Унаслідок вибуху в приватному будинку в Херсонській області загинула дитина

У селищі Калинівське Херсонської області в приватному будинку стався вибух. Дорослі необережно поводилися з боєприпасами, і в результаті загинув восьмирічний хлопчик.

Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Двоє дітей – восьмирічний хлопчик і шістнадцятирічна дівчинка – дістали поранення внаслідок вибуху. Їх госпіталізували в стані середнього ступеня тяжкості.

Також до лікарні доправили чоловіка 1989 року народження. У нього діагностували мінно-вибухову травму. Наразі лікарі проводять обстеження пацієнта.

Унаслідок події постраждали дві жінки. У 36-річної постраждалої спостерігається гостра реакція на стрес. 37-річна жінка отримала серйозні ушкодження: вибухову та черепно-мозкову травми, контузію, а також множинні поранення від осколків у ділянці рук, ніг, шиї та грудної клітки.

Їх госпіталізували для надання медичної допомоги.

Трамп поспішив із заявою про обмін, бо “хотів бути першим”

Заява президента США про початок обміну полоненими між Україною і Росією була зроблена в той час, коли сам обмін ще не почався. Ба більше, в Україні ця інформація трималася в секреті через побоювання за безпеку військовослужбовців.

Про це повідомляє “Politico”, посилаючись на інформацію від неназваного представника України.

За його словами, Трамп прагнув стати першим, хто оголосить про це.

“Але зазвичай ми не повідомляємо про триваючий обмін, тому що з росіянами ніколи не знаєш, що буде далі. Наші хлопці були занадто близько до ворога”, – додав чиновник.

Нагадаємо, що незадовго до того, як президент України Володимир Зеленський офіційно оголосив про обмін, Дональд Трамп повідомив, що обмін уже відбувся.

“Росія та Україна завершили масштабний обмін полоненими. Угода набуде чинності найближчим часом. Ми вітаємо обидві сторони з успішними переговорами. Чи може це стати початком чогось значущого?”- написав американський президент.

Націоналісти Словаччини вимагають від України компенсації за допомогу

Представники молодшого крила Словацької національної партії (SNS) переконані, що Словаччина має право претендувати на компенсацію від України за надану Києву підтримку.

Про це заявила Зузана Шкопцова, директорка офісу голови SNS.

Партія пропонує прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо порушити на наступному засіданні Європейської ради питання про частку ЄС у мінеральних багатствах України.

Андрій Данко, керівник SNS, планує офіційно ініціювати обговорення цього питання з міністром фінансів Ладіславом Каменіцьким 26 травня.

У своєму зверненні він має намір попросити міністра ретельно проаналізувати витрати на підтримку України і підготувати відповідні документи для прем’єр-міністра.

Представники націоналістичного руху заявляють, що Словаччина надала Україні підтримку на межі своїх можливостей на суму понад 3 млрд євро. Вони вважають, що Братислава повинна отримати компенсацію за цю допомогу, як це зробили США.

“Якщо Україна вже ухвалила рішення про оплату допомоги у зв’язку з конфліктом із Росією, то незрозуміло, чому вона не чинить так само щодо Європейського Союзу”, – зауважила Шкопцова.

Вона також підкреслила, що у разі якщо Україна передасть усі свої природні ресурси США, то у неї не буде можливості повернути борг європейським країнам. Крім того, Шкопцова зазначила, що надання Вашингтону виняткових прав на природні ресурси України є нелогічним і неетичним.

Fitch погіршило прогнози для України

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує зниження темпів економічного зростання України у 2025 році у зв’язку з триваючим конфліктом. Очікується, що інфляція перевищить 10%.

Інформацію про це опубліковано на сайті міжнародного рейтингового агентства “Fitch Ratings”.

У повідомленні йдеться про те, що темпи відновлення економіки України знизилися. У 2024 році реальний валовий внутрішній продукт зріс на 2,9%. Аналітики Fitch знизили прогноз зростання ВВП на 2025 рік до 2,5% порівняно з попереднім прогнозом у 2,9%.

“Це пов’язано з нестачею робочої сили, пошкодженнями газової інфраструктури через атаки та закриттям Покровської шахти внаслідок війни”, – ідеться в публікації.

Національний банк України ухвалив рішення посилити контроль над грошовою масою в економіці, збільшивши ключову ставку на 250 базисних пунктів із грудня 2024 року. Тепер вона становить 15,5%.

Це рішення було ухвалено у зв’язку зі зростанням інфляції до 15,1% у квітні, що є значним відхиленням від середнього рівня в 6,5% у 2024 році.

“Інфляція зростає через неврожай, подорожчання електроенергії та мобільного зв’язку. Очікується, що 2025 року середньорічна інфляція сягне 12,3%, а 2026 року знизиться до 6,5%”, – прогнозують у “Fitch Ratings”.

На думку експертів агентства, цього року Україна зможе повністю забезпечити себе необхідними фінансовими ресурсами, а також створити запас ліквідності для майбутніх потреб.

Цього року очікується, що обсяг зовнішнього фінансування становитиме близько $55 млрд, тоді як у 2022-2024 роках цей показник був у середньому на рівні $25 млрд. Причиною такого збільшення стало дострокове отримання доходу від заморожених російських активів.

За оцінкою агентства Fitch, перспективи фінансування після 2025 року залишаються неясними, що може призвести до збільшення обсягів внутрішніх запозичень у 2026 році.

Дефіцит бюджету України 2024 року знизився до 17,2% від ВВП завдяки збільшенню доходів бюджету, незважаючи на уповільнення економічного зростання. Однак Fitch очікує, що 2025 року дефіцит бюджету збільшиться до 19,3% від ВВП.

Навіть після завершення бойових дій Україна, вочевидь, продовжить нести значні витрати на утримання армії. За оцінками Світового банку, для відновлення країни буде потрібно $524 млрд протягом наступних десяти років. Це приблизно у 2,8 раза більше, ніж номінальний ВВП України у 2024 році.

Глава МЗС Туреччини поїде в Росію

Міністр закордонних справ Туреччини вирушає до Росії, щоб обговорити ситуацію в Україні. Він має намір наголосити на важливості справедливого миру для Туреччини.

Про це повідомляє Bloomberg

Глава зовнішньополітичного відомства Туреччини Хакан Фідан планує обговорити з російським колегою Сергієм Лавровим зацікавленість Анкари у встановленні справедливого і міцного миру в конфлікті між Росією і Україною.

Крім того, Фідан планує провести зустрічі з іншими високопоставленими представниками Росії, включно із заступником голови уряду Володимиром Мединським.

Минулого тижня представники Росії та України провели зустріч у Стамбулі. Під час зустрічі обговорювалася можливість проведення подальших переговорів на рівні глав держав. Однак єдиним значущим результатом стала угода про обмін військовополоненими. Президент Росії не був присутній на зустрічі і направив делегацію нижчого рівня.

Передбачається, що під час зустрічі Фідана і Лаврова також буде розглянуто регіональні проблеми, зокрема ситуацію в Сирії та на газовому ринку, а також перспективи розвитку торговельно-енергетичної взаємодії.

18-й пакет санкцій ЄС вдарить по банках і енергетиці Росії

У рамках підготовки до введення чергового пакета санкцій проти Росії Європейський союз обговорює можливість зниження граничної вартості російської нафти. До нового пакету санкцій можуть бути включені обмеження щодо банків і заборона на будівництво газопроводу “Північний потік”.

Про це повідомляє агентство “Bloomberg” із посиланням на власні джерела.

У Європейському союзі розглядають можливість відключення від міжнародної системи SWIFT ще понад двадцяти російських банків. У рамках нового пакета заходів можуть бути введені торговельні обмеження на суму приблизно 2,5 млрд євро (2,84 млрд доларів США), щоб обмежити доходи Росії.

Планується зменшити максимальну вартість нафти для держав, що входять до G7, з поточних 60 доларів до 45. За інформацією “Bloomberg”, для реалізації цієї ініціативи необхідна підтримка Сполучених Штатів.

Однак на зустрічі в Канаді, яка відбулася цього тижня, міністри фінансів країн G7 не змогли дійти єдиної думки з приводу зниження ліміту.

Євросоюз має намір посилити заходи щодо тіньового флоту російських нафтових танкерів і розглядає можливість введення додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку ЄС, надають підтримку Москві в її військових діях, а також щодо Російського фонду прямих інвестицій.

Як повідомили джерела, до наступного пакету санкцій планують включити пункти, які захищатимуть європейські компанії від арбітражних розглядів у рамках двосторонніх інвестиційних угод.

За інформацією від “Bloomberg”, Єврокомісія проводить консультації з державами-учасницями з приводу цих планів. Поки що не ухвалено остаточного рішення про терміни, повідомили джерела. Для введення санкцій ЄС необхідна згода всіх країн-учасниць, як уточнює видання.

Україна звільнила 307 своїх захисників із полону

24 травня пройшов другий етап масштабної операції з обміну полоненими між Україною і Росією за формулою “1000 на 1000”. Завдяки зусиллям президента України вдалося звільнити ще 307 українських військовослужбовців.

Про це повідомив координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Серед звільнених – солдати та офіцери Збройних сил України, зокрема з повітряно-десантних військ, сил територіальної оборони, сил безпеки, військово-морських сил, а також Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Деякі підрозділи змогли вперше повернути своїх військовослужбовців, які перебували в полоні.

В Україну повернулися 27 бійців, які захищали Маріуполь. Усі вони були звільнені в запас і служили у званні рядових або сержантів.

Багато з них були задіяні в боях на найважливіших ділянках фронту – у Донецькій, Херсонській, Харківській, Луганській та Запорізькій областях.

Громадяни, яких було звільнено з полону, пройдуть повне медичне обстеження. Їм буде надана необхідна медична допомога, а також підтримка у відновленні психологічного стану. Крім того, вони отримають державні виплати за весь час, поки перебували в полоні.

Цей етап обміну став продовженням процесу, який розпочався напередодні, 23 травня з російського полону було звільнено 390 громадян України.

Збивати російські “Іскандери” стало важче

Російська Федерація вдосконалила свої балістичні ракети, зокрема “Іскандер-М”, які застосовуються для нанесення ударів по Україні. Це створило додаткові труднощі для систем протиповітряної оборони.

Про це в ефірі телемарафону розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

“Ця інформація є у нас і наших партнерів, що ракети “Іскандер-М”, які атакують за балістичною траєкторією, були вдосконалені та модернізовані. Йдеться про відстріл радіолокаційних пасток, які кожна ракета може відстрілювати під час безпосередньо заходу на ціль”, – сказав речник Повітряних сил.

Ігнат розповів, що після удосконалення російських ракет, системи Patriot, призначені для перехоплення цілей, можуть працювати менш ефективно. Коли ракета під час польоту здійснює маневри, а не летить по прямій траєкторії, системі ППО стає складніше визначити точку перехоплення.

Офіцер зазначив, що ці аспекти ускладнюють перехоплення балістичних ракет і обмежують функціоал систем протиповітряної оборони.

“Я думаю, що наші партнери над цим працюють, щоб і ці рішення були вдосконалені на користь системи”, – зазначив речник.

Росія готується до війни із Заходом – розвідка Данії

Російська Федерація активно зміцнює свої військові сили на північно-західних кордонах країни. Це проявляється в різних аспектах, включно з модернізацією арктичних баз і створенням нових військових підрозділів.

Про це повідомляє британське видання “The Telegraph”.

На актуальних супутникових знімках можна побачити, що біля кордонів з Фінляндією і Норвегією активно зводиться військова інфраструктура. Зокрема, з’являються нові намети, розширюються бази, модернізуються аеродроми, зокрема в арктичній зоні.

Як повідомив генерал-майор Самі Нурмі, ведеться робота з підготовки до можливого повернення російських військ з території України та їх подальшого розміщення біля кордонів держав-членів НАТО.

У Росії було відтворено Ленінградський військовий округ, який включає в себе території, розташовані поблизу берегів Фінляндії, Естонії та Латвії. Колишні бригади були перетворені на повноцінні дивізії, чисельність яких перевищує 10 тис. осіб.

Фахівець з питань безпеки Еміль Кастехельмі стверджує, що дії Москви наразі є як продовженням колишніх стратегій, так і відповіддю на приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО. На його думку, Кремль активно посилює свою присутність в Арктиці, розміщуючи стратегічні бомбардувальники і вертольоти в районі Мурманська.

Як вважають данські розвідслужби, Росія може почати нову наземну операцію проти європейських країн протягом п’яти років. Однак деякі джерела говорять про те, що це може статися вже через два роки.