Хто наступний? Що стоїть за публічним конфліктом Федорова та Сирського

Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони, яка сталася на тлі публічного конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, швидко перетворилася з кадрового рішення на повноцінний політичний скандал. Те, що могло залишитися внутрішньою проблемою у військовому керівництві, вилилося в протести, вимоги звільнити Сирського та активні обговорення в соцмережах.

Сам Федоров на брифінгу 16 липня пояснив свою відставку принциповими розбіжностями з головнокомандувачем щодо управління армією та ведення війни. За його словами, він намагався налагодити співпрацю, однак ініціативи Міноборони систематично блокувалися, а Сирський звинуватив його в організації інформаційних кампаній проти себе. Ексміністр наголосив, що був готовий працювати далі, але після ультиматуму з боку головнокомандувача ситуація стала неможливою.

Це публічне протистояння спричинило хвилю обурення в суспільстві. В соцмережах почали лунати заклики до звільнення Сирського та вимоги пояснень від військового та політичного керівництва.

Експерти розділилися в оцінках цього конфлікту. Військовий експерт Олег Жданов вважає, що звільнення Сирського не призведе до обвалу фронту, оскільки, на його думку, реальну оборону тримають не генерали, а командири рот і батальйонів. Він вбачає суть конфлікту в суперечності між старою радянською системою управління та сучасною армією, орієнтованою на інновації. На думку Жданова, відставка Федорова, який був популярним завдяки реальним змінам у сфері дронів та далекобійних ударів, є серйозною помилкою, що «підрізає крила» самому президенту.

Однак існує й інша, більш інтригуюча версія. Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирєв припускає, що конфлікт між Федоровим і Сирським міг бути штучно створений та поступово підготовлений в інформаційному просторі. Він звертає увагу на те, що головне в цій історії не сама відставка, а те, чому вона стала настільки публічною та викликала такий суспільний резонанс.

На думку Снєгирєва, це може бути частиною підготовки нового політичного проекту, який позиціонуватиметься як «умовна опозиція» до Офісу президента, але насправді залишиться під його контролем. Тезис про те, що Зеленський звільнив Федорова через особисту ревнощі до його популярності, міг бути навмисно поширений у суспільстві для мобілізації протестного електорату навколо ексміністра.

Снєгирєв вважає, що Федорова готують як конкурента для Валерія Залужного на майбутніх виборах. Його можуть представити як молодого реформатора, який залишився в Україні, займався розробкою дронів, боровся з корупцією і відкрито виступив проти застарілих підходів в армії, на відміну від Залужного, який перебуває у Великій Британії. Таким чином, Федоров може використовуватися як “медійна торпеда” для зниження рейтингів Залужного.

При цьому Снєгирєв ставить під сумнів антикорупційний імідж Федорова, зазначаючи, що за час його роботи в Міноборони накопичилися мільярдні борги за контрактами, за якими держава не отримала ні зброї, ні повернення коштів. Він вважає, що новий міністр мав би провести внутрішній аудит, але суспільство не побачило результатів.

Снєгирєв також пов’язує активізацію навколо Федорова з нещодавнім приїздом Залужного до Києва. За його словами, після зустрічей Залужного з представниками влади, на яких, ймовірно, обговорювалася його можлива участь у виборах, Банкова могла активізувати пошук політичного проекту, здатного працювати з тією ж аудиторією.

Експерт наголошує на суперечності: раніше Залужному казали, що його участь у виборах призведе до поляризації суспільства, а тепер штучно поляризують суспільство навколо Федорова. Раніше Банкова вже намагалася створити подібний проект навколо мера Харкова Терехова, але образ “господарника” не здобув популярності, тоді як Федоров вже має впізнаваність та підтримку частини суспільства.

Снєгирєв припускає, що конфлікт із Сирським міг бути закладений ще з самого початку призначення Федорова. Він згадує, що Федоров став міністром на тлі публічного конфлікту між Сирським і Сергієм Стерненком, який згодом став радником міністра. Таким чином, створювалися передумови для інформаційних атак на головнокомандувача.

Крім того, на думку Снєгирєва, кампанія може бути спрямована не лише проти Сирського та Залужного, а й проти інших потенційних конкурентів, зокрема Кирила Буданова. Історію з замахом на бізнесмена в Монако та затриманнями намагалися подати як провал ГУР, щоб нейтралізувати Буданова. Також він згадує екстрадицію Руслана Демчака, пов’язаного з оточенням Порошенка.

Показовою Снєгирєв вважає і позицію самого Федорова, який після звільнення не перейшов у відкриту опозицію, а заявив, що президент ще може переглянути своє рішення, що дозволяє йому критикувати окремі кадрові рішення, не розриваючи зв’язків з Банковою. За його словами, цей конфлікт вирішує одразу кілька завдань: дискредитує головнокомандувача, створює політичний бренд Федорова, мобілізує протестний електорат і послаблює потенційних конкурентів напередодні можливого виборчого циклу.

Киянин подав до суду на Міноборони та Федорова через дії працівників ТЦК

У мережі активно поширюється інформація про подання позову до Київського окружного адміністративного суду проти Міністерства оборони України через заяви чоловіка про незаконне затримання представниками ТЦК та застосування до нього фізичної сили в Києві.

Про це стало відомо з публікації самого позивача у Facebook та копії позовної заяви, яку, за його словами, він подав до суду.

За словами чоловіка, інцидент стався 14 травня близько 10:30 біля станції метро Лук’янівська в Києві. Він стверджує, що його зупинили троє людей у військовій формі, які представилися працівниками ТЦК та СП. Позивач заявляє, що йому не пояснили підстави затримання, не показали документів і не дали можливості зв’язатися з адвокатом.

“14 травня о 10:30 біля метро Лук’янівська мене зупинили троє людей у військовому одязі – представники ТЦК та СП. Без пояснень, без документів, без можливості зателефонувати адвокату мене силою посадили в мікроавтобус і відвезли до відділення на Парково-Сирецькій”, – розповів позивач.

Чоловік також заявив, що у Шевченківському районному ТЦК його нібито намагалися змусити пройти військово-лікарську комісію. Після відмови, за його словами, один з офіцерів ударив його в обличчя, а інші працівники почали викручувати руки. Позивач стверджує, що попри тиск він не погодився пройти комісію, після чого його зачинили у підсобному приміщенні.

За словами потерпілого, звільнитися з приміщення ТЦК йому допоміг знайомий адвокат, до якого звернулася його дружина. Він повідомив, що того ж вечора звернувся до 12-ї лікарні Києва, де медики зафіксували забій та розтягнення зв’язок. Після цього позивач подав заяву до Шевченківського управління поліції №2.

У позовній заяві чоловік вимагає не лише притягнути до відповідальності працівників ТЦК, дії яких він вважає незаконними, а й зобов’язати Міністерство оборони провести службову перевірку.

“Зобов’язати Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Федорова Михайла Альбертовича провести службову перевірку за фактом незаконного затримання, примусової доставки та застосування фізичного насильства до позивача і притягнути винних до дисциплінарної відповідальності”, – йдеться у позовній заяві.

Також позивач просить суд зобов’язати Міністерство оборони надати йому письмову відповідь за результатами службової перевірки у строк, який визначить суд.

Окремо варто зазначити, що в наданих матеріалах йдеться саме про позицію позивача та його виклад обставин. На момент підготовки тексту офіційної позиції Міністерства оборони або ТЦК щодо цього інциденту в наданих матеріалах немає.

Приватна система ППО знищила перший реактивний Shahed

Приватна система протиповітряної оборони знешкодила перший реактивний дрон у Харківській області.

Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров.

У листопаді уряд ініціював проєкт приватної системи протиповітряної оборони. Цей проєкт дає можливість підприємствам, незалежно від їхньої форми власності — чи то приватні, державні чи комунальні організації, створювати свої підрозділи ППО, які перебуватимуть під контролем військового керівництва.

Про перші збиті дрони Федоров повідомив 30 березня. Але зараз стався перший випадок, коли було збито реактивний дрон, що летів зі швидкістю понад 400 км/год.

Наразі на дев’ятнадцяти підприємствах створюються приватні підрозділи протиповітряної оборони. Ці підрозділи інтегровані в єдину систему управління Повітряних сил і функціонують як частина загальної структури протиповітряної оборони.

У березні дрони-перехоплювачі знешкодили понад 33 тис БПЛА

У березні українські військові збили понад 33 тис безпілотників російської армії за допомогою дронів-перехоплювачів. Це вдвічі більше, ніж у лютому.

Міністр оборони України Михайло Федоров розповів про це після зустрічі з українськими розробниками дронів-перехоплювачів.

“Дрони-перехоплювачі — українська інновація, яка вже стала ключовою частиною нашої ППО. Тільки в березні перехоплювачі збили понад 33 000 ворожих БПЛА різних типів <…> Це вдвічі більше, ніж минулого місяця”, — написав міністр у своєму Telegram-каналі.

Він зазначив, що дрони типу “шахед” з реактивними двигунами стали серйозною проблемою. Ворог все частіше використовує їх, а швидкість апаратів зростає. Перехоплення цих БПЛА стає все складнішим, тому перед розробниками стоїть завдання знайти технологічне рішення. Були вивчені наявні продукти та їх готовність, виявлені слабкі місця та узгоджені дії для швидкого масштабування.

Федоров підкреслив, що напередодні платформа Brave1 надала підтримку 12 технологіям у рамках спільної грантової програми з Європейським союзом. Фінансування складе до 150 тисяч євро, які будуть спрямовані на розробку високошвидкісних перехоплювачів, здатних досягати швидкості 450 км на годину і вище.

У березні система ППО відбила атаки майже 90% дронів і ракет

У березні 2026 року українські сили протиповітряної оборони успішно збили або нейтралізували 89,9% російських безпілотників і ракет.

Про це повідомило Міністерство оборони України.

Згідно з офіційними даними, минулого місяця російські повітряні атаки не досягли своїх цілей у 5 935 випадках.

“За цими цифрами – впровадження нових і розвиток доведено результативних засобів оборони неба. Наближаємося до мети, поставленої в Плані війни України, – перехоплювати щонайменше 95% ракет і дронів”, — зазначили в Міноборони.

Напередодні міністр оборони Михайло Федоров представив перші результати програми, спрямованої на залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони. Один з учасників уже створив свою групу ППО. У Харківській області вже збили кілька ворожих безпілотників, зокрема Shahed і Zala. Паралельно триває формування нових груп ППО на базі 13 підприємств, які отримали статус уповноважених суб’єктів господарювання від Міністерства оборони.

Для досягнення успіху Україні необхідно залучити ще 250 тис військових

Українські війська поступаються російським за чисельністю та озброєнням на деяких ділянках фронту, включаючи Лиман, Сіверськ, Покровськ і Слов’янськ. Щоб переломити хід війни, Києву потрібно щонайменше 250 тис додаткових солдатів.

Про це повідомляє британська газета The Times.

Згідно з публікацією, в Покровську, Мирнограді та Гуляйполі на південному сході Запорізької області російські війська контролюють окремі райони міст. Просування армії РФ у бік Запоріжжя може призвести до використання ударних дронів для атак на місто, аналогічно тому, що сталося в Херсоні.

У Покровську український офіцер розповів журналістам, що Росія активно застосовує свої сильні сторони – як у технічному оснащенні, так і в оперативній та стратегічній сферах. Він підкреслив, що противник значно перевершує їх в авіації і тактичних балістичних ракетах.

За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з часу початку масштабного вторгнення Росія зазнала втрат у понад 1,2 млн військовослужбовців, тоді як українські втрати становлять близько 600 тис осіб.

У грудні українські збройні сили ліквідували або важко поранили понад 35 тис російських військовослужбовців, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров. Він також заявив, що планується збільшити цей показник до 50 тис на місяць.

Незважаючи на відчутні втрати, російські війська просуваються в районі Покровська і Мирнограда вкрай повільно – всього близько 70 метрів на день. Фахівці вважають цей показник одним з найнижчих за всю історію конфлікту.

Українські військові вказують на гостру нестачу піхотинців і операторів безпілотників як на серйозну проблему. Один з офіцерів підкреслив, що армії потрібні додаткові пілоти для безпілотників, а також піхотинці для їх захисту.

Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач Об’єднаними силами НАТО в Європі, підкреслив, що проблема кадрів є серйозним випробуванням для України. Він також зазначив, що Росія здатна заповнити нестачу військовослужбовців, в тому числі завдяки допомозі з боку Північної Кореї.

Європарламент затвердив фінансову допомогу Україні на суму 90 млрд євро, з яких 60 млрд будуть спрямовані на військові закупівлі. За словами Брідлава, коли в України з’являється можливість наносити точні і потужні удари по російських об’єктах, вона ефективно використовує надані ресурси.

Екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон запропонував розглянути можливість введення небойових західних військ вже зараз, без очікування офіційного оголошення про припинення вогню.

Згідно з інформацією від високопоставленого представника НАТО, для поліпшення становища на фронті Україні потрібно не менше 250 тис додаткових солдатів і посилення поставок передових озброєнь.

Тристоронні переговори за участю США не привели до значних результатів. Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні, зазначив, що російська сторона не виявляє готовності до поступок.

На його думку, домогтися реального припинення вогню можна тільки шляхом посилення економічного тиску на Росію, включаючи введення більш суворих санкцій проти нафтогазової галузі та боротьбу з так званим “тіньовим флотом”.

Хоча в Росії збільшується виробництво військової техніки, санкції мають негативний вплив на енергетичний сектор країни. Волкер зазначив, що світова спільнота повинна продовжувати економічний тиск на Москву, щоб вона усвідомила необхідність припинення військових дій.