Основні моменти з інтерв’ю Зеленського телеканалу Fox News

Президент України Володимир Зеленський прокоментував напружений момент, який виник під час його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.

Про це український лідер заявив в інтерв’ю Fox News.

За його словами, причиною конфлікту стала заява Трампа про те, що Україна нібито “знищена”, а її лідер — “диктатор”. Зеленський, обурений такими словами, запитав:

“Куди ж поділася дружба між США та Україною?”

На питання журналіста про те, чи шкодує він щодо інциденту, Зеленський відповів ствердно:

“Так, це було недобре”. Він пояснив, що деякі питання краще було б обговорювати у вузькому колі, без сторонніх свідків.

Президент України подякував американському народу, Конгресу та особисто Дональду Трампу за підтримку України. Він висловив сподівання, що відносини між Києвом і Вашингтоном все ще можна зберегти.

“Це не просто взаємодія двох лідерів. Це історичні зв’язки, які об’єднують наші народи. Я завжди висловлюю вдячність від імені українців американському народові”, — наголосив Зеленський.

Переговори та скасована угода

Очікувалося, що під час візиту президента України до США буде підписана угода про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин. Проте через суперечку, що виникла в Білому домі, домовленість не була укладена.

Зеленський наголосив, що Україна готова до підписання угоди зі США, адже це стане важливим кроком у зміцненні безпеки.

“Сполучені Штати прагнули цієї угоди, і ми також її підтримуємо. Але нам необхідно чітко розуміти, які гарантії безпеки вона містить”, — пояснив президент.

Водночас він не зміг назвати конкретних термінів укладення угоди, зазначивши, що це залежить від позиції американської сторони.

“Я вважаю, що міністри мають підписати цю угоду, але не знаю, коли це відбудеться. Це питання до США”, — додав Зеленський.

Перемир’я та позиція України

Після інциденту Трамп заявив, що Зеленський нібито не прагне миру. На це український лідер відповів, що Україна готова до переговорів, але лише на умовах справедливого і довготривалого миру.

“Переговори безсумнівно відбудуться. Ми хочемо миру. Але наша мета — не просто угода, а справедливий і надійний мир”, — заявив президент.

На його думку, перемовини мають відбуватися за участі США, Європи та України, але Київ повинен підійти до них із сильної позиції.

Також Зеленський відреагував на заклики Трампа щодо негайного припинення вогню на фронті.

“Я не можу просто сказати: Зупиніться. Ніхто не зупиниться, тому що всі бояться”, — підкреслив він.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що займає “нейтральну” позицію між Україною та Росією. У відповідь на це Зеленський в інтерв’ю зазначив, що хотів би бачити більш активну підтримку України з боку США.

Суд зобов’язав адміністрацію Трампа оплатити за рахунками іноземних підрядників USAID

Суддя федерального рівня надав Держдепартаменту США термін до вечора середи для оплати всіх рахунків за виконані до 13 лютого роботи.

Про це інформує CBS News.

Держдепартамент США та USAID мали продовжити надання фінансування за контрактами на час розгляду справи, що була ініційована низкою компаній, НКО та установ, що отримують фінансування з іноземних джерел.

Представники цих організацій заявили, що вони не отримали необхідних коштів або були змушені зупинити свою діяльність через дії президента США та подальше розпорядження державного секретаря Марко Рубіо, який на 90 днів призупинив надання іноземної допомоги на розвиток.

Відповідно до розпорядження Алі, USAID разом із Державним департаментом зобов’язані здійснити оплату всіх рахунків, які було виставлено до опівночі 13 лютого.

На терміновому засіданні, що відбулося у вівторок, представник Міністерства юстиції не спромігся надати чітких роз’яснень щодо заходів, яких вжила адміністрація президента США для поновлення фінансування міжнародних програм.

Європа все ще залежить від США: чи зможуть союзники НАТО самостійно підтримувати Україну

Партнери США по НАТО в Європі, як і раніше, перебувають у сильній залежності від Сполучених Штатів.

Про це повідомляє The Telegraph у своїй оглядовій статті.

Президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер прагнуть залучити президента США Дональда Трампа до реалізації свого плану щодо захисту України. Однак, незважаючи на заяви Великої Британії та Франції про збільшення витрат на оборону, викликає сумніви можливість Європи самостійно вирішити українське питання.

Від початку конфлікту європейські держави надали Україні військову допомогу на суму близько 62 млрд євро. Однак очевидно, що розміщення військ на території України та підтримка її безпеки потребуватимуть набагато більших витрат.

На думку аналітика Деніела ДеПетріса, Макрон і Стармер, ймовірно, вважають, що європейці здатні самостійно вирішити цю проблему. Це може статися за умови, що адміністрація Трампа надасть підтримку у вигляді повітряної підтримки, розвідки, рекогносцировки і спостереження, а також протиповітряної оборони. Однак усе залежатиме від готовності Вашингтона захищати Україну та її європейських союзників у разі порушення Росією будь-якого перемир’я – а саме цього адміністрація Трампа прагне уникнути.

“Якщо виключити з рівняння США, то європейські сили підтримки в Україні можуть зіткнутися з серйозними проблемами. Союзники Вашингтона по НАТО в Європі, як і раніше, сильно залежать від США в галузі нанесення ударів на великі відстані, командування і управління, розвідки і спостереження (ISR), зокрема супутникового зв’язку, а також дозаправлення в повітрі. Крім того, виробництво боєприпасів у Європі, як і раніше, перебуває на низькому рівні”, – пише він.

Крім цього, збройні сили європейських країн мають лише обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони. Деякі держави, такі як Німеччина і Польща, не бажають надавати їх Україні, побоюючись за власну безпеку.

Євросоюз також не зміг виконати вчасно обіцянку надати українській армії один мільйон 155-мм артилерійських снарядів. У результаті довелося шукати їх на складах колишніх країн Варшавського договору.

Венс звернувся до американців українського походження із закликом захищати інтереси Сполучених Штатів

Віцепрезидент США Джей Ді Венс наголосив, що американці, які мають українське коріння, повинні почуватися частиною суспільства і бути зацікавленими в процвітанні своєї нової батьківщини.

Таку заяву політик зробив у соцмережі “Х”.

Венс повідав про зустріч із громадянином США українського походження, яка сталася під час передвиборчих перегонів до Сенату 2022 року. Віцепрезидент наголосив, що ця людина була вкрай обурена його позицією щодо конфлікту між Росією та Україною і прагненням якомога швидше покласти край цьому протистоянню.

“Ви збираєтеся покинути мою країну, і мені це не подобається. – Шановний, – відповів я, – ваша країна – це Сполучені Штати Америки, як і моя”, – поділився діалогом віцепрезидент США.

У своєму повідомленні Венс висловив думку, що використання влади та впливу нової нації для вирішення старих етнічних конфліктів є образливим.

Він стверджує, що ключовий аспект “асиміляції” – це прийняття США, як “своєї” країни.

“Це частина нашої угоди: якщо вас прийняли в нашу національну сім’ю, ви зобов’язані піклуватися про добробут Сполучених Штатів”, – вважає політик.

Венс звернув увагу, що серед американців, які мають українське коріння, було чимало тих, хто поділяв його точку зору.

США та Україна домовилися про угоду щодо видобутку корисних копалин

Президент США Дональд Трамп запропонував президенту України Володимиру Зеленському відвідати Вашингтон цього тижня для підписання договору, який він назвав “дуже великою угодою”.

Про це пише The New York Times.

За інформацією джерела, ураїна погодилася передати Сполученим Штатам доходи від деяких своїх корисних копалин, і ця угода стала наслідком інтенсивної кампанії тиску з боку президента Трампа, яка включала образи і погрози.

Журналісти кажуть, що умови угоди невідомі, і не відразу було зрозуміло, що Україна отримає в результаті після кількох днів важких, часом напружених переговорів, якщо отримає взагалі щось.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наполягав на отриманні гарантій безпеки для своєї країни в обмін на права на видобуток корисних копалин, оскільки війна з Росією триває вже четвертий рік.

За словами американських посадовців, остаточний перекладений проєкт угоди був надісланий Україні у вівторок. Очікується, що міністр фінансів Скотт Бессент і його український колега підпишуть угоду першими, а потім Зеленський поїде до Вашингтона.

“Білий дім стверджує, що навіть без конкретних гарантій безпеки сама присутність американських економічних інтересів в Україні стримуватиме майбутню російську агресію”,— вказано в матеріалі.

Хоча остаточні умови угоди не є чіткими, проєкт, який обговорювався у вівторок, більше не включає вимогу, щоб Україна внесла 500 млрд доларів до фонду, який належить Сполученим Штатам. Він також не містив вимоги, щоб Україна повернула США удвічі більшу суму за будь-яку майбутню американську допомогу – вимогу, яку Зеленський порівнював із нав’язуванням Україні довгострокового боргу.

Натомість у проєкті угоди йдеться про те, що Україна вноситиме до фонду половину своїх доходів від майбутньої монетизації природних ресурсів, включно з критично важливими мінералами, нафтою та газом. Сполучені Штати володітимуть максимальною фінансовою часткою у фонді, дозволеною американським законодавством, хоча й не обов’язково всією. Фонд буде створений для реінвестування частини надходжень в Україну.

Українські військові розчаровані ставленням Трампа до війни – Independent

Українські військові, які раніше відкрито демонстрували підтримку Сполученим Штатам, останнім часом все частіше висловлюють невдоволення щодо політики Дональда Трампа, вважаючи його позицію надто лояльною до Росії.

Про це йдеться у матеріалі Independent.

Зазначається, що раніше багато військовослужбовців ЗСУ прикріплювали до форми тканинні емблеми із прапором США на знак подяки за підтримку. Однак у третю річницю повномасштабного вторгнення серед українських військових різних рівнів зростає відчуття розчарування у президенті США.

“Ці значки часто носили українські солдати на знак подяки та солідарності зі США”, – цитує видання військовослужбовця із позивним “Блек”.

У періоди найбільш напружених боїв американська підтримка не лише забезпечувала зброю та фінансову допомогу, а й суттєво піднімала бойовий дух українців. Однак зараз очевидні сигнали зближення Вашингтона та Москви змінюють сприйняття США серед українських військових.

У матеріалі Independent припускають, що критичне ставлення Трампа до України може бути пов’язане з його прагненням помститися за відмову президента Володимира Зеленського у 2019 році виконати його вимоги щодо розслідування проти Джо Байдена. Саме ця ситуація призвела до першого імпічменту Трампа та стала для нього політичним приниженням, яке він не забув.

Крім того, за даними представників ЗСУ, у 2023–2024 роках США неодноразово відкладали постачання зброї, що стало для Києва сигналом про необхідність розбудови власного оборонного потенціалу.

За останній рік Україна розробила три типи ракет, здатних завдавати ударів по території РФ на відстані до 1000 км. Також триває робота над створенням балістичної ракети, яка матиме ще більший радіус ураження та можливість нести важчі бойові заряди.

Рубіо озвучив важливу умову для припинення війни в Україні

Під час майбутніх переговорів між Росією і США необхідно обговорити, які дії готова зробити Москва для врегулювання конфлікту на Україні. Аналогічне запитання слід поставити й офіційному Києву.

Таку думку висловив державний секретар США Марко Рубіо у своєму інтерв’ю для видання Breitbart News.

Рубіо наголосив, що на засіданні Генеральної Асамблеї Сполучених Штатів Америки було ухвалено рішення відхилити резолюцію Організації Об’єднаних Націй, яка засуджує дії Росії в контексті конфлікту на Україні. На його думку, ця резолюція була “ворожою” і суперечила зусиллям, спрямованим на досягнення мирного врегулювання конфлікту через переговори.

“Щодо більш масштабного рішення, ми вважаємо, що Організація Об’єднаних Націй повинна відновити свою діяльність. Для того щоб бути актуальною в XXI столітті, ООН повинна знову зосередитися на своєму основному завданні – запобіганні та врегулюванні воєнних зіткнень і конфліктів”, – підкреслив Рубіо.

Глава Держдепартаменту Сполучених Штатів підкреслив, що в цій ситуації Дональд Трамп ясно дав зрозуміти, що прагне покласти край конфлікту, оскільки бажає припинити загибель людей.

Водночас Рубіо висловив занепокоєння з приводу того, що в ООН спостерігається деяка ворожість щодо будь-якої зі сторін.

“Ми намагалися переконати цих людей сісти за стіл переговорів. На жаль, Україна не виявила згоди і залишилася при своїй думці. Потім ми звернулися до Ради Безпеки з нашою компромісною пропозицією, яка, на мій погляд, є дуже справедливим формулюванням і в основному зводиться до того, що “війна – це жахливе явище”. Я вважаю, що нам вдалося досягти успіху в Раді Безпеки, і Росія не скористалася правом вето”, – зазначив держсекретар США.

Очільник Держдепартаменту Сполучених Штатів знову охарактеризував Дональда Трампа як “президента миру” і висловив сподівання на те, що збройний конфлікт в Україні може бути врегульовано найближчим часом.

За словами Рубіо, для досягнення цієї мети необхідно організувати переговори між усіма учасниками конфлікту, включно з Росією. Він нагадав, що минулого тижня представники США вже проводили зустріч із російськими колегами, основною темою якої було питання про те, чи зацікавлені сторони в припиненні конфлікту.

“Наступний крок – зустрітися з ними знову у відповідний момент, з відповідною групою людей, і почати обговорювати, які дії необхідно зробити для того, щоб Росія припинила бойові дії”, – наголосив Рубіо.

Політик підкреслив, що аналогічне запитання слід поставити й Україні, оскільки припинення бойових дій неможливе, якщо обидві сторони не згодні на це.

Зеленський відкидає умови Трампа: чи загрожує це втратами для України

Президент України Володимир Зеленський уперше публічно прокоментував різкі заяви президента США Дональда Трампа. На спеціально скликаній пресконференції, присвяченій планам на 2025 рік, політик дав зрозуміти, що не збирається йти на поступки, яких від нього чекають у Вашингтоні.

Головні розбіжності полягають у тому, що український лідер категорично не згоден із пропонованим “відшкодуванням” за всю раніше надану американцями допомогу, чого домагається Трамп. Український президент наполягає: фінансування, яке надходило за часів Байдена, було грантовим, тож держава не зобов’язана повертати чи компенсувати “борг”.

Водночас Зеленський пропонує зовсім інший формат економічної угоди: США могли б отримувати прибутки від використання українських ресурсів, однак винятково в обмін на майбутню допомогу — військову та фінансову, а не як “компенсацію” вже здійснених постачань. Крім того, президент України хоче, щоби Сполучені Штати захистили ключові родовища й об’єкти інфраструктури системами Patriot та іншими видами ППО, закриваючи небо над Україною.

Зеленський вкотре підтвердив: будь-які домовленості про припинення вогню можливі тільки за наявності реальних гарантій безпеки для України. Ідеться про фінансування 800-тисячної армії з боку Заходу, участь іноземних контингентів на території України та вступ країни до Євросоюзу.

США, однак, демонструють протилежний підхід. У Пентагоні вкотре заявили, що не планують ані вводити війська до України, ані посилювати свою роль у будь-яких “гарантійних” угодах. За словами Дональда Трампа, американська підтримка не має передбачати зобов’язання “воювати” за Україну.

Однією з ключових вимог Трампа були швидкі вибори в Україні, чого Зеленський теж не збирається робити. Президент вважає, що вибори під час активної фази війни неможливі, тим паче без розв’язання економічних викликів.

Ставка Києва тепер переноситься на європейські столиці. Зеленський розраховує отримати підтримку з боку Франції та інших держав ЄС: за його словами, Макрон уже найближчим часом спробує донести “союзну” з Україною позицію Трампу. Крім того, під час заходів з нагоди третьої річниці початку повномасштабного вторгнення Росії Зеленський планує залучити європейські країни до нового саміту — прагнучи “вирівняти” спільну лінію проти вимог США.

Така прямолінійна відмова від американських умов цілком може обернутися зупиненням допомоги з боку США. Сам Зеленський уникав обговорення цього аспекту. Але Дональд Трамп та його радники неодноразово заявляли, що Америка готова згортати фінансування й військові поставки, якщо Київ не погодиться на “ресурсну” угоду у найближчі терміни. Спецпредставник Трампа Стівен Уіткофф навіть назвав дату — угоду можуть підписати “до кінця наступного тижня”.

Якщо ж угода так і не буде укладена, США можуть перейти до “радикального” тиску на Україну, аж до застосування санкцій проти Києва. В такому разі у Зеленського лишається лише один рятівний варіант — пошук ресурсів у самій Європі. Проте чи готовий ЄС повністю замінити американську підтримку, залишається під великим питанням.

Головне протиріччя між Україною й адміністрацією Трампа полягає у принципах “компенсації” вже отриманої допомоги та умовах майбутнього миру. Зеленський пропонує, щоб США продовжували інвестувати в оборону України, а всі зобов’язання щодо повернення коштів були добровільними й прив’язаними до подальших кроків Штатів у підтримці Києва. Трамп же вимагає негайних поступок і гарантій віддачі “українських боргів”.

Політика Києва — це ставка на Європу, пошук “єдиного фронту” з європейськими лідерами. Проте час грає проти України, адже без активної підтримки США військово-економічна міць країни може різко скоротитися. Переговори тривають, і їх підсумок визначить, у який бік рухатиметься українська держава в найближчій перспективі: чи зможе Київ зберегти допомогу від Заходу, чи натомість зіткнеться з небезпечним vacuum’ом міжнародної підтримки.

США вимагають від України значно більше ресурсів, ніж вклали у її захист – ЗМІ

У рамках переговорів щодо угоди про видобуток корисних копалин і природних ресурсів США наполягають на умовах, які передбачають значно більші вигоди для американської сторони, ніж кошти, витрачені на підтримку України.

Про це повідомляє CNN з посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорного процесу.

За словами співрозмовника видання, запропоновані умови не відповідають очікуванням українського керівництва.

“Це дивна пропозиція – забирати у країни, що постраждала від війни, більше, ніж було витрачено на її захист”, – йдеться в матеріалі.

Американська сторона прагне отримати контроль над стратегічно важливими ресурсами України, тоді як Київ зосереджений на гарантіях безпеки, поверненні окупованих територій та недопущенні нового вторгнення з боку Росії.

ЗМІ зазначають, що Україна наполягає на внесенні змін до угоди, оскільки її поточний варіант не містить жодних зобов’язань для США, тоді як українська сторона має виконати низку умов.

Незважаючи на інтенсивні переговори, які тривали в ніч на 22 лютого, Київ поки що не готовий підписати документ.

При цьому представник американської безпеки Майк Волтц наголосив на потенційній можливості використання алюмінієвого рудника в Україні для забезпечення потреб США. На його думку, після модернізації підприємства за рахунок американських інвестицій воно зможе повністю задовольнити річну потребу США в алюмінії.

ЗМІ також повідомляють, що угода про співпрацю між США та Україною у сфері видобутку корисних копалин “практично готова”, однак деталі її підписання поки що не розголошуються.

Водночас приїзд спеціального представника президента США Дональда Трампа Кіта Келлога до Києва сприяв проведенню “вкрай результативних переговорів”, які значно прискорили процес узгодження документа.