Україна може отримати танкову перевагу над окупантами вперше з 2022 року – Forbes

Українські війська можуть отримати танкову перевагу над російськими вперше з початку вторгнення загарбників, але тільки на деяких ділянках фронту.

Про це пише аналітик Девід Екс у газеті Forbes.

За його словами, російські танки можуть діяти тільки з прихованих позицій, тоді як українські танки діють «більш вільно» завдяки безпілотникам.

Експерт пояснює, що ЗСУ «домоглися потрібного розміру і різноманітності безпілотників і довели до досконалості тактику їх використання». Таким чином, українські танки можуть підкочувати до лінії зіткнення і безпосередньо бити по ворогу з гармат і кулеметів.

У статті йдеться про те, що винятком із цієї нової динаміки є Курська область. Там Росія оснастила свої полки і бригади найкращими оптоволоконними безпілотниками, які керуються сигналами по тонких кабелях. Їх неможливо заглушити звичайними засобами.

Екс стверджує, що саме ці дрони допомогли відбити атаку ЗСУ на північному краї Курського виступу. Також є численні свідчення того, що нові російські БПЛА атакують українські танки, зокрема M-1 Abrams і Leopard 2.

Ультраправа партія “АдН” відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну

Ультраправа популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) ухвалила рішення не засуджувати повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.

Про це повідомляє видання Tagesschau.

11 січня під час партійної конференції в місті Різа, Саксонія, делегати партії затвердили передвиборчий маніфест, у якому свідомо виключили пункт про засудження дій Росії проти України.

З такою пропозицією виступив один із засновників “АдН” Альбрехт Глазер, однак його ініціативу не підтримали 69% делегатів із 600 присутніх на конференції.

Головою партії обрали 45-річну Аліс Вайдель, яка також стала кандидатом у канцлери Німеччини. Вайдель відома своєю позицією щодо енергетичної співпраці з Росією, зокрема ідеєю відновлення роботи газопроводів системи “Північний потік”. Це викликає обурення як серед політичних опонентів, так і в громадському середовищі.

Проведення конференції супроводжувалося масовими протестами. За різними даними, у демонстраціях взяли участь від 6 до 12 тисяч осіб, які виступали проти ультраправої політики “АдН” та її позиції щодо війни в Україні.

Ця позиція партії викликає різке засудження серед політичних лідерів і громадськості в Німеччині, адже більшість політичних сил країни активно підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії.

Литовські дрони для України застрягли через бюрократію

Литовські безпілотники, які мали посилити обороноздатність України, досі залишаються на складах у Литві через бюрократичні процедури.

Про це повідомляє LRT.lt.

Голова компанії “RSI Europe” Томас Мілашаускас розповів, що частина дронів була відправлена ще в жовтні та листопаді 2024 року, але інформація про їхню доставку в Україну відсутня.

Також компанія не отримувала жодних запитів на навчання українських військових. Інші виробники підтверджують, що значна кількість безпілотників залишається на складах.

Колишній міністр оборони Лаурінас Кащюнас пояснив, що процес передачі дронів передбачає кілька бюрократичних етапів, таких як передача від Агентства оборонних ресурсів до литовської армії, затвердження урядом передачі обладнання Україні та його транспортування. Будь-яка затримка на цих етапах блокує весь процес.

Голова парламентського комітету національної безпеки Гедрімас Еґлінскас наголосив на важливості швидкого використання новітніх технологій:

Коли йдеться про дрони, які є новими технологіями, виробленими за найсучаснішими стандартами, вони мають опинитися в руках українських військових якомога швидше, – заявив він.

Міністерство оборони Литви запевнило, що незабаром дрони будуть доставлені в Україну. Нещодавно уряд ухвалив постанову, яка скорочує процедуру передачі обладнання, якщо його було закуплено для іншої держави за державні кошти.

Пожежа на нафтобазі в Енгельсі: полум’я досі не вдається загасити

У ніч на 8 січня українські безпілотники здійснили атаку на нафтобазу в місті Енгельс Саратовської області Росії, і пожежу досі не вдалося повністю ліквідувати.

Губернатор регіону Роман Бусаргін повідомив у своєму Telegram-каналі, що площу займання вдалося скоротити на 80%, однак вигоряння палива триває.

Кількість диму значно знизилася. Фахівці вживають усіх необхідних заходів для ліквідації пожежі, — зазначив Бусаргін.

Нафтобаза, яку було атаковано, є важливим логістичним об’єктом для забезпечення військового аеродрому Енгельс-2, де базується стратегічна авіація Росії.

У Генштабі Збройних сил України підтвердили, що Сили безпілотних систем разом із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони завдали удару по нафтопродуктовій базі Комбінат Крістал.

Експерти припускають, що атака могла бути спрямована на резервуари зі специфічним паливом підвищеної щільності марки Т-8В, яке використовується для стратегічних бомбардувальників Ту-160.

Нафтобаза “Комбінат Крістал” є ключовим елементом логістичної інфраструктури для забезпечення російської військової авіації, що робить її стратегічно важливим об’єктом.сненні авіаційних атак.

Прем’єр Гренландії заявив про прагнення до незалежності, а не підконтрольності США чи Данії

Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде наголосив, що острів прагне до незалежності та не хоче бути ні американським, ні данським.

Про це він заявив на пресконференції в Копенгагені 10 січня, повідомляє Financial Times, передає Цензор.НЕТ.

Гренландці не хочуть бути данцями, вони також не хочуть бути американцями. Вони хочуть бути гренландцями, – заявив Егеде.

Він також зазначив, що не спілкувався з обраним президентом США Дональдом Трампом, який раніше висловлював амбіції щодо встановлення контролю над Гренландією. Егеде додав, що прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підтвердила відсутність контактів між данським урядом та майбутньою адміністрацією США.

Метте Фредеріксен підтримала прагнення Гренландії до незалежності, назвавши це “законним і зрозумілим”. Проте вона зазначила, що вірить у переваги єдності Королівства Данія, яке включає Данію, Гренландію та Фарерські острови.

Я особисто вірю, що якщо ми тримаємося разом, ми сильніші в глобальній грі, – сказала Фредеріксен.

Тим часом державний секретар США Ентоні Блінкен закликав не витрачати час на обговорення ідей нового президента, тоді як CNN повідомляє, що серед данських чиновників зростають побоювання щодо серйозних намірів Трампа стосовно Гренландії.

Туреччина підтвердила рішучу підтримку територіальної цілісності України

Туреччина продовжує твердо підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.

Як повідомляє Hürriyet, така позиція була озвучена в контексті триваючої війни між Україною та Росією, а також дипломатичних ініціатив Анкари.

Ми продовжуємо рішуче підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України. У 2022 році завдяки зерновій угоді, укладеній за посередництва нашої країни, в обіг надійшло понад 33 мільйони тонн зерна. Ми також продовжуємо переговори між Росією та Україною щодо судноплавства в Чорному морі, — зазначив Хакан Фідан.

Міністр також згадав про можливу зміну ситуації на фронті в Україні у 2025 році через виснаження обох сторін, підтверджуючи прагнення Туреччини сприяти мирним рішенням.

Анкара продовжує залишатися активним посередником у міжнародних переговорах. Раніше адміністрація президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана заявляла про готовність сприяти відновленню мирних перемовин між Росією та Україною. Зокрема, обговорювалась можливість їх проведення у Стамбулі.

Фон дер Ляєн хоче термінової зустрічі з Трампом: FT пояснює причини

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається організувати термінову зустріч із новообраним президентом США Дональдом Трампом до його офіційного повернення в Білий дім.

Про це пише видання Bloomberg.

У статті йдеться про те, що Брюссель занепокоєний планами нового американського лідера щодо України та торговельних тарифів.

Газета Financial Times повідомляє, що посадовці ЄС уже аналізують сотні виконавчих указів і санкцій, введених у дію президентом США Джо Байденом, побоюючись, що Трамп відкличе їх, що може зашкодити зовнішнім відносинам.

Європейські представники бояться, що Трамп може скасувати рішення Байдена без урахування їхнього впливу на міжнародних партнерів.

Політики вже почали переглядати нормативні акти, що стосуються санкцій проти Росії, торгівлі та кібербезпеки, щоб оцінити потенційні ризики для блоку.

Швидкий перегляд подібних рішень напередодні інавгурації Трампа підкреслює вразливість Європи перед можливими діями нового президента, який неодноразово погрожував жорсткими заходами щодо союзників США.

Туск: Україна дозволила першу ексгумацію жертв Волинської трагедії

Україна нарешті дозволила провести першу ексгумацію польських жертв Волинської трагедії.

Про це написав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у мережі Х.

Він назвав цю подію «проривом» і подякував польським та українським міністрам культури за плідну співпрацю.

Варто зазначити, що у своєму посланні Туск назвав жертв Волинської трагедії «польськими жертвами Української повстанської армії».

Він додав, що Варшава з нетерпінням очікує подальших рішень.

Нагадаємо, що раніше видання URAUA писало про те, що поляки звинувачували українську владу в затягуванні процесу пошуку жертв. Ба більше, Варшава погрожувала блокувати євроінтеграцію Києва під час головування в ЄС, якщо це історичне питання не буде вирішено.

Білий дім заявив, що Україна та Росія не готові до переговорів про завершення війни

Росія та Україна наразі не готові до переговорів про припинення війни.

Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час спеціального брифінгу, присвяченого новим антиросійським санкціям.

У відповідь на запитання журналістів про те, чи нові санкції США можуть стати частиною стратегії для переговорів щодо завершення війни, Кірбі наголосив, що ці заходи не передбачаються як “розмінна монета” для майбутніх домовленостей.

Це [запровадження санкцій] не робилося з розрахунком на те, що стане розмінною монетою, яку можна забрати зі столу, коли Україна захоче сісти за цей стіл переговорів. Зараз немає очікувань, що будь-яка зі сторін готова до переговорів, – заявив Кірбі.

До нового санкційного списку США увійшло понад 200 компаній та фізичних осіб, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також більше 180 суден. Під обмеження потрапили “Газпром Нєфть”, “Сургутнєфтєгаз”, “Інгосстрах”, “АльфаСтрахування”, спільне підприємство “Росатома” і “Норнікеля”, “Полярний літій” та інші.