В Одесі чоловіки розгромили автомобіль ТЦК

В Одесі група людей атакувала службовий мікроавтобус ТЦК з мобілізованими чоловіками всередині.

Відео інциденту опублікували в Telegram.

За словами свідків, навколо автобуса швидко зібрався великий натовп, після чого почалися заворушення. Люди почали бити автомобіль і розбивати вікна.

Співробітники ТЦК намагалися доставити чоловіків для уточнення військово-облікових даних. Однак люди силою витягали їх через розбите скло, щоб звільнити.

Напади на співробітників ТЦК частішають через розбіжності в суспільстві з питання мобілізації. Ця ситуація не покращиться, поки не будуть прийняті відповідні закони і досягнута суспільна згода.

Зеленський і Рютте обговорили зустріч команд України та США

Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорили майбутню зустріч української сторони з представниками США.

Президент повідомив про це в соцмережах.

У суботу, 6 грудня, Зеленський поспілкувався з Рютте. Генсек НАТО привітав його з Днем Збройних Сил України.

Вони також обговорили поточну дипломатичну ситуацію, і Зеленський поділився з Рютте інформацією про зустріч українських представників з командою президента США Дональда Трампа.

“Узгодили подальші контакти”, – додав український президент.

Підводні човни Росії зустрічаються в Балтійському морі майже щотижня

Операційний командувач Військово-Морських Сил Швеції Марко Петкович повідомив, що шведський флот майже щотижня стикається з російськими підводними човнами в Балтійському морі.

Про це повідомляє “The Guardian”.

Петкович зазначив, що Москва активно нарощує свою присутність у регіоні, і шведський флот регулярно фіксує рух російських кораблів. За його словами, шведські моряки майже щотижня стикаються з російськими підводними човнами у водах Балтійського моря.

Петкович стверджує, що це досить часте явище, особливо з огляду на те, що обсяг моніторингу в останні роки зріс.

Він підкреслив, що Росія нарощує свій потенціал і щорічно будує по одному підводному човну класу “Кіло” як в Санкт-Петербурзі, так і в Калінінградському регіоні. Він додав, що Росія послідовно і цілеспрямовано реалізує програму модернізації своїх кораблів.

“Як тільки в Україні припиняться бойові дії, Росія, ймовірно, посилить свій вплив у регіоні. Тому шведський флот повинен постійно розвиватися і враховувати загальну ситуацію”, – заявив операційний командувач ВМС країни.

Він підкреслив, що російський тіньовий флот, що складається з нафтових танкерів, зареєстрованих під цивільними прапорами, викликає побоювання. Також не виключається ймовірність використання цих суден для запуску безпілотних літальних апаратів.

“Тіньовий флот не становить прямої військової загрози, але може мати серйозний вплив на нашу безпеку”, – додав Петкович.

Зеленський вивів Єрмака зі складу РНБО та Ставки

Володимир Зеленський 5 грудня виключив Андрія Єрмака, колишнього главу Офісу президента, зі складу Ставки верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони.

Відповідні укази №901/2025 та №902/2025 розміщені на сайті президента України.

Обидва документи набули чинності з моменту їх офіційного оприлюднення.

Станом на 4 грудня, за даними видання “Дзеркало тижня”, Андрій Єрмак продовжував обіймати щонайменше 10 різних посад. Крім участі в Раді національної безпеки і оборони, а також у Ставці верховного головнокомандувача, він є членом Національної інвестиційної ради. Також Єрмак очолює Раду з питань підтримки підприємництва і є заступником голови Національної ради з питань антикорупційної політики.

Андрій Єрмак також обіймає низку значущих посад. Він є головою координаційного штабу з гуманітарних і соціальних питань. Також він є співголовою міжнародної експертної групи “Єрмака-Макфола”, яка займається питаннями санкцій проти Росії. Крім того, Андрій Єрмак — співголова Міжнародної консультативної групи “Єрмака—Расмуссена”. Ця група розробляє гарантії безпеки України.

Він також є головою Комісії державних нагород і геральдики, а також членом президії Конгресу місцевих і регіональних влад при Президентові України.

Дрони ЗСУ знову атакували Рязанський нафтопереробний завод

В результаті атаки на стратегічний об’єкт в Росії вийшла з ладу установка низькотемпературної ізомеризації. Вона відіграє важливу роль у виробництві високооктанових компонентів бензину.

Таку інформацію передають російські Telegram-канали.

Дев’ята за поточний рік атака на завод сталася в ніч на 6 грудня. Жителі Рязані та області повідомили про серію вибухів, що спричинили локальні пожежі. Губернатор регіону підкреслив, що постраждалих немає.

Пошкодження отримала установка низькотемпературної ізомеризації Ізомалк-2-лінь-800, призначена для перетворення прямих бензинових фракцій (пентан-гексан) у високооктановий компонент бензину. Цей процес є ключовим у технологічному циклі заводу.

У разі серйозних пошкоджень завод буде змушений припинити роботу, оскільки дана установка є критично важливою.

Росія атакувала енергетичну інфраструктуру у восьми областях України

Вночі 6 грудня Росія завдала масштабного комбінованого удару по українській енергетиці. Під атакою опинилася критична інфраструктура восьми областей.

Про це заявили в Міністерстві енергетики України.

Внаслідок обстрілів відбулися відключення електроенергії в Одеській, Чернігівській, Київській, Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Енергетичні компанії працюють в посиленому режимі, займаючись відновленням пошкоджених мереж та обладнання.

“Аварійно-відновлювальні роботи вже здійснюються там, де це наразі дозволяє безпекова ситуація. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх абонентів”, — повідомили у Міненерго.

В Україні діють графіки погодинних відключень електроенергії, а також обмеження потужності для промислових об’єктів і бізнесу.

У Вашингтоні висловлюють невдоволення угодами Росії з Індією

Росія та Індія уклали угоди, які викликали невдоволення в США. Деякі заяви Москви можуть погіршити відносини між країнами та ускладнити дипломатичний діалог у критичний момент.

Про це повідомляє видання “The Independent”.

Під час візиту до Делі Путін заявив, що Росія готова забезпечити Індію стабільними поставками палива. Ця заява може викликати напругу в міжнародних відносинах, особливо з огляду на поточну політику адміністрації Дональда Трампа.

Після підписання кількох угод про співпрацю з прем’єр-міністром Нарендрою Моді, російсько-індійські ділові зв’язки викликали відгук у США.

У спільній заяві наголошується, що двосторонні зв’язки між країнами зберігають стійкість до зовнішнього тиску. Індія продовжує дотримуватися курсу на взаємодію з Росією, незважаючи на посилення вимог з боку США в частині імпортних обмежень.

Аналітики відзначають, що Вашингтон прагне зменшити залежність Нью-Делі від російських енергоресурсів. Для цього США застосовують економічні інструменти. Зокрема, введено 25-відсоткове мито на імпорт російської нафти з Індії. Це обґрунтовується необхідністю посилити тиск на Москву з метою припинення війни проти України.

Індійська влада поки що не висловила наміру припинити співпрацю з Росією. Більш того, в деяких областях ця взаємодія значно розширилася.

На цьому тлі помічник президента Росії Юрій Ушаков зазначив, що контакти між Москвою і Вашингтоном з питань мирного врегулювання тривають, незважаючи на наявні суперечності. За його словами, російська сторона готова підтримувати діалог з нинішнім американським урядом, незважаючи на наростаючі розбіжності в енергетичному секторі.

Російські військові атакували критичну інфраструктуру на Чернігівщині

Вночі проти 6 грудня Чернігівська область знову зазнала ударів Росії. Безпілотники атакували житлові будинки та об’єкти інфраструктури.

Про це повідомили в Державній службі надзвичайних ситуацій.

У Корюківському районі безпілотні літальні апарати противника атакували житлові будинки та один із цивільних об’єктів.

У Чернігові та Чернігівському районі дрони атакували об’єкти критичної інфраструктури. В результаті ворожих ударів виникли пожежі на місцях влучень.

Рятувальники продовжують роботу, уточнюючи масштаби руйнувань. За попередньою інформацією, постраждалих немає.

“План Б” щодо репараційного кредиту для України зірвався через Угорщину

Позиція Будапешта посилила напругу на переговорах в ЄС. Там тривають пошуки єдиного рішення щодо фінансування допомоги Україні та узгодження механізму використання заморожених російських активів.

Про це пише “Politico”.

Рішення уряду Віктора Орбана не підтримувати випуск спільних облігацій поглибило розбіжності з приводу кредитного механізму, який лідери Європейського Союзу планують затвердити в найближчі тижні.

Цей крок ускладнив процес підготовки альтернативного джерела фінансування в разі, якщо ЄС не зможе використовувати заморожені державні активи Росії для часткового покриття масштабного кредиту Україні.

Угорщина відмовилася брати участь у випуску єврооблігацій, які планувалося використовувати як резервний механізм для залучення до 165 мільярдів євро.

Будапешт відмовився підтримати компроміс щодо заморожених активів, що посилило тиск на переговори. Ця заява пролунала напередодні зустрічі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Політики обговорювали, як знайти рішення, яке влаштує всі сторони.

“Я дуже серйозно ставлюся до побоювань і заперечень прем’єр-міністра Бельгії. Я не хочу його переконувати, я хочу переконати його в правильності запропонованого нами шляху”, – підкреслив Мерц.

Німеччина готова компенсувати 25% витрат, проте Брюссель наполягає на впровадженні більш широких страхових механізмів з боку всіх країн-членів ЄС.

Єврокомісія запропонувала два інструменти для підтримки України: випуск єврооблігацій і отримання кредиту, забезпеченого активами країни. Ці заходи спрямовані на запобігання зниження українських резервів навесні 2025 року. Брюссель заявляє, що пакет заходів враховує ключові ризики і зауваження, висловлені Бельгією.