Росія почала застосовувати нову крилату ракету “Філін” з дальністю до 1200 км

З кінця літа Росія почала використовувати для ударів по Україні нову крилату ракету “Філін”. Ракета має композитний корпус довжиною близько 3,5 метра та триметровий розмах крила.

ГУР МО України опублікувало її характеристики, конструкцію та дані про електронне оснащення.

Заявлена максимальна швидкість сягає 800 км/год, дальність — 1200 км. “Філін” може нести боєголовку масою 50 або 100 кг.

Запуск здійснюється з наземної установки за допомогою порохового прискорювача. Для наведення використовуються інерційна система китайського виробництва та 16-канальна система “Комета”. Російський двигун R500 застосовується й в іншому ракетному озброєнні.

Українська розвідка стверджує, що в конструкції виявлено десятки іноземних компонентів — зокрема 35 американських і 22 китайських. У ГУР вважають “Філін” частиною курсу російського ВПК на створення порівняно дешевих реактивних засобів дальнього повітряного нападу.

Внаслідок російських ударів по Україні загинули вісім осіб, понад 20 отримали поранення

Вночі та вранці 24 вересня російські війська завдали серію ударів по кількох регіонах України. Загинули вісім осіб, щонайменше 20 отримали поранення. Пошкоджено житлові будинки, медичні та освітні заклади, підприємства та об’єкти інфраструктури. Найтяжчі наслідки зафіксовано в Харківській області.

За даними голови МВС України Івана Виговського, російський удар припав на сільськогосподарське підприємство. Загинули шестеро працівників, які в момент атаки сортували овочі. Ще 12 осіб отримали поранення. На місці працюють рятувальники та слідчі поліції.

У Києві внаслідок нічних ударів загинули двоє людей. За інформацією МВС, жінка загинула, коли прямувала до укриття, а чоловік — коли перечікував атаку в підземному переході. Ще вісім осіб отримали поранення, серед них — поліцейський, який прибув для надання допомоги постраждалим. Двоє людей перебувають у важкому стані.

Загалом у столиці пошкоджено понад 50 цивільних об’єктів, серед яких житлові будинки, поштові відділення, пологовий будинок та текстильне підприємство. Пошкоджень зазнала й інфраструктура “Нової пошти”: знищено відділення № 6 та пошкоджено сортувальне депо. Співробітники компанії не постраждали, однак частина відправлень, що там перебували, знищена.

У “Новій пошті” повідомили, що вцілілі посилки переміщують на інший майданчик, а для скорочення затримок доставки задіяно резервну логістику. Клієнтам пообіцяли компенсувати оголошену вартість відправлень, знищених у результаті атаки.

Під ударами опинилася й Київщина. У Бучанському районі пошкоджено п’ять приватних будинків та автомобіль. Одній місцевій мешканці 1945 року народження надали медичну допомогу через гостру реакцію на стрес. У Фастівському районі пошкоджено автомобіль, у Бориспільському — приватний будинок. Загалом в області повідомлялося про пошкодження ще восьми об’єктів.

В Одеській області удари припали на цивільну інфраструктуру. Пошкоджено десятиповерхову нежитлову будівлю, торговий центр, дах міської лікарні, продуктові склади, гімназію, житлові будинки та автомобілі. В Одесі після атаки на торговий центр виникла велика пожежа. Ще одне загоряння сталося у двоповерховому приватному будинку. Постраждали дві людини.

У Хмельницькому уламки безпілотника пошкодили багатоквартирний будинок. Було пошкоджено газопровід, вибито вікна, постраждали балкони та припарковані автомобілі. З будівлі евакуювали 35 мешканців, серед яких п’ятеро дітей. Інформації про загиблих та поранених не надходило. За даними обласної влади, до 11:00 у регіоні було збито або знешкоджено 18 російських безпілотників.

У Рівненській області влада повідомила про пошкодження інфраструктури, попередньо обійшлося без постраждалих. У Волинській області було виявлено два безпілотники типу Shahed — обидва знищено силами ППО. Там пошкоджень і постраждалих також не зафіксовано.

Крім того, вночі під атакою перебували Житомирська та Миколаївська області. Вранці повітряні тривоги тривали в низці регіонів, а влада повідомляла про нові спроби ударів по інфраструктурі та цивільних підприємствах у Вінницькій, Рівненській та Житомирській областях.

Росія атакувала Київщину та Одещину ракетами та 166 дронами

У ніч на 8 вересня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Україні, застосувавши балістичні та протикорабельні ракети, а також 166 безпілотників. Основними напрямками атаки стали Київська та Одеська області.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Для удару російська армія використовувала ракети “Онікс”, балістичні “Іскандер-М”, С-400 і KN-23, а також 32 крилаті ракети Х-101. Крім того, було запущено 166 ударних та імітаційних безпілотників, понад половина з яких, за даними ЗСУ, були реактивними.

Українська ППО заявила про знищення або придушення 175 повітряних цілей. Серед них — дві балістичні та протикорабельні ракети, 31 крилата ракета, а також 142 безпілотники різних типів.

При цьому влучання ракет та ударних дронів зафіксували у 29 локаціях. Ще в дев’яти місцях впали уламки збитих повітряних цілей.

Під масованим ударом опинився й Київ, де виникли пожежі та були пошкоджені житлові будинки в кількох районах. Станом на ранок повідомлялося щонайменше про двох загиблих і десятьох постраждалих.

ISW прогнозує посилення ударів по українській енергетиці напередодні зими

Росія може посилити удари по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі України напередодні опалювального сезону. Аналітики пов’язують можливу активізацію атак, зокрема, з дефіцитом ракет-перехоплювачів для українських комплексів Patriot.

Такий прогноз зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW)

В ISW зазначають, що Patriot залишаються для України ключовим засобом перехоплення балістичних ракет. Скорочення запасів боєприпасів до цих систем, за оцінкою аналітиків, може підвищити вразливість української інфраструктури та створити додаткові ризики в період підготовки до зими.

Автори доповіді вважають, що російська стратегія, як і раніше, передбачає продовження бойових дій на виснаження, тиск на лінії фронту та удари по містах і інфраструктурних об’єктах. Окремо аналітики припускають, що масовані удари по енергетичній системі Києва можуть відбутися вже в найближчі тижні.

В інституті також пов’язують військову ситуацію з перспективами переговорів. На думку аналітиків, Москва не зацікавлена у заморожуванні конфлікту на нинішніх умовах і може розраховувати на продовження тиску, якщо вважає військовий шлях досягнення своїх цілей результативним.

Таким чином, майбутній опалювальний сезон в ISW називають одним із найбільш ризикованих періодів для української енергетики. При цьому йдеться саме про аналітичний прогноз інституту, а не про офіційно оголошені плани

Україну вночі атаквано ракетою та 126 безпілотниками

У ніч на 10 серпня Україна зазнала масованої атаки із застосуванням ракети, баражуючих боєприпасів та безпілотників різних типів.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Ворогом було застосовано керовану авіаційну ракету Х-59/69, а також три боєприпаси типу “Бандероль”. Їх запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря.

Крім того, по Україні було випущено 126 ударних безпілотників типів Shahed, “Гербера” та дрони-імітатори “Пародія”. Пуски фіксувалися з напрямків Курська, Міллерово, Орла, Приморсько-Ахтарська, Донецька та Гвардійського в Криму.

Сили ППО повідомили про збиття або придушення 92 безпілотників. Також було нейтралізовано три боєприпаси типу “Бандероль”на півночі, півдні та сході країни. Ракета, за попередніми даними, не досягла цілі завдяки протидії Сил оборони.

Влучання ударних безпілотників зафіксовано у 22 локаціях. Ще у двох місцях впали уламки збитих цілей.

Удари по Україні зачепили активи німецького бізнесу

Російські удари 5 серпня завдали збитків активам німецьких компаній в Україні та Чорному морі. Під атаками опинилися вантажні судна, пов’язані з німецьким бізнесом, а також склад виробника автомобільних мастил Liqui Moly у Києві.

За даними Bild, балкер Emil, що належить гамбурзькій судноплавній компанії Johann M.K. Blumenthal і ходить під прапором Ліберії, був атакований кількома безпілотниками неподалік від Одеси.

Після ударів на судні вийшли з ладу кілька технічних систем, воно втратило здатність маневрувати, потім почалася пожежа. Екіпаж почали евакуювати, але під час рятувальної операції судно знову атакував безпілотник. За попередніми даними, моряки не постраждали.

Під удар також потрапив суховантаж Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозив зерно. За даними української влади, в результаті атаки загинув один член екіпажу.

Того ж дня в Києві було зруйновано центральний склад українського дистриб’ютора німецької компанії Liqui Moly. Представник компанії повідомив, що люди не постраждали, проте матеріальні збитки оцінюються в кілька мільйонів євро.

Компанія не планує відновлювати знищений склад, але працює над тим, щоб мінімізувати наслідки атаки та зберегти постачання продукції клієнтам на українському ринку.

Повітряні сили повідомили про атаку України вісьмома ракетами та 136 безпілотниками

У ніч на 26 липня Україна зазнала атаки із застосуванням ракет та безпілотників. Було запущено вісім ракет та 136 безпілотників різних типів.

Про це поінформували Повітряні сили ЗСУ.

Протиповітряна оборона нейтралізувала одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400 та 104 безпілотники.

При цьому Повітряні сили ЗСУ повідомили про влучання двох балістичних ракет і 27 ударних безпілотників у 18 локаціях. Ще в семи місцях зафіксовано падіння уламків.

За даними ЗМІ, у Харкові після удару безпілотника загинула одна людина, ще шестеро постраждали, серед поранених — двоє дітей. У Києві повідомлялося про трьох постраждалих, пожежі в кількох районах, пошкодження складу, автомобілів та нежитлових приміщень.

Також наслідки атаки зафіксовано в Кривому Розі, Павлограді, Нікополі, Чернігові та Херсоні. У Херсоні постраждали три людини після ударів по Дніпровському та Корабельному районах.

Україну вночі атакували 12 ракетами та 121 безпілотником

У ніч на 11 липня російська армія завдала масованого удару по українській території. Під час атаки було застосовано 12 ракет різних типів та 121 ударний безпілотник, зокрема Shahed, “Гербера”, “Італмас” та дрони-імітатори “Пародія”.

Про це поінформували в Повітряних силах України.

Було запущено шість балістичних ракет “Іскандер-М” або С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 та дві протирадіолокаційні ракети Х-31. Станом на ранок ППО здіснила перехоплення двох ракет Х-59/69 та 111 безпілотників.

При цьому збити балістичні ракети, за даними Повітряних сил, не вдалося. Зафіксовано влучання балістичних ракет, двох керованих авіаційних ракет та семи ударних БПЛА в 11 локаціях. Також повідомлялося про падіння уламків збитих цілей ще в трьох місцях.

У Повітряних силах уточнили, що інформація щодо двох протирадіолокаційних ракет перевіряється.

У Києві вночі пролунали потужні вибухи, після чого було оголошено повітряну тривогу. За даними рятувальників, у місті зафіксовано влучання у трьох районах, горіли склади, пошкоджено житлові будинки. Повідомляється про десятьох постраждалих, серед них — 11-річний хлопчик. Це третій удар по Києву за останній тиждень.

Українські ритейлери змінюють логістику після ударів по складах

З початку 2026 року в Україні зафіксували щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури. Під удари потрапляли як локальні об’єкти, так і великі розподільчі центри торговельних мереж та операторів доставки.

Про це пише “РБК-Україна”

Серйозних втрат зазнали кілька великих компаній. Серед них називають логістичний центр Roshen у Яготині, розподільчий центр АТБ у Дніпрі площею 37,5 тис квадратних метрів, а також компанію “Клевер Сторс” у Луцьку, яка, за даними українських джерел, втратила більшу частину складських потужностей.

Окрему увагу українські ЗМІ приділяють “Новій пошті”. За останні три місяці компанія втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах — від Луцька та Одеської області до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум. На цьому тлі бізнесу доводиться перебудовувати маршрути, шукати резервні майданчики та швидше перерозподіляти товарні потоки.

Поки що великих перебоїв із продуктами та доставкою, за оцінками учасників ринку, вдається уникнути. Постраждалі компанії заявляють, що перенаправляють поставки через інші склади та термінали, щоб магазини продовжували отримувати товари, а клієнти — посилки.

Змінилася й сама модель логістики. Замість одного великого центрального хабу компанії дедалі частіше роблять ставку на кілька регіональних складів. Такий підхід обходиться дорожче, але знижує ризики: у разі втрати одного об’єкта мережа може продовжувати роботу за рахунок інших майданчиків.