Україна та МВФ розпочали перший перегляд нової програми фінансування Extended Fund Facility

Місія Міжнародного валютного фонду розпочала переговори з українською владою в рамках першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування EFF. Паралельно сторони проведуть консультації за статтею IV угоди з МВФ, які стосуються оцінки економічної політики країни.

Про це повідомили в Мінфіні.

Протягом тижня представники Міністерства фінансів України та експерти фонду оцінюватимуть виконання Києвом зобов’язань за програмою. Основну увагу приділять макроекономічній стабільності, фінансовій політиці та подальшим реформам.

Нова програма EFF була затверджена радою директорів МВФ 26 лютого і розрахована на 2026–2029 роки. Її загальний обсяг становить 8,1 млрд доларів, з яких перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів уже надійшов до державного бюджету України.

У Мінфіні наголошують, що програма залишається одним із ключових інструментів підтримки макрофінансової стабільності країни в умовах триваючого конфлікту. Також вона має стати сигналом для міжнародних партнерів про готовність Києва продовжувати реформи та зберігати контроль над державними фінансами.

Серед пріоритетів співпраці з МВФ названо зміцнення фіскальних інститутів, вдосконалення податкового адміністрування, антикорупційну політику, розвиток фінансової та ринкової інфраструктури, а також підготовку умов для відновлення економіки та подальшого руху України до вступу в Євросоюз.

Зеленський наказав готуватись до ще 2-3 років війни

Українська влада дедалі частіше виходить з того, що конфлікт із Росією може тривати ще кілька років. Президент України Володимир Зеленський доручив готуватися до сценарію ще двох-трьох років війни.

Про це пише “The Economist”.

Офіційно такий наказ публічно не оголошувався, видання посилається на джерела в українському уряді та військових колах. Причиною перегляду очікувань стало фактичне вичерпання мирного шляху. Росія не демонструє готовності до компромісу, а дипломатичні спроби поки що не дали результату, який міг би призвести до швидкого припинення бойових дій. На цьому тлі Київ змушений планувати тривалу війну на виснаження.

Видання зазначає, що Україна одночасно стикається з двома реаліями: армія утримує фронт, розвиває дрони та далекобійні можливості, проте суспільство й економіка дедалі сильніше відчувають втому, мобілізаційний тиск, брак людей і наслідки затяжного конфлікту.

Ключовим ресурсом у такому сценарії стає здатність держави підтримувати оборонне виробництво, фінансувати армію, утримувати енергетику та зберігати внутрішню стабільність. При цьому західна допомога, розвіддані, ППО, боєприпаси та фінансування союзників залишаються критично важливими для Києва.

Оновлено 17:26

Радник президента Литвин заявив, що ці відомості є “вкиданням”.

“Та це ж саме те вкидання, яке вже було. Можливо, людям треба було щось використати як носій для інших повідомлень у цьому тексті про те, як нібито все погано. Тільки ось на зустрічі з фракцією президент говорив, що треба сфокусуватися на півроку до листопада, цей термін є”, – сказав Литвин.

Президентське доручення, що стосується продовження військових дій на кілька років, вже згадувалося в західних ЗМІ. В адміністрації президента ці повідомлення також заперечували.

Велика Британія відмовилася підтримати план НАТО щодо додаткової військової допомоги Україні

У НАТО виникли розбіжності щодо пропозиції закріпити обов’язковий мінімальний рівень військової допомоги Україні.  Ініціативу заблокували Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.

Про це повідомляє “The Telegraph”

План передбачав, що країни Альянсу мають щорічно виділяти на військову підтримку Києва не менше 0,25 % свого ВВП.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що запропонований механізм не отримав одностайної підтримки. При цьому частина країн Альянсу вже витрачає на допомогу Україні суми, порівнянні з цим рівнем або вищі, проте низка союзників виступила проти формалізації такого зобов’язання.

Серед противників ініціативи опинилася і Велика Британія, яка залишається третім найбільшим донором військової допомоги Україні після США та Німеччини. За даними публікації, зараз Лондон виділяє на ці цілі близько 0,1% ВВП.

Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляв, що країна щорічно надаватиме Україні не менше 3 млрд фунтів стерлінгів військової підтримки. На цьому тлі суперечка навколо нового механізму показує, що всередині НАТО зберігаються розбіжності з питання довгострокового фінансування військової допомоги Києву.

Сенатори обох партій США закликають пришвидшити надання допомоги Україні

Група сенаторів від обох партій закликала Пентагон негайно виділити 600 млн доларів на військову допомогу. З цієї суми 400 млн призначені для ЗСУ в рамках програми USAI. Решта 200 млн підуть на підтримку Естонії, Латвії та Литви.

Про це повідомляє “Associated Press”.

Пентагон не встиг надати план витрат до встановленого терміну — 15 травня. Сенатори висловлюють занепокоєння тим, що затримки у підтримці України на четвертому році конфлікту послаблюють можливості Заходу щодо стримування Росії.

Звернення було ініційовано та підписано демократами Діком Дурбіном, Майклом Беннеттом і Кетрін Кортес Масто, а також республіканцями Чаком Грассі, Кевіном Крамером і Томом Тіллісом.

У документі підкреслюється, що протягом чотирьох років український народ демонструє видатну стійкість у боротьбі з російським вторгненням. Проте військовим ЗСУ вкрай необхідна і цілком виправдана додаткова підтримка з боку США.

Понад три тижні тому міністр оборони, виступаючи в Конгресі, заявив, що кошти для України вже “розморожено” і що сенаторам найближчим часом буде представлено детальний план їх використання. Однак оборонне відомство не виконало цю обіцянку, не вклавшись у встановлений термін — 15 травня.

Політики зазначили, що будь-яке зволікання з боку Пентагону, особливо на тлі чуток про можливе скорочення американської військової присутності в Балтійському регіоні, значно знижує здатність Заходу стримувати російську агресію.

Допомогу в розмірі 400 млн доларів передбачено в рамках програми USAI на фінансування виробництва та закупівлі нового озброєння для України на американських військових заводах. Закон про національну оборону затвердив це фінансування в грудні 2025 року.

Фінансування України з боку США під загрозою

Конгрес США, найімовірніше, не підтримає виділення нового великого пакету фінансової допомоги Україні.

Про це заявив голова комітету з міжнародних справ Палати представників США Брайан Маст у розмові з “Радіо Свобода”.

“Я не вірю, що ви побачите новий американський пакет безпекової допомоги Україні — на 6 мільярдів доларів, 60 мільярдів чи будь-яку іншу суму”, — заявив Маст.

Він зазначив, що конфлікт між Росією та Україною відбувається прямо “в серці Європи”. За його словами, це робить європейські країни ключовими учасниками у питанні надання фінансової та військової допомоги Києву.

На думку Маста, адміністрація президента США Дональда Трампа дотримується “збалансованого” підходу до конфлікту між Росією та Україною. При цьому Вашингтон не збирається повністю припиняти підтримку Києва. Крім того, голова комітету висловився за введення додаткових санкцій проти Росії.

“Ми готові бути посередниками миру. Європа має захищати власне подвір’я… Санкції мають завдавати більше шкоди нашим ворогам і приносити більше користі нам та нашим союзникам”, — сказав Маст.

У червні ЄС надасть Україні перший транш кредиту на закупівлю дронів

Наступного місяця Україна отримає перший транш із великого кредитного пакету, який ЄС надав на суму 90 млрд євро.

Про це заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.

Євросоюз виділить кошти на придбання безпілотників, які, за словами глави європейської дипломатії, є критично важливим інструментом для протидії російській агресії на фронті.

На зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі Каллас зазначила, що запуск кредитної програми не повинен перешкоджати продовженню двосторонньої військової допомоги з боку окремих держав. Вона також висловилася за посилення санкційного тиску на Росію.

Міністри особливо відзначили 6,6 млрд євро, які вже понад два роки заблоковані в Європейському фонді миру через вето, накладене Угорщиною. Наразі країни-члени активно шукають шляхи розблокування цих коштів, розробляючи збалансовані пропозиції для всіх зацікавлених сторін.

Водночас ЄС розробляє гарантії безпеки для України на випадок, якщо буде досягнуто припинення вогню. У плани входить посилення супутникового моніторингу для спостереження за дотриманням потенційного перемир’я, а також заходи протидії російському “тіньовому флоту” та обходу санкцій.

Велика Британія оприлюднила суму своїх витрат на супутниковий зв’язок для підтримки України

Уряд Великої Британії щороку виділяє значні кошти на підтримку України, зокрема на оплату послуг супутникового інтернет-зв’язку Starlink.

Про це пише “The Telegraph”.

За останні чотири роки Міністерство оборони Великої Британії виділило на послуги Starlink £16,6 млн, що еквівалентно приблизно €19 млн.

Частина цих коштів була спеціально виділена на закупівлю та підтримку терміналів для збройних сил України.

Ці системи гарантують стабільне та високошвидкісне з’єднання прямо на передовій. Супутникові технології дозволяють українським військам координувати свої дії, навіть коли традиційні мережі виведені з ладу або заблоковані противником.

Британський уряд використовує систему Starlink не тільки для підтримки України, а й для своїх потреб. Особлива увага приділяється забезпеченню надійного зв’язку для військових і моряків Королівського флоту, які працюють у віддалених куточках світу.

З початку повномасштабного конфлікту в 2022 році Україна отримала від західних країн понад 50 тисяч терміналів. Це обладнання відіграє ключову роль у сучасній мережевій війні, яку ведуть українські військові.

Підтримка надходила з різних джерел: від приватних компаній та урядів країн-партнерів. Частину терміналів надала компанія SpaceX, решта була включена в пакети допомоги від США та європейських держав, зокрема Польщі.

Український президент дедалі частіше читає лекції лідерам ЄС

У 2026 році президент України Володимир Зеленський змінив свій стиль спілкування з європейськими партнерами. Він став більш жорстким і авторитарним. Його часті лекції викликають невдоволення серед європейців.

Про це повідомляє “Politico”.

Журналісти відзначають, що український президент стає дедалі прямолінійнішим у спілкуванні з Європою. Цьому сприяє його зросла впевненість у стабільності країни.

“Зараз відносини між Києвом і Брюсселем напружені й, ймовірно, досягли найнижчої точки за час війни”, — каже колишній український чиновник на умовах анонімності.

На неофіційній зустрічі глав країн ЄС на Кіпрі в квітні лідери ЄС висловили невдоволення позицією Зеленського щодо питання вступу України до Євросоюзу. Вони наголосили на необхідності поступового процесу інтеграції, тоді як український президент наполягає на негайному наданні Україні статусу повноправного члена ЄС, незважаючи на незавершені антикорупційні реформи.

Наполегливість Зеленського раніше викликала напружені ситуації, навіть з тими лідерами, які його підтримували. Наприклад, у 2022 році Джо Байден, президент США, висловив невдоволення українським лідером, коли той запросив додаткову допомогу відразу після того, як Байден уже оголосив про виділення мільярда доларів на військові потреби.

“Зеленський, зокрема, не тільки Зеленський, а й багато інших українців, справді вірять, що вони борються не лише за Україну, а й за всю Європу та Захід. І тому немає потреби бути вдячним комусь, дякувати комусь або пом’якшувати свої прохання. Він дуже вірить, що Європа винна перед Україною. Це впливає на його мислення та риторику. Але це не враховує, що не всі європейці бачать це однаково”, — каже експерт із зовнішньої політики від Республіканської партії, який у минулому консультував Київ.

Висловлювання Володимира Зеленського, як зазначає “Politico”, можуть відштовхнути тих самих союзників, від яких Україна залежить у фінансовому плані. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі в лютому він викликав невдоволення серед європейських лідерів, різко засудивши їх за недостатні зусилля на підтримку України та власної оборони. Цей випад викликав роздратування у багатьох присутніх, особливо після того, як раніше їх уже критикував Дональд Трамп.

“Це було досить несподівано. Зеленський незадоволений тим, як європейці мобілізували підтримку”, — каже Натія Сескурія, аналітик Королівського об’єднаного інституту служб, лондонського аналітичного центру.

Загострення риторики Зеленського, як зазначили журналісти, пов’язане з пережитою Україною, ймовірно, найскладнішою зимою за час конфлікту. У результаті цієї зими впевненість Зеленського у здатності країни продовжувати боротьбу значно зросла. Україна також стає дедалі самодостатньою в плані оборони: її виробництво озброєння покриває майже половину потреб, і вона планує експортувати дрони до країн Близького Сходу.

“Стійкість України означає, що їй не потрібно так сильно залежати від інших, як раніше”, — резюмують у “Politico”.

 

США дозволили продаж Україні боєприпасів збільшеної дальності

Державний департамент США схвалив продаж Україні боєприпасів JDAM-ER та супутнього обладнання на суму 373,6 млн доларів.

Цю заяву поширив Держдепартамент США.

Уряд України запросив у США поставку 1 200 комплектів хвостових частин для боєприпасів точного удару (JDAM) стандарту KMU-572, а також 332 комплекти аналогічного типу KMU-556.

До комплекту поставки увійдуть засоби для обслуговування боєприпасів JDAM, комплект запасних і ремонтних частин, витратні матеріали, технічна підтримка, програмне забезпечення для озброєння, а також інженерні, технічні та логістичні послуги, що надаються урядом США та їх підрядниками.

“Запропонований продаж сприятиме посиленню здатності України протистояти нинішнім і майбутнім загрозам, надавши їй додаткові засоби для виконання завдань із самооборони та забезпечення регіональної безпеки завдяки потужнішому потенціалу протиповітряної оборони”, — додали в Держдепі.

Joint Direct Attack Munition (JDAM) — це система, яка перетворює звичайні некеровані бомби на високоточні керовані боєприпаси. Модифікація Extended Range збільшує дальність польоту до понад 70 кілометрів.

Основним виконавцем контракту стане компанія Boeing у Сент-Луїсі, штат Міссурі.