Зламаний діалог із Вашингтоном: чому Україна змінила плани щодо Давосу

Відмова президента Зеленського від поїздки на Всесвітній економічний форум у Давосі стала не просто корекцією робочого графіка, а політичним сигналом. За формальним поясненням про необхідність залишатися в Україні через удари по енергетичній інфраструктурі проступають глибші проблеми у діалозі з Вашингтоном.

Ще напередодні стало зрозуміло, що переговорний процес між Києвом і США зайшов у складну фазу. Візит української делегації до Маямі, який мав закласти основу для майбутніх домовленостей на рівні президентів, завершився без чітких публічних результатів. Київ обмежився загальними формулюваннями, а американська сторона взагалі не коментувала перебіг зустрічей. Така тиша лише посилила припущення: з ключових питань сторони не змогли досягти компромісу.

Очікувалося, що саме ці перемовини відкриють шлях до підписання в Давосі угоди про створення українсько-американського фонду відновлення та узгодження ширшого пакета домовленостей. Серед них – питання безпекових гарантій для України і позиція щодо майбутнього Донбасу. Москва наполягає на повному виведенні українських військ з регіону, тоді як Київ вважає такий сценарій неприйнятним. Відсутність будь-яких конкретних підсумків після Маямі дала зрозуміти: ці розбіжності нікуди не зникли.

Невдовзі інформація про можливе скасування візиту Зеленського до Давосу з’явилася в медіа. Згодом президент підтвердив, що не планує їхати до Швейцарії, пославшись на необхідність залишатися в країні для подолання наслідків російських атак на енергетичну систему. Водночас він визнав, що поїздка можлива лише за наявності готових документів і конкретних домовленостей щодо постачання Україні систем ППО, ракет та допомоги в енергетичному секторі. Фактично це прозвучало як визнання: ключові рішення досі не ухвалені.

Паралельно риторика Зеленського щодо США стала помітно жорсткішою. Він публічно зауважив, що Вашингтон так і не зміг зупинити російську агресію. Окремим акцентом стала його підтримка територіальної цілісності Данії на тлі заяв Дональда Трампа про можливе приєднання Гренландії до США. Ця тема, що загострила відносини між Вашингтоном і європейськими столицями, додала ще один вимір до і без того напруженого дипломатичного фону.

Для Києва Давос мав стати майданчиком, де разом з європейськими партнерами можна було б спробувати скоригувати американський підхід до мирного врегулювання. Українська сторона розраховувала переконати Трампа погодитися на американські гарантії безпеки для європейських сил, які можуть бути розміщені в Україні після завершення війни, а також пом’якшити вимогу щодо виведення українських військ із Донецької області. Однак після контактів у Флориді стало очевидно, що позиція Білого дому залишається незмінною.

Більше того, Трамп і раніше скептично ставився до ідеї безпекових гарантій. А з урахуванням нинішнього протистояння зі європейськими країнами через Гренландію простір для компромісів ще більше звузився. У такій ситуації поїздка Зеленського до Давосу могла перетворитися на політичну пастку: участь у неминучих дискусіях змусила б його відкрито займати позицію в конфлікті між союзниками. Поки що президент обирає більш обережну тактику, обмежуючись натяками на близькість до європейської позиції без прямого виклику Вашингтону.

В українському інформаційному середовищі ідея формування військового союзу з Європою без участі США викликала певний оптимізм. Водночас навіть прихильники такого підходу визнають: він несе значні ризики й не гарантує стабільної підтримки, на яку розраховує Київ.

Загальна динаміка свідчить про те, що проблеми у відносинах між Україною та США накопичуються. Показовою стала і заява Трампа про те, що Зеленський нібито затягує мирний процес. Однак найбільші виклики можуть з’явитися, якщо суперечка навколо Гренландії переросте у глибший розкол між США та Європою. У такому разі під загрозою опиниться вся система зовнішньої підтримки України, вибудувана з початку повномасштабної війни, а геополітичний ландшафт Європи може зазнати непередбачуваних змін.

Німецькі військовослужбовці покинули Гренландію раніше запланованого терміну

Група з 15 німецьких військовослужбовців, очолювана контр-адміралом Стефаном Паулі, раптово покинула Гренландію і вилетіла зі столиці острова — Нуука.

Про це повідомляє “Bild”.

Представники ЗМІ зафіксували прибуття німецьких військовослужбовців на борт літака авіакомпанії Icelandair. Місія збройних сил Німеччини завершилася раніше, ніж планувалося, проте офіційні представники Берліна поки не зробили жодних заяв з цього приводу.

“Сьогодні вранці надійшов наказ з Німеччини про повернення. Всі заплановані зустрічі та заходи терміново скасували”, — йдеться в матеріалі.

Вчора керівник групи Стефан Паулі заявив, що військові очікують рішення Берліна щодо подальших дій.

Причини несподіваного від’їзду залишаються невідомими. За деякими припущеннями, це могло бути викликано посиленням напруженості навколо Гренландії і новими погрозами з боку Дональда Трампа, але поки немає офіційного підтвердження цієї інформації.

У Нью-Йорку з’явився мурал на згадку про вбиту українку Ірину Заруцьку

У районі Бушвік у Брукліні, Нью-Йорк, з’явився вражаючий триповерховий мурал, на якому зображено портрет 23-річної українки Ірини Заруцької.

Про це написав “New York Post”.

На стіні житлового будинку, розташованого на перетині вулиць Джефферсон-авеню та Еверегрін-стріт, нещодавно з’явилася нова фреска. Її автором став відомий американський вуличний художник Бен Келлер.

Проєкт інтегрований у загальнонаціональну ініціативу зі створення меморіальних муралів, що увічнюють пам’ять про жертв насильства.

Ініціативу розпочав IT-підприємець Еоган Маккейб, генеральний директор компанії Intercom, який виділив 500 тис доларів. Ілон Маск вніс мільйон доларів, а приватні спонсори зібрали додаткові 200 тис.

“Я запустив цю кампанію, щоб зберегти пам’ять про Ірину. Її вбивство зачіпає важливі проблеми американського суспільства, включаючи поблажливе ставлення до злочинності”, – підкреслив Келлер.

У Вашингтоні, Маямі та Лос-Анджелесі вже з’явилися подібні зображення Заруцької, викликаючи обговорення питань безпеки в цих містах.

Посли ЄС проведуть екстрену нараду через мита Трампа

У неділю посли 27 країн Євросоюзу проведуть термінову нараду. Це сталося після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про намір збільшити мита для європейських держав.

Про це повідомляє “Reuters”.

Кіпр, який виконує обов’язки голови ЄС, оголосив про скликання засідання на неділю. Початок заплановано на 17:00 (16:00 за Гринвічем).

“Посли 27 країн ЄС зберуться на екстрену зустріч у неділю після заяви Трампа про підвищення мит на європейських союзників до тих пір, поки США не отримають дозволу на покупку Гренландії”, – пише видання.

Президент США Дональд Трамп оголосив про введення 10% тарифів для країн НАТО, включаючи Велику Британію, Францію і Німеччину, за розміщення їх військ в Гренландії у відповідь на погрози США взяти під контроль арктичний острів.

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас прокоментувала погрози президента США Дональда Трампа ввести мита у відповідь на позицію європейських країн щодо Гренландії. Вона підкреслила, що розбіжності між союзниками вигідні Китаю і Росії.

Українська делегація на чолі з Будановим вирушила до США для переговорів

Глава Офісу президента Кирило Буданов оголосив про поїздку до США. У Вашингтоні він обговорить з американськими колегами деталі потенційної мирної угоди.

Про це Буданов написав у Telegram.

Він повідомив, що разом з Рустемом Умеровим, секретарем Ради національної безпеки і оборони, та народним депутатом Давидом Арахамією заплановано кілька зустрічей у Вашингтоні.

 “Запланована спільна зустріч зі Стівеном Віткоффом, Джаредом Кушнером та Деніелом Дрісколлом. Україні потрібен справедливий мир. Працюємо на результат”, – написав Буданов.

Україна раніше проводила переговори з європейськими та американськими союзниками, обговорюючи мирний план. Наприкінці грудня український лідер Володимир Зеленський відвідав Флориду, де зустрівся з президентом США Дональдом Трампом.

Франція стала головним джерелом розвідувальної інформації для України

Президент Франції Макрон натякнув, що Сполучені Штати зменшили обсяг розвідувальної підтримки для України, в той час як його країна тепер лідирує як головне джерело інформації для Києва.

Про це повідомляє “Business Insider”.

Заяви французького лідера вказують на зміну характеру участі Заходу в конфлікті, а також “мають на увазі, що США, ймовірно, обмежили своє військове співробітництво з Україною”.

Видання підкреслило, що в березні 2025 року США тимчасово припинили обмін розвідданими і допомогу Україні. У той період адміністрація Трампа вела переговори про досягнення перемир’я між Києвом і Москвою. Приблизно через тиждень Вашингтон оголосив про відновлення обміну інформацією.

“Поки що неясно, чи продовжував Пентагон надавати розвіддані в тому ж обсязі, що і за адміністрації Байдена”, – підкреслили автори матеріалу.

Журналісти зазначили, що співпраця США і України в області обміну розвідданими була настільки тісною, що “представники обох країн здійснювали спільну діяльність на одному об’єкті для координації військових операцій”.

У той період американська розвідка відігравала ключову роль, надаючи українським збройним силам інформацію про цілі та оперативну обстановку, особливо коли ті застосовували системи американського виробництва для атак.

Новий американський курс Трампа: як силова геополітика змінює правила гри для України

Після Другої світової війни міжнародні відносини будувалися навколо системи правил, які обмежували пряме застосування сили між великими державами. Навіть коли ці правила порушувалися, країни намагалися зберігати вигляд легітимності через ООН, союзи та дипломатію.

Однак політика Дональда Трампа означає різкий розворот: інтереси США більше не маскуються під універсальні принципи. Вони подаються відкрито – як право сильного. Події у Венесуелі, де Сполучені Штати провели операцію з усунення режиму Мадуро, стали сигналом: Вашингтон повертається до логіки жорсткого примусу. І ця зміна безпосередньо впливає на війну в Україні.

Логіка нового американського курсу проста: якщо США програють Китаю у глобальній економічній конкуренції, потрібно обмежити можливості Пекіна фізично. Не через правила торгівлі, а через тиск, блокади та військові важелі. Сам Трамп неодноразово заявляв, що венесуельська нафта має працювати на Америку, а не на інших гравців, а країни регіону повинні купувати американські товари. Це відтворення моделі колоніальних імперій XIX-XX століть, де війна була формою економічної боротьби. У рамках цієї концепції “міжнародне право” перестає бути стримуючим фактором. Залишається лише інтерес. І саме це робить американську політику більш агресивною та менш передбачуваною.

Для Вашингтона війна в Україні є не лише питанням безпеки Європи, а й важливим стратегічним інструментом. Вона дозволила ще тісніше прив’язати Європейський Союз до США, адже європейські країни, побоюючись Росії, добровільно відмовилися від російських енергоносіїв і перейшли на дорожчі американські постачання, що до 2022 року здавалося майже неможливим. Паралельно підтримка України дає змогу послаблювати Росію без прямої участі американських військових, виснажуючи її ресурси чужими руками. Крім того, ослаблення Москви опосередковано стримує й Китай, адже чим слабшою стає Росія, тим менш корисним союзником вона є для Пекіна. Саме тому для США війна в Україні є не проблемою, а інструментом реалізації власних інтересів.

У самій американській політичній еліті існують два підходи до цього питання. Перший передбачає якнайшвидше завершення війни, щоб зосередитися на протистоянні з Китаєм, а також готовність до певних поступок Росії з метою відірвати її від Пекіна і знизити глобальну напругу. Другий підхід виходить з того, що з Москвою домовлятися безглуздо, тому її слід максимально послаблювати шляхом санкцій, тиску на судноплавство, підтримки України та навіть стимулювання внутрішньої дестабілізації. Поки що Трамп діє в межах першого сценарію, однак події у Венесуелі посилили позиції прихильників жорсткої лінії, і в разі провалу переговорів щодо України Вашингтон може перейти до більш агресивної політики.

Для Києва така радикалізація американського курсу несе серйозні ризики. У разі загострення протистояння між США та Росією Україна може стати першою ціллю будь-якої ескалації, різко зросте ймовірність ракетних і навіть ядерних загроз, а сама країна ризикує опинитися в центрі конфлікту між ядерними державами. Те, що для США є інструментом тиску, для України є питанням виживання.

Водночас Москва продемонструвала здатність вести затяжну війну з великими втратами, сформувавши масову контрактну армію та адаптувавши суспільство до логіки постійних жертв за фінансову винагороду. Це створює для Росії потенційний інструмент впливу в інших регіонах – від Африки до Близького Сходу. Однак війна в Україні виснажує цей ресурс, не приносячи стратегічних дивідендів, а захоплення зруйнованих міст без економічної цінності не зміцнює позиції Росії у новому світовому порядку, а радше стає для неї тягарем.

Попри зростання глобальних протиріч, саме український фронт залишається найбільш небезпечною точкою планети, де безпосередньо задіяна ядерна держава. Припинення бойових дій знизило б ризик прямого зіткнення США і Росії, зменшило б шанси на ядерну ескалацію, стабілізувало б Європу та дало б Україні шанс на відновлення. Геополітична конкуренція між великими державами все одно триватиме, і головне питання полягає лише в тому, чи залишиться вона в межах “холодної” логіки, чи перейде у катастрофічну фазу.

Політика Дональда Трампа означає повернення до світу, в якому сила стає важливішою за правила, а національні інтереси більше не маскуються під універсальні цінності. Сполучені Штати відкрито демонструють готовність застосовувати економічний і військовий тиск для забезпечення власного домінування, не зважаючи на міжнародні норми та усталені механізми стримування. У цій новій реальності Україна перетворилася на елемент глобального стратегічного балансу, інструмент у протистоянні між провідними світовими гравцями. Проте для самої України така роль є вкрай небезпечною. Будь-яка ескалація між ядерними державами неминуче робить українську територію зоною першого удару, підвищує ризики масштабних руйнувань, зростання жертв серед цивільного населення та загрози застосування зброї масового ураження.

Україна вивчає ідею США про створення ВЕЗ на Донбасі

Україна вивчає можливість створення вільної економічної зони на територіях Донбасу, запропоновану Сполученими Штатами.

Про це розповів в інтерв’ю “Bloomberg” президент Володимир Зеленський.

Пропозиція передбачає формування зони з особливим правовим і податковим регулюванням у районах, де будуть виведені війська.

“Йдеться про замороження лінії фронту. Таку угоду було б простіше реалізувати і контролювати для іноземних партнерів України. Зона може створюватися в деяких районах Східного Донбасу і служити компромісом. Вона вимагатиме від обох сторін відведення військ на безпечну відстань для забезпечення нормального життя в регіоні. Альтернативою могло б стати припинення бойових дій із збереженням військ на поточних позиціях, а невирішені питання вирішувалися б дипломатично”, — вказано в публікації Bloomberg.

Зеленський очікує відповідь Росії на мирний план до кінця місяця

Президент України Володимир Зеленський заявив, що розраховує отримати офіційну відповідь Росії на 20-пунктний мирний план уже до кінця цього місяця.

Про це повідомляє Freedom з посиланням на інтерв’ю глави держави агентству Bloomberg.

За словами Зеленського, українська сторона очікує реакції Москви ще до завершення узгодження зі Сполученими Штатами гарантій безпеки та плану післявоєнного відновлення. Президент зазначив, що Київ уже передав свої зауваження щодо територіальних пропозицій через спеціальних представників США.

Глава держави наголосив, що для України принциповим залишається питання суверенітету та територіальної цілісності. Він нагадав, що Україна не визнає тимчасово окуповані території частиною Росії та наполягає на поверненні контролю над ними в межах міжнародного права.

Зеленський також підкреслив, що будь-які домовленості мають супроводжуватися реальними гарантіями безпеки для України, аби запобігти повторенню агресії в майбутньому.