Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну після зміни прем’єра

Енді Бернем, якого британські ЗМІ називають одним із головних претендентів на посаду прем’єр-міністра Великої Британії, заявив про готовність зберегти нинішній курс Лондона щодо України. За його словами, безпека самої Великої Британії та всього євроатлантичного простору безпосередньо пов’язана із ситуацією в Україні.

Про це пише видання The Times.

Серед зовнішньополітичних пріоритетів Бернем назвав зміцнення національної безпеки, розвиток союзів, розширення співпраці з європейськими партнерами та подальшу допомогу Києву. Він також виступив за збільшення оборонних видатків і посилення ролі Великої Британії в НАТО.

Окремо Бернем підкреслив, що підтримка України з боку Лондона, за його словами, “не похитнеться”. Він додав, що британська влада розуміє зв’язок між подіями в Україні та безпекою Європи.

“Британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні”, – заявив Бернем.

Політик нагадав, що уряд Кіра Стармера вже брав участь у роботі так званої “коаліції рішучих”, створеної для підтримки України. Сам Бернем також мав досвід взаємодії з українськими містами: перебуваючи на посаді мера Великого Манчестера, він допомагав Львову та Києву.

Можлива зміна глави уряду пов’язана з кризою всередині Лейбористської партії після невдалих місцевих виборів. За даними ЗМІ, Кіра Стармера після відставки можуть розглядати на посаду генерального секретаря НАТО, а новому прем’єру доведеться займатися внутрішніми проблемами країни, зокрема міграцією та наслідками Брекзиту.

ПС заявили про атаку 137 безпілотників вночі

У ніч на 10 липня російська армія запустила на українську територію 137 безпілотників різних типів. Серед них були ударні БПЛА “Шахед”, у тому числі реактивні, “Гербера”, “Італмас”, боєприпаси типу “Бандероль” та дрони-імітатори “Пародія”.

Про це повідомило командування Повітряних сил України.

Запуски здійснювалися з кількох напрямків: Орел, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, а також з території ДНР. Повітряну атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, розрахунки безпілотних систем та мобільні вогневі групи.

За попередніми даними ППО збила або знешкодила 114 безпілотників на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 18 ударних безпілотників у 16 локаціях. Крім того, у ПС повідомили про падіння уламків збитих дронів ще в чотирьох місцях.

Об’єкт, на якому стався вибух у Вишневому, не належить до ЗСУ – Генштаб

Об’єкт у Вишневому Київської області, на якому після масованої атаки сталася вторинна детонація, не перебуває під управлінням Збройних сил України.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ у відповідь на запит УНІАН.

У Генштабі наголосили, що цей об’єкт не підпорядковується українській армії. Там також нагадали, що залишається чинним розпорядження головнокомандувача ЗСУ, яке забороняє розміщувати склади боєприпасів та інші подібні об’єкти поруч із житловою забудовою та місцями перебування цивільного населення.

В ніч на 6 липня ворог здійснив масовану атаку ракетами та безпілотниками по Києву, його околицях та Київській області. У результаті удару по одному з об’єктів у Вишневській громаді Бучанського району почалася детонація вибухонебезпечних предметів.

Через загрозу повторних вибухів із Вишневого та села Крюківщина евакуювали понад 600 осіб. Крім того, у Вишневській громаді зафіксували погіршення якості повітря: підвищений рівень вуглекислого газу та дрібнодисперсного пилу, який утворюється під час пожеж.

В Одесі повідомили про ракетний удар і шістьох постраждалих

Увечері у вівторок, 7 липня, в Одесі пролунали вибухи. Перед цим Повітряні сили України попереджали про загрозу застосування балістичної зброї з південного напрямку та про швидкісну ціль, що рухалася в бік міста.

Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер заявив, що по Одесі було завдано удару балістичною ракетою з касетною боєголовкою.

За його словами, удар припав на цивільну інфраструктуру Одеської області.

Внаслідок вибухів спалахнула пожежа в будівлі на території виробничого підприємства. Крім того, загорілися автомобілі. На місці працюють рятувальні служби, які займаються ліквідацією наслідків удару.

За попередніми даними, постраждали шестеро людей. Один поранений перебуває у важкому стані, ще троє — у стані середньої тяжкості. Усім постраждалим надають медичну допомогу.

МОН України оновило правила вступу до вишів у 2026 році

Міністерство освіти і науки України внесло зміни до правил прийому до вищих навчальних закладів на 2026 рік. Основна мета нових рішень — розширити можливості для абітурієнтів із прифронтових територій, спростити дистанційне складання іспитів та уточнити порядок розподілу бюджетних місць.

Про це йдеться на офіційній сторінці МОН України.

Одна зі змін стосується регіональних коефіцієнтів. Для вишів Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей встановлено коефіцієнт 1,04, а для навчальних закладів Запорізької, Миколаївської, Одеської, Сумської та Харківської областей — 1,07. Ці показники мають підвищити шанси абітурієнтів у регіонах, яким потрібна додаткова підтримка.

Розширено також перелік абітурієнтів, які зможуть складати творчі конкурси та професійні іспити дистанційно. Тепер така можливість передбачена не лише для вступників із тимчасово окупованих територій, а й для тих, хто складав НМТ або ЄВІ в зонах активних або можливих бойових дій. Дистанційний формат також можуть дозволити поліцейським і рятувальникам, які працюють у зоні бойових дій або на прифронтових територіях, за наявності підтверджуючих документів.

Для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій та з районів активних бойових дій змінили умови використання квоти-2. Раніше діяло обмеження щодо дати переміщення, тепер його скасували. Завдяки цьому скористатися квотою зможе більше абітурієнтів.

Крім того, МОН уточнило механізм адресного розподілу бюджетних місць. Для більшої прозорості конкурси розділять за результатами НМТ, ЄВІ та ЄФВВ, а також за підсумками внутрішніх іспитів вишів. При цьому відеозапис іспитів залишається обов’язковим, але записи за участю людей з інвалідністю, мешканців тимчасово окупованих територій, поліцейських та рятувальників не оприлюднюватимуть — їх збережуть лише для перевірки у приймальній комісії.

Українські ритейлери змінюють логістику після ударів по складах

З початку 2026 року в Україні зафіксували щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури. Під удари потрапляли як локальні об’єкти, так і великі розподільчі центри торговельних мереж та операторів доставки.

Про це пише “РБК-Україна”

Серйозних втрат зазнали кілька великих компаній. Серед них називають логістичний центр Roshen у Яготині, розподільчий центр АТБ у Дніпрі площею 37,5 тис квадратних метрів, а також компанію “Клевер Сторс” у Луцьку, яка, за даними українських джерел, втратила більшу частину складських потужностей.

Окрему увагу українські ЗМІ приділяють “Новій пошті”. За останні три місяці компанія втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах — від Луцька та Одеської області до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум. На цьому тлі бізнесу доводиться перебудовувати маршрути, шукати резервні майданчики та швидше перерозподіляти товарні потоки.

Поки що великих перебоїв із продуктами та доставкою, за оцінками учасників ринку, вдається уникнути. Постраждалі компанії заявляють, що перенаправляють поставки через інші склади та термінали, щоб магазини продовжували отримувати товари, а клієнти — посилки.

Змінилася й сама модель логістики. Замість одного великого центрального хабу компанії дедалі частіше роблять ставку на кілька регіональних складів. Такий підхід обходиться дорожче, але знижує ризики: у разі втрати одного об’єкта мережа може продовжувати роботу за рахунок інших майданчиків.

Сибіга заявив про самостійні удари вглиб Росії

Україна більше не звертається за дозволом до третіх країн для нанесення дальнобійних ударів по військових об’єктах на території Росії.

Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, підкресливши, що Київ вважає такі дії частиною права на самооборону, закріпленого в статті 51 Статуту ООН.

За словами глави українського МЗС, війна переходить у нову фазу. На перший план, як він стверджує, виходять технології, швидкість впровадження нових рішень та розвиток безпілотних систем. Саме дрони, за оцінкою Сибіги, вже помітно змінюють характер бойових дій.

Окремо міністр заявив про ефективність українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Він навів дані, згідно з якими за перші п’ять місяців 2026 року в Росії було зупинено понад 1700 нафтових свердловин. У Києві вважають, що це впливає на здатність Москви фінансувати військові витрати та підтримувати роботу оборонної промисловості.

Сибіга також зазначив, що Україна вже виступає не лише як країна, що отримує допомогу від союзників. За його словами, накопичений бойовий досвід, розвиток оборонних технологій та проведення власних операцій дозволяють Києву позиціонувати себе як партнера, який сам робить внесок у безпеку інших держав.

“Україна більше не лише потребує захисту – вона стала постачальником безпеки та надійним партнером, який робить внесок у зміцнення безпеки, зокрема на Близькому Сході”,– заявив Сибіга.

Очільник МЗС України вважає, що позиції Києва на міжнародній арені зміцнилися завдяки підтримці партнерів, діям українських військових та єдності західних країн. Надалі Україна має намір розвивати оборонно-промисловий комплекс, нарощувати виробництво безпілотників та продовжувати операції проти військових цілей на території Росії.

Трамп прибув до Туреччини на саміт НАТО

Президент США Дональд Трамп прибув до Туреччини, де 7–8 липня проходить саміт НАТО. В Анкарі його зустрів президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Про це повідомляє Clash Report.

Протягом двох днів лідери країн Альянсу обговорюватимуть питання євроатлантичної безпеки, оборонного співробітництва та подальшої підтримки України.

Однією з головних подій саміту може стати зустріч Трампа з Володимиром Зеленським. Очікується, що переговори відбудуться 8 липня на полях саміту. Раніше Зеленський заявляв, що під час саміту планує провести низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн-партнерів. Серед головних тем — посилення української ППО, військова допомога, постачання ракет та розвиток спільних оборонних проєктів.

За даними CNN, Трамп вирушив на саміт без особливого ентузіазму. Телеканал зазначав, що американський президент, як і раніше, скептично ставиться до ролі НАТО і вважає, що європейські союзники недостатньо підтримують США.

На цьому тлі атмосфера перед самітом залишається напруженою, а увага учасників буде прикута не тільки до загальних рішень Альянсу, а й до окремих зустрічей лідерів.

Військові заявили про удар по танкерам російського “тіньового флоту” в Азовському морі

Пілоти 414-ї окремої бригади безпілотних систем “Птахи Мадяра” в ніч на 7 липня провели операцію в Азовському морі.

За заявою командувача Силами безпілотних систем Роберта Бровді, було уражено вісім танкерів російського “тіньового флоту”, а також суховантаж і пором.

Основними цілями, за його словами, стали судна, які використовувалися для перевезення палива до тимчасово окупованого Криму.

У підрозділі стверджують, що уражені танкери перебувають під міжнародними санкціями. Їх дедвейт становить близько 7 тис тонн, довжина — приблизно 140 метрів, а побудовані вони були у 2006–2012 роках.

Серед уражених суден названо “Венера-3”, “Санар-1”, “Санар-17”, “Климена”, “Тети”, “Олексій Саврасов” та “Пенелопа”. Назва ще одного танкера уточнюється. Бровді також заявив, що протягом ночі на тимчасово окупованих територіях було уражено 58 військових цілей противника.

Крім того, удари, за його словами, наносилися по енергетичній та логістичній інфраструктурі російських сил у Криму.