У ВООЗ визнали спалах Еболи в Африці надзвичайною ситуацією міжнародного значення

Всесвітня організація охорони здоров’я віднесла спалах лихоманки Ебола в Демократичній Республіці Конго та Уганді до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я міжнародного значення, оскільки ця ситуація становить загрозу для сусідніх держав.

Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на дані організації.

Йдеться про спалах, спричинений вірусом Бундібугіо, який не підпадає під критерії пандемічної надзвичайної ситуації, проте країни, що межують з ДРК, перебувають у зоні високого ризику подальшого поширення інфекції.

Агентство ООН з питань охорони здоров’я повідомило, що станом на суботу в провінції Ітурі в ДРК щонайменше в трьох медичних зонах, включаючи Бунію, Рвампару і Монгвбалу, зафіксували 80 підозрілих смертей, вісім лабораторно підтверджених випадків і 246 підозрілих випадків захворювання.

Міністерство охорони здоров’я ДРК повідомило, що під час нового спалаху в східній провінції померли 80 осіб.

У ВООЗ пояснили, що нинішній спалах вважають надзвичайним через відсутність затверджених методів лікування та вакцин, спеціально розроблених проти вірусу Бундібугіо. Там також нагадали, що майже всі попередні спалахи в країні, крім одного, були пов’язані зі штамом Заїр.

Організація також зазначила загрозу для населення інших країн, оскільки вже зареєстровано кілька випадків міжнародного поширення вірусу. У зв’язку з цим державам рекомендували задіяти національні механізми реагування на надзвичайні ситуації, посилити транскордонний скринінг та організувати перевірки на ключових внутрішніх дорогах.

За інформацією Африканського центру з контролю та профілактики захворювань, вірус нерідко призводить до летальних наслідків і викликає лихоманку, болі в тілі, блювоту та діарею. Інфекція передається через прямий контакт з біологічними рідинами заражених людей, забрудненими матеріалами або тілами померлих від цієї хвороби.

Стармер готується до відставки: у Лейбористській партії обговорюють терміни її здійснення

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив близьким друзям про намір залишити посаду глави уряду та представив графік своєї відставки.

Про це пише видання Daily Mail з посиланням на джерела в британському уряді.

За їхніми словами, Стармер усвідомлює “політичну реальність” і вважає нинішню кризу всередині влади нестійкою. У зв’язку з цим британський прем’єр розраховує піти “гідно і на власних умовах”.

У публікації також йдеться, що в лавах Лейбористської партії вже обговорюють можливі терміни заяви про відставку.

Частина союзників Стармера радить йому дочекатися проміжних виборів в окрузі Мейкерфілд 18 червня. Там може висунутися мер Манчестера Енді Бернем, якого розглядають як одного з ймовірних наступників.

Водночас прихильники Бернема побоюються, що занадто раннє оголошення про відставку глави уряду може ускладнити виборчу кампанію.

За інформацією видання, в оточенні мера вважають вигіднішим вести вибори з акцентом на тому, що перемога Енді дозволить йому приїхати до Вестмінстера і домогтися відставки Стармера з Даунінг-стріт.

Москва опинилася під масованою атакою БПЛА: пожежі в Шереметьєво та на двох нафтових об’єктах

Сьогодні, 17 травня, у Москві та області сталася одна з наймасштабніших атак дронів, яку згодом підтвердив керівник Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадьяр” Бровді.

Про це він написав у своєму Telegram.

Міноборони РФ заявило, що з вечора 16 травня російська ППО нібито перехопила і знищила 556 українських безпілотників над 14 регіонами країни-агресора, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним і Азовським морями.

Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що під удар потрапив Московський нафтопереробний завод, при цьому, за його версією, робота підприємства не була порушена. Також він стверджував, що протягом доби в районі російської столиці нібито збили понад 120 дронів.

За даними ресурсу Astra, у Зеленограді сталися удар і пожежа в технопарку “Елма”. Також відомо про загоряння на Солнечногорській нафтоналивній станції в Московській області та на території Шереметьєво, одного з п’яти міжнародних аеропортів Москви.

У ворожих Telegram-каналах пишуть, що в Митищах після падіння уламків на будинок, що будується, загинули двоє чоловіків.

У Хімках безпілотник влучив у приватний будинок, в результаті загинула жінка, а ще одна людина залишається під завалами.

У Красногорську пошкодження отримали кілька квартир у багатоповерхівці. В Істрінському окрузі безпілотники влучили в багатоквартирний будинок і шість приватних будинків, попередньо відомо про чотирьох постраждалих.

У Південній Америці затримано український Ан-12 після виявлення вибухівки

У Тринідаді й Тобаго український вантажний літак Ан-12, який виконував рейс до Лівії, затримали після виявлення на борту вибухівки. Місцева влада розпочала розслідування обставин інциденту.

Про це поінформувало видання ArabNews.

Перевірка відбулася в міжнародному аеропорту П’ярко, де під час огляду правоохоронці та митні служби виявили на борту вибухові речовини, які, за попередньою інформацією, не були належним чином вказані у вантажних документах. Літак тимчасово залишили для додаткової перевірки.

За інформацією місцевої влади, слідство з’ясовує походження вибухівки, законність її перевезення та ймовірні порушення міжнародних вимог до транспортування небезпечних вантажів.

Наразі офіційних даних про затримання членів екіпажу немає. Також влада не уточнює, чи оголошували комусь підозру у цій справі.

Уряд Тринідаду і Тобаго поки не розкриває, про який тип вибухових речовин йдеться, яким був їхній обсяг і для яких цілей вони могли призначатися.

У публікації також йдеться про те, що літак належить українському оператору вантажних авіаперевезень. При цьому відомості про кінцевого одержувача вантажу в Лівії офіційно не оприлюднені.

Україна посіла дев’яте місце на Євробаченні-2026: хто здобув перемогу

На конкурсі Євробачення-2026 представниця України Leléka з піснею “Ridnym” посіла дев’яте місце, увійшовши до десятки найкращих виконавців.

Про це стало відомо з трансляції фіналу на YouTube-каналі Eurovision Song Contest.

За підсумками голосування глядачів і національних журі українська учасниця набрала 221 бал. Максимальні 12 балів Україна отримала від національного журі Швейцарії, ще 10 балів надійшли від Азербайджану. Від глядацького голосування українська заявка отримала 167 балів.

Відомо, що разом із Вікторією Лелекою у номері брав участь бандурист Ярослав Джусь. Для постановки підготували бандуру харківського типу, в якій поєднали старовинні та сучасні академічні традиції. Над шоу працювала команда режисера Іллі Дуцика.

Переможницею конкурсу стала представниця Болгарії DARA з піснею Bangaranga, яка за сумою голосів журі та глядачів набрала 516 балів. На другій позиції опинився Ізраїль, який представляв Ноам Беттан з піснею Michelle. Його результат склав 343 бали.

Варто нагадати, що однією з суперечливих тем цьогорічного Євробачення стала політична ситуація навколо участі Ізраїлю. На цьому тлі Ірландія, Ісландія, Нідерланди, Іспанія та Словенія оголосили наймасштабніший бойкот конкурсу за всю його історію.

Глава МЗС Естонії: Європі не час вести переговори з Кремлем

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цакхна розкритикував ідею прямих переговорів з РФ у той момент, коли Україна здобула перевагу в боротьбі проти агресії окупантів.

Про це написало агентство Bloomberg.

За оцінкою глави естонської дипломатії, Москва посилила спроби відновити контакти з європейськими державами на тлі погіршення стану своєї економіки та військових проблем на п’ятому році повномасштабного вторгнення. Він вважає, що відповіддю Європи має стати подальше посилення санкцій, а не сприяння Кремлю у пошуку виходу з ситуації, що склалася.

Цакхна підкреслив, що зараз необхідно не обговорювати переговорний процес, а посилювати тиск на Росію. Він також зазначив, що в Європі без ентузіазму сприймають підхід, за якого політики поспішають до Москви з пропозиціями про переговори саме тоді, коли російська сторона ослабла.

Він додав, що ресурси Кремля поступово вичерпуються, а численні санкції Заходу дають результат. Він вказав, що вторгнення РФ не принесло значного просування, але обернулося великими втратами для російських військ. Водночас Україна ефективно завдає ударів по об’єктах нафтовидобутку та морського транспорту РФ, у тому числі глибоко на території країни-агресора.

Варто нагадати, що Європа значною мірою залишається поза дипломатичним процесом, незважаючи на зростаюче фінансове навантаження з підтримки Києва. При цьому глава МЗС попередив, що спроби використати таку ситуацію як шанс для перехоплення ініціативи є дуже небезпечним підходом.

Чому ракетний удар 14 травня був скоріше політичним спектаклем, ніж військовою операцією

У ніч на 14 травня 2026 року Росія здійснила чергову масовану атаку на територію України. За офіційними даними, ворог застосував 18 балістичних ракет, 35 крилатих ракет (ймовірно, Х-101), 16 “Калібрів” з моря та близько 700 ударних дронів. Обстріли тривали майже півтори доби, а географія ударів охопила ледь не всі області країни – від західних до східних. Багато коментаторів одразу назвали цю атаку наймасованішою або “найважчою ніччю”. Однак варто тверезо оцінити її характер: це була не стільки військова операція, скільки політичний перформанс, покликаний створити картинку для внутрішньої аудиторії Кремля та продемонструвати “помсту” за попередні удари українських дронів по російських нафтобазах і заводах.

Якщо порівнювати цю атаку з тим, що відбувалося взимку, різниця очевидна. Тоді, під час холодних місяців, російські війська цілеспрямовано били по енергетичній інфраструктурі – трансформаторах, ТЕЦ, високовольтних лініях. Метою було залишити українців без світла й тепла, паралізувати економіку та змусити до капітуляції. Тобто це були чітко сплановані воєнні операції зі стратегічними цілями. Вчорашні ж удари були розпорошеними. Росіяни атакували й житлові квартали, й об’єкти водопостачання, й логістичні центри, й навіть окремі автомобілі на дорогах. По суті, вони намагалися просто “накошмарити” якомога більше територій, а не знищити конкретні, критично важливі об’єкти.

Ключовий нюанс – часове розтягування. Атака почалася ще ввечері 13 травня з ударів “Кинджалами” по Старокостянтинову (що мало сенс – знищити українську авіацію, яка полює на крилаті ракети). Далі вночі додалися крилаті ракети, балістика та хвилі дронів. Але всі ці засоби не були синхронізовані. Якби справжня воєнна мета полягала в тому, щоб прорвати ППО, то 700 “Шахедів” і 70 ракет різних типів запустили б одночасно в одному секторі, намагаючись перевантажити систему. Натомість ворог розтягнув удари на понад 30 годин і розкидав їх по всій карті України. Західні області, центр, південь, схід – дрони фіксували в кожному регіоні. Це не військова логіка, це логіка політтехнолога: “подивіться, ми вразили всі області, ми можемо показати красиву картинку начальству”.

Саме для цього, власне, і була зроблена атака. У Кремлі треба регулярно звітувати про “успіхи”. 9, 10, 11 травня було відносне затишшя – накопичували ресурси. І ось, назбирали певний резерв, вирішили влаштувати “концерт”. Балістичні ракети пустили по Києву, аби створити гучний заголовок. Крилаті – по інших містах. Дрони – по всій країні. Жодна з цих цілей не була вирішальною. Вранці російські пропагандисти вже рапортували: “удар відплати виконано, цілі вражено”. Підірваний під’їзд дев’ятиповерхівки (на жаль, є й такі трагічні наслідки) для них – лише “картинка для охлосу”.

Важливо зауважити, що росіяни намагалися синхронізувати хоча б одну хвилю балістики з крилатими ракетами. За даними моніторингу, близько третьої години ночі вони запустили “Іскандери”, розраховуючи, що в цей момент підійдуть і крилаті ракети. Але через низьку координацію між різними родами військ (ракетні війська, стратегічна авіація, флот) цього не сталося. Крилаті ракети збили ще на підльоті, а балістика долетіла сама. Це, до речі, є свідченням того, що навіть після трьох років війни російське командування не здатне організувати справжню комбіновану атаку. А це для нас – велике везіння.

Ще один показовий момент: цього разу практично не використовували морські ракетоносії (“Калібри” майже не застосовували), не було й гіперзвукових “Цирконів” (після того, як один із них збили). Також не застосовували бомбардувальники Ту-22М3 із ракетами Х-32. Тобто ворог задіяв далеко не всі наявні засоби – лише те, що вдалося наскреоти за кілька днів. Це говорить про те, що вони не збиралися влаштовувати “генеральну битву”, а просто хотіли підтримати інформаційний шум.

Наша протиповітряна оборона, до слова, спрацювала блискуче. Відсоток збиття, як і раніше, тримається на рівні близько 80% (а інколи й вище). Це – найкращий показник у світі. Жодна армія, включно з американською та ізраїльською, не демонструє таких результатів у реальних бойових умовах. Це підтвердила й війна в Ірані, де ізраїльська ППО (яку всі вважають однією з найкращих) пропускала цілі. Наші ж захисники неба щодня доводять свою майстерність.

Важливо розуміти, що ешелонована система ППО – це складна машина. Різні засоби відповідають за різні цілі. Не можна перевантажувати мобільні вогневі групи (МОГ), які ловлять “Шахеди”, одночасно боротьбою з балістикою. Не можна змусити винищувачі, обладнані для збиття крилатих ракет, полювати за дронами. Кожен елемент виконує своє завдання. І те, що росіяни не можуть організувати комбінований удар з перевантаженням ППО, – це не їхня тактична хитрість, а їхня слабкість.

На противагу їхній розтягнутій атаці по всій території, ми останнім часом демонструємо зовсім інший підхід. Українські дрони регулярно вражають конкретні нафтобази, заводи, аеродроми в глибині Росії – Туапсе, Перм, Самара, навіть Москва. Там ми влучаємо точно по цілях, які мають значення для воєнної економіки ворога. І це справді військові успіхи, а не показуха. До речі, тим самим ми одночасно знижуємо показник російської ППО – вони теж не можуть захистити всі свої об’єкти.

Отже, підсумовуючи: атака 14 травня була політичним актом, розрахованим на внутрішнього споживача. Це був звіт про “роботу” для кремлівського начальства. Росіяни зібрали резерви, розтягнули їх у часі та просторі, аби показати картинку “кошмару над усією Україною”. Військового сенсу в цьому не було – вони не знищили нашу енергосистему, не паралізували командування, не досягли стратегічних цілей. Натомість вони ще раз виявили свою неспроможність синхронізувати удари різних родів військ. Нашій ППО вдалося впоратися з цим викликом, збивши левову частку повітряних цілей. І хоча трагедії окремих людей (загибель цивільних, руйнування будинків) – це завжди біль, ми не повинні дозволяти ворогу досягати своєї головної мети: посіяти паніку. Тому варто дивитися на речі тверезо: якщо така атака – це їхній максимум, то ми можемо бути впевнені в своїх силах. А тим часом українські дрони вже готують нові сюрпризи для російського тилу. І це справжня війна, а не політичний театр.

В Україні банки посилять контроль за переказами: які будуть нові ліміти

В Україні оновили Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який передбачає більш жорсткі обмеження на банківські перекази для окремих категорій бізнесу.

Про це повідомила пресслужба Незалежної асоціації банків України.

Там уточнили, що йдеться про новостворених та неактивних ФОП, а також про нові та неактивні юридичні особи, у яких є ознаки ризикової діяльності.

Згідно із заявою, для “сплячих” ФОП встановлять місячні обмеження. Через 3 місяці після підписання меморандуму для 1 групи ліміт становитиме 600 тис грн, а для 2 і 3 групи — 3 млн грн. Ще через 6 місяців після підписання межу знизять до 400 тис грн для 1 групи та до 1 млн грн для 2 і 3 групи.

Зазначається, що для нових та неактивних юридичних осіб місячні обмеження також будуть поетапними. З серпня 2026 року ліміт становитиме 5 млн грн, а з листопада 2026 року його зменшать до 2 млн грн.

У пресслужбі асоціації додали, що якщо чинний ліміт не відповідатиме потребам бізнесу, підприємець зможе звернутися до банку. Для перегляду обмеження потрібно буде документально підтвердити необхідність збільшення суми з урахуванням сезонності, капітальних витрат та інших факторів, а також показати здатність проводити операції в заявлених обсягах.

В Україні відкриється новий КПП: Румунія завершила будівництво 260-метрового мосту

На кордоні України та Румунії завершено будівництво мосту довжиною 260 м, який має забезпечити запуск нового пункту пропуску “Біла Церква — Сігету-Мармацієй”.

Про це повідомила Закарпатська обласна рада.

Згідно із заявою, з румунського боку об’єкт уже побудовано, тоді як в Україні тривають роботи з облаштування дорожнього полотна та підготовки сервісної зони.

Після відкриття нового КПП очікується зменшення навантаження на перехід “Солотвино – Сігету-Мармацієй”. Зараз там діє обмеження для транспорту масою до 3,5 тонн. Новий міст має забезпечити перетин кордону як вантажному, так і пасажирському транспорту.

Також запуск пункту пропуску має сприяти створенню нових робочих місць у Солотвинській громаді та сусідніх селах.

Варто нагадати, що домовленість про створення нового переходу Україна та Румунія досягли ще у 2020 році. Тоді передбачалося, що кожна зі сторін будуватиме власну дорожню інфраструктуру, а зведення мосту через Тису забезпечить Бухарест. Вартість проекту мосту, яку забезпечив переважно Євросоюз, становить понад 32 млн дол.