Відтік інтелегенції: чому в Україні обмежують виїзд для діячів мистецтва та журналістів

Міністерство культури України з 3 березня перестане випускати за кордон журналістів і діячів мистецтва, тому що багато хто з тих, хто виїхав, не повертається назад. Відомство заявляє, що ще з кінця 2022 року бачило проблему і просило Кабінет Міністрів її розв’язати, внісши зміни до своєї постанови, але цього не сталося.

За роки війни Україна дійсно зіткнулася з масовим відтік інтелігенції. За даними Держприкордонслужби, у 2024 році кордон перетнули 30 мільйонів українців, і близько 443 тис з них не повернулися. Ця цифра у три рази перевищує показники 2023 року (близько 134 тис). Загалом за три роки війни приблизно 3 млн громадян не повернулися додому — стільки ж, скільки за попередні 11 років (2011–2021).

Серед від’їжджих – журналісти, діячі культури, музиканти, актори, науковці та інші спеціалісти. Наприклад, ведучий українського каналу ICTV Олексій Печій після службової поїздки оголосив, що не повернеться в країну, мотивуючи це бажанням ефективніше просувати українську повістку з Європи. Подібних випадків не бракує, особливо серед чоловіків призовного віку, які покинули Україну, щоб уникнути мобілізації – близько 20 тис лише за даними на кінець 2023 року. Жінки та діячі культури також активно емігрують, користуючись тимчасовими дозволами на виїзд.

Основний чинник відтоку інтелігенції – війна та пов’язані з нею ризики. Постійна загроза життю, обстріли, економічні труднощі та мобілізація змушують багатьох шукати безпеку та стабільність за кордоном. Страх перед призовом особливо впливає на професіоналів: за результатами соцопитувань, багато від’їжджих знаходять роботу за кордоном і не планують повертатися. Окрім того, значну роль відіграють економічні мотиви — скорочення внутрішнього ринку та фінансування культури змушує журналістів та артистів шукати можливості реалізації в інших країнах.

Український уряд усвідомлює проблему відтоку кадрів і вжив низку заходів. Офіційні дозволи на виїзд для діячів культури та медіа значно обмежені. У 2023 році Міністерство культури видало близько 3,7 тис листів-погоджень на виїзд творчим працівникам, проте з’явилися випадки невідповідання – деякі з них не поверталися. У жовтні 2024 року міністр культури Микола Точицький визнав, що кожен п’ятий з від’їжджаючих з дозволу діячів культури не повертається. У відповідь, з березня 2025 року міністерство призупинило видачу таких дозволів до усунення юридичних лазівок.

Відтік значної частини інтелігенції різко вдарив по культурній та медіасфері України. Засоби масової інформації зіштовхнулися з нестачею кадрів та аудиторії. За оцінками Національної асоціації медіа, війна спричинила масовий відтік працівників медіа та PR, особливо технічних спеціалістів та журналістів. Багато тих, хто виїхав на початку вторгнення, знайшли роботу у Західній Європі і не планують повертатися, що створює кадровий голод у українських ЗМІ. Скорочення рекламного ринку та аудиторії на фоні еміграції призвело до закриття ряду видань та телеканалів. У регіонах зникають локальні медіа, залишаючи інформаційний вакуум.

Не менш болючими є наслідки для мистецтва. Творчі колективи та проекти опинилися роз’єднаними: багато музикантів та художників тепер працюють за кордоном. Наприклад, з початку війни сотні українських музикантів перебралися до Німеччини, де намагаються продовжувати кар’єру та популяризувати українську культуру. Театральні та кінопроекти в Україні призупинені або позбавлені ключових учасників. Втрата талантів веде до зниження культурного життя в країні: формується свого роду “культурна діаспора”, що підтримує українське мистецтво за кордоном, а на батьківщині виникає дефіцит спеціалістів – від режисерів і акторів до редакторів і викладачів.

Аналіз динаміки показує, що друга половина 2023 і 2024 років принесла нову хвилю еміграції інтелігенції. Якщо на початку війни від’їзд носив хаотичний характер (евакуація від бойових дій), то згодом з’явилися системні фактори: затяжний конфлікт, втома та адаптація за кордоном. У 2023 році чистий відтік населення був відносно помірним (близько 134 тис невідповірнених), часткове повернення спостерігалося в деякі місяці при стабілізації ситуації. Проте у 2024-му відтік різко зріс у 3,3 рази. Пік припав на червень 2024 року (за офіційними даними, за цей місяць не повернулося близько 194 тис осіб) — можливо, через загострення бойових дій та економічні труднощі влітку

Експерти попереджають, що відтік інтелігенції може мати серйозні довгострокові наслідки для України. За словами міністра з питань повернення Олексія Чернишова, якщо війна затягнеться, до 70% біженців можуть так і не повернутися на батьківщину після конфлікту, а лише близько 30% повернуться. У владі заявляють про плани повернути мільйони українців, проте реалізація цієї амбітної мети вимагатиме величезних зусиль. Аналітики відзначають, що адаптація за кордоном знижує ймовірність повернення – з часом люди облаштовуються на новому місці. “Витік мозків” загрожує дефіцитом кваліфікованих кадрів у науці, освіті та культурі на роки вперед.  Дослідники вважають, що Україна ризикує стикнутися з цією проблемою десятиліттями: при поточних тенденціях негативний вплив еміграції на людський капітал країни відчуватиметься дуже довго. Без цілеспрямованої політики утримання та репатріації талантів країні буде важко забезпечити повоєнне відновлення.

Мінкульт призупинило видачу дозволів на виїзд за кордон журналістами та діячам мистецтва

Із 3 березня Міністерство культури та стратегічних комунікацій призупинить видачу дозволів для журналістів і представників мистецтва призовного віку, які виїжджають за кордон.

Про це йдеться в повідомленні пресслужби відомства.

Згідно із заявою, через недосконалість національного законодавства було зафіксовано кілька випадків, коли особи, які отримали дозволи, не поверталися на батьківщину у встановлені терміни.

Зазначається, що для створення правової визначеності в цьому питанні наприкінці 2022 року Мінкульт запустив зміни, покликані мінімізувати нелегальний виїзд за кордон з метою культурної дипломатії в період воєнного стану. Однак досі це питання залишається невирішеним.

Пропонований документ регламентує вимоги до рішення про видачу дозволу українцям призовного віку, які працюють у сфері культури, інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та лінійних аудіовізуальних ЗМІ, для їхнього тимчасового виїзду за кордон в умовах війни.

У зв’язку з цим, починаючи з 3 березня 2025 року і до законодавчого врегулювання цього питання, Мінкульт призупиняє видачу дозволів цій категорії осіб для виїзду за межі держави.

Смертельна аварія: заступник начальника Херсонської ОВА збив велосипедиста

У Херсонській області заступник начальника ОВА збив 50-річного велосипедиста, він помер, написала в місцевій поліції.

Відомо, що ДТП сталася 26 лютого близько 18:00 на трасі М-14 “Одеса – Мелітополь – Новоазовськ” у селі Посад-Покровське.

Попередньо повідомляється, що водій рухався на Renault Megan головною дорогою, а велосепедист виїжджав із другорядної дороги і перетинав проїжджу частину.

У відомстві заявили, що порушено справу за статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Обвинуваченому загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі.

Автомобіль чиновника було вилучено та конфісковано. Поліція просить свідків події анонімно дати свідчення.

Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін підтвердив факт аварії, у якій брав участь працівник організації, але не назвав його імені. Він висловив співчуття родичам загиблого.

За даними місцевих журналістів, винуватцем є заступник начальника ОВА Володимир Клюцевський.

Адміністрація Трампа скасувала більшу частину іноземної допомоги – CNN

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила, що скасовує понад 90% іноземної допомоги, яку надає Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Про це пише газета CNN.

Згідно зі статтею, загалом у Білому домі заявили, що скасовують 5 800 із 6 200 багаторічних контрактів USAID на загальну суму 54 мільярди доларів.

Також повідомляється, що ще 4 100 з 9 100 грантів Держдепартаменту будуть скасовані, що становить 4,4 мільярда доларів. Крім того, Вашингтон планує скоротити іноземну підтримку на 60 мільярдів доларів.

У відомстві уточнили, що остаточні рішення обговорювалися по кожному конкретному випадку “на підставі умов документа або незалежних юридичних повноважень як такого, що не відповідає національним інтересам і зовнішній політиці Сполучених Штатів”.

Зазначається, що значне скорочення іноземної підтримки сильно вдарило по некомерційних організаціях і бізнес-лідерах. Програми допомоги по всьому світу було призупинено через масштабне заморожування фінансування та перегляд мільярдів доларів допомоги.

Росія атакувала Україну 166 БПЛА: у Київській області горів промисловий об’єкт

У ніч на 27 лютого Росія вкотре атакувала Україну 166 безпілотниками, повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

Там заявили, що станом на 9 ранку 72 дрони-імітатори були локаційно втрачені, 90 – вдалося збити. Однак ще 4 БПЛА все таки вдалося досягти своїх цілей.

Найбільше постраждали Київська, Сумська та Чернігівська області. За даними ДСНС, унаслідок безпілотної атаки на Київщині виникла масштабна пожежа на промисловому об’єкті.

Відомо, що на місці події працювали 81 рятувальник і 24 одиниці техніки. Пожежу вже загасили, обійшлося без жертв і постраждалих.

Щодо наслідків на Сумщині та Чернігівщині наразі нічого невідомо.

“Переговорів не було”: Рубіо розповів про мети зустрічі з росіянами

Держсекретар США Марко Рубіо запевняє, що зустрічі між США та РФ не були переговорами, а лише підтвердженням того, що вони справді хочуть припинення війни.

Про це він заявив в інтерв’ю FoxNews.

За його словами, вони “не сиділи над картою і не малювали лінії”, оскільки головною метою було дізнатися зацікавленість Москви в переговорах і співпраці.

Рубіо переконаний, що Росія хоче цієї співпраці, але вона не може відбутися, доки не закінчиться війна, що й було головним посланням Вашингтона.

Він підкреслив, що зараз перевірка полягає в тому, наскільки вони серйозні – і це те, що зараз роблять американці від імені президента США Дональда Трампа.

Американський політик повторив, що США – єдина країна у світі, а Трамп – єдиний світовий лідер, який може зупинити війну.

Він вважає, що справа не в тому, щоб довіряти росіянам, справа в їхніх діях. Якщо вони серйозно ставляться до припинення вогню, це буде ясно дуже швидко.

Однак якщо вони так само “проєктуватимуть максималістські вимоги”, які, як він стверджує, не можуть бути виконані, значить вони не хочуть зупинятися.

Смерть немовляти в Одесі: омбудсмен звинуватив соцслужби у бездіяльності

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець відреагував на історію про загибель однорічного хлопчика в Одесі, тіло якого знайшли у морозильній камері.

Про це омбудсмен повідомив у своєму Telegram-каналі.

Посадовець каже, що відповідальність за подію лежить на службах захисту прав дітей та соціальних установах, які не виконали своїх обов’язків.

Наразі було проведено моніторинговий візит до низки установ Одеської області, щоб з’ясувати, чому ця дитина опинилася у небезпеці, що зрештою призвело до її смерті.

За даними омбудсмена, мати хлопчика на момент його народження була неповнолітньою, позбавленою батьківського піклування та не мала родини чи соціальних зв’язків. Свого першого дитину, старшу сестру загиблого хлопчика, вона народила у 16 років. Водночас орган опіки та піклування надав їй повну цивільну дієздатність, фактично поклавши відповідальність за себе та двох дітей.

Лубінець зазначив, що служби у справах дітей Одеської області системно ігнорували свої обов’язки. Вони не надали матері та дітям статусу сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, що є порушенням законодавства.

Центри соціальних служб також ігнорували повідомлення від правоохоронців про можливу небезпеку для дітей через умови їхнього проживання. Вони не вживали необхідних заходів для підтримки родини, що могло б запобігти трагедії.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що на Львівщині та Тернопільщині в навчальних закладах і реабілітаційних центрах неповнолітні громадяни систематично зазнавали фізичного та сексуального насильства з боку керівництва.

Мінкульт України забронював працівників телеканалів та ЗМІ, що беруть участь у телемарафоні

Міністерство культури та інформаційної політики України ухвалило рішення про бронювання працівників низки телеканалів та медіа, які беруть участь у національному телемарафоні, а також кількох незалежних видань.

Повідомлення про це з’явилося на сайті Міністерства.

До переліку заброньованих працівників увійшли співробітники телеканалів “Ми-Україна”, “5 канал”, “Еспресо”, “1+1”, “Прямий”, “Інтер”, ICTV, “Новий канал”, “СТБ”, Freedom, “Дом”, “Оце ТБ” та кількох регіональних мовників.

Також бронювання отримали представники таких видань, як “Українська правда”, “НВ”, “Подробиці”, а також працівники радіо “Мелодія FM”.

Таке рішення було ухвалене в межах забезпечення безперервної роботи українських медіа в умовах воєнного стану та інформаційного протистояння. Бронювання працівників дозволяє їм залишатися у складі редакцій, продовжуючи виконувати професійні обов’язки.

Раніше повідомлялося, що у Мінкульті розглядають можливість розширення списку медіа, що можуть отримати бронювання.

Демографічна яма на десятиліття: як масовий відплив українців змінює країну

Повномасштабна війна, розпочата у лютому 2022 року, спричинила один із найбільших міграційних криз в Європі від часів Другої світової війни. За період 2022–2025 років з України виїхала безпрецедентна кількість людей. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), до лютого 2025 року у світі налічувалося близько 6,9 млн українських біженців.

Переважна більшість мігрантів — близько 6,3 млн — перебуває в європейських країнах станом на початок 2025 року. Найбільше українців прийняли держави ЄС, зокрема Польща (близько 1 млн біженців) та Німеччина (понад 1,2 млн). Водночас значна кількість громадян України опинилася у Росії й Білорусі — орієнтовно до 1,3 млн осіб наприкінці 2023 року, здебільшого зі східних областей, які не контролювалися українським урядом.

Динаміка відпливу

Найбільша хвиля виїзду сталася в перші тижні повномасштабного вторгнення: лише у березні 2022 року Україну покинуло близько 2,5 млн людей. Коли навесні–влітку 2022 року ситуація трохи стабілізувалася, частина громадян почала повертатися, і з травня до вересня кількість тих, хто приїздив назад, перевищувала число тих, хто їхав уперше. Утім, нові удари РФ восени 2022-го — взимку 2023-го (особливо по енергетичній інфраструктурі) спровокували ще одну хвилю евакуації. Упродовж 2023 року потоки стали циклічними: навесні та влітку чимало людей приїздили додому або здійснювали короткі візити, натомість восени й узимку відплив знову збільшувався.

На початку 2024-го, після новорічних свят, з України виїхало приблизно 110 тис осіб (дехто всього на кілька тижнів повертався додому і знову рушав до ЄС). Улітку 2024 року, через загрозу безпеці під час канікул, додатково виїхало ще близько 200 тис. українців, хоча 111 тис. з них згодом повернулися в липні–серпні. За оцінками Центру економічної стратегії (ЦЕС), до кінця 2024-го за межами України перебувало майже 6 млн громадян. Для порівняння, офіційні дані наприкінці 2022 року свідчили про ~5,7 млн біженців у Європі, а наприкінці 2023-го — близько 6,0 млн. Отже, тенденція до міграційного відпливу тривала вже третій рік війни, хоча темпи дещо знизилися порівняно з першим воєнним роком.

Скільки біженців планують повертатися

Тривалість і гострота війни суттєво послабили прагнення українських біженців повертатися на батьківщину. Якщо на самому початку масштабного конфлікту багато хто сприймав евакуацію як тимчасовий захід, то згодом значна частина людей закріпилася за кордоном на триваліший час. Опитування свідчать, що вперше кількість бажаючих повернутися впала нижче половини. Так, на кінець 2024 року лише 43% українських біженців однозначно або ймовірно хочуть повернутися. Для порівняння, у 2022 році (за іншими оцінками) до 74% тих, хто виїхав, висловлювали бажання повернутися після війни. До 2024-го цей показник зменшився приблизно до 53%, а останні дані CES/Info Sapiens свідчать про частку менш як 50%.

Окремо варто поговорити про довгострокові наслідки для України як у соціально-економічному та гуманітарному плані, так і в політичному:

Різке зменшення населення. Виїзд мільйонів людей, разом зі зростанням смертності та падінням народжуваності, створює масштабний демографічний вакуум. Якщо перед війною (наприкінці 2021 р.) в Україні офіційно налічувалося близько 42 млн громадян, то на початку 2025-го, за різними оцінками, в межах контрольованої урядом території мешкає близько 31 млн. Таким чином, за три роки війни де-факто країна втратила мільйони.

Попри ймовірне повернення певної частини людей, більшість демографічних прогнозів вказує на довгострокове скорочення населення. За оцінками Інституту демографії НАН України, населення може знизитися до 28,9 млн до 2041 року, а до 2051 р. — до ~25 млн. Відповідно, навіть якщо війна припиниться найближчим часом, Україну чекатиме затяжна “демографічна яма”, ймовірно, на десятиліття.

Старіння населення та низька народжуваність. Виїхали переважно жінки та діти; чоловікам призовного віку виїзд обмежено. Така міграція посилила дисбаланс за статтю і віком. Уціліли в Україні переважно військовозобов’язані чоловіки та люди старшого віку. Додатковим чинником стала різка втрата рівня народжуваності (із ~1,2 дитини до ~0,6 на одну жінку в 2022–2023 рр.), тоді як смертність зросла через бойові дії й спад якості життя. Усе це веде до прискореного старіння суспільства: менше молоді — більше пенсіонерів, причому навіть після війни, зважаючи на малий коефіцієнт народжуваності.

Зменшення кількості робочих рук. Мільйони осіб працездатного віку, що виїхали, означають критичний дефіцит робочої сили в Україні. Серед них багато кваліфікованих спеціалістів: лікарів, ІТ-фахівців, вчених. Паралельно сотні тисяч людей залучені в ЗСУ або мають бойові травми, що обмежує їхню участь у цивільній економіці.

“Витік мізків”. Особливо боляче для країни, що втрачає висококваліфікованих спеціалістів, здатних рухати інновації. Їхнє повернення після війни під питанням, оскільки багато хто вже інтегрувався в ринки праці країн ЄС. Без цих людей відбудова та модернізація України можуть застопоритися.

Структурні зміни в зайнятості. Через мобілізацію та виїзд жінок відбулися «розриви» у деяких галузях: у медицині, освіті, сфері послуг. У перспективі створюється ризик, що навіть коли війна завершиться, недостатньо буде медсестер, учителів, соціальних працівників і т.д. Натомість ветерани, що повернуться з фронту, потребуватимуть пере- або донавчання.

Різке зниження числа платників податків і внесків до пенсійного фонду, з іншого боку — збільшення відсотка осіб похилого віку та людей з інвалідністю (як через бойові поранення, так і через старіння) — створює величезне навантаження на соціальне забезпечення. Якщо відсоток працюючих знизився, а пенсіонерів і ветеранів побільшало, то бюджетний дефіцит Пенсійного фонду та системи охорони здоров’я неминуче зростатиме. Пропонуються різноманітні реформи: від переходу на накопичувальну модель до збільшення податкової бази. Проте без розв’язання базових демографічних проблем та без повоєнного відновлення економіки покриття цих витрат буде складним.

Освіта та медицина теж зазнали значних кадрових втрат, адже більшість виїхалих — це жінки, що часто працюють саме в цих галузях. У поєднанні зі зменшенням народжуваності і поточного відтоку дітей потенційно можливе “оптимізування” шкіл чи садочків у майбутньому, тоді як навпаки зросте потреба в геріатричних і реабілітаційних послугах. Висока ймовірність, що в перші повоєнні роки головними викликами будуть не лише відновлення інфраструктури, а й реформа системи надання соцдопомоги для ветеранів.

Зниження внутрішнього попиту. Менше населення означає менший ринок для товарів та послуг. У 2022 році ВВП України впав на ~30% не лише через руйнування економіки, а й через стрімкий відплив людей. У 2023 році на тлі певного стабілізаційного відскоку зростання було слабким, а подальше відновлення впирається в кількість та кваліфікацію робочої сили. За підрахунками, скорочення працездатного населення на 20% від довоєнного рівня ускладнюватиме будь-яке економічне зростання, особливо якщо ключові секторі втратять ядро фахівців. Також постраждали будівельна й торгова сфери, орієнтовані на внутрішнє споживання.

Фінансові наслідки. Відтік людей водночас знизив видатки держави на деякі категорії (наприклад, діти, які тепер у школах за кордоном), але сильно вдарив по податковій базі. Ті громадяни, що працюють за кордоном, не сплачують податки в Україні, водночас у країні зберігається або й зростає потреба у військових і соціальних витратах. Такий дисбаланс призвів до збільшення залежності бюджету від зовнішньої допомоги й кредитів. Довгостроково це невигідно, адже може гальмувати економічний суверенітет країни.

Довгострокові сценарії

Загальний консенсус фахівців вказує, що війна загострила попередні демографічні й економічні загрози. Україна ризикує опинитися в ситуації балканських країн 1990-х, де після військових дій суттєва кількість біженців так і не повернулася додому, пригальмувавши відновлення. Є ризик, що, не створивши умов, ми втратимо ще мільйони людей. У найгіршому варіанті через 10–15 років населення може опуститися нижче 30 млн, а це означатиме суттєве зменшення масштабів економіки і, відповідно, “пастку низького зростання”.

Якщо ж держава застосує продуману політику — закінчить війну, залучить міжнародну фінансову підтримку для швидкої відбудови інфраструктури та забезпечить ефективні стимули для повернення населення, — негативні наслідки можна частково пом’якшити. Найперше, потрібен мир, що зупинить відплив і створить умови для поступового повернення, а також розпочне довготривале відновлення. На додачу слід розглядати і варіант залучення іммігрантів, якщо дефіцит робочих рук залишиться занадто значним.

Чи зможе Україна перетворити тимчасову втечу своїх громадян на виграш у перспективі, залежить від того, як держава впорається з викликом повернення людей, інтеграції ветеранів, стимулювання народжуваності та приваблення інвестицій у нові робочі місця. Від дієвості таких заходів великою мірою залежатиме, чи зможе країна швидко відновитися після важкого воєнного періоду і стати на шлях сталого розвитку.