Литва оголосила про збір коштів на закупівлю роботизованих систем для ЗСУ

Литва запустила збір коштів для підтримки українських військових, плануючи придбати роботизовані системи для їх захисту та медичної евакуації з поля бою.

Про це повідомляє LRT.

Литовська влада оголосила про нову ініціативу, спрямовану на підтримку України в умовах триваючого конфлікту. Кошти, які будуть зібрані, підуть на придбання гусеничних роботів, розвідувальних і евакуаційних дронів, а також дронів з великою дальністю польоту.

Литовські благодійники розраховують на активний відгук з боку населення, враховуючи численні приклади підтримки в минулому.

Фінансова допомога не тільки надасть необхідне обладнання, але й висловить солідарність міжнародної спільноти з українськими військовими.

Наступні етапи включають підрахунок зібраних коштів і реалізацію планів щодо придбання технологій, здатних істотно поліпшити боєздатність українських збройних сил. Крім того, будуть підведені підсумки акції, яка отримала широку підтримку серед литовських громадян.

Українця засудили в Литві за підпал IKEA і зв’язки з російською розвідкою

У Литві суд виніс вирок громадянину України, визнавши його винним у підпалі меблевого магазину IKEA у Вільнюсі. Чоловік отримав три роки і чотири місяці позбавлення волі.

Про це повідомляє LRT.

Інцидент стався в травні 2024 року. Спочатку чоловікові загрожувало покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, проте термін ув’язнення був скорочений через застосування спрощеної процедури доказування у справі.

Литовські ЗМІ, посилаючись на голову суду, повідомили, що українцю також були пред’явлені звинувачення в незаконному зберіганні вибухових речовин і незаконному придбанні спеціальних знань для здійснення терористичної діяльності.

За інформацією литовської прокуратури, громадянин діяв в інтересах російської військової розвідки. Крім того, стверджується, що він планував здійснити подальші напади в іншому місті Литви, що входить до ЄС і НАТО, а також у сусідній Латвії.

Меркель закликала Україну не чинити опір під час захоплення Криму

Колишній головнокомандувач ЗС Литви Йонас Вітаутас Зукас стверджує, що канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала українську владу не чинити опір під час захоплення Криму в 2014 році.

Про це пише “Welt”.

У своїй книзі Зукас пише, що під час окупації Криму він був у Києві і зустрівся з виконуючим обов’язки президента України Олександром Турчиновим. За словами Турчинова, відсутність опору була викликана “проханням Меркель у телефонній розмові”.

Офіс Меркель не став коментувати конкретні висловлювання, посилаючись на попередні публічні заяви колишньої канцлера і її мемуари під назвою “Свобода”.

Литва хоче продовжити тимчасовий захист для українців

Литовське МВС запропонувало продовжити тимчасовий захист для українських біженців до березня 2027 року.

Про це повідомляє LRT.

Литовське міністерство розробило постанову уряду з цього питання.

“Загальна позиція Європейського Союзу — продовжити тимчасовий захист, оскільки війна ще не закінчена. Це природне рішення”, — заявив міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович.

МВС інформує, що Департамент міграції щодня фіксує приблизно 30-40 нових заяв про надання дозволу на тимчасове проживання через механізм тимчасового захисту, який застосовується у випадках, коли людина не може повернутися до рідної країни.

Посвідки на тимчасове проживання для громадян України, що видаються в даний час, будуть діяти до 4 березня 2026 року. Після внесення змін до урядової постанови термін дії цих посвідок на проживання буде збільшений на один рік.

“Продовження терміну зменшить адміністративне навантаження на українців і співробітників Департаменту міграції, а також полегшить управління потоком заяв у міру наближення березня 2026 року”, — заявили у відомстві.

Продовження тимчасового захисту також збільшить період, протягом якого іноземні працівники в Литві звільнені від обов’язку володіти литовською мовою.

За інформацією Департаменту міграції, наразі тимчасовий захист в Литві отримують 47,6 тис осіб.

Литва підтримує ініціативу щодо закупівлі Patriot для України

Литва приєдналася до міжнародної ініціативи щодо закупівлі зенітно-ракетних систем Patriot для України. На ці цілі країна виділить до 30 млн євро.

Про це повідомляє LRT.

Після зустрічі міністрів оборони країн Балтії з новим главою Пентагону Пітом Хегсетом, міністр оборони Литви Довіле Шакалене оголосила про прийняте рішення.

“Литва має намір витратити до 30 млн євро на цю закупівлю, що демонструє її підтримку рішення президента Трампа”, – сказала посадовець в інтерв’ю BNS.

Раніше Німеччина висловила готовність надати Україні до п’яти комплексів Patriot у співпраці з іншими державами. Крім того, Норвегія вже підключилася до фінансування цієї ініціативи.

Всі перелічені країни мають намір спільно забезпечити придбання трьох комплексів американських ЗРК.

Дві країни мають намір налагодити виробництво протипіхотних мін для своїх потреб і України

Литва і Фінляндія планують розпочати наступного року випуск протипіхотних мін для своїх потреб і для допомоги Україні. Це рішення викликане загрозою з боку Росії.

Представники країн розповіли про це агентству “Reuters”.

Держави, які мають спільний кордон з Російською Федерацією, а саме Фінляндія і Литва, заявили про своє бажання відмовитися від участі в Оттавській конвенції, яка забороняє використання певних видів мін. За словами офіційних представників, після завершення шестимісячного процесу виходу з Конвенції може бути розпочато виробництво.

“Ми виділимо сотні мільйонів євро на придбання протитанкових і протипіхотних мін. Це значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.

Як тільки виробництво буде запущено, Литва зможе експортувати міни в інші країни, в тому числі в Україну, повідомив Вінцас Юргутіс, який очолює Литовську асоціацію оборонної промисловості.

Хейккі Аутто, голова комітету з оборони в парламенті Фінляндії, висловив думку, що його держава повинна бути здатна самостійно виробляти протипіхотні міни.

“Ця система озброєння ефективна і економічно вигідна”, – підкреслив він.

За його словами, Фінляндія може експортувати протипіхотні міни в Україну.

Фінські оборонні підприємства Nammo Lapua, Insta і Raikka поінформували парламентський комітет з оборони про свою зацікавленість у виробництві мін. Ще одна компанія, Forcit Explosives, висловила готовність обговорити перспективи співпраці з військовими.

У відповідь на запит про те, чи планує Латвія розпочати виробництво протипіхотних мін, Міністерство оборони не дало однозначної відповіді. Однак було зазначено, що оборонна промисловість Латвії володіє необхідними ресурсами, а металообробна галузь знаходиться на високому рівні розвитку.

Глава МЗС Литви прибув до української столиці

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прибув до Києва. В українській столиці він зустрінеться з урядовцями. Обговорять ситуацію на фронті, міжнародні зусилля щодо тиску на Росію, щоб вона припинила вогонь і оголосила перемир’я.

Про це повідомляє “LRT”.

У понеділок Міністерство закордонних справ Литви повідомило, що глава відомства проведе зустріч зі своїм колегою Андрієм Сибігою а також з Ольгою Стефанишиною, віце-прем’єром і міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, і з Германом Сметаніним, міністром стратегічних галузей промисловості. Крім того, планується зустріч з Олександром Литвиненком, секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

В рамках свого візиту Будріс також має намір провести зустрічі з керівником адміністрації президента Андрієм Єрмаком і міністром оборони Рустемом Умєровим.

За даними МЗС Литви, в ході зустрічей також планується розглянути питання, пов’язані із забезпеченням безпеки України, визначити ключові напрямки військової, дипломатичної, фінансової та гуманітарної підтримки, а також оцінити успіхи України в процесі інтеграції до Європейського союзу і розглянути заходи, спрямовані на стримування Росії.

Це вже третя поїздка Будріса в Україну з моменту його призначення на посаду міністра закордонних справ Литви. Востаннє він був тут 1 квітня поточного року.

МЗС Литви висловило протест Росії через атаки на Україну

У відомстві Литви наголосили, що Росія не бере участі в міжнародних ініціативах, спрямованих на встановлення миру.

Про це повідомили в МЗС країни.

“Литва засуджує вбивство беззбройних українських військовополонених. Також країна виступає проти посилених обстрілів українських міст ракетами та безпілотниками. Ці атаки призводять до загибелі та поранень мирних жителів, включно з дітьми, і руйнують цивільну інфраструктуру”, – йдеться в заяві литовського МЗС.

У відомстві наголосили, що такі діяння є воєнними злочинами і не мають терміну давності. У зв’язку з цим усі причетні до них особи будуть покарані, питання лише в часі.

У Литві звернули увагу на те, що небажання Росії піти на припинення вогню на 30 днів свідчить про її агресивний настрій і, по суті, демонструє відмову від міжнародних зусиль із досягнення миру.

“Литва продовжуватиме активно підтримувати Україну в боротьбі із загарбниками”, – резюмували в МЗС.

Для Китаю слабша Росія може бути вигідною – МО Литви

Міністр оборони Литви Довіле Шакалене заявила, що Китай зацікавлений у послабленні Росії шляхом її втрат під час у війні в Україні.

Про це посадовець повідомила в інтерв’ю у литовському посольстві у Вашингтоні, яке цитує “Fox News”.

“Росія змогла так успішно збільшити військове виробництво завдяки підтримці Китаю. Для Китаю вигідно продовжувати цю війну на виснаження, і, хоча він постачає Росії зброю, йому вигідно бачити, як Росія втрачає багато солдатів, зброї та техніки. Це пов’язано з тим, що більш слабка Росія являє собою більш вигідний стратегічний варіант для Китаю”, – підкреслила Шакалене.

Вона також підкреслила, що попри значні втрати російських військ на полі бою в Україні протягом останніх трьох років, Москва продовжує нарощувати чисельність армії. Наразі її кількість вже досягла 1,5 млн осіб.

Слід зазначити, що Довіле Шакалене – єдина серед міністрів оборони країн НАТО, хто перебуває під санкціями Китаю.