Україна та Німеччина обговорюють повернення чоловіків мобілізаційного віку

Україна та Німеччина обговорюють можливі механізми повернення українських чоловіків мобілізаційного віку, які незаконно виїхали за кордон.

Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв.

За словами дипломата, відповідні варіанти розглядаються в рамках спільної робочої групи, проте деталі поки що не розкриваються.

Макеєв зазначив, що робота з українцями в Німеччині ведеться у двох напрямках. Перший пов’язаний із центрами Unity Hub, які допомагають українській державі підтримувати контакт із громадянами за кордоном. Друге стосується взаємодії українських і німецьких відомств з питань можливого повернення громадян.

Перший центр Unity Hub уже розпочав роботу в Берліні. На таких майданчиках українці можуть отримувати консультації, державні послуги та підтримку. За словами посла, у перші дні туди вже зверталися українські пенсіонери до представників Пенсійного фонду.

Макеєв підкреслив, що через Unity Hub Україна фактично розширює свою присутність за кордоном і стає ближчою до своїх громадян. Центри також зможуть використовувати українські громадські організації, що працюють у Німеччині.

За даними посла, зараз у Німеччині перебувають близько 1,3 млн українців. Станом на 30 травня їхня загальна кількість становила 1,348 млн осіб, з них 356 тисяч — чоловіки віком від 18 до 63 років.

“Це в наших інтересах і в інтересах Німеччини — зробити так, щоб на фахово підготовлених українців можна було розраховувати під час відбудови України. Це наш спільний інтерес”, — сказав дипломат.

При цьому офіційно затвердженого механізму повернення чоловіків із Німеччини поки що немає. Макеєв лише підтвердив, що такі варіанти обговорюються між відомствами двох країн.

Мільйони українців залишаться за кордоном після війни

За оцінками ООН, після завершення бойових дій в Україну повернеться від 3 до 3,5 млн громадян, які зараз перебувають за кордоном.

Про це під час закритого брифінгу для іноземних дипломатів у Києві заявила представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Бернадетт Кастель-Голлінгсворт.

Вона зробила прогноз щодо того, куди попрямують біженці, за яких обставин вони будуть готові повернутися і з якими складнощами можуть зіткнутися.

За словами представниці УВКБ ООН в Україні, тривалість перебування за кордоном істотно впливає на готовність людей повертатися на батьківщину. Чим довше вони адаптуються до життя в іншій країні, тим менша ймовірність, що вони розглянуть Україну як місце для швидкого повернення.

Модель ООН демонструє, що рішення про повернення зазвичай не продиктоване емоціями, а скоріше обумовлене прагматичними міркуваннями. Найбільшу ймовірність повернення мають ті, у кого в Україні залишилися родичі або житло, хто виховує дітей або не повністю інтегрувався в життя за кордоном.

Експерти прогнозують, що серед тих, хто повернеться, більшість становитимуть самотні люди похилого віку та матері-одиначки з дітьми.

Проте багато хто не зможе повернутися до своїх домівок: значна частина житлової нерухомості була зруйнована або опинилася в зонах окупації. У зв’язку з цим очікується, що багато людей попрямують до великих міст, де вже проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Це посилить тиск на місцеві органи влади — від забезпечення житлом до регулювання ринку праці та надання соціальних послуг.

ООН також відзначає регіональні відмінності серед біженців. Більшість українців готові повертатися з країн Південної та Східної Європи. Водночас біженці, які перебувають у північних державах ЄС, виявляють набагато меншу зацікавленість у поверненні.

Очікується, що близько 3-3,5 млн українців залишаться за кордоном на тривалий термін, що стане серйозною проблемою для процесу відновлення країни після закінчення військових дій.