Російські війська атакують “пояс фортець” на Донбасі – ISW

Російські збройні сили, можливо, почали підготовку до весняно-літнього наступу 2026 року на укріплені позиції в Донецькій області. Для цього вони активно використовують артилерію і безпілотники.

Про це йдеться в дослідженні Інституту вивчення війни (ISW).

Російські військові 26 і 27 лютого обстріляли селище Біленьке, яке знаходиться приблизно в 14 кілометрах від лінії фронту і на північний схід від міста Краматорська, що є частиною так званого “фортечного поясу”. Це перший випадок, коли російські сили використовували ствольні артилерійські знаряддя для обстрілу самого Краматорська або його околиць, підкреслюють експерти.

Ці артилерійські обстріли, можливо, є передвісником початку артилерійської підготовки Росії до передбачуваного весняно-літнього наступу в 2026 році.

“Ймовірно, після артилерійської підготовки російська армія скоро почне наземну операцію”, – вважають аналітики.

На південній ділянці “фортечного поясу” загарбницькі сили здійснюють повітряну операцію, зокрема, на дорозі H-20. Ця траса є ключовою наземною артерією, яка з’єднує міста в межах оборонної лінії.

Окупанти проводять тривалі повітряні операції як частину більш масштабної стратегії, спрямованої на ослаблення оборони України і створення сприятливих умов для майбутніх наземних атак.

Африканські країни продовжують скаржитися на вербування РФ своїх громадян для війни

Гана наполягає на залученні РФ до пошуку спільних шляхів запобігання вербуванню її громадян для участі у війні в Україні. За оцінками, з початку повномасштабного вторгнення на фронті загинуло 55 громадян Гани.

Про це пише портал видання “Bloomberg”.

Як зазначив міністр закордонних справ країни Самуель Окудзето Аблаква, відповідь з російської сторони “не надходила”.

“Нам потрібно ще більше залучити їх до співпраці”, – сказав він.

У Bloomberg нагадали, що Аблаква нещодавно відвідав Україну, щоб зустрітися з Президентом Володимиром Зеленським і домовитися про звільнення двох ганців, які були захоплені в полон. За його словами, їх завербували приватні агенти, які обіцяли їм роботу, але в підсумку їх відправили на передову, воювати за Росію.

“Зростає занепокоєння щодо вербування африканців для боротьби на боці російської армії, яка відчуває нестачу особового складу у війні проти України. Кенія та Південна Африка заявили, що нещодавно забезпечили репатріацію громадян, яких обманом змусили підписати контракти з російською армією”, – зазначили у виданні.

Водночас українська розвідка повідомляє, що проти України воюють понад 1780 африканців із 36 країн. Аблаква підкреслив, що з них 272 – ганці, 55 з яких загинули, а двоє були захоплені в полон.

Міністр додав, що заробітна плата, яку їм обіцяли, становить від 30 до 40 тис доларів на рік.

“Неприбуткова дослідницька організація Inpact у своєму звіті цього місяця зазначила, що з 1417 африканців, яких вона ідентифікувала як тих, хто воює за Росію, 234 є ганцями, 335 – камерунцями і 361 – єгиптянами, що представляють країни з найбільшою кількістю громадян, завербованих для участі у бойових діях”, – підкреслили у Bloomberg.

Британські та французькі десантники готуються до можливої миротворчої місії в Україні

Британські та французькі десантники проводять навчання з розгортання в будь-якій точці світу. Це сталося після повідомлень про можливе лідерство їхніх країн у миротворчій місії в Україні.

Про це повідомляє The Telegraph.

На авіабазі ВПС Франції “Орлеан-Бріс” проходять масштабні навчання союзників під назвою “Оріон-26”. Це найзначніші військові маневри Франції з часів Холодної війни.

З 24 лютого розпочалися дев’ятиденні навчання повітряно-десантних військ. У цих маневрах брали участь близько 1500 десантників, розміщених між французькими та британськими підрозділами. Під час навчань десантників десантують над базою Коеткідан, розташованою в Бретані на заході Франції.

Міністерство оборони Великобританії повідомило, що ці навчання були створені для того, щоб підготувати військовослужбовців до викликів, характерних для сучасних конфліктів.

Програма підготовки була спрямована на три ключові аспекти: підвищення швидкості виконання завдань, зміцнення фізичної витривалості та розвиток навичок самостійної роботи.

“Десантні сили, що висадилися в цьому районі, зобов’язані протриматися від 48 до 72 годин, використовуючи власні дрони, батареї та боєприпаси”, – пояснив полковник Коломбан де Пончарра, командир парашутного полку 3 корпусу морської піхоти Франції.

Франція та 24 інші держави організовують великі військові навчання, спрямовані на підготовку до можливого конфлікту високої інтенсивності.

У Вашингтоні сотні людей зібралися на марш напередодні четвертої річниці вторгнення Росії в Україну

У Вашингтоні на Національній алеї сотні людей вийшли на марш до резиденції російського посла. Учасники акції закликали посилити санкції та збільшити військову допомогу Києву.

Про це повідомляє “CNN”.

Перед початком маршу з промовами виступили посол Європейського Союзу в США Йовіта Нелюпшене і заступник глави української місії Денис Сенік. Вони попросили США активніше брати участь у боротьбі з агресією Росії.

Сенік зазначив, що Україна потребує посилення військової підтримки, включаючи ракети дальньої дії. Нелюпшене підкреслила важливість посилення санкційного режиму.

Український військовий Андрій Смоленський, який отримав поранення на передовій, також виступив на заході. Він підкреслив, що санкції є єдиним способом, який здатний донести свою позицію до Кремля.

Надія Шапоринська, засновниця організації US Ukrainian Activists і одна з організаторів акції, висловила надію на успішне завершення майбутніх переговорів між США, Україною і Росією.

“Україна хоче справедливого тривалого миру і робить все можливе, щоб він настав якомога швидше”, — зазначила вона.

На заході був присутній також духовний наставник Дональда Трампа Марк Беренс. Він сказав: “Свобода має ім’я — і це ім’я Україна”, підкресливши важливість захисту суверенітету, людської гідності та міжнародного права.

Мітинг у Вашингтоні знову продемонстрував, що підтримка України залишається важливою темою для обговорення в американському суспільстві, особливо напередодні знаменної дати — чотириріччя масштабного конфлікту.

Як змінилося життя громадян і що стало новою нормою для України – аналітика NYT

За чотири роки з моменту початку масштабного конфлікту з Росією, війна стала для українців невід’ємною частиною їхнього життя.

У колонці для “The New York Times” журналістка Маша Ґессен досліджує, як затяжний конфлікт вплинув на громадянське життя, родини та суспільство України.

Якраз чотири роки тому почалася повномасштабна агресія. Автор проводить історичну паралель з подіями Другої світової війни, коли суспільство пережило чотирирічний період тотальної мобілізації. Сьогодні ця дата знову набуває особливого значення.

За її словами, в Україні більше не залишилося куточків, де можна було б відволіктися від війни. Вона проникла в усі аспекти життя: роботу, особисті стосунки, плани на майбутнє і навіть сни. Обстріли енергетичної інфраструктури, постійні тривоги і хронічна нестабільність стали невід’ємною частиною повсякденності.

Всупереч прогнозам про швидке завершення подій у 2022 році, ані ресурсна перевага Росії, ані підтримка Заходу не змогли привести до вирішального перелому. Лінія фронту залишається відносно стабільною протягом тривалого часу.

Українське суспільство пристосувалося до умов затяжного конфлікту. Війна впливає на систему цінностей, соціальні взаємини та сприйняття часу. Це не просто військові дії — це глибока зміна життєвих пріоритетів.

До початку масштабного конфлікту населення України становило приблизно 36 млн осіб. З того часу понад 4 млн, переважно жінки та діти, покинули країну.

Багато сімей були розлучені. Одним із героїв матеріалу став Тарас В’язовченко з Ірпеня. У 2022 році він перевіз свою дружину і дітей до Швейцарії, але сам залишився в Україні. За ці чотири роки він зміг відвідати їх тільки один раз.

“Які стосунки у нас можуть бути, коли вони там, а я тут? Вона вже побудувала там життя. Діти між собою розмовляють французькою, і я їх не розумію”, – розповідає він.

Минулого року чоловік записався до лав ЗСУ, вважаючи своїм обов’язком зробити внесок у захист країни. Але суспільство по-різному ставиться до мобілізації. Після сплеску кількості добровольців у 2022 році виникли складнощі з набором нових бійців до армії, а багато військових досі не мають чітких перспектив демобілізації.

Ґессен вказує, що Україна зазнала значних змін з 2022 року. Це стосується не тільки матеріальних втрат і скорочення населення, а й фундаментальних перетворень у соціальній структурі.

Війна радикально змінила сприйняття дому, безпеки та стабільності. Для мільйонів українців вона перетворилася на затяжне життєве випробування, яке вплине на майбутнє їхніх дітей та онуків.

Попереду невідомість. Однак ясно одне: країна подолала межу, за якою повернення до колишніх довоєнних умов стає неможливим.

Для досягнення успіху Україні необхідно залучити ще 250 тис військових

Українські війська поступаються російським за чисельністю та озброєнням на деяких ділянках фронту, включаючи Лиман, Сіверськ, Покровськ і Слов’янськ. Щоб переломити хід війни, Києву потрібно щонайменше 250 тис додаткових солдатів.

Про це повідомляє британська газета The Times.

Згідно з публікацією, в Покровську, Мирнограді та Гуляйполі на південному сході Запорізької області російські війська контролюють окремі райони міст. Просування армії РФ у бік Запоріжжя може призвести до використання ударних дронів для атак на місто, аналогічно тому, що сталося в Херсоні.

У Покровську український офіцер розповів журналістам, що Росія активно застосовує свої сильні сторони – як у технічному оснащенні, так і в оперативній та стратегічній сферах. Він підкреслив, що противник значно перевершує їх в авіації і тактичних балістичних ракетах.

За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з часу початку масштабного вторгнення Росія зазнала втрат у понад 1,2 млн військовослужбовців, тоді як українські втрати становлять близько 600 тис осіб.

У грудні українські збройні сили ліквідували або важко поранили понад 35 тис російських військовослужбовців, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров. Він також заявив, що планується збільшити цей показник до 50 тис на місяць.

Незважаючи на відчутні втрати, російські війська просуваються в районі Покровська і Мирнограда вкрай повільно – всього близько 70 метрів на день. Фахівці вважають цей показник одним з найнижчих за всю історію конфлікту.

Українські військові вказують на гостру нестачу піхотинців і операторів безпілотників як на серйозну проблему. Один з офіцерів підкреслив, що армії потрібні додаткові пілоти для безпілотників, а також піхотинці для їх захисту.

Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач Об’єднаними силами НАТО в Європі, підкреслив, що проблема кадрів є серйозним випробуванням для України. Він також зазначив, що Росія здатна заповнити нестачу військовослужбовців, в тому числі завдяки допомозі з боку Північної Кореї.

Європарламент затвердив фінансову допомогу Україні на суму 90 млрд євро, з яких 60 млрд будуть спрямовані на військові закупівлі. За словами Брідлава, коли в України з’являється можливість наносити точні і потужні удари по російських об’єктах, вона ефективно використовує надані ресурси.

Екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон запропонував розглянути можливість введення небойових західних військ вже зараз, без очікування офіційного оголошення про припинення вогню.

Згідно з інформацією від високопоставленого представника НАТО, для поліпшення становища на фронті Україні потрібно не менше 250 тис додаткових солдатів і посилення поставок передових озброєнь.

Тристоронні переговори за участю США не привели до значних результатів. Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні, зазначив, що російська сторона не виявляє готовності до поступок.

На його думку, домогтися реального припинення вогню можна тільки шляхом посилення економічного тиску на Росію, включаючи введення більш суворих санкцій проти нафтогазової галузі та боротьбу з так званим “тіньовим флотом”.

Хоча в Росії збільшується виробництво військової техніки, санкції мають негативний вплив на енергетичний сектор країни. Волкер зазначив, що світова спільнота повинна продовжувати економічний тиск на Москву, щоб вона усвідомила необхідність припинення військових дій.

Міністр оборони Великої Британії оголосив про готовність відправити війська в Україну

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі висловив бажання стати першим главою британського військового відомства, який направить війська в Україну після укладення миру.

Про це повідомляє The Telegraph.

Джон Гілі у своїй колонці для видання виклав своє бачення способів досягнення миру і висловив незмінну підтримку президента України Володимира Зеленського.

Гілі заявив, що розміщення британських військовослужбовців в Україні могло б стати знаком досягнутого миру і запорукою безпеки. Він також зазначив, що стабільна Європа немислима без міцної і незалежної України.

Лондон разом з партнерами розробляє проект “коаліції охочих” – міжнародної групи, яка зможе гарантувати безпеку після завершення бойових дій. Велика Британія вже виділила понад $250 млн на підготовку своїх збройних сил до можливої участі в цій місії. Фінансування спрямовано на оновлення військової техніки, систем зв’язку та придбання засобів для боротьби з безпілотниками.

Міністр окремо виділив співпрацю з Україною в галузі оборонних технологій. Британія взяла участь у створенні українського перехоплювача дронів, розробленого на базі ШІ під назвою “Октопус”. Цей перехоплювач призначений для ефективного знищення іранських безпілотників типу Shahed при менших витратах.

Гілі поділився враженнями про свій останній візит до України, який збігся з інтенсивними атаками з боку Росії. Він повідомив, що тієї ночі по Києву було випущено десятки безпілотників, а одна з балістичних ракет впала у Львові неподалік від місця його перебування.

Міністр підкреслив, що подібні події стали частиною повсякденного життя українців, які переживають вже майже чотири роки конфлікту.

Міністр оборони Великої Британії заявив, що Лондон буде і надалі збільшувати обсяг військової підтримки України та посилювати санкції проти Росії. Крім того, він зазначив, що українські військові активно інтегруються в навчальні програми НАТО і набувають цінного досвіду в боротьбі з безпілотниками.

Гілі підкреслив, що українці стійко протистоять російській агресії, а їх союзники мають намір не допустити “втоми від України”. Велика Британія, за його словами, має намір надати Києву всі необхідні ресурси для досягнення міцного і справедливого миру, а також завершити військові дії до 2026 року.

Україна готова піти на територіальні поступки в обмін на прискорений вступ до ЄС – Welt

Україна готова розглянути можливість територіальних поступок в рамках можливої мирної угоди з Росією, щоб прискорити процес вступу до Європейського Союзу.

“Die Welt” повідомляє про це, посилаючись на джерела в європейських дипломатичних колах.

Згідно з опублікованими даними, в Брюсселі розглядають сценарій, за яким Сполучені Штати, виступаючи в ролі посередника, просувають наступний план: Україна отримує гарантії безпеки і чіткі перспективи вступу до Європейського Союзу, в той час як Росія фактично закріплює контроль над значною частиною регіону Донбасу.

Європейські дипломати вважають, що президенту Володимиру Зеленському необхідно надати суспільству вагомий аргумент на користь можливих територіальних поступок. На їхню думку, таким аргументом могло б стати прискорення процесу євроінтеграції.

У деяких варіантах мирного плану вказується 2027 рік як можлива дата вступу України до Європейського Союзу. Однак брюссельські джерела вважають такі терміни надмірно оптимістичними і припускають, що більш імовірним тимчасовим орієнтиром будуть 2028-2030 роки.

Експерти вказують, що пропозиція про передачу територій в обмін на членство і гарантії безпеки може бути одним із шляхів завершення конфлікту. Однак в Євросоюзі визнають, що прискорене вступ в таких умовах суперечить стандартним процедурам розширення.

Дипломати стверджують, що Україні належить провести масштабні реформи, особливо в боротьбі з корупцією та зміцненні принципу правової держави. Це свідчить про те, що, незважаючи на політичну рішучість, процес інтеграції займе певний час.

Окупанти втратили стабільний зв’язок після відключення Starlink

Термінали супутникового зв’язку Starlink у російських військах уздовж лінії фронту відключені, що призвело до втрати координації та змусило окупантів використовувати власні супутникові системи.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Згідно з інформацією від відомства, російські збройні сили вдаються до використання альтернативних каналів зв’язку, але ці системи не гарантують задовільну якість передачі інформації.

У перехоплених розмовах окупанти висловлюють невдоволення російськими супутниковими терміналами. Розвідка вказує на труднощі використання альтернативних терміналів в бойових умовах.

За даними Головного управління розвідки, російські термінали “Газпром” функціонують через супутники серії “Ямал”. Однак їх кількість недостатня для забезпечення повного покриття фронту, оскільки основна частина ресурсів цієї системи задіяна на території Російської Федерації. Більш того, оператор цих супутників з 23 лютого 2024 року перебуває під міжнародними санкціями.

Розвідка повідомляє, що проблеми зі зв’язком негативно позначилися на взаємодії російських підрозділів, логістиці та використанні безпілотних систем, включаючи наземні та повітряні апарати.