”, – сказав Ліпавський.

На його думку, Чехія поділяє позицію Хорватії щодо важливості активізації процесу інтеграції країн Західних Балкан до Європейського союзу.

“Цей регіон має ключове значення для забезпечення миру і стабільності в Європі”, – зазначив глава чеського зовнішньополітичного відомства.

У відповідь Грліч-Радман наголосив, що Хорватія вдячна Чехії за допомогу, яку вона надає Україні та її жителям з моменту початку російської агресії.

“Хорватія на своєму досвіді переконалася, що міцний мир можливий тільки за умови справедливості. Інші підходи лише сприяють експансіонізму”, – сказав глава МЗС Хорватії.

Він повідомив, що під час зустрічі було розглянуто питання, що стосуються європейської системи безпеки, ситуації в регіоні Близького Сходу та енергетичної незалежності.

“Ми вітаємо заходи, які сприяють досягненню сталого миру”, – наголосив Грліч-Радман, говорячи про ситуацію на Близькому Сході.

Дипломати наголосили, що 2020 року товарообіг між Чехією та Хорватією склав понад один мільярд євро.

Міністр із Хорватії також побував у Сенаті. За словами Павла Фішера, голови Комітету у закордонних справах Чехії, під час перемовин обговорювали не тільки двосторонні відносини, а й такі питання, як розширення Європейського союзу і стабілізація ситуації на Західних Балканах.

Фішер наголосив на важливості уваги до цього регіону, особливо в контексті тісної співпраці з Хорватією.

“Ми обговорювали питання енергетичного співробітництва, а також ситуацію у сфері безпеки”, – розповів Павел Фішер.

Фішер зазначив, що Чехія і Хорватія єдині у своїй підтримці України.

“Це стосується не тільки військової допомоги, а й фінансової, політичної та гуманітарної підтримки”, – заявив сенатор.

Під час зустрічі також було розглянуто зусилля Росії, спрямовані на проникнення в Центральну Європу через посередників.

У США залишилося близько чверті ракет Patriot для своїх потреб

У США є тільки чверть необхідних ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot. Через це Вашингтон вирішив призупинити постачання боєприпасів Україні.

Про це повідомляє видання “The Guardian”.

Як повідомили джерела, близькі до ситуації, на початку лютого адміністрація президента США Дональда Трампа ініціювала перевірку наявності ракет Patriot та інших боєприпасів.

Останнім часом попит на систему Patriot збільшився після того, як Сполучені Штати Америки провели операцію проти єменських повстанців-хуситів і надали підтримку Ізраїлю в конфлікті з Іраном. Зокрема, американські військові застосували близько 30 ракет Patriot для відбиття атаки Ірану по авіабазі США в Катарі.

В офіційному листі, направленому заступнику міністра оборони Стівену Файнбергу, заступник міністра оборони з питань політики Пентагону Елбрідж Колбі висловив занепокоєння з приводу виснаження запасів боєприпасів. У зв’язку з цим Файнберг ухвалив рішення призупинити надання допомоги Україні доти, доки не буде проведено аналіз наявних запасів. Це рішення було схвалено міністром оборони Пітом Гегсетом.

У публікації роз’яснюється, що Сполучені Штати Америки постачають зброю в Україну двома ключовими шляхами: через зменшення запасів Міністерства оборони і через програму допомоги у сфері безпеки України (USAI), в рамках якої Міністерство оборони США оплачує роботу підрядників із постачання зброї в Україну.

Як повідомили джерела, заморожування могло вплинути на обидві системи, оскільки Міністерство оборони США приділяє першочергову увагу поповненню своїх арсеналів за сприяння тих самих компаній, які виробляють зброю для України.

Щорічно США виробляють близько 600 ракет Patriot. Проте в Ірану все ще є понад тисяча балістичних ракет, які, на думку Guardian, він може застосувати проти американських баз у регіоні.