Безпілотники займають все більше простору в небі на фронті російсько-українського конфлікту. У їх тіні обидві сторони все частіше застосовують наземні роботизовані системи.
Про це пише “Forbes”.
В результаті інтенсивного використання БПЛА на фронті виникла так звана “кілл-зона”, що простягається до 25 км вглиб від лінії зіткнення. У цих умовах для мінімізації втрат серед особового складу при доставці необхідних ресурсів на передову доводиться покладатися на безпілотні транспортні засоби.
FPV-дрони не підходять для виведення солдатів з населених пунктів, які вони контролюють. Однак вони ефективні для атак на транспорт, що доставляє боєприпаси і продовольство цим гарнізонам. Обидві сторони прагнуть оточити ворожі села і міста за допомогою дронів, створюючи свого роду облогу. Щоб прорвати цю облогу, доводиться застосовувати наземні роботизовані системи.
В інтернеті з’являється все більше відео, що демонструють використання безпілотних наземних транспортних засобів для доставки провізії на передову як для російських, так і для українських солдатів. Незважаючи на те, що ці роботи так само схильні до атак БПЛА, як і звичайні автомобілі, їх втрата не призводить до загибелі водіїв.
Наземні роботи значно компактніші за традиційні автомобілі, що обмежує їх вантажопідйомність. Однак вони мають перевагу меншої помітності і часто адаптовані для пересування по складних дорожніх умовах, таких як лісові стежки, де керування машиною ускладнене.
Роботизовані наземні комплекси частково вирішують проблему евакуації поранених, яка значно ускладнилася через постійні обстріли з повітря. Коли немає можливості використовувати автомобілі або броньовану техніку для транспортування потерпілого, його можна помістити на спеціально обладнаний наземний комплекс і безпечно доставити в тил.
Автор публікації вказує, що досвід у розробці БПЛА дозволив українським компаніям створити власні моделі наземних безпілотників. В результаті ЗСУ отримали широкий спектр таких роботів, які можуть використовуватися не тільки для логістичних завдань, але і для розмінування, розвідки, а також для безпосередньої вогневої підтримки військ.
Західні союзники надають системи, які доповнюють внутрішні системи в рамках пакетів військової допомоги.
Російська сторона також переймає досвід України в області наземних дронів. У країні були розроблені і впроваджені кілька експериментальних систем, які знаходяться на різних етапах створення, тестування або вже готові до серійного виробництва.
За даними “Forbes”, наземні роботизовані системи поки що залишаються порівняно простими в порівнянні з технологіями безпілотних літальних апаратів, що швидко розвиваються.
“Розробка нових безпілотних наземних транспортних засобів демонструє зростаючий тренд до роботизації бойових дій. Машини все частіше беруть на себе завдання, які раніше виконували люди”, – резюмує видання.
Сучасні системи, незважаючи на свої обмеження, демонструють стрімкий розвиток, що віщує появу нового формату бойових дій, що включає в себе інтеграцію повітряних, наземних і морських дронів. Для обох сторін конфлікту – України та Росії – володіння наземними безпілотниками стане ключовим фактором, який визначить їх стратегічну перевагу на сучасному полі бою і матиме значний вплив на подальшу динаміку війни.
