Трамп запропонує Європі обміняти Гренландію на гарантії для України

Президент США розглядає кілька сценаріїв встановлення контролю над Гренландією, один з яких передбачає гарантії безпеки для України в обмін на безперешкодний контроль над островом.

За інформацією “Politico”, про це говорять дев’ять представників Євросоюзу і НАТО, а також дипломати і військові фахівці.

Данський політик, який побажав залишитися анонімним, висловив припущення про можливий військовий захват Гренландії. Він зазначив, що для цього буде потрібно всього п’ять гелікоптерів і невелика кількість військ. За його словами, гренландці не зможуть чинити серйозного опору.

В Адміністрації президента США розглядають чотири можливі варіанти дій. Один з них — це проведення кампанії впливу, спрямованої на підтримку руху за незалежність Гренландії. Для здобуття незалежності гренландцям необхідно буде провести референдум і досягти угоди, яка має бути схвалена урядами Гренландії та Данії. За результатами опитування громадської думки, проведеного в 2025 році, 56% жителів Гренландії висловили підтримку незалежності, тоді як 28% заявили про свій намір проголосувати проти.

Данські ЗМІ та розвідка стверджують, що Гренландія піддається впливу різних кампаній впливу. У цих кампаніях активно використовуються соціальні мережі для формування громадської думки. Аналогічну тактику застосовувала Росія під час виборів у ряді європейських країн, таких як Румунія та Молдова.

Якщо Гренландія здобуде незалежність, наступним кроком може стати укладення угоди про вільну асоціацію (COFA), подібної до тієї, що вже діє між США та Мікронезією, Маршалловими Островами і Палау. В рамках таких угод США надають основні послуги, захист і свободу торгівлі в обмін на дозвіл проводити військові операції на території цих країн без обмежень. Однак 85% жителів Гренландії категорично проти приєднання своєї території до США в разі отримання незалежності.

Ще один можливий підхід — це залучення європейських країн до угоди та обмін цієї “теми” на гарантії безпеки для України.

“Це угода “безпека за безпеку”. Європа отримає від адміністрації Трампа більш міцні гарантії для України в обмін на збільшення ролі США в Гренландії”, — розповів європейський дипломат на умовах анонімності.

Сполучені Штати також розглядають можливість силового захоплення Гренландії.

“Найбільше занепокоєння викликає стратегія типу “доконаного факту”, яку ми часто обговорюємо у військових колах. Вона передбачає захоплення території, як це намагався зробити Путін щодо України. Наприклад, він міг би ввести війська в країну і оголосити її американською територією. Те ж саме можуть зробити США в Гренландії, висадивши війська з повітря або моря, і заявити, що це тепер американська земля”, — пояснив представник Королівського оборонного коледжу Данії.

У статті йдеться про те, що Гренландія не має власної армії, а об’єднане арктичне командування Данії, що базується в столиці, має обмежені та застарілі військові можливості.

НАТО та союзники формують наступальні кіберможливості проти РФ та КНР

Наприкінці листопада – на початку грудня 2025 року в Таллінні (Естонія) відбулися найбільші щорічні навчання НАТО Cyber Coalition 2025. У них взяли участь близько 1 300 фахівців із 29 країн Альянсу, а також семи держав-партнерів, представники Європейського Союзу, академічного середовища та промисловості.

Під час навчань відпрацьовувалася інтеграція кібероперацій у загальновійськові місії та зміцнення колективної стійкості в кіберпросторі. 16-та Повітряна група кіберсил США виступала союзним компонентом кібероборони, координуючи дії в чотирьох часових поясах і відпрацьовуючи сценарії відбиття атак на критичну інфраструктуру, хмарні сервіси, державні мережі й навіть космічні системи.

16-та Повітряна група кіберсил США сьомий рік поспіль виконувала роль головного “кіберкомпонента” Альянсу та продовжила ініціативу зі спільної підготовки операторів – американських кіберфахівців інтегрували до румунських і грузинських груп для підвищення взаємосумісності та готовності. Як зазначив командувач 16-ї ПГ генерал-лейтенант Томас Хенслі, такі навчання “зміцнюють нашу конкурентну перевагу, підвищують спільну готовність і дозволяють краще захищати Батьківщину”. За його словами, мережа союзників і партнерів у кіберсередовищі є “асиметричною перевагою, якій противники ніколи не зможуть протистояти”.

Під час Cyber Coalition 2025 перевірялися механізми колективного реагування: оператори навчалися виявляти атаки, обмінюватися інформацією та координувати активні заходи.

“Ці навчання дозволяють тренуватися пліч-о-пліч із союзниками, виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть наших рубежів”, – сказала провідна планувальниця навчань від ВПС США Кендіс Санчес.

Навчальні сценарії включали опрацювання кібератак на об’єкти цивільної та військової інфраструктури, хмарні сервіси та навіть космічні системи – у комплексі вони вимагали синхронізованих дій усього Альянсу.

Активна кібероборона та нові підходи НАТО

НАТО водночас дедалі більше підкреслює, що колективна оборона в кіберпросторі має бути проактивною. За словами генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, кіберпростір офіційно визнаний “сферою операцій”: створено інтегрований Центр кібероборони НАТО, де цілодобово працюють військові, цивільні та приватні експерти для підвищення обізнаності та загальної стійкості. Альянс нарощує інвестиції в кібербезпеку й напрацьовує спільні заходи реагування на загрози.

“Ніхто не стоїть сам у НАТО… ми всі разом у цю цифрову епоху протистоїмо тим, хто хоче нам зашкодити”, – заявив Рютте.

На нещодавній конференції НАТО з кібероборони в Тирані обговорювалися більш рішучі та превентивні підходи: Альянс проголосив необхідність «накладати витрати на зловмисних кіберакторів», тобто не обмежуватися пасивним захистом, а за потреби проводити операції у відповідь проти противника.

НАТО посилює розвідку та спільні навчання з протидії широкому спектру загроз, обираючи не просто спостерігання за ситуацією, а активну участь у плануванні та реалізації превентивних заходів.

“Альянс і надалі стоятиме єдиним фронтом, обмінюючись інформацією та захищаючи ключові об’єкти”, – заявили представники НАТО.

Так, нещодавно Парламентська асамблея НАТО закликала рішуче протидіяти китайським кампаніям. Союзники зазначають, що Пекін тісно взаємодіє з Москвою та може впливати на громадську думку й ключові інститути західних держав. Об’єднуючи зусилля з такими партнерами, як Австралія, Японія та Південна Корея, НАТО планує спільні навчання й обмін даними для протидії цьому зростаючому виклику.

Підсумки та перспективи

Таким чином, НАТО та союзники переходять до нової парадигми кібероборони, у якій захист від загроз стає не просто обороною, а операціями-вилазками. Навчання Cyber Coalition демонструють, що країни готові діяти синхронно, поглиблюючи взаємодію та спільне планування. За словами організаторів, ці тренування “дозволяють виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть нашої території”.

У найближчі роки НАТО продовжить розвивати спеціалізовані ресурси кібероборони – від централізованого моніторингу до нових “кіберструктур” – і збільшувати фінансування. Це відповідає зобов’язанням, ухваленим на останньому саміті: союзники спрямовують значну частку бюджетів на модернізацію кіберможливостей і захист критичних об’єктів. У підсумку сучасна колективна оборона в кіберпросторі передбачає не лише відбиття атак, а й можливість “захищатися на випередження”, проактивно не допускаючи загроз і змушуючи агресора рахуватися з наслідками.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.

Росія запропонувала США передати Венесуелу в обмін на свободу дій в Україні

Сім років тому Росія демонструвала готовність дозволити США діяти у Венесуелі на власний розсуд в обмін на аналогічне право Кремля в Україні.

Про це пише “The New York Times”.

У матеріалі наводяться свідчення, дані Фіоною Гілл у Конгресі США. Гілл, яка раніше обіймала посаду радниці з питань Росії та Європи в Раді національної безпеки при адміністрації Дональда Трампа, поділилася своїми поглядами на цю тему.

“Спогади про цю пропозицію спливли на тлі неоднозначної реакції Москви на втручання США у справи Венесуели та загострення напруженості між Вашингтоном і Каракасом”, – йдеться в статті.

Гілл стверджує, що Кремль активно використовує ЗМІ і своїх “експертів” для просування концепції “поділу зон впливу”.

У жовтні 2019 року під час слухань у Конгресі вона підкреслила, що росіяни чітко висловлювали намір встановити якийсь незвичайний бартер між Венесуелою і Україною. Ця заява була зроблена більш ніж за два роки до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Вона пояснила, що якщо Сполучені Штати наполягають на своєму праві контролювати регіон свого впливу, то Росія має аналогічне право щодо України.

“Ви хочете, щоб ми пішли з вашого двору, — так вони це говорили. — Але ж і ви перебуваєте на нашому дворі в Україні”, — переказала позицію Кремля Гілл.

Міністерство закордонних справ Росії офіційно висловило засудження дій США у Венесуелі, кваліфікувавши їх як порушення норм міжнародного права. При цьому основним напрямком політики Кремля залишається конфлікт в Україні, де адміністрація президента Дональда Трампа прагне організувати мирні переговори.

Москва прагне знайти баланс: не йти на значні поступки в питанні України, але й уникати погіршення відносин з Білим домом.

Деякі російські чиновники і коментатори відзначили, що США, на їхню думку, відмовляються від принципів міжнародного права на користь принципу “хто сильніший, той і правий”. Цей світогляд, характерний для імперського періоду, викликає схвалення як у Дональда Трампа, так і у Володимира Путіна, як вказують спостерігачі.

США розглядають можливість укладення угоди про вільну асоціацію з Гренландією

Адміністрація Трампа працює над угодою з Гренландією. США вже уклали аналогічні угоди з Мікронезією, Маршалловими Островами та Палау.

Про це пише “The Economist”.

За інформацією видання, Білий дім розглядає можливість укладення угоди про вільну асоціацію (COFA) з острівною державою, що входить до складу Данії. Подібні документи США вже застосовували для розширення свого впливу на Мікронезію, Маршаллові острови і Палау, розташовані в Тихому океані.

COFA дає американським військовим свободу дій в країнах-учасницях. Також угода включає в себе «додатковий стимул» у вигляді безмитної торгівлі, як зазначається в статті.

“The Economist” вказує, що поточні угоди між США і Данією про розміщення військової бази в Гренландії не встановлюють суворих обмежень на чисельність військовослужбовців. Однак при значному збільшенні чисельності, ймовірно, буде потрібно узгодження з Копенгагеном.

Американська влада регулярно намагається встановити прямі контакти з керівництвом Гренландії, але ці спроби поки що не увінчалися успіхом.

Адміністрація США, як стверджують автори статті, регулярно робить заяви про Гренландію, що свідчить про глибоке неприйняття Європи в політиці Трампа.

США “керуватимуть” Венесуелою – Трамп

США візьмуть на себе керівництво Венесуелою, поки країна не стабілізується після повалення режиму Ніколаса Мадуро.

Таку заяву зробив президент США Дональд Трамп на прес-конференції.

“Ми будемо керувати країною, поки не забезпечимо безпечний, розумний і гідний перехід влади. Не хочемо, щоб хтось інший втрутився і залишив все як є”, – заявив він.

Трамп відкрито заявив про свій інтерес до венесуельської нафти. Він звернув увагу на випадки примусової націоналізації нафтової галузі у Венесуелі в 1970-х і 2000-х роках, коли американські компанії інвестували в цю сферу значні ресурси.

“Ми створили венесуельську нафтову промисловість завдяки американському досвіду і таланту. Однак соціалістичний режим силою відібрав її у нас. Ми залучимо великі американські нафтові компанії, які є лідерами в світі. Вони вкладуть мільярди доларів у відновлення зруйнованої інфраструктури і почнуть приносити доходи країні”, – сказав президент США.

Трамп заявив, що зробить народ Венесуели багатим, незалежним і безпечним.

Президент США заявив, що в разі відмови Венесуели від співпраці, військові дії будуть посилені і розширені.

“Ми готові до нової, масштабної атаки, якщо це буде необхідно. Американське військове угруповання зберігає свої позиції, і США залишають за собою всі військові опції до тих пір, поки вимоги не будуть виконані повністю. Всі політичні та військові лідери Венесуели повинні розуміти: доля Мадуро може спіткати і їх”, – сказав Трамп.

Президент США офіційно заявив про повернення до «доктрини Монро». Цей принцип говорить, що Вашингтон розглядає Західну півкулю, включаючи Південну Америку, як зону своїх інтересів і впливу.

“Доктрина Монро – важливе досягнення, але ми просунулися набагато далі. У нашій новій Стратегії національної безпеки закріплено, що американський вплив у Західній півкулі не підлягає сумніву”, – сказав він.

Трамп при цьому пожартував, що тепер зовнішню політику США називають “доктриною Донро” – від імені Дональд.

Росія надала США докази атаки дронів на президента Путіна

У Росії повідомили про передачу США матеріалів, які, як стверджується, доводять спробу України атакувати резиденцію президента Володимира Путіна за допомогою безпілотників.

Про це розповіли в пресслужбі російського Міністерства оборони.

За даними російського міністерства, виявлено документи та носії інформації, які, як передбачається, були захоплені після знищення українського безпілотника засобами протиповітряної оборони Росії в ніч на 29 грудня 2025 року над Новгородською областю.

У столиці Росії заявляють, що безпілотний літальний апарат брав участь у ймовірній терористичній атаці і прямував у бік резиденції президента.

Представники військового аташе при американському посольстві в Москві провели зустріч для передачі даних. Досі американська сторона не надала офіційних коментарів щодо змісту переданих матеріалів або їх оцінки.

Китай прокоментував переговори Зеленського і Трампа у Флориді та закликав до мирного врегулювання

Китай відреагував на переговори між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом, які відбулися 28 грудня у Флориді.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ КНР Лінь Цзянь під час брифінгу.

За його словами, Пекін уважно стежить за дипломатичними контактами навколо війни в Україні та аналізує результати зустрічі української й американської сторін на найвищому рівні. Китай, як зазначив дипломат, послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на припинення бойових дій і пошук політичного рішення.

“Китай підтримує всі зусилля, що сприяють мирному врегулюванню української кризи, і сподівається, що сторони шляхом діалогу та переговорів якомога швидше досягнуть справедливої, довгострокової та обов’язкової мирної угоди”, – заявив Лінь Цзянь.

У МЗС КНР також наголосили, що виступають за дипломатичний підхід і вважають переговори ключовим інструментом для зниження напруги та стабілізації ситуації в регіоні.

Нагадаємо, зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа відбулася 28 грудня у Флориді. Після переговорів сторони повідомили про певний прогрес у консультаціях щодо припинення війни та обговорили питання безпекових гарантій для України. Американський президент зазначив, що переговорний процес залишається складним, зокрема через територіальні питання та безпеку, однак діалог за участі європейських партнерів триває.

Зеленський просив у Трампа гарантії безпеки для України на 30-50 років

Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами повідомив, що звертався до президента США Дональда Трампа з проханням розглянути можливість надання Україні довгострокових гарантій безпеки терміном на 30-50 років.

Про це він сказав, відповідаючи на питання журналістів.

За словами глави держави, наразі у проєктах мирних документів ідеться про гарантії безпеки строком на 15 років із можливістю їх подовження. Водночас Україна наполягає на значно довшому горизонті безпекових зобов’язань з боку партнерів.

Зеленський зазначив, що особисто порушив це питання під час розмови з Дональдом Трампом і пояснив, чому для України принципово важливо мати тривалі гарантії.

“Я порушив це питання з президентом. Я сказав йому, що у нас вже війна іде, і вона йде уже майже 15 років. І тому дуже хотілося б, щоб гарантії були довшими. І я йому сказав, що ми б дуже хотіли розглянути можливість 30, 40 чи 50 років. І це тоді буде історичне рішення президента Трампа”, – сказав Зеленський.

За словами президента, Дональд Трамп у відповідь пообіцяв, що «буде думати» над такою пропозицією.

Також Володимир Зеленський наголосив, що воєнний стан в Україні може бути скасований лише після отримання реальних і дієвих гарантій безпеки. Він уточнив, що ці гарантії мають передбачати не лише формальні зобов’язання, а й механізми міжнародного моніторингу та присутність партнерів, які забезпечуватимуть їх виконання.