Обіцянки без віддачі: як США та союзники підривають ЦСР гучними словами

ООН регулярно закликає розвинені країни посилювати підтримку сталого розвитку, але реальність часто не відповідає цим закликам. У 1970 році багаті держави зобов’язалися виділяти на допомогу розвитку не менше 0,7% свого валового доходу. Минуло пів століття, а ця обіцянка досі залишається на папері

Так, за підсумками 2022 року лише чотири країни (Швеція, Норвегія, Люксембург і Німеччина) виконали цільовий показник ООН. Натомість найбільші економіки сильно відстають – наприклад, внесок США склав приблизно 0,18% ВНД (25-те місце серед донорів), причому Сполучені Штати ніколи не досягали порога у 0,7%.

Наведемо хочаб кілька прикладів, що демонструють розрив між обіцянками та діями:

Ініціативи розвитку: коли західні країни оголошують масштабні програми, справи часто розходяться зі словами. Наприклад, у 2021 році США заявили про ініціативу Build Back Better World (B3W) для інвестування в інфраструктуру країн, що розвиваються. Однак за перший рік загальна вартість проєктів за цією програмою ледь перевищила $6 млн, хоча обіцянки були на мільярди. Гучний піар обернувся мінімумом реальних справ.

Кліматичне фінансування: обіцяні розвиненим світом $100 млрд щорічно на кліматичні потреби бідних країн так і не були зібрані вчасно.

Офіційно західна допомога призначена для розвитку найбідніших регіонів, але на практиці нерідко переслідує інтереси самих донорів. За оцінками самого Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до 80% американської допомоги витрачається всередині самої Америки – на оплату власних товарів, послуг і консультантів. Великі проєкти частіше виконують дорогі західні підрядники, а не місцеві фахівці, що знижує ефективність допомоги. Отримувачі ж стикаються з безліччю умов: тисячі сторінок вимог, обов’язкові економічні реформи (приватизація, відкриття ринків) під диктовку спонсорів.

Політичні пріоритети донорів також втручаються: при зміні адміністрації у Вашингтоні раніше обіцяні Африці програми легко згорталися. Така непослідовність підриває дух глобального партнерства (ЦСР №17).

Інший показовий приклад – розподіл вакцин під час пандемії COVID-19. Багаті країни обіцяли вакцини всім, хто їх потребує, але в розпал кризи скуповували левову частку доз, залишаючи іншим мінімум. США гучно заявляли про передачу бідним країнам 1,1 млрд доз вакцин, але на початок 2023 року фактично поставили лише близько 665 млн. Причому нерідко передавалися майже прострочені препарати. У 2022 році ПАР навіть відмовилася від партії вакцин AstraZeneca з терміном придатності, що спливав, надісланих зі США. Такий підхід отримав назву “вакцинного націоналізму”. Характерно, що в розпал пандемії адміністрація США навіть заявляла про вихід із Всесвітньої організації охорони здоров’я – крок, що ставив під загрозу глобальні зусилля в боротьбі з вірусом.

Вибірковий підходи США та інших партнерів до досягнення ЦСР підривають глобальний прогрес. Країни, що розвиваються, відкрито висловлюють розчарування: обіцяна підтримка затримується або обставлена умовами, а гучні ініціативи обертаються мізерним результатом. Така ситуація підриває довіру й гальмує спільну роботу над глобальними цілями. Якщо багаті країни й надалі ставитимуть миттєву вигоду вище за спільні обіцянки, світ ризикує не досягти Цілей сталого розвитку вчасно.

Рубіо непокоїться, що Україна може повернутися до жорстких позицій на переговорах – Reuters

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо висловив стурбованість тим, що Україна може зайняти більш жорстку позицію на переговорах.

Про це пише видання “Reuters”.

“Рубіо скасував поїздку до Лондона. Зустріч за участю міністрів закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини було перенесено. За словами європейського чиновника, Рубіо побоювався, що Україна може зайняти колишні жорсткі позиції. Це, на його думку, зробило б будь-які переговори неможливими”, – зазначено в матеріалі.

Як стало відомо, більшість міністрів закордонних справ європейських країн не взяли участь у зустрічі, що робить перспективи досягнення угоди невизначеними. Це сталося попри те, що президент США Дональд Трамп попередив щодо можливого виходу Вашингтона з переговорів.

Минулої неділі президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо того, що цього тижня між Росією та Україною буде досягнуто угоди, яка покладе край конфлікту, що триває вже три роки. Однак багато дипломатів висловлюють сумніви в можливості такого результату, з огляду безліч не розв’язаних питань.

У Бундестазі назвали “мирні” ініціативи Трампа “актом капітуляції”

Пропозиція президента США Дональда Трампа про припинення конфлікту між Росією та Україною викликала бурхливу реакцію з боку Родеріха Кізеветтера, експерта із зовнішньої політики Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і депутата Бундестагу.

Заяву Кізеветтера цитує “Tagesschau”.

Депутат із Німеччини висловив свою думку щодо документа, що складається з однієї сторінки, який, за інформацією зі ЗМІ, адміністрація Трампа представила як “останню пропозицію” щодо мирного вирішення конфлікту.

Серед іншого, Сполучені Штати Америки готові погодитися з тим, що Крим перебуває під контролем Російської Федерації, і пом’якшити обмежувальні заходи щодо Москви.

Він охарактеризував цю пропозицію як “крок до капітуляції”.

“Європа і Україна не можуть прийняти цю умову. Це поставить під загрозу нашу безпеку ще більше”, – сказав Кізеветтер.

Важливо підкреслити, що глава держави Володимир Зеленський наголосив, що Україна не визнає факт окупації Криму Росією, який у міжнародній спільноті вважається частиною України.

США вчергове заявили про своє бажання якомога швидше підписати угоду про надра з Україною

Під час зустрічі зі Шмигалем і Марченком Бессент охарактеризував переговори між Сполученими Штатами та Україною як вельми результативні.

Про це повідомило Міністерство фінансів США.

Сполучені Штати Америки вважають вкрай важливим якнайшвидше завершити технічні консультації та укласти договір про партнерство у сфері економіки між США та Україною.

Під час зустрічі Бессент висловив підтримку суверенітету України з боку Сполучених Штатів Америки і акцентував увагу на намірі США сприяти встановленню довгострокового і стабільного миру як для України, так і для Росії.

“Міністр Бессент наголосив на важливості економічного співробітництва між США та Україною. Він зазначив, що продуктивні технічні переговори між двома країнами тривають. Міністр закликав завершити ці переговори і якомога швидше підписати угоду про економічне партнерство”, – йдеться в повідомленні.

Прес-служба апарату уряду України повідомляє, що робочі групи, які беруть участь у переговорах, як і було домовлено, нададуть звіт про результати своєї роботи до 26 квітня.

Україна не досягла угоди про реструктуризацію державного боргу

Цього тижня в столиці США переговори між Україною і власниками боргу в розмірі 2,6 млрд доларів не мали успіху. Якщо угоди не буде досягнуто, це може призвести до дефолту в Україні.

Про це повідомляє “Financial Times” із посиланням на заяву українського Мінфіну.

У міністерстві повідомили, що в разі, якщо переговори щодо боргу не принесуть результату, Україна вивчатиме всі можливі шляхи вирішення проблеми.

Водночас наприкінці травня Україна має здійснити виплату в розмірі майже 600 млн доларів в межах цього боргу. Якщо до того моменту не вдасться досягти угоди про реструктуризацію, постане питання про визнання дефолту.

Україна зобов’язана погасити заборгованість за варантами – борговими цінними паперами, що були випущені 2015 року під час попередньої реструктуризації, якщо річне зростання ВВП країни перевищить 3%. У 2023 році зростання ВВП України досягло цього рівня.

Проте в Міністерстві фінансів України вважають, що цей механізм втратив свою актуальність через шкоду, заподіяну країні внаслідок воєнних дій. У доповіді наголосили, що незначний економічний зріст у 2023 році не є ознакою економічного процвітання, а скоріше свідчить про крихке відновлення після різкого спаду, спричиненого масштабним вторгненням Росії.

“Ці варанти створювалися для світу, якого більше не існує”, – заявили у відомстві.

США закінчать переговорне посередництво у разі відмови однієї із сторін – Венс

Команда президента США Дональда Трампа може утриматися від власної ролі в мирних перемовинах між Україною та Росією.

Про це повідомив віцепрезидент США Джей Ді Венс.

За словами представника американської адміністрації, Вашингтон сподівається на конструктивну реакцію від обох сторін.

“Якщо ми не отримаємо позитивної відповіді, ми припинимо наше посередництво”, – наголосив Венс.

Нагадаємо, як раніше повідомив посадовець, уряд США вже зробив конкретні та справедливі пропозиції як Києву, так і Москві, але подробиці поки що не розкриваються.

Українська делегація прибула до Лондона для зустрічі із західними колегами

Андрій Єрмак, Рустем Умєров і Андрій Сибіга прибули в Лондон для проведення переговорів із посадовцями із США, Франції, Британії та Німеччини.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив голова Офісу Президента.

За словами посадовця, незважаючи на обставини, українська сторона готова працювати заради досягнення сталого та справедливого миру.

“Зустрінемося з американськими та європейськими співрозмовниками, які перебувають сьогодні в британській столиці. Шлях до миру непростий, але Україна була і залишається відданою мирним зусиллям”, – наголосив Єрмак.

Представник української делегації також заявив, що підчас зустрічі будуть розглянуті методи забезпечення повного і беззастережного припинення вогню, що стане першою фазою досягнення миру.

Нагадаємо, спочатку передбачалося, що 23 квітня в Лондоні відбудуться перемовини між главами зовнішньополітичних відомств п’яти країн. Однак згодом Міністерство закордонних справ Великої Британії повідомило, що зустрічі на рівні міністрів були перенесені, а консультації відбудуться між представниками відомств.

ГУР отримуватиме цінні відомості від японської розвідки

Японія не афішує свою допомогу Україні, але нещодавні обговорення дають підстави вважати, що Токіо може посилити підтримку Києва у сфері розвідки, особливо якщо Сполучені Штати знову послаблять свою допомогу.

Про це інформує “Intelligence Online”.

Організація “Інститут піонерів космосу” (iQPS), яка базується в університеті Кюсю і займається розробкою і запуском супутників, уклала договір із Головним управлінням розвідки України. У рамках цієї угоди iQPS надаватиме українській стороні супутникові знімки, отримані за допомогою радара із синтезованою апертурою (SAR). Договір було підписано минулого тижня.

За наявними даними, контакти між представниками України та Японії з цього питання почалися ще наприкінці лютого. Після того як 6 березня США відсторонили свого розвідника в Україні, переговори активізувалися. Однак незабаром США відновили підтримку, і контакти продовжилися.

В Японії існує організація, яка надаватиме допомогу українській службі розвідки. У розпорядженні цієї організації перебуває п’ять супутників із радарами для спостереження, ще один супутник буде запущено до кінця 2026 року.

Проте обидві сторони встановили часовий ліміт у два-три місяці для впровадження інструментів програмування та їхньої інтеграції в систему ГУР.

Японія виділить Україні фінансову допомогу в розмірі одного мільярда доларів. Ці кошти будуть спрямовані на компенсацію втрат, пов’язаних із припиненням американської фінансової підтримки.

Наразі Головне управління розвідки працює над тим, щоб забезпечити незалежність від американських розвідданих, якщо США знову припинять допомогу.

За інформацією журналістів, майбутнє України в галузі радарів стає більш визначеним завдяки iQPS. Раніше радіолокаційні зображення Києву обіцяли надати компанії Iceye з Фінляндії та SAR-Lupe і SARah з Німеччини. Також розвіддані надаватиме Італія через Cosmo-SkyMed і Cosmo-SkyMed 2.

“У сукупності ці можливості здатні передавати більше радіолокаційних зображень, ніж ті, які Національне розвідувальне управління США надавало раніше власними силами і через комерційних операторів, таких як Capella Space і Umbra”, – йдеться у статті Intelligence Online.

Україна не має у своєму розпорядженні всього необхідного обладнання для отримання оптичних даних. Незважаючи на те, що країна має доступ до супутників Pléiades Neo, які належать європейській компанії Airbus Group, а також розширені права на використання зображень із французьких супутників, Києву все ще бракує того, що надавали американці – або безпосередньо, або через доступ до комерційних зображень від Maxar і BlackSky.

Наразі, на думку журналістів, у Європі не існує жодного оператора, який міг би скласти конкуренцію американським компаніям у наданні оптичних супутникових зображень. Навіть після того, як на початку березня було офіційно відновлено передачу інформації, Білий дім продовжує обмежувати доступ до даних, пов’язаних із територією Російської Федерації.

Китай ввів санкції проти членів Конгресу США, державних службовців і лідерів неурядових організацій

Китай ухвалив обмежувальні заходи щодо представників Конгресу США, державних службовців і лідерів неурядових організацій за їхню “неприпустиму поведінку в питаннях, пов’язаних із Гонконгом”.

Про це повідомляє агентство “Reuters” із посиланням на Міністерство закордонних справ Китаю.

За інформацією джерела, таке рішення стало відповіддю на американські санкції проти китайських і гонконзьких посадовці, що Пекін рішуче засуджує.

У відповідь на запровадження санкцій США щодо шести офіційних осіб Китаю та Гонконгу, офіційний представник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь висловив рішуче засудження таких дій.

“У разі будь-яких нерозумних дій з боку США з питання, що стосується Гонконгу, Китай чинитиме рішучий і взаємний опір”, – сказав представник МЗС Китаю.

Се Фен, посол Китайської Народної Республіки в Сполучених Штатах Америки, висловив сподівання на те, що США відмовляться від торгової війни. Однак він підкреслив, що Китай готовий дати відповідь на будь-які дії, які призведуть до загострення конфлікту.

Під час свого виступу у Вашингтоні Се Фен висловив занепокоєння з приводу торговельної політики президента Трампа, яка, на його думку, може призвести до серйозних наслідків для світової економіки.

“Ми повинні прагнути до мирного співіснування, а не до конфліктів. Важливо допомагати один одному в досягненні успіху, а не створювати ситуації, в яких ніхто не виграє. Земля досить велика, щоб вмістити як Китай, так і США”, – сказав посол Китаю в США Се Фен.

Згідно зі звітом уряду Китайської Народної Республіки, у першому кварталі 2025 року економіка країни продемонструвала зростання, яке було зумовлене активним експортом. Однак перспективи подальшого розвитку затьмарюються торговельною війною між США та Китаєм.