ЄС хоче створити фонд для допомоги Україні

Євросоюз планує створити фонд у розмірі €100 млрд для допомоги Україні в умовах війни з Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Повідомляється, що цей фонд може бути включений до наступного семирічного бюджету Європейського союзу, який буде представлений наприкінці липня. У разі схвалення ініціативи країнами-учасницями, фінансування фонду розпочнеться з 2028 року для забезпечення постійної допомоги Україні.

В рамках нової фінансової стратегії пропонується надавати підтримку у вигляді грантів і доступних кредитів, які будуть пов’язані з реалізацією реформ в Україні, необхідних для її вступу до Європейського союзу.

В даний час ініціатива знаходиться на стадії обговорення, і всі деталі будуть представлені на презентації наступної багаторічної фінансової програми ЄС, яка відбудеться 16 липня.

Глава Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс повідомив, що ЄК розглядає різні способи фінансової допомоги Україні і готова надавати її стільки, скільки буде потрібно. Одним з потенційних джерел фінансування можуть стати активи Російської Федерації, які були заморожені в результаті санкцій.

Сумський виступ тріщить: українські “кишені” затискають російські гарнізони й перехоплюють ініціативу

Українські контратаки на півночі Сумщини стали несподіваною тактичною паузою для російської “курської” групи й водночас моментом перевірки для Сил оборони. За п’ять діб вздовж лінії Кондратівка – Константинівка та Олексіївка – Новомиколаївка виникло два українські виступи глибиною до трьох із половиною кілометрів.

Їхня поява змінює конфігурацію фронту: при відстані між “кишенями” менш ніж шість кілометрів російські гарнізони в Кондратівці та Олексіївці ризикують опинитися в оточенні. Москва квапливо вводить резерв – десантників 76-ї та мотострілецькі підрозділи 144-ї дивізій, а також батальйон морпіхів 810-ї бригади, – однак навіть “еліта” просувається лише на сотні метрів, зазнаючи відчутних втрат.

Причина – рельєф жовтої смуги: ліс, балка та болото зводять нанівець перевагу важкої техніки й перетворюють ґрунтові колії на вузькі “горлечка” логістики.

Українські штурмові групи, діючи малими маневровими підрозділами, кусають фланги, поступово перерізають підвіз боєприпасів і відсікають російські шляхопроводи до кордону. Разом із артилерією та FPV-дронами це змушує ворога захищати кожен метр, тоді як ЗСУ вибірково атакують найслабші ділянки.

Попри локальні успіхи, загроза зворотного тиску залишається: резерви 98-ї ВДД ще не вступили у бій, а батальйонно-тактична група 144-ї мсд тримається на дальніх позиціях. Якщо вони розгорнуться фронтом, українські “кишені” можуть перетворитися на пастку для власних підрозділів. Саме тому командування робить ставку не на стрімке “видушування” противника з Сумщини, а на виснаження штурмових груп, підрив складів і розтягування російської логістики.

Стратегічна цінність останніх п’яти днів – у зміні балансу ініціативи. Щойно ЗСУ почали диктувати темп, РФ змушена перекидати десант і морпіхів на другорядний, з її погляду, театр бойових дій. Це свідчить про брак кадрових резервів і про те, що початковий задум швидкого просування вглиб області вже недосяжний. Водночас українська сторона отримала рідкісну можливість демонструвати, що технологічно й організаційно здатна наносити суто тактичними засобами – артилерія калібру 122/155 мм, дрони-камікадзе, міномети – втрати, співрозмірні з ефектом високоточної зброї.

Наступні тижні стануть перевіркою стійкості обох армій. Якщо Києву вдасться зберегти темп без зайвого ризику і продовжити “розрізати” виступ на шматки, окремі російські опорні пункти можуть відкотитися до кордону або залишитися в тактичних котлах. Якщо ж Москва введе свіжі резерви й змусить ЗСУ тримати оборону в умовах артилерійської переваги, фронт знову ризикує застигнути. Суттєвість моменту в тому, що кожен день затримки російського просування під Сумами дає Україні час не лише перегрупувати сили, але й протестувати нову тактику малих груп, яка потенційно може бути застосована і на інших секторах. Тим паче, що лісисто-болотистий характер місцевості повторюється на значній частині північного кордону.

Отже, виграш ЗСУ поки що вимірюється не так кілометрами, як можливістю нав’язати противнику бойові дії на власних умовах та змусити його витрачати кадрові ресурси без стратегічного просування. Успіх операції залежить від здатності українського командування втримати баланс між наступальним поривом і необхідністю зберегти війська: ризик перетворення власних виступів на ізольовані “острови” надто високий.

Однак якщо логістичні артерії росіян у цьому секторі будуть і надалі перерізатися артилерією та дронами, а резерви противника – виснажуватися, Сумщина може стати першим відтинком північного фронту, де ворог буде змушений відійти, аби зберегти боєздатність.

Європа повинна допомагати Україні і вчитися у неї – Кубілюс

Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс упевнений, що Європа здатна одночасно підвищити свою безпеку і посилити військову допомогу Україні.

Таку заяву він зробив в інтерв’ю “New Eastern Europe”.

Представник Єврокомісії зазначив, що за три роки повномасштабної російської агресії європейські країни і США виділили Україні приблизно однаковий обсяг військової допомоги – близько 60 млрд євро.

“Ця допомога не межа. Питання в тому, як наша стратегія підтримує Україну і як ми плануємо діяти в довгостроковій перспективі щодо Росії. Будемо більш точними в стратегічному підході, що допоможе ефективніше підтримувати Україну”, – цитує видання Кубілюса.

Він вважає, що Європа повинна прийняти виклик.

“Нам варто винести уроки з досвіду України, перш ніж зіткнутися з потенційною масштабною війною. Україна показала, як можна швидко наростити оборонне виробництво. У 2022 році українська оборонна промисловість випускала зброї на 1 млрд євро на рік. Минулого року цей показник зріс до 35 млрд євро. Україна також розвинула виробництво сучасної зброї, включно з безпілотниками і системами боротьби з ними. Нам важливо освоїти ці технології і навчитися їх ефективно використовувати”, – сказав єврокомісар.

МЗС створить спеціальне управління для боротьби з діями Росії та її спільників

У Міністерстві закордонних справ України створять управління, яке спеціалізуватиметься на протидії загрозам з боку Росії та країн, що її підтримують.

Про це оголосив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

За заявою глави МЗС, Україна вживає заходів для запобігання масштабній агресії та забезпечення безпеки. У пріоритеті – усунення потенційних загроз.

“Сюди входитимуть не тільки росія, але і її прибічники, такі як Північна Корея або Білорусь. Тут ідеться не про двосторонні відносини, а про протидію загрозам”, – пояснив міністр.

У Міністерстві закордонних справ буде створено спеціальний підрозділ, який займатиметься питаннями санкційної політики. Це рішення було ухвалено у зв’язку з тим, що раніше питання, пов’язані з санкціями, були розподілені між різними департаментами, що створювало певні труднощі.

“Створення окремого структурного підрозділу дасть змогу консолідувати процеси та підвищити ефективність санкційної роботи”, – зазначив він.

Трамп заявив про готовність оперативно направити в Україну десять ракет Patriot

У телефонній розмові Трамп пообіцяв Зеленському відправити в Україну 10 ракет-перехоплювачів Patriot. Це менше, ніж планувалося спочатку, але все ж допомога. Він також пообіцяв знайти інші способи постачання.

Про це повідомляє “Axios” з посиланням на свої джерела.

Згідно з інформацією, отриманою з двох джерел, під час телефонної розмови Трамп повідомив Зеленському про своє бажання посприяти у зміцненні протиповітряної оборони України. При цьому він зазначив, що Сполучені Штати були змушені тимчасово призупинити відправку останньої партії зброї для проведення інвентаризації своїх запасів.

“Придбання ракети Patriot – це не як похід у Walmart, де можна взяти з полиці десять штук і піти”, – сказав один із радників Трампа виданню.

За інформацією, отриманою від трьох джерел, близьких до переговорів, президент США Дональд Трамп запропонував Німеччині продати одну зі своїх систем ППО Patriot Україні. Передбачається, що США та їхні європейські партнери розділять вартість покупки.

Однак, як повідомляє видання, наразі угоди між Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем не досягнуто, але переговори тривають.

Представники німецької влади заявляють, що Німеччина надала Україні значну кількість своїх систем Patriot, навіть більше, ніж Сполучені Штати Америки, якщо розглядати у відсотковому співвідношенні.

Переговори про вступ України до ЄС не залежать від згоди Угорщини

Для початку переговорів про вступ України до ЄС не потрібне схвалення Угорщини, яка раніше висловила незгоду з євроінтеграцією країни.

Про це розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

На її думку, рішення Угорщини відкрити перший переговорний центр з Україною спонукало Європейський союз до ретельного аналізу та переосмислення питання розширення, яке є ключовим.

“Політичний демпінг Угорщини, який зменшує амбіції ЄС через блокування, став поштовхом для аналізу й пошуку рішень, і стало зрозуміло, що ані договір про створення Євросоюзу, ані будь-які рішення, які ухвалено на рівні Європарламенту чи Європейської ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення”, – прокоментувала віцепрем’єрка.

Вона наголосила, що одностайне рішення стосується тільки припинення переговорів або закриття певних аспектів.

Москва підтвердила готовність до переговорів з Україною

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що російська сторона висловила готовність до проведення третього етапу переговорів з Україною.

Про це інформує турецьке агентство “Anadolu”.

“Росіяни висловили готовність до третього раунду переговорів. Наразі ми очікуємо відповіді від української сторони. Контакти з ними тривають”, – прокоментував Фідан підсумки бесіди з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим.

Глава турецької дипломатії наголосив, що Москва наполягає на попередньому вирішенні низки питань перед початком переговорів.

“Переговорним командам потрібно ще попрацювати, щоб домогтися конкретного результату”, – додав Фідан.

ЄС вивчає три варіанти фінансування дефіциту бюджету України 2026 року

Європейська комісія вивчає варіанти поповнення дефіциту бюджету України на 2026 рік, який може становити близько 19 млрд доларів.

Про це повідомляє “Financial Times”.

“Багато учасників, які очікували укладення угоди про припинення вогню цього року, тепер стикаються з необхідністю перегляду своїх витрат. Вони розуміють, що навіть при ретельному плануванні бюджету, залишаються значні фінансові труднощі”, – прокоментував неназваний високопоставлений європейський чиновник.

У рамках ініціативи, висунутої Україною, пропонується надати фінансову підтримку у вигляді грантів із позабюджетних джерел. Ці кошти можуть бути спрямовані на досягнення двох цілей: виконання зобов’язань щодо збільшення оборонних видатків до 5% від ВВП і надання допомоги Україні.

“Замість дублювання можливостей європейським союзникам варто було б підтримати українські сили фінансово. Це можна розглядати як внесок України у зміцнення безпеки континенту”, – йшлося в пропозиції України країнам Великої сімки (G7).

Інший спосіб – прискорити виплати в рамках чинної програми G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), яка передбачає використання доходів від заморожених активів Росії для підтримки України.

Обговорюється ще й перспектива вкладення заморожених російських активів у більш ризиковані інвестиційні інструменти з метою отримання більш високого доходу.

Польща вводить контроль на кордонах із ФРН і Литвою: Туск назвав причину

Польща знову ввела перевірки на кордонах із Німеччиною та Литвою, щоб зупинити потік нелегальної міграції з РФ і Білорусі.

Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає The Guardian.

За його словами, посилена перевірка польської прикордонної зони припинила 98% спроб перетнути кордон із Білоруссю.

Однак Туск попередив, що все це не матиме сенсу, якщо інші зовнішні кордони Євросоюзу не охоронятимуть із такою самою суворістю.

Польський прем’єр додав, що рішення про повторне введення перевірок на кордоні з Литвою спрямоване на виявлення всіх випадків, коли хтось із Білорусі не може потрапити до Польщі, а потім перетинає країни Балтії.

Він також підкреслив, що нові перевірки дадуть змогу польській владі розслідувати всі випадки, коли передбачуваному нелегальному мігранту відмовляє у в’їзді німецька прикордонна поліція, а потім відправляє його назад до Польщі.

Політик зазначив, що більше не повинно бути випадків, коли нелегальні мігранти перетинають кордон із неповними або неясними документами.

Крім того, Туск стверджує, що Варшава ввела такий захід на благо всього ЄС.