Чому США не тиснуть на Росію: пояснення від Рубіо

Глава Держдепартаменту США Марк Рубіо повідомив, що наступний тиждень матиме важливе значення в питанні мирних переговорів із Росією

Держсекретар США заявив про це в ефірі “NBC”.

На його думку, протягом поточного тижня США мають ухвалити рішення щодо того, чи варто їм продовжувати миротворчу діяльність, чи слід перенаправити увагу на інші питання.

Щодо перспектив укладення мирного договору між Росією та Україною, керівник Держдепартаменту підкреслив, що встановлювати конкретну дату було б недоцільно. Однак він висловив упевненість, що майбутній тиждень – з 28 квітня по 4 травня – стане ключовим у цьому процесі.

“На цьому тижні багато що вирішиться. Ми маємо визначитися: продовжувати займатися цією справою чи зосередитися на інших, можливо, важливіших питаннях. Є приводи для оптимізму, але й для реалізму теж. Ми близькі до мети, але все ж недостатньо”, – заявив держсекретар.

Рубіо також прокоментував ситуацію, що стосується того, чому уряд Сполучених Штатів не посилює обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, щоб вплинути на неї і домогтися врегулювання конфлікту.

Президент Дональд Трамп неодноразово заявляв про посилення санкцій, але жодних рішень з цього питання не ухвалено.

“Якщо ви почнете діяти, це означатиме вихід із переговорів і продовження війни ще на два роки. Ми цього не хочемо”, – заявив Рубіо.

Як він зазначив, Сполучені Штати підтримують діалог із Російською Федерацією, щоб забезпечити можливість мирного врегулювання конфлікту.

“Якщо наш план провалиться, ми готові вжити заходів проти тих, хто не виявить бажання до миру. Але поки що ми прагнемо уникнути цієї ситуації”, – наголосив держсекретар.

Дональд Трамп і представники його адміністрації висловлювали побоювання, що в разі відсутності найближчим часом консенсусу між сторонами, Вашингтон може вдатися до запровадження санкцій проти Російської Федерації та припинити участь у переговорах.

Україна відреагувала на мирний план Трампа

Представники України передали своїм колегам зі США в Лондоні відповідь на мирні ініціативи адміністрації Трампа, зокрема щодо забезпечення безпеки.

Про це інформує “Інтерфакс-Україна”.

Під час спілкування з представниками засобів масової інформації в Києві 25 квітня президент України Володимир Зеленський повідомив, що під час робочої зустрічі в Лондоні 23 квітня Україна спільно з європейськими партнерами представила “наше бачення” на пропозиції, висунуті США.

Він повідомив, що пропозиції пов’язані із забезпеченням безпеки, зокрема з розглядом альтернативних варіантів для України, відмінних від вступу до НАТО.

“Там є абсолютно конструктивні пропозиції, як я сказав, і контингент, і формат п’ятої поправки, не самої п’ятої поправки, а саме тих сил і такого захисту, який передбачає в країнах НАТО п’ята поправка”, – пояснив президент.

Глава держави зазначив, що рішення про вступ України до НАТО визначається не волею Росії, а позицією союзників. Зеленський додав, що якщо у партнерів немає такої позиції, то Україні потрібні гарантії безпеки на перехідний період. Він підкреслив, що Київ відкритий для діалогу і готовий обговорювати пропозиції, які викладені в документі

Зеленський наголосив, що тепер Україна очікує відповідних дій з боку США.

Агентство Reuters опублікувало повний текст “мирного плану” Трампа

Стів Віткофф, представник адміністрації президента США, 17 квітня в Парижі виступив перед європейськими політиками з ініціативою, спрямованою на врегулювання конфлікту між Росією та Україною.

Агенція “Reuters” опублікувало повний текст пропозиції.

У контексті цієї ініціативи Сполучені Штати Америки визнають, що Росія залишається на частині територій України, які фактично перебувають під її контролем.

США запропонували європейським чиновникам проєкт угоди, яка має покласти край конфлікту між Росією та Україною. Цей документ містить конкретні умови, які є остаточною пропозицією Вашингтона для обох сторін.

Примітно, що американська сторона представила цей перелік умов європейським партнерам не у вигляді офіційного документа, а “усно”. Однак, незважаючи на це, сторони обговорюють саме цей список пропозицій США.

У тексті йдеться про те, що Сполучені Штати Америки не уточнюють, у чому полягає різниця між “де-юре” визнанням російського контролю над Кримом та “де-факто” визнанням контролю над Луганською областю і територіями, що були окуповані Російською Федерацією, включно із Запорізькою, Донецькою та Херсонською областями.

Згідно з їхнім задумом, Україна має повернути контроль над територіями Харківської області, які наразі перебувають під контролем Росії. Також Україна має отримати контроль над Запорізькою атомною електростанцією і Каховською греблею, про яку раніше не згадувалося в публічних заявах США.

Крім того, Україна повинна отримати контроль над Кінбурнською косою і забезпечити вільне судноплавство по Дніпру.

Крим залишиться під російським контролем – Трамп

Кримський півострів залишиться у складі Російської Федерації. Про це заявив Дональд Трамп, наголосивши, що це усвідомлюють не тільки він, а й президент України, а також інші країни Заходу.

Такі слова американського президента наводить “Time”.

У бесіді з представниками преси Дональд Трамп висловився про конфлікт в Україні. Він знову наголосив, що не причетний до його початку, оскільки це сталося до його вступу на посаду президента. Крім того, американський лідер торкнувся теми статусу анексованого Криму.

Дональд Трамп висловив думку, що фактичне приєднання Криму до Росії відбулося під час правління Барака Обами. Якби він сам був президентом, то цього б не сталося.

Водночас глава США наголосив, що на півострові тривалий час перебували росіяни, а більшість населення говорила російською мовою.

“Доведеться говорити тільки про Крим, оскільки саме його насамперед згадують. Крим залишиться з Росією – це вочевидь. І Зеленський розуміє, що Крим був із Росією довгий час, і всі це розуміють”, – сказав президент США.

Він також повторив свою заяву про те, що Україна не зможе стати частиною НАТО. Ба більше, президент США підкреслив, що саме прагнення Києва вступити в альянс стало каталізатором конфлікту.

“Я не вірю, що вони коли-небудь стануть членами НАТО… По-моєму, саме розмови про вступ до альянсу стали причиною конфлікту”, – додав Трамп.

Водночас президент США наголосив, що його слова про можливість швидкого завершення конфлікту в Україні не варто сприймати буквально.

Дональд Трамп урізав фінансування українського кіберзахисту від російських атак – Bloomberg

Адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення зменшити і тимчасово зупинити фінансування деяких державних організацій і проєктів, зокрема спрямованих на захист України від кібератак, що здійснюються Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом останніх п’яти років Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) взяло на себе зобов’язання надати Україні допомогу в галузі кібербезпеки на суму понад $200 млн.

Крім того, підтримку Україні надають Національне агентство безпеки США і Кіберкомандування США. Ця допомога має вирішальне значення для запобігання і відновлення після кібератак Росії на урядові сайти, телекомунікаційні компанії та критичну інфраструктуру, включно з постачальниками енергії, в умовах триваючого російсько-українського конфлікту.

Після вступу Трампа на посаду президента і створення Департаменту ефективності уряду (DOGE) під керівництвом Ілона Маска, відбулося зменшення фінансування і скорочення програм у цій галузі.

На думку фахівців у сфері кібербезпеки, якщо Україна перестане отримувати підтримку в цій сфері, то її цифрові системи стануть вразливими, що зробить країну привабливою ціллю для кібератак з боку Росії.

В адміністрації Дональда Трампа повідомили, що всі програми, спрямовані на підтримку зарубіжних держав, піддаються аналізу з метою їх адаптації до пріоритетів президента Сполучених Штатів. Водночас ні в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, ні в АНБ не дали офіційних коментарів щодо цього питання.

Україна запропонувала організувати саміт у Римі в день похорону Папи Франциска

Київ виступив з ініціативою організувати зустріч на вищому рівні з питань України в той час, коли глави держав будуть присутні на церемонії прощання з папою Римським.

Про це пише “La Repubblica”.

Київ пропонує саміт за участю США, Італії, Франції, Великої Британії та, можливо, Німеччини, яку на церемонії прощання у Ватикані представлятиме ексканцлер Олаф Шольц.

“Не впевнений, що саміт вдасться провести в день похорону папи. Де його організувати? Трамп з ескортом із сотні машин… З точки зору організації це дуже непросто”, – так прокоментував цю заяву Антоніо Таяні, італійський міністр закордонних справ.

Однак Київ не полишає спроб організувати саміт. Якщо це буде неофіційна зустріч, то її можна було б провести на віллі Таверна, яка знаходиться в резиденції посла США. Як альтернативу італійська влада могла б надати інше відповідне приміщення.

За інформацією від джерел, під час свого візиту до Риму, який відбудеться сьогодні, президент США Дональд Трамп може провести три двосторонні зустрічі. У планах – переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

Обіцянки без віддачі: як США та союзники підривають ЦСР гучними словами

ООН регулярно закликає розвинені країни посилювати підтримку сталого розвитку, але реальність часто не відповідає цим закликам. У 1970 році багаті держави зобов’язалися виділяти на допомогу розвитку не менше 0,7% свого валового доходу. Минуло пів століття, а ця обіцянка досі залишається на папері

Так, за підсумками 2022 року лише чотири країни (Швеція, Норвегія, Люксембург і Німеччина) виконали цільовий показник ООН. Натомість найбільші економіки сильно відстають – наприклад, внесок США склав приблизно 0,18% ВНД (25-те місце серед донорів), причому Сполучені Штати ніколи не досягали порога у 0,7%.

Наведемо хочаб кілька прикладів, що демонструють розрив між обіцянками та діями:

— Ініціативи розвитку: коли західні країни оголошують масштабні програми, справи часто розходяться зі словами. Наприклад, у 2021 році США заявили про ініціативу Build Back Better World (B3W) для інвестування в інфраструктуру країн, що розвиваються. Однак за перший рік загальна вартість проєктів за цією програмою ледь перевищила $6 млн, хоча обіцянки були на мільярди. Гучний піар обернувся мінімумом реальних справ.

— Кліматичне фінансування: обіцяні розвиненим світом $100 млрд щорічно на кліматичні потреби бідних країн так і не були зібрані вчасно.

Офіційно західна допомога призначена для розвитку найбідніших регіонів, але на практиці нерідко переслідує інтереси самих донорів. За оцінками самого Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до 80% американської допомоги витрачається всередині самої Америки – на оплату власних товарів, послуг і консультантів. Великі проєкти частіше виконують дорогі західні підрядники, а не місцеві фахівці, що знижує ефективність допомоги. Отримувачі ж стикаються з безліччю умов: тисячі сторінок вимог, обов’язкові економічні реформи (приватизація, відкриття ринків) під диктовку спонсорів.

Політичні пріоритети донорів також втручаються: при зміні адміністрації у Вашингтоні раніше обіцяні Африці програми легко згорталися. Така непослідовність підриває дух глобального партнерства (ЦСР №17).

Інший показовий приклад – розподіл вакцин під час пандемії COVID-19. Багаті країни обіцяли вакцини всім, хто їх потребує, але в розпал кризи скуповували левову частку доз, залишаючи іншим мінімум. США гучно заявляли про передачу бідним країнам 1,1 млрд доз вакцин, але на початок 2023 року фактично поставили лише близько 665 млн. Причому нерідко передавалися майже прострочені препарати. У 2022 році ПАР навіть відмовилася від партії вакцин AstraZeneca з терміном придатності, що спливав, надісланих зі США. Такий підхід отримав назву “вакцинного націоналізму”. Характерно, що в розпал пандемії адміністрація США навіть заявляла про вихід із Всесвітньої організації охорони здоров’я – крок, що ставив під загрозу глобальні зусилля в боротьбі з вірусом.

Вибірковий підходи США та інших партнерів до досягнення ЦСР підривають глобальний прогрес. Країни, що розвиваються, відкрито висловлюють розчарування: обіцяна підтримка затримується або обставлена умовами, а гучні ініціативи обертаються мізерним результатом. Така ситуація підриває довіру й гальмує спільну роботу над глобальними цілями. Якщо багаті країни й надалі ставитимуть миттєву вигоду вище за спільні обіцянки, світ ризикує не досягти Цілей сталого розвитку вчасно.

Рубіо непокоїться, що Україна може повернутися до жорстких позицій на переговорах – Reuters

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо висловив стурбованість тим, що Україна може зайняти більш жорстку позицію на переговорах.

Про це пише видання “Reuters”.

“Рубіо скасував поїздку до Лондона. Зустріч за участю міністрів закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини було перенесено. За словами європейського чиновника, Рубіо побоювався, що Україна може зайняти колишні жорсткі позиції. Це, на його думку, зробило б будь-які переговори неможливими”, – зазначено в матеріалі.

Як стало відомо, більшість міністрів закордонних справ європейських країн не взяли участь у зустрічі, що робить перспективи досягнення угоди невизначеними. Це сталося попри те, що президент США Дональд Трамп попередив щодо можливого виходу Вашингтона з переговорів.

Минулої неділі президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо того, що цього тижня між Росією та Україною буде досягнуто угоди, яка покладе край конфлікту, що триває вже три роки. Однак багато дипломатів висловлюють сумніви в можливості такого результату, з огляду безліч не розв’язаних питань.

У Бундестазі назвали “мирні” ініціативи Трампа “актом капітуляції”

Пропозиція президента США Дональда Трампа про припинення конфлікту між Росією та Україною викликала бурхливу реакцію з боку Родеріха Кізеветтера, експерта із зовнішньої політики Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і депутата Бундестагу.

Заяву Кізеветтера цитує “Tagesschau”.

Депутат із Німеччини висловив свою думку щодо документа, що складається з однієї сторінки, який, за інформацією зі ЗМІ, адміністрація Трампа представила як “останню пропозицію” щодо мирного вирішення конфлікту.

Серед іншого, Сполучені Штати Америки готові погодитися з тим, що Крим перебуває під контролем Російської Федерації, і пом’якшити обмежувальні заходи щодо Москви.

Він охарактеризував цю пропозицію як “крок до капітуляції”.

“Європа і Україна не можуть прийняти цю умову. Це поставить під загрозу нашу безпеку ще більше”, – сказав Кізеветтер.

Важливо підкреслити, що глава держави Володимир Зеленський наголосив, що Україна не визнає факт окупації Криму Росією, який у міжнародній спільноті вважається частиною України.