У Москві та Татарстані повідомили про пожежі після атаки безпілотників

У ніч на 10 липня Москву знову атакували безпілотники. На тлі повітряної загрози тимчасово обмежили роботу аеропорту Домодєдово, а в російських Telegram-каналах з’явилися повідомлення про пожежі в районах об’єктів паливної інфраструктури.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що атака розпочалася близько 22:13.

За його словами, російська ППО збила кілька безпілотників, що летіли в бік столиці. Через загрозу атак аеропорт Домодєдово тимчасово призупинив прийом і відправлення рейсів.

За даними російських пабліків, подібні обмеження вводилися й в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі. Одночасно моніторингові ресурси повідомили про можливі загоряння поблизу великих нафтопереробних об’єктів. Зокрема, з’являлася інформація про пожежу в районі Московського НПЗ у Капотні. Очевидці писали про густий дим і полум’я.

Також повідомлення про загоряння надходили з району Нижньокамського НПЗ у Татарстані.

Крім того, в ніч на 10 липня в Таганрозі пролунали вибухи під час атаки безпілотників. Після цього, за даними місцевих джерел, пожежі виникли одразу в двох районах міста — поруч із морським портом та авіаційним коледжем.

Сирський заявив про уповільнення темпів російського наступу у першій половині 2026 року

У першому півріччі 2026 року просування російських військ сповільнилося більш ніж удвічі. Це сталося попри майже подвійну перевагу російської армії в особовому складі та техніці.

Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.

Сирський стверджує, що російські війська намагалися розгорнути масштабний наступ, однак не досягли поставлених цілей. Якщо раніше активні наступальні дії велися на 13 оперативних напрямках, то зараз, за його оцінкою, таких напрямків залишилося не більше шести–семи.

Українські війська продовжують оборонну операцію й одночасно проводять стабілізаційні дії. На окремих ділянках фронту Сили оборони України ведуть активні бої та зберігають ініціативу.

“Наразі співвідношення наших штурмових дій до дій противника становить приблизно 40 на 60. Саме завдяки активним діям Сил оборони у першому півріччі 2026 року темпи просування російських військ скоротилися більш ніж удвічі”, – зазначив генерал.

Окремо Сирський навів дані щодо ударів у рамках кампаній Deep Strike та Middle Strike. За його словами, за шість місяців на території Росії було уражено 697 цілей, а прямі та непрямі економічні збитки оцінюються щонайменше у 6,1 млрд доларів. У рамках Middle Strike, як заявив головнокомандувач ЗСУ, уражено 7028 об’єктів.

Також Сирський повідомив, що за перше півріччя артилерія виконала понад 456 тис вогневих завдань, ракетні війська завдали понад 1140 ударів, авіація Повітряних сил — понад 1100, а підрозділи підтримки — близько 1400. За підсумками наради він окремо наголосив на необхідності проводити ротацію особового складу не рідше ніж раз на 60 днів.

Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну після зміни прем’єра

Енді Бернем, якого британські ЗМІ називають одним із головних претендентів на посаду прем’єр-міністра Великої Британії, заявив про готовність зберегти нинішній курс Лондона щодо України. За його словами, безпека самої Великої Британії та всього євроатлантичного простору безпосередньо пов’язана із ситуацією в Україні.

Про це пише видання The Times.

Серед зовнішньополітичних пріоритетів Бернем назвав зміцнення національної безпеки, розвиток союзів, розширення співпраці з європейськими партнерами та подальшу допомогу Києву. Він також виступив за збільшення оборонних видатків і посилення ролі Великої Британії в НАТО.

Окремо Бернем підкреслив, що підтримка України з боку Лондона, за його словами, “не похитнеться”. Він додав, що британська влада розуміє зв’язок між подіями в Україні та безпекою Європи.

“Британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні”, – заявив Бернем.

Політик нагадав, що уряд Кіра Стармера вже брав участь у роботі так званої “коаліції рішучих”, створеної для підтримки України. Сам Бернем також мав досвід взаємодії з українськими містами: перебуваючи на посаді мера Великого Манчестера, він допомагав Львову та Києву.

Можлива зміна глави уряду пов’язана з кризою всередині Лейбористської партії після невдалих місцевих виборів. За даними ЗМІ, Кіра Стармера після відставки можуть розглядати на посаду генерального секретаря НАТО, а новому прем’єру доведеться займатися внутрішніми проблемами країни, зокрема міграцією та наслідками Брекзиту.

ПС заявили про атаку 137 безпілотників вночі

У ніч на 10 липня російська армія запустила на українську територію 137 безпілотників різних типів. Серед них були ударні БПЛА “Шахед”, у тому числі реактивні, “Гербера”, “Італмас”, боєприпаси типу “Бандероль” та дрони-імітатори “Пародія”.

Про це повідомило командування Повітряних сил України.

Запуски здійснювалися з кількох напрямків: Орел, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, а також з території ДНР. Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, розрахунки безпілотних систем та мобільні вогневі групи.

За попередніми даними ППО збила або знешкодила 114 безпілотників на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 18 ударних безпілотників у 16 локаціях. Крім того, у ПС повідомили про падіння уламків збитих дронів ще в чотирьох місцях.

Об’єкт, на якому стався вибух у Вишневому, не належить до ЗСУ – Генштаб

Об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після масованої атаки сталася вторинна детонація, не перебуває під управлінням Збройних сил України.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ у відповідь на запит УНІАН.

У Генштабі наголосили, що цей об’єкт не підпорядковується українській армії. Там також нагадали, що залишається чинним розпорядження головнокомандувача ЗСУ, яке забороняє розміщувати склади боєприпасів та інші подібні об’єкти поруч із житловою забудовою та місцями перебування цивільного населення.

В ніч на 6 липня ворог здійснив масовану атаку ракетами та безпілотниками по Києву, його околицях та Київській області. У результаті удару по одному з об’єктів у Вишневській громаді Бучанського району почалася детонація вибухонебезпечних предметів.

Через загрозу повторних вибухів із Вишневого та села Крюківщина евакуювали понад 600 осіб. Крім того, у Вишневській громаді зафіксували погіршення якості повітря: підвищений рівень вуглекислого газу та дрібнодисперсного пилу, який утворюється під час пожеж.

В Одесі повідомили про ракетний удар і шістьох постраждалих

Увечері у вівторок, 7 липня, в Одесі пролунали вибухи. Перед цим Повітряні сили України попереджали про загрозу застосування балістичної зброї з південного напрямку та про швидкісну ціль, що рухалася в бік міста.

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що по Одесі було завдано удару балістичною ракетою з касетною боєголовкою.

За його словами, удар припав на цивільну інфраструктуру Одеської області.

Внаслідок вибухів спалахнула пожежа в будівлі на території виробничого підприємства. Крім того, загорілися автомобілі. На місці працюють рятувальні служби, які займаються ліквідацією наслідків удару.

За попередніми даними, постраждали шестеро людей. Один поранений перебуває у важкому стані, ще троє — у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають медичну допомогу.

МОН України оновило правила вступу до вишів у 2026 році

Міністерство освіти і науки України внесло зміни до правил прийому до вищих навчальних закладів на 2026 рік. Основна мета нових рішень — розширити можливості для абітурієнтів із прифронтових територій, спростити дистанційне складання іспитів та уточнити порядок розподілу бюджетних місць.

Про це йдеться на офіційній сторінці МОН України.

Одна зі змін стосується регіональних коефіцієнтів. Для вишів Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей встановлено коефіцієнт 1,04, а для навчальних закладів Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей — 1,07. Ці показники мають підвищити шанси абітурієнтів у регіонах, яким потрібна додаткова підтримка.

Розширено також перелік абітурієнтів, які зможуть складати творчі конкурси та професійні іспити дистанційно. Тепер така можливість передбачена не лише для вступників із тимчасово окупованих територій, а й для тих, хто складав НМТ або ЄВІ в зонах активних або можливих бойових дій. Дистанційний формат також можуть дозволити поліцейським і рятувальникам, які працюють у зоні бойових дій або на прифронтових територіях, за наявності підтверджуючих документів.

Для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій та з районів активних бойових дій змінили умови використання квоти-2. Раніше діяло обмеження щодо дати переміщення, тепер його скасували. Завдяки цьому скористатися квотою зможе більше абітурієнтів.

Крім того, МОН уточнило механізм адресного розподілу бюджетних місць. Для більшої прозорості конкурси розділять за результатами НМТ, ЄВІ та ЄФВВ, а також за підсумками внутрішніх іспитів вишів. При цьому відеозапис іспитів залишається обов’язковим, але записи за участю людей з інвалідністю, мешканців тимчасово окупованих територій, поліцейських та рятувальників не оприлюднюватимуть — їх збережуть лише для перевірки у приймальній комісії.

Українські ритейлери змінюють логістику після ударів по складах

З початку 2026 року в Україні зафіксували щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури. Під удари потрапляли як локальні об’єкти, так і великі розподільчі центри торговельних мереж та операторів доставки.

Про це пише “РБК-Україна”

Серйозних втрат зазнали кілька великих компаній. Серед них називають логістичний центр Roshen у Яготині, розподільчий центр АТБ у Дніпрі площею 37,5 тис квадратних метрів, а також компанію “Клевер Сторс” у Луцьку, яка, за даними українських джерел, втратила більшу частину складських потужностей.

Окрему увагу українські ЗМІ приділяють “Новій пошті”. За останні три місяці компанія втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах — від Луцька та Одеської області до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум. На цьому тлі бізнесу доводиться перебудовувати маршрути, шукати резервні майданчики та швидше перерозподіляти товарні потоки.

Поки що великих перебоїв із продуктами та доставкою, за оцінками учасників ринку, вдається уникнути. Постраждалі компанії заявляють, що перенаправляють поставки через інші склади та термінали, щоб магазини продовжували отримувати товари, а клієнти — посилки.

Змінилася й сама модель логістики. Замість одного великого центрального хабу компанії дедалі частіше роблять ставку на кілька регіональних складів. Такий підхід обходиться дорожче, але знижує ризики: у разі втрати одного об’єкта мережа може продовжувати роботу за рахунок інших майданчиків.

Сибіга заявив про самостійні удари вглиб Росії

Україна більше не звертається за дозволом до третіх країн для нанесення дальнобійних ударів по військових об’єктах на території Росії.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підкресливши, що Київ вважає такі дії частиною права на самооборону, закріпленого в статті 51 Статуту ООН.

За словами глави українського МЗС, війна переходить у нову фазу. На перший план, як він стверджує, виходять технології, швидкість впровадження нових рішень та розвиток безпілотних систем. Саме дрони, за оцінкою Сибіги, вже помітно змінюють характер бойових дій.

Окремо міністр заявив про ефективність українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Він навів дані, згідно з якими за перші п’ять місяців 2026 року в Росії було зупинено понад 1700 нафтових свердловин. У Києві вважають, що це впливає на здатність Москви фінансувати військові витрати та підтримувати роботу оборонної промисловості.

Сибіга також зазначив, що Україна вже виступає не лише як країна, що отримує допомогу від союзників. За його словами, накопичений бойовий досвід, розвиток оборонних технологій та проведення власних операцій дозволяють Києву позиціонувати себе як партнера, який сам робить внесок у безпеку інших держав.

“Україна більше не лише потребує захисту – вона стала постачальником безпеки та надійним партнером, який робить внесок у зміцнення безпеки, зокрема на Близькому Сході”,– заявив Сибіга.

Очільник МЗС України вважає, що позиції Києва на міжнародній арені зміцнилися завдяки підтримці партнерів, діям українських військових та єдності західних країн. Надалі Україна має намір розвивати оборонно-промисловий комплекс, нарощувати виробництво безпілотників та продовжувати операції проти військових цілей на території Росії.