США виступили проти резолюції щодо атак на енергетичну інфраструктуру України

США не підтримали резолюцію Ради ООН, що стосується атак на українську енергетичну інфраструктуру. Це стало першим випадком, коли Сполучені Штати проголосували проти даного документа. Резолюція також не знайшла підтримки з боку Росії, Китаю та Нігеру.

Про це повідомляє видання “Reuters”.

Автори матеріалу вказують, що резолюція Ради ООН засуджує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі, особливо акцентуючи увагу на ризиках для ядерної безпеки.

Документ отримав схвалення, незважаючи на відсутність підтримки з боку США. До Ради керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) входять представники 35 держав. Дипломати, обізнані про хід закритого засідання Ради МАГАТЕ, повідомили, що за резолюцію проголосували 20 країн, включаючи Францію, Велику Британію, Канаду, Аргентину, Австралію і Південну Африку. Десять країн утрималися від участі в голосуванні, серед них Бразилія, Єгипет, Марокко і Саудівська Аравія. Всього чотири країни виступили проти резолюції.

Рада керуючих МАГАТЕ прийняла сьому резолюцію з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За даними “Reuters”, в документі підкреслюється, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України створюють загрозу ядерній безпеці. У резолюції особливо згадується Запорізька АЕС та інші об’єкти, які забезпечують її роботу.

Рада Безпеки ООН скликає екстрене засідання після іранських ударів

Рада Безпеки ООН 28 лютого проведе екстрене засідання. Причиною стали удари США та Ізраїлю по Ірану, а також відповідні дії Тегерана в регіоні.

ООН повідомила, що на вечірньому засіданні обговорять ситуацію на Близькому Сході. Зустріч розпочнеться о 23:00 за київським часом.

Франція і Бахрейн виступили з ініціативою організувати зустріч. За даними іранської служби Радіо Свобода, міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі також звернувся з окремим проханням про проведення такого саміту.

Сьогодні генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш виступив із заявою, в якій висловив стурбованість загостренням ситуації на Близькому Сході. Він підкреслив, що дії США та Ізраїлю щодо Ірану, а також подальші відповідні кроки з боку Ірану в цьому регіоні становлять серйозну загрозу для міжнародного миру та безпеки.

“Закликаю негайно зупинити бойові дії і знизити напруженість. Якщо цього не зробити, є ризик розростання конфлікту на весь регіон, що серйозно зашкодить мирним жителям і стабільності в регіоні. Я настійно прошу всі сторони терміново повернутися до переговорів”, – заявив генсекретар ООН.

Мільйони українців залишаться за кордоном після війни

За оцінками ООН, після завершення бойових дій в Україну повернеться від 3 до 3,5 млн громадян, які зараз перебувають за кордоном.

Про це під час закритого брифінгу для іноземних дипломатів у Києві заявила представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.

Вона зробила прогноз щодо того, куди попрямують біженці, за яких обставин вони будуть готові повернутися і з якими складнощами можуть зіткнутися.

За словами представниці УВКБ ООН в Україні, тривалість перебування за кордоном істотно впливає на готовність людей повертатися на батьківщину. Чим довше вони адаптуються до життя в іншій країні, тим менша ймовірність, що вони розглянуть Україну як місце для швидкого повернення.

Модель ООН демонструє, що рішення про повернення зазвичай не продиктоване емоціями, а скоріше обумовлене прагматичними міркуваннями. Найбільшу ймовірність повернення мають ті, у кого в Україні залишилися родичі або житло, хто виховує дітей або не повністю інтегрувався в життя за кордоном.

Експерти прогнозують, що серед тих, хто повернеться, більшість становитимуть самотні люди похилого віку та матері-одиначки з дітьми.

Проте багато хто не зможе повернутися до своїх домівок: значна частина житлової нерухомості була зруйнована або опинилася в зонах окупації. У зв’язку з цим очікується, що багато людей попрямують до великих міст, де вже проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Це посилить тиск на місцеві органи влади — від забезпечення житлом до регулювання ринку праці та надання соціальних послуг.

ООН також відзначає регіональні відмінності серед біженців. Більшість українців готові повертатися з країн Південної та Східної Європи. Водночас біженці, які перебувають у північних державах ЄС, виявляють набагато меншу зацікавленість у поверненні.

Очікується, що близько 3-3,5 млн українців залишаться за кордоном на тривалий термін, що стане серйозною проблемою для процесу відновлення країни після закінчення військових дій.

У понеділок Радбез ООН розгляне нещодавні удари Росії по Україні

У понеділок, 12 січня, Рада Безпеки ООН обговорить удари Росії по Львівській області та атаку на енергосистему Києва. З вимогою про проведення екстреного засідання виступили Україна та Латвія.

Про це повідомляє “BSS NEWS”.

“Росія досягла нового, жахливого рівня військових злочинів і злочинів проти людяності, атакуючи цивільне населення та інфраструктуру в Україні”, – зазначив постійний представник України при ООН Андрій Мельник у зверненні до Радбезу.

Також до цих вимог приєдналася Латвія

“Латвія вимагатиме провести позачергове засідання Ради Безпеки ООН через варварський напад Росії на Україну. Зокрема, йдеться про застосування балістичної ракети середньої дальності поблизу кордонів ЄС і НАТО”, – написала міністр закордонних справ країни Байба Браже в соцмережі Х.

Україна відмовилася підтримати резолюцію Куби про скасування ембарго США

На Генасамблеї ООН Україна вперше проголосувала проти резолюції Куби, яка щорічно закликає до скасування американського ембарго.

Про це розповів глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Він пояснив таке рішення України тим, що уряд Куби став стратегічним союзником Росії, активно підтримуючи її військові дії проти України.

За його словами, тисячі кубинських військовослужбовців беруть участь у бойових діях на території України у складі російських окупаційних підрозділів, набираючись бойового досвіду. Гавана все активніше залучається до військових і розвідувальних операцій, що становить загрозу міжнародній безпеці.

Росія вдається до допомоги Куби, щоб обійти санкції, спрямовані на примушення її до припинення вторгнення.

“Це не про кубинський народ — це про протидію авторитарній експансії. Кубинський режим має змінити свою руйнівну політику”, — підсумував Єрмак.

З 1992 року Куба щороку пропонує ООН резолюцію з проханням до США зняти ембарго. Більшість країн світу активно підтримує цю ініціативу.

Україна майже щороку підтримувала цю резолюцію, але в 2022 і 2023 роках утрималася, а в 2024 році не голосувала.

Близько 5 тис кубинців беруть участь у війні проти України

Держдепартамент США стверджує, що від однієї до п’яти тисяч кубинських найманців беруть участь у бойових діях на боці Росії в Україні.

Про це повідомляє “Reuters”.

Адміністрація президента США Дональда Трампа активно використовує цю інформацію, щоб протидіяти резолюції ООН про скасування ембарго на Кубу.

Куба є другим після Північної Кореї постачальником іноземних військ для участі в агресії Росії, зазначає Держдеп.

Представник американського відомства зазначив, що кубинський уряд не забезпечив захист своїх громадян від використання в якості “пішаків” у конфлікті.

Дипломати США отримали вказівку поінформувати уряди інших держав про те, що Куба підтримує російське вторгнення в Україну.

На зустрічі з Трампом Зеленський попросив про постачання ракет Tomahawk

На полях сесії Генасамблеї ООН президент України Володимир Зеленський звернувся до американського лідера Дональда Трампа з проханням про надання Україні далекобійних ракет Tomahawk.

Про це повідомляє “Telegraph” з посиланням на джерела.

В інтерв’ю для “Axios”, після зустрічі з Трампом, Зеленський згадав, що обговорив з американським президентом важливе для України питання. У відповідь Трамп запевнив, що вони працюватимуть над вирішенням цієї проблеми.

Восени минулого року, ще до переобрання Трампа, видання New York Times з посиланням на високопоставлених представників американського уряду повідомило, що в секретній частині свого плану щодо досягнення перемоги Зеленський запросив у союзників поставки далекобійних ракет Tomahawk. Однак одне з джерел видання зазначило, що ця вимога є “абсолютно нездійсненною”.

У липні цього року видання “Washington Post” повідомило, що Трамп розглядав можливість передачі Україні ракет Tomahawk, але в підсумку відмовився від цього рішення.

​​​​​​​Через витік інформації в ЗМІ український президент висловив своє невдоволення, зазначивши, що це свідчить про відсутність конфіденційності між партнерами.

Прем’єр Бельгії проти ідеї надати Україні “репараційний кредит” за рахунок російських активів

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив невдоволення пропозицією Єврокомісії використовувати заморожені активи російського центрального банку для надання фінансової допомоги Україні.

Про це він заявив на полях Генасамблеї ООН.

Його слова ставлять під сумнів наміри Єврокомісії активніше задіяти заморожені активи Росії для фінансування бюджету України та відновлення її економіки.

Більшість активів зосереджена в Euroclear, кліринговому центрі в Брюсселі, що робить Бельгію ключовою країною в переговорах Європейського союзу.

“Забрати гроші Путіна і залишити ризики для Бельгії? Ні, цього не станеться, хочу підкреслити… Якщо країни зрозуміють, що гроші центральних банків можуть зникнути з волі європейських політиків, вони можуть вивести свої резерви з єврозони”, – заявив Барт де Вевер.

Бельгія не відкидає безпосередньо план Єврокомісії, проте вимагає значно більше роз’яснень, перш ніж зможе висловити свою згоду або незгоду.

“Ми завжди уважно вивчаємо і конструктивно розглядаємо пропозиції комісії”, – зазначив бельгійський політик.

Представник Єврокомісії заявив, що вони не займаються коментуванням коментарів, однак євроінституція активно працює над розробкою пропозиції.

Європа не повинна брати на себе всю відповідальність за допомогу Україні — Каллас

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас підкреслила, що Європа не здатна самотужки завершити війну в Україні. Вона закликала США і НАТО розділити відповідальність за врегулювання конфлікту.

Про це вона розповіла в інтерв’ю “Politico” на полях Генеральної Асамблеї ООН.

Євродипломат підкреслила важливість позиції президента США Дональда Трампа.

“Він дав слово припинити насильство. Значить, відповідальність не тільки на нас”, – сказала Каллас.

Її слова пролунали в контексті несподіваної зміни риторики Трампа щодо війни між Росією і Україною.

Незважаючи на те, що багато європейських політиків з ентузіазмом сприйняли більш оптимістичні заяви, частина експертів висловила побоювання. На їхню думку, Трамп може планувати скорочення участі США в міжнародних справах і перекладання відповідальності на союзників.

“НАТО немислиме без США. Америка — ключовий союзник альянсу. Тому обговорення НАТО завжди пов’язане з роллю Сполучених Штатів”, — підкреслила Каллас.

Американські дипломати попереджали, що санкції можуть ускладнити діалог з Росією. Однак, як зазначила Каллас, Москва не виявляє належної добросовісності в переговорах.

“Я розумію, що США заявляють про небажання тиснути на Росію, прагнучи зберегти канали комунікації. Однак всі ці жести доброї волі лише погіршують ситуацію”, – наголосила вона.

Каллас запропонувала використовувати заморожені російські активи, щоб підтримати Україну. Це питання буде обговорюватися на зустрічі міністрів фінансів G7, яка запланована на 1 жовтня.

“Якщо очевидно, що за цим столом ніхто не готовий обговорювати відновлення України за рахунок платників податків, значить, пора шукати альтернативні рішення. Росія повинна відшкодувати збитки за руйнування, які вона заподіяла”, – підкреслила дипломат.