«Експансія Трампа»: чому риторика обраного президента США турбує світ та які наслідки для України

Обраний президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про прагнення розширити територію Сполучених Штатів, викупивши Гренландію, повернувши контроль над Панамським каналом та навіть анексувавши Канаду.

Ці ідеї викликали широкий міжнародний резонанс та можуть створити нові ризики для світового порядку, а також безпосередньо вплинути на долю України.

Гренландія — це територія з особливим статусом, яка адміністративно належить Данії, але має широку автономію. Вона багата на природні ресурси (зокрема — рідкісноземельні метали) та займає стратегічне геополітичне положення в Арктиці.Трамп не першим із американських президентів звертається до ідеї купівлі Гренландії — ще у 1946 році США пропонували Данії 100 млн доларів золотом за острів. Проте і тоді, і зараз данська влада відповіла категоричною відмовою. Вони наголосили на прагненні гренландців до самовизначення та на небажанні «продавати» власну землю.

Панамський канал — важлива транспортна артерія між Тихим та Атлантичним океанами. США колись справді контролювали зону каналу до 1999 року, доки не передали її Панамі за міжнародними угодами. Тепер Трамп заявляє, що “надмірні тарифи” та “загроза китайського впливу” роблять необхідним “повернення” каналу під американську юрисдикцію. Офіційні представники Панами рішуче відкидають ці претензії, наголошуючи на суверенітеті своєї держави і прозорому управлінні стратегічним об’єктом.

Втручання у внутрішні справи Панами може створити прецедент, який поставить під сумнів міжнародні договори, що регулюють навігацію та економічну діяльність у цій зоні.

Найбільш неочікуваною виявилася заява Дональда Трампа щодо можливості включення Канади до складу США у форматі “51-го штату”. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із різкою відмовою від подібних претензій, назвавши їх такими, що “підривають стратегічні відносини з найближчим сусідом”. Він наголосив: Канада зберігатиме власний суверенітет і ніколи не стане частиною Сполучених Штатів.

Аналітики звертають увагу на тісну інтеграцію між двома країнами, особливо у сфері торгівлі (USMCA). Проте будь-які спроби «поглинання» ставлять під загрозу цей баланс та можуть викликати внутрішні протести у самих США.

Заяви Трампа про “територіальну експансію” не лише підривають довіру до міжнародного права та принципу суверенітету, а й можуть стати прикладом для інших держав із територіальними амбіціями. Як зазначають експерти, це може підживити агресивну політику авторитарних режимів, в тому числі й Росії, та виправдовувати їхні зазіхання на сусідні території.

Якщо США як провідна демократія власним прикладом розпочнуть імперську риторику, це може спонукати інші країни ігнорувати норми ООН і розв’язувати конфлікти військовими методами. Розхитування таким чином світового порядку може призвести до масштабної дестабілізації.

Україна, яка й без того протистоїть агресії з боку Росії, може виявитися у складнішій ситуації. Якщо Вашингтон випромінюватиме сигнал, що суверенітет інших держав не такий уже “святий”, то Кремлю простіше буде аргументувати власні загарбницькі дії. Така зміна тональності з боку США здатна послабити міжнародний тиск на Росію і ускладнити дипломатичну підтримку Києва.

Окрім того, інші держави, які симпатизують позиції Москви, можуть використати “приклад США” для обґрунтування власних загарбань. Це створить черговий загрозливий прецедент для світової безпеки, а Україна залишиться серед тих, хто безпосередньо відчуває на собі наслідки таких тенденцій.

Наскільки серйозно Трамп чи його адміністрація готові втілювати озвучені наміри у життя, покаже час. Цілком можливо, що гучні заяви залишаться суто риторичними, аби підігріти інтерес виборців або заявити про себе з позиції сили. Утім, навіть якщо ці ідеї ніколи не втіляться, сам факт їхнього публічного озвучення розхитує дипломатичні норми та міжнародні відносини.

Україна та інші країни, що розраховують на підтримку чи союз зі Сполученими Штатами, мають уважно стежити за тональністю і реальними діями Вашингтона. Трансформація підходів до міжнародного права з боку “гегемона” може створити ефект доміно, коли інші держави почнуть відверто нехтувати принципами територіальної цілісності.

Таким чином, ініціативи Дональда Трампа щодо територіальної експансії, хоч і здаються малореалістичними, здатні вплинути на глобальну політику. Вони ставлять під сумнів основи післявоєнної архітектури безпеки й дають аргументи державам, що прагнуть вирішувати “територіальні питання” силовим шляхом. Для України це вкрай небезпечний сигнал, оскільки подібна риторика може послабити міжнародні механізми захисту і підживити наративи тих, хто прагне розширювати кордони всупереч волі сусідів.

Росія стягує 60 тисяч військових на Курщині, але Україна не прагне чужих територій – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив про значну концентрацію російських військових на Курському напрямку.

Про це повідомляє “360.ua”

За словами голови держави, зараз у цьому регіоні перебуває близько 60 тисяч солдатів РФ. Водночас він наголосив, що операції Збройних сил України в Курській області не мають на меті окупацію чи захоплення чужих територій.

Президент підкреслив, що дії української армії спрямовані виключно на захист держави та її громадян.

Це був тактичний успіх України, але не для окупації. Нам не потрібні їхні території, землі чи люди. Ми лише хочемо жити спокійно у себе вдома без війни. Ось це і є наша головна мета, — заявив Зеленський.

Він також нагадав, що Росія раніше намагалася окупувати північні регіони України, зокрема Харківську та Сумську області. Це змусило українські Сили оборони вдатися до превентивних заходів для захисту цих територій. За словами президента, загроза захоплення таких великих міст, як Харків та Суми, могла призвести до катастрофічних наслідків для мирного населення.

Ми мусили діяти на випередження. Ми побачили велике скупчення їхніх військ, які готувалися до окупації Сум, і зробили перший крок. Це дуже сильно допомогло нам стримати ворога, — зазначив український лідер.

Президент додав, що наразі Росія перекинула значну частину своїх сил із Харківського напрямку до Курської області. Це дало українським силам можливість ефективніше протистояти агресору на Харківщині, що є важливим успіхом для оборони країни.

Байден: Українці мають реальний шанс перемогти у війні

Президент США Джо Байден висловив оптимізм щодо війни в Україні, заявивши, що українці мають реальний шанс на перемогу.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційні заяви глави Білого дому.

Сьогодні я мав довгу розмову з президентом України Володимиром Зеленським. І думаю, що доки ми продовжуватимемо тримати західну Європу єдиною щодо України, є реальний шанс, що українці можуть перемогти, – заявив Байден.

За його словами, ціна, яку Росія платить за участь у війні, “неймовірно висока”. Президент США наголосив, що, за останніми оцінками, втрати Росії складають понад 600 тис загиблих і поранених, включаючи іноземних бійців, яких Москва залучила до війни.

Байден також зазначив, що США надали Україні всі можливі ресурси, які він міг виділити як президент.

І я знаю, що є значна кількість демократів і республіканців, які вважають, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, – додав він.

Ця заява Байдена стала черговим сигналом про готовність США і далі підтримувати Україну у протистоянні з Росією, акцентуючи на єдності західних країн у цьому питанні.

Україна проводить наступ у Курській області, але не досягла успіхів – WP

Україна розпочала нову наступальну операцію в Курській області, проте значного прогресу поки не досягла.

Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на фронті.

У статті зазначається, що глава президента України Володимира Зеленського раніше заявив у соцмережах, що Росія “отримує по заслугах”.

Втім, майже через тиждень після початку операції досягнення залишаються обмеженими. Українським військам вдалося здобути скромні успіхи на окремих ділянках, однак Росія стабільно просувається на лівому фланзі, беручи в полон українських військових.

Газета наголошує, що Україна “поступово втрачає території”, оскільки Росія зосереджує значні сили для їх повернення. Українські військові, які перебувають у Курській області, підтвердили виданню, що останні дні були надзвичайно складними.

Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. У деяких місцях їм вдалося просунутися, — розповів один із військових.

Особливу загрозу для Збройних Сил України становлять підрозділи з Північної Кореї, які Росія залучила до бойових дій. Ці війська, за підтримки російської артилерії та безпілотників, діють великими групами, ігноруючи дрони та продовжуючи наступ навіть зазнаючи втрат.

Український військовий Олег зазначив, що ця тактика виявилася ефективною, дозволяючи російським військовим уникати участі в найнебезпечніших місіях.

“Минулого місяця 400-500 північнокорейських солдатів атакували нашу позицію, чисельно перевершуючи нас щонайменше в шість разів. Битва тривала вісім годин, доки ми не вичерпали боєприпаси і не були змушені відступити”, — розповів він.

На думку The Washington Post, утримання Україною ділянки в Курській області може стати ключовим елементом майбутніх переговорів про мир. Водночас українські чиновники вважають, що відступ із регіону може створити загрозу масштабного наступу 60-тисячного угруповання російських військ, розміщених у цьому районі.

Резонансна мобілізація у Дніпрі: зібрався увесь двір, а чоловік кричав “допоможіть”

Сьогодні вранці у дворі одного з багатоповерхових будинків Дніпра відбулася напружена ситуація, яка привернула увагу місцевих мешканців.

Про це повідомляють міські Telegram-канали.

За свідченнями очевидців, представники військкомату намагалися мобілізувати чоловіка, застосовуючи у відношенні останнього силу.

Повідомляється, що потерпілий активно пручався, намагався привернути до себе увагу та голосно кричав “Допоможіть!”.

Інцидент викликав резонанс серед жителів району, які почали збиратися навколо та намагалися відбити чоловіка.

Наразі жодних офіційних коментарів чи пояснень від представників військкомату або правоохоронних органів стосовно ситуації поки що не надійшло.

Туреччина підтвердила рішучу підтримку територіальної цілісності України

Туреччина продовжує твердо підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, заявив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.

Як повідомляє Hürriyet, така позиція була озвучена в контексті триваючої війни між Україною та Росією, а також дипломатичних ініціатив Анкари.

Ми продовжуємо рішуче підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України. У 2022 році завдяки зерновій угоді, укладеній за посередництва нашої країни, в обіг надійшло понад 33 мільйони тонн зерна. Ми також продовжуємо переговори між Росією та Україною щодо судноплавства в Чорному морі, — зазначив Хакан Фідан.

Міністр також згадав про можливу зміну ситуації на фронті в Україні у 2025 році через виснаження обох сторін, підтверджуючи прагнення Туреччини сприяти мирним рішенням.

Анкара продовжує залишатися активним посередником у міжнародних переговорах. Раніше адміністрація президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана заявляла про готовність сприяти відновленню мирних перемовин між Росією та Україною. Зокрема, обговорювалась можливість їх проведення у Стамбулі.

Фон дер Ляєн хоче термінової зустрічі з Трампом: FT пояснює причини

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається організувати термінову зустріч із новообраним президентом США Дональдом Трампом до його офіційного повернення в Білий дім.

Про це пише видання Bloomberg.

У статті йдеться про те, що Брюссель занепокоєний планами нового американського лідера щодо України та торговельних тарифів.

Газета Financial Times повідомляє, що посадовці ЄС уже аналізують сотні виконавчих указів і санкцій, введених у дію президентом США Джо Байденом, побоюючись, що Трамп відкличе їх, що може зашкодити зовнішнім відносинам.

Європейські представники бояться, що Трамп може скасувати рішення Байдена без урахування їхнього впливу на міжнародних партнерів.

Політики вже почали переглядати нормативні акти, що стосуються санкцій проти Росії, торгівлі та кібербезпеки, щоб оцінити потенційні ризики для блоку.

Швидкий перегляд подібних рішень напередодні інавгурації Трампа підкреслює вразливість Європи перед можливими діями нового президента, який неодноразово погрожував жорсткими заходами щодо союзників США.

Зеленський намагається достукатися до США через альтернативні ЗМІ – WP

Президент України Володимир Зеленський намагається достукатися до американців усіма можливими способами до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.

Про це пише видання The Washington Post.

Там ідеться, що український лідер побоюється, що його американський колега перестане підтримувати Київ або змусить його укласти невигідну угоду з країною-агресором.

Крім того, за словами автора, українські бійці останнім часом зазнають невдач на лінії фронту, а ворожі війська просуваються вперед зі значною швидкістю.

Щоб переконатися, що Трамп не підведе Україну, Зеленський намагається донести до американської громадськості, як важливо підтримати його.

Нещодавно відомий американський подкастер Лекс Фрідман приїхав до Києва, щоб взяти інтерв’ю у президента. У ньому Зеленський був вельми експресивний – використовував нецензурні вирази, критикував чинного президента США Джо Байдена та європейських партнерів.

Згідно зі статтею, цим інтерв’ю український лідер хотів донести свою точку зору до аудиторії, яка зазвичай недоступна для традиційних ЗМІ, про те, що для припинення війни Україні мають бути надані гарантії безпеки.

Туск: Україна дозволила першу ексгумацію жертв Волинської трагедії

Україна нарешті дозволила провести першу ексгумацію польських жертв Волинської трагедії.

Про це написав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у мережі Х.

Він назвав цю подію «проривом» і подякував польським та українським міністрам культури за плідну співпрацю.

Варто зазначити, що у своєму посланні Туск назвав жертв Волинської трагедії «польськими жертвами Української повстанської армії».

Він додав, що Варшава з нетерпінням очікує подальших рішень.

Нагадаємо, що раніше видання URAUA писало про те, що поляки звинувачували українську владу в затягуванні процесу пошуку жертв. Ба більше, Варшава погрожувала блокувати євроінтеграцію Києва під час головування в ЄС, якщо це історичне питання не буде вирішено.