Країни Балтії збираються вийти з конвенції про заборону протипіхотних мін

Литва, Латвія та Естонія офіційно повідомили Організацію Об’єднаних Націй (ООН) про вихід з Оттавської конвенції про заборону застосування протипіхотних мін.

Про це заявили міністри закордонних справ країн Маргус Цахкна, Кястутіс Будріс і Байба Браже.

Будрис сказав, що Вільнюс “не плекає ілюзій” і знає, що РФ являє собою екзистенціальну загрозу для Європи в довгостроковій перспективі. Вона веде війну для досягнення власних політичних цілей, підриває стабільність за допомогою диверсій і готується до тривалої конфронтації.

За його словами, через ці загрози Литва вживе всіх необхідних заходів, щоб захистити свою державу, населення і кожен сантиметр території НАТО – усіма ефективними військовими засобами.

Цахкна заявив, що уроки війни Росії проти України показують, що односторонні обмеження озброєнь не є необхідними для кращого захисту Естонії. Ба більше, їх не дотримується противник.

Згідно з його заявою, з виходом з Оттавської конвенції армія Талліна отримає більше гнучкості у виборі систем озброєння, устаткування і рішень, необхідних для зміцнення обороноздатності.

На думку Браже, ситуація з безпекою істотно змінилася після приєднання Латвії до Конвенції, тож вихід із неї надасть Ризі гнучкості в діях щодо посилення стримування і забезпечення захисту громадян.

Згідно з угодою, вихід набуває чинності через шість місяців після подання зазначеного документа.

Україна пригрозила санкціями компаніям за імпорт краденого зерна

Україна планує звернутися до Євросоюзу з проханням ввести санкції проти бангладешських компаній, які можуть імпортувати зерно з окупованих регіонів.

Про це повідомляє “Reuters”.

У розпорядженні журналістів опинилися документи, які свідчать про те, що цьогоріч посольство України в Нью-Делі звернулося до Міністерства закордонних справ Бангладеш із проханням відкликати замовлення на поставку понад 150 тис тонн зерна, яке, ймовірно, було вкрадене і відправлене з російського порту Кавказ.

Стало відомо, що Дакка не відреагувала на звернення, у зв’язку з чим Київ має намір застосувати обмежувальні заходи щодо низки організацій із Бангладеш.

“Це злочин. Ми поділимося результатами нашого розслідування з колегами з Європейського Союзу і попросимо їх вжити необхідних заходів”, – сказав посол України в Індії Олександр Поліщук.

Сигнали втоми: Білий дім скорочує фінансування, ЄС розколюється, ракети Patriot під питанням

Політична температура на Заході помітно змінюється: сигнали, що свідчать про втому від української теми, звучать дедалі частіше й голосніше.

Лише за останній тиждень збіглися кілька рішень, які ще рік тому здавалися б неможливими. Агентство Reuters повідомило, що Адміністративно-бюджетне управління Білого дому рекомендує Держдепу закрити близько двох десятків програм із розслідування воєнних злочинів, у тому числі в Україні. Формально йдеться про перерозподіл фінансів, але фактично Вашингтон згортає важливий інструмент міжнародного тиску на Росію в гуманітарно-правовій площині.

На тому самому тлі прессекретарка Білого дому ухилилася від прямої відповіді, чи отримає Київ додаткові ракети для Patriot. Посил про “особисту розмову лідерів” виглядає дипломатичним завісом, за яким приховується небажання публічно фіксувати нові зобов’язання.

Європейський Союз також продемонстрував тріщину в одностайності: підсумкову заяву саміту на підтримку України заблокувала одна країна-член, і, попри відсутність офіційного підтвердження, всі погляди звернулися до Будапешта. Це вже не перший випадок, коли Будапешт гальмує колективні рішення, але тепер прецедент набув символічної ваги: у момент, коли Київ сподівався на черговий жест солідарності, ЄС не зміг його оформити навіть на папері.

Не менш показовим є проект оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік. Пентагон повідомив про скорочення витрат на Україну в рамках двох ключових програм – Ініціативи безпекової допомоги і фонду підтримки коаліції. Натомість Міноборони США змушене урізати власні закупівлі F-35, пояснюючи це “мінімальними темпами виробництва”. Пряма залежність цих рішень від внутрішніх бюджетних обмежень указує, що українське питання дедалі жорсткіше конкурує з внутрішніми потребами й технологічними пріоритетами самих Штатів.

Усі ці кроки складають послідовну картину.

По-перше, у політичних столицях Заходу втома від затяжної війни дедалі частіше перетворюється на пошук “орієнтира виходу” – чи то у вигляді заморожування конфлікту, чи то через делегування відповідальності самій Україні.

По-друге, суперечності всередині західних альянсів загострюються напередодні виборчих циклів: лідери вимушені прислухатися до виборця, який усе менше хоче платити за далеку війну.

По-третє, увагу медіа переключають інші кризи – Близький Схід, зростання напруги у відносинах США-Китай, міграційні хвилі до Європи.

Наслідки для України багатовимірні.

З одного боку, Київ уже інтегрований у західні оборонні ланцюжки, і повне згортання підтримки наразі малоймовірне. З іншого – ресурси стануть більш дозованими й заполітизованими: кожен новий транш доведеться виборювати в умовах складних торгів і дедалі критичнішої оптики. Це означає, що Україні потрібно швидше переходити від екстенсивної моделі “дайте більше зброї” до вичерпного обґрунтування, як саме ця зброя допоможе наблизити завершення війни.

У дипломатичному сенсі зростає значення двосторонніх домовленостей із тими країнами, де консенсус щодо російської загрози тримається міцніше – насамперед із Польщею, країнами Балтії, Великою Британією.

Паралельно на внутрішньому фронті доведеться активізувати власне виробництво БПЛА, боєприпасів і засобів РЕБ, щоби зменшити залежність від сторонніх циклів бюджетного планування. Акцент на розвитку оборонної промисловості стає не політичним гаслом, а умовою виживання у змінній геополітичній погоді.

Утім, втома Заходу – це не вирок, а лише фактор серед інших. Українська стійкість уже двічі змінювала порядок денний великих столиць: у лютому 2022-го, коли Київ вистояв, і в листопаді того ж року, коли успіхи на полі битви примусили союзників наростити постачання. Нинішня хвиля охолодження додає українському уряду новий виклик – переконати партнерів, що інвестиція в українську безпеку все ще найвигідніша страховка для самого Заходу.

У німецькому Ерфурті згоріли шість військових вантажівок – ймовірно, підпал

У місті Ерфурт, що в Німеччині, згоріли шість військових вантажівок.

Про це повідомляє німецьке видання HNA, зазначаючи, що інцидент стався на військовому об’єкті.

Причини пожежі наразі офіційно не розкриваються. Водночас ЗМІ нагадують про нещодавні подібні випадки – зокрема, про підпал військової техніки в Нижній Саксонії. У травні 2024 року відповідальність за аналогічний інцидент у Зольтау взяла на себе радикальна група під назвою Agenda2029.

У своєму зверненні ця група заявляла, що виступає проти військового втручання Німеччини у глобальні конфлікти та закликала до саботажу центрів, які вони вважають “підпалювачами війни”.

Наразі німецька поліція та військові служби проводять розслідування щодо обставин займання в Ерфурті.

Офіційні коментарі від Міноборони Німеччини поки що не оприлюднені.

Президент Румунії вперше скликає Раду з національної безпеки

Нікушор Дан, новий президент Румунії, вперше скликав засідання Вищої ради з національної безпеки. Вона обговорить головні виклики та загрози для країни.

Про це повідомляє “Digi24”.

Нікушор Дан оголосив про проведення засідання Ради з національної безпеки в президентському палаці Котрочень найближчого понеділка, 30 червня.

У центрі уваги буде питання ухилення від оподаткування, яке являє собою “загрозу і ризик для національної безпеки держави”.

У своїх виступах на початку червня Дан уже згадував про намір включити заходи по боротьбі з ухиленням від сплати податків у національну стратегію безпеки і оборони. За приблизними підрахунками, через несплату податків бюджет Румунії втрачає до 40 млрд леїв, що еквівалентно 7,9 млрд євро.

Також планується обговорити потенційні ризики для Румунії в контексті триваючого конфлікту між Росією та Україною, стан румунської армії, питання кібербезпеки та інші аспекти.

Орбан знову виступив із провокаційною заявою про Україну

Перед самітом ЄС прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову висловився проти інтеграції України до Євросоюзу. На його думку, головна проблема — триваюча війна.

Про це повідомляє “Радіо Свобода”.

“Якщо ми інтегруємо Україну до ЄС, ми інтегруємо війну”, — заявив Орбан.

Він підкреслив, що не бажає перебувати в одному співтоваристві з державою, яка веде військові дії і тим самим створює загрозу для Європи. Це означає, що якщо одна з країн-членів Європейського союзу бере участь у збройному конфлікті, то ЄС також опиняється в стані війни.

“Нам це не подобається”, – підсумував прем’єр-міністр Угорщини.

У відповідь на запитання журналістки про те, чи сприятиме він відновленню переговорів у разі припинення вогню з боку Росії щодо України, Орбан не дав однозначної відповіді, підкресливши, що наразі не спостерігається жодних ознак припинення вогню.

Саміт НАТО в Гаазі: як нові домовленості вплинуть на Україну

Підсумки нещодавнього саміту НАТО в Гаазі виявилися для України несподівано сприятливими. Попри побоювання, що Київ може лишитися поза увагою ключових документів, Україна не просто згадується у фінальному комюніке, але й стає важливою частиною оборонного планування Європи.

Найвагоміший результат саміту – це включення допомоги Україні до переліку видатків на оборону країн Альянсу. Це означає, що будь-яка країна НАТО, підтримуючи Україну зброєю чи фінансами, офіційно зараховуватиме такі витрати до своїх оборонних бюджетів. Іншими словами, українська безпека відтепер сприймається НАТО як частина спільної європейської безпеки.

Чому це важливо для України?

По-перше, таке рішення дозволить уникнути ситуації, коли держави НАТО скорочують військову підтримку через внутрішньополітичні дебати щодо витрат. Тепер допомога Києву фактично стає обов’язковою статтею витрат, що дає Україні певні гарантії стабільності та передбачуваності підтримки з боку Заходу.

Також це рішення підкріплює надії України на подальше поглиблення співпраці із західними партнерами у військово-технічній сфері. Відтепер фінансування українського оборонного сектора не буде залежати лише від політичних настроїв окремих країн, а стане невід’ємною частиною довгострокового планування Альянсу. В перспективі це дозволить Києву планувати й реалізовувати масштабні оборонні програми за участю західних компаній, зокрема щодо модернізації збройних сил та розвитку власного військово-промислового комплексу.

Однак є й інші аспекти, що мають неоднозначні наслідки.

У документі відсутні звичні формулювання про Росію як агресора, які були присутні в попередніх резолюціях НАТО. Росія названа головною загрозою для Євроатлантичного простору, але прямі звинувачення у відповідальності за розв’язану війну зникли. Ця м’якість формулювань може свідчити про спроби Заходу залишити двері відкритими для переговорів з Кремлем, що потенційно може викликати занепокоєння Києва щодо довгостроковості позиції НАТО.

Ще одним важливим результатом саміту стало зобов’язання усіх країн Альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Це рішення означає, що НАТО серйозно ставиться до нарощування військової могутності у відповідь на нові загрози. Для України це означатиме, що західні союзники матимуть достатньо ресурсів не тільки для власної оборони, але й для посилення української армії.

Підтвердження всіма 32 членами НАТО відданості знаменитій 5-й статті статуту Альянсу – “напад на одного є нападом на всіх” – ще один позитивний сигнал. Попри спекуляції про те, що Сполучені Штати можуть ослабити цю гарантію за президентства Дональда Трампа, Вашингтон офіційно підтвердив свою залізну прихильність колективній обороні. Це важливо для України, оскільки сильна єдність усередині НАТО знижує ризик агресивних дій Росії проти сусідніх країн, що зміцнює позиції Києва.

Водночас, це вже не перший випадок, коли Альянс демонструє символічні жести замість реальних перспектив членства України. Включення до оборонних бюджетів, звичайно, є значним досягненням, але не вирішує ключового питання – чи може Україна розраховувати на вступ до НАТО у майбутньому? Це питання саміт оминув, залишаючи Київ у невизначеності.

Відсутність чіткої дорожньої карти щодо членства залишається головною проблемою української дипломатії у відносинах з НАТО. Саміт у Гаазі знову наочно продемонстрував, що Альянс хоче уникнути прямого конфлікту з Москвою, уникаючи однозначних зобов’язань щодо прийняття України у свої ряди. В таких умовах Києву доведеться балансувати між підтримкою союзників та власними очікуваннями, не втрачаючи при цьому шансів на дипломатичне вирішення конфлікту.

Таким чином, результати гаазького саміту НАТО можна вважати позитивними, але з певними застереженнями. Україна отримує додаткові гарантії підтримки й інтегрується до системи європейської оборони. Проте відсутність чітких формулювань щодо агресії Росії та перспектив членства в Альянсі нагадує, що дипломатична гра триває, і Києву слід бути готовим як до поглиблення партнерства, так і до складних переговорів щодо майбутнього врегулювання війни. Тож нинішнє рішення НАТО – важливий, але тільки проміжний етап у довгостроковій боротьбі України за свою безпеку та місце в європейській системі оборони.

У Рівному співробітники ТЦК напали на цивільного: що відомо

У Рівному співробітники територіального центру комплектування, за даними місцевих пабліків, застосували силу до цивільного чоловіка.

Кадри інциденту стрімко шириться у соціальних мережах.

Що саме стало причиною конфлікту – наразі невідомо. Свідки події повідомляють, що між чоловіком і представниками ТЦК виникла словесна суперечка, яка швидко переросла у фізичне протистояння.

На оприлюднених кадрах видно, як представники ТЦК поводяться агресивно, а один із них завдає ударів.

Подробиці інциденту та офіційна реакція з боку правоохоронців або військових структур поки що відсутні. Обставини події з’ясовуються.

Варто зазначити, що подібні випадки із застосуванням сили під час дій співробітників ТЦК останнім часом трапляються все частіше в різних регіонах України. З’являється дедалі більше повідомлень про перевищення повноважень.

Мелоні закликала Трампа проявити “іранську” рішучість щодо Росії

Необхідно вжити жорстких заходів, щоб зупинити бойові дії в Україні та інших зонах конфлікту.

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні наголосила на цьому після саміту НАТО.

“Для досягнення двох інших важливих угод про припинення вогню — в Україні та Газі — також потрібна рішучість. В Україні Росія, схоже, не прагне до прогресу”, — заявила Мелоні.

Крім того, вона згадала про стан справ у секторі Газа, охарактеризувавши його як “нестерпний”.