Ультраправа партія “АдН” відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну

Ультраправа популістська партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) ухвалила рішення не засуджувати повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.

Про це повідомляє видання Tagesschau.

11 січня під час партійної конференції в місті Різа, Саксонія, делегати партії затвердили передвиборчий маніфест, у якому свідомо виключили пункт про засудження дій Росії проти України.

З такою пропозицією виступив один із засновників “АдН” Альбрехт Глазер, однак його ініціативу не підтримали 69% делегатів із 600 присутніх на конференції.

Головою партії обрали 45-річну Аліс Вайдель, яка також стала кандидатом у канцлери Німеччини. Вайдель відома своєю позицією щодо енергетичної співпраці з Росією, зокрема ідеєю відновлення роботи газопроводів системи “Північний потік”. Це викликає обурення як серед політичних опонентів, так і в громадському середовищі.

Проведення конференції супроводжувалося масовими протестами. За різними даними, у демонстраціях взяли участь від 6 до 12 тисяч осіб, які виступали проти ультраправої політики “АдН” та її позиції щодо війни в Україні.

Ця позиція партії викликає різке засудження серед політичних лідерів і громадськості в Німеччині, адже більшість політичних сил країни активно підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії.

Зеленський заявив про завершення війни вже цього року

Президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у тому, що війна може завершитися вже цього року гідно для України.

Про це він заявив під час засідання у форматі “Рамштайн”, яке відбулося в Німеччині, повідомляє ТСН із посиланням на Контракти.UA.

Президент підкреслив, що припинення війни є спільною метою України та її партнерів, і зазначив, що на підтримку цієї ініціативи виступають не лише українці, але й європейці, американці та багато глобальних партнерів.

Я роблю все можливе, щоб цього року ця війна завершилася гідно для України та всієї Європи. Знаю, що можу розраховувати на вашу підтримку. Ми всі повинні пам’ятати, що припинення війни є нашою спільною метою. Нашою, а не російською. Цього хочуть українці, європейці, американці та багато наших глобальних партнерів, – наголосив Зеленський.

Він зауважив, що вже укладено 27 договорів із міжнародними партнерами для стримування російської агресії, однак цих зусиль наразі недостатньо. Президент додав, що Україна прагне досягти рекордного виробництва озброєнь, щоб протистояти Росії.

За словами Зеленського, країни, такі як Японія, Саудівська Аравія та Аргентина, також висловлюють бажання миру для України. Утім, Кремль продовжує інвестувати в агресію та посилювати свої ресурси, зокрема за рахунок співпраці з Північною Кореєю.

Президент нагадав про важливі досягнення українських військових. Зокрема, він відзначив п’ятимісячний рубіж від початку Курської операції, під час якої Збройні сили України продовжують утримувати буферну зону на території Росії.

Литовські дрони для України застрягли через бюрократію

Литовські безпілотники, які мали посилити обороноздатність України, досі залишаються на складах у Литві через бюрократичні процедури.

Про це повідомляє LRT.lt.

Голова компанії “RSI Europe” Томас Мілашаускас розповів, що частина дронів була відправлена ще в жовтні та листопаді 2024 року, але інформація про їхню доставку в Україну відсутня.

Також компанія не отримувала жодних запитів на навчання українських військових. Інші виробники підтверджують, що значна кількість безпілотників залишається на складах.

Колишній міністр оборони Лаурінас Кащюнас пояснив, що процес передачі дронів передбачає кілька бюрократичних етапів, таких як передача від Агентства оборонних ресурсів до литовської армії, затвердження урядом передачі обладнання Україні та його транспортування. Будь-яка затримка на цих етапах блокує весь процес.

Голова парламентського комітету національної безпеки Гедрімас Еґлінскас наголосив на важливості швидкого використання новітніх технологій:

Коли йдеться про дрони, які є новими технологіями, виробленими за найсучаснішими стандартами, вони мають опинитися в руках українських військових якомога швидше, – заявив він.

Міністерство оборони Литви запевнило, що незабаром дрони будуть доставлені в Україну. Нещодавно уряд ухвалив постанову, яка скорочує процедуру передачі обладнання, якщо його було закуплено для іншої держави за державні кошти.

Швейцарія готова стати майданчиком для зустрічі Трампа і Путіна щодо миру в Україні

У Швейцарії висловили готовність організувати зустріч російського президента Володимира Путіна та новообраного президента США Дональда Трампа на своїй території для обговорення шляхів встановлення миру.

Про це заявив керівник служби інформації швейцарського МЗС Ніколя Бідо, повідомляє Le Temps.

Бідо зазначив, що країна готова підтримати будь-які дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення миру.

Після саміту в Бюргенштоку Україна, Росія та США регулярно інформувалися про нашу готовність підтримати будь-які дипломатичні ініціативи, що сприяють завершенню війни, — додав він.

Наразі невідомо, чи погодяться сторони на пропозицію Швейцарії. Кремль раніше підтвердив зацікавленість у можливих переговорах. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін готовий до переговорів без попередніх умов.

Нагадаємо, 9 січня Дональд Трамп повідомив, що Путін прагне зустрітися з ним для обговорення шляхів завершення війни в Україні.

Марк Цукерберг провів таємну зустріч із Дональдом Трампом у Флориді

Генеральний директор Meta Марк Цукерберг провів закриту зустріч із колишнім президентом США Дональдом Трампом у його резиденції у Флориді.

Про це повідомляє американський ресурс Semafor із посиланням на джерело.

Ця зустріч відбулася на тлі помітних змін у політиці модерації контенту соціальних мереж Meta. Цього тижня компанія ослабила цензуру у своїх платформах, зокрема Facebook та Instagram. Зокрема, було закрито кілька програм фактчекінгу, а також знято обмеження на критику представників ЛГБТ-спільноти та мігрантів.

Крім того, Марк Цукерберг дав інтерв’ю консервативному блогеру Джо Рогану, у якому розповів про тиск адміністрації Байдена на соціальні мережі. За словами Цукерберга, представники адміністрації чинили вплив на політику модерації, зокрема вводячи заборону на будь-яку критику вакцинації.

Наразі невідомо, які саме питання обговорювалися під час зустрічі Цукерберга з Трампом, проте зміни в політиці Meta та заява генерального директора про цензуру з боку уряду викликали широкий резонанс у медіа та суспільстві.

Аналітики зазначають, що це може бути сигналом зміни підходу Meta до модерації контенту, особливо в контексті майбутніх виборів у США.

Пожежа на нафтобазі в Енгельсі: полум’я досі не вдається загасити

У ніч на 8 січня українські безпілотники здійснили атаку на нафтобазу в місті Енгельс Саратовської області Росії, і пожежу досі не вдалося повністю ліквідувати.

Губернатор регіону Роман Бусаргін повідомив у своєму Telegram-каналі, що площу займання вдалося скоротити на 80%, однак вигоряння палива триває.

Кількість диму значно знизилася. Фахівці вживають усіх необхідних заходів для ліквідації пожежі, — зазначив Бусаргін.

Нафтобаза, яку було атаковано, є важливим логістичним об’єктом для забезпечення військового аеродрому Енгельс-2, де базується стратегічна авіація Росії.

У Генштабі Збройних сил України підтвердили, що Сили безпілотних систем разом із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони завдали удару по нафтопродуктовій базі Комбінат Крістал.

Експерти припускають, що атака могла бути спрямована на резервуари зі специфічним паливом підвищеної щільності марки Т-8В, яке використовується для стратегічних бомбардувальників Ту-160.

Нафтобаза “Комбінат Крістал” є ключовим елементом логістичної інфраструктури для забезпечення російської військової авіації, що робить її стратегічно важливим об’єктом.сненні авіаційних атак.

Кремль планує вимагати “відкату” НАТО на переговорах з Трампом – FT

Кремль має намір обговорювати нові угоди про безпеку з адміністрацією Дональда Трампа, які передбачатимуть “відкат” НАТО до східних кордонів.

Про це повідомляє газета Financial Times із посиланням на російські джерела.

У публікації зазначається, що ключовою метою Росії на можливих переговорах є укладення угод, які гарантуватимуть, що Україна ніколи не стане членом НАТО, а військовий альянс під керівництвом США скоротить свою військову присутність у східній Європі.

За словами колишнього високопоставленого кремлівського чиновника і іншої особи, яка обговорювала це питання з президентом Росії, головна мета — змінити правила міжнародного порядку так, щоб не було загроз для Росії, — йдеться в статті.

Колишній кремлівський чиновник також зазначив, що Трамп нібито прагне обмежити вплив НАТО.

Трамп у будь-якому разі хоче згорнути НАТО. Світ змінюється, все може статися, — додав він.

Нагадаємо, Дональд Трамп раніше заявляв, що “розуміє” побоювання Путіна щодо наближення НАТО до російських кордонів. Також він розкритикував президента США Джо Байдена за обіцянки прийняти Україну в альянс, назвавши це однією з причин війни.

«Експансія Трампа»: чому риторика обраного президента США турбує світ та які наслідки для України

Обраний президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про прагнення розширити територію Сполучених Штатів, викупивши Гренландію, повернувши контроль над Панамським каналом та навіть анексувавши Канаду.

Ці ідеї викликали широкий міжнародний резонанс та можуть створити нові ризики для світового порядку, а також безпосередньо вплинути на долю України.

Гренландія — це територія з особливим статусом, яка адміністративно належить Данії, але має широку автономію. Вона багата на природні ресурси (зокрема — рідкісноземельні метали) та займає стратегічне геополітичне положення в Арктиці.Трамп не першим із американських президентів звертається до ідеї купівлі Гренландії — ще у 1946 році США пропонували Данії 100 млн доларів золотом за острів. Проте і тоді, і зараз данська влада відповіла категоричною відмовою. Вони наголосили на прагненні гренландців до самовизначення та на небажанні «продавати» власну землю.

Панамський канал — важлива транспортна артерія між Тихим та Атлантичним океанами. США колись справді контролювали зону каналу до 1999 року, доки не передали її Панамі за міжнародними угодами. Тепер Трамп заявляє, що “надмірні тарифи” та “загроза китайського впливу” роблять необхідним “повернення” каналу під американську юрисдикцію. Офіційні представники Панами рішуче відкидають ці претензії, наголошуючи на суверенітеті своєї держави і прозорому управлінні стратегічним об’єктом.

Втручання у внутрішні справи Панами може створити прецедент, який поставить під сумнів міжнародні договори, що регулюють навігацію та економічну діяльність у цій зоні.

Найбільш неочікуваною виявилася заява Дональда Трампа щодо можливості включення Канади до складу США у форматі “51-го штату”. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із різкою відмовою від подібних претензій, назвавши їх такими, що “підривають стратегічні відносини з найближчим сусідом”. Він наголосив: Канада зберігатиме власний суверенітет і ніколи не стане частиною Сполучених Штатів.

Аналітики звертають увагу на тісну інтеграцію між двома країнами, особливо у сфері торгівлі (USMCA). Проте будь-які спроби «поглинання» ставлять під загрозу цей баланс та можуть викликати внутрішні протести у самих США.

Заяви Трампа про “територіальну експансію” не лише підривають довіру до міжнародного права та принципу суверенітету, а й можуть стати прикладом для інших держав із територіальними амбіціями. Як зазначають експерти, це може підживити агресивну політику авторитарних режимів, в тому числі й Росії, та виправдовувати їхні зазіхання на сусідні території.

Якщо США як провідна демократія власним прикладом розпочнуть імперську риторику, це може спонукати інші країни ігнорувати норми ООН і розв’язувати конфлікти військовими методами. Розхитування таким чином світового порядку може призвести до масштабної дестабілізації.

Україна, яка й без того протистоїть агресії з боку Росії, може виявитися у складнішій ситуації. Якщо Вашингтон випромінюватиме сигнал, що суверенітет інших держав не такий уже “святий”, то Кремлю простіше буде аргументувати власні загарбницькі дії. Така зміна тональності з боку США здатна послабити міжнародний тиск на Росію і ускладнити дипломатичну підтримку Києва.

Окрім того, інші держави, які симпатизують позиції Москви, можуть використати “приклад США” для обґрунтування власних загарбань. Це створить черговий загрозливий прецедент для світової безпеки, а Україна залишиться серед тих, хто безпосередньо відчуває на собі наслідки таких тенденцій.

Наскільки серйозно Трамп чи його адміністрація готові втілювати озвучені наміри у життя, покаже час. Цілком можливо, що гучні заяви залишаться суто риторичними, аби підігріти інтерес виборців або заявити про себе з позиції сили. Утім, навіть якщо ці ідеї ніколи не втіляться, сам факт їхнього публічного озвучення розхитує дипломатичні норми та міжнародні відносини.

Україна та інші країни, що розраховують на підтримку чи союз зі Сполученими Штатами, мають уважно стежити за тональністю і реальними діями Вашингтона. Трансформація підходів до міжнародного права з боку “гегемона” може створити ефект доміно, коли інші держави почнуть відверто нехтувати принципами територіальної цілісності.

Таким чином, ініціативи Дональда Трампа щодо територіальної експансії, хоч і здаються малореалістичними, здатні вплинути на глобальну політику. Вони ставлять під сумнів основи післявоєнної архітектури безпеки й дають аргументи державам, що прагнуть вирішувати “територіальні питання” силовим шляхом. Для України це вкрай небезпечний сигнал, оскільки подібна риторика може послабити міжнародні механізми захисту і підживити наративи тих, хто прагне розширювати кордони всупереч волі сусідів.

Росія стягує 60 тисяч військових на Курщині, але Україна не прагне чужих територій – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив про значну концентрацію російських військових на Курському напрямку.

Про це повідомляє “360.ua”

За словами голови держави, зараз у цьому регіоні перебуває близько 60 тисяч солдатів РФ. Водночас він наголосив, що операції Збройних сил України в Курській області не мають на меті окупацію чи захоплення чужих територій.

Президент підкреслив, що дії української армії спрямовані виключно на захист держави та її громадян.

Це був тактичний успіх України, але не для окупації. Нам не потрібні їхні території, землі чи люди. Ми лише хочемо жити спокійно у себе вдома без війни. Ось це і є наша головна мета, — заявив Зеленський.

Він також нагадав, що Росія раніше намагалася окупувати північні регіони України, зокрема Харківську та Сумську області. Це змусило українські Сили оборони вдатися до превентивних заходів для захисту цих територій. За словами президента, загроза захоплення таких великих міст, як Харків та Суми, могла призвести до катастрофічних наслідків для мирного населення.

Ми мусили діяти на випередження. Ми побачили велике скупчення їхніх військ, які готувалися до окупації Сум, і зробили перший крок. Це дуже сильно допомогло нам стримати ворога, — зазначив український лідер.

Президент додав, що наразі Росія перекинула значну частину своїх сил із Харківського напрямку до Курської області. Це дало українським силам можливість ефективніше протистояти агресору на Харківщині, що є важливим успіхом для оборони країни.