Російські війська стали рідше використовувати важку техніку на фронті

Російська армія все рідше застосовує важку бронетехніку на передовій через активність українських безпілотників. Техніка противника швидко стає мішенню після виявлення.

Про це розповів командир розрахунку БПЛА 3-ї окремої штурмової бригади з позивним “Пиць”.

У зоні відповідальності 3-го армійського корпусу українські військові фіксують високу ефективність системи протидії дронам і бронетехніці. Тільки за останній тиждень, за даними підрозділу, було знищено понад три тисячі російських безпілотників.

Військовий зазначив, що остання велика атака із застосуванням техніки на кількох напрямках корпусу відбулася ще в березні. За його словами, всю задіяну техніку було знищено протягом кількох годин, після чого російські підрозділи стали обережніше використовувати бронемашини.

На цьому тлі російські війська частіше намагаються просуватися невеликими піхотними групами, використовуючи укриття та лісосмуги. Однак українські оператори дронів, як стверджують у підрозділі, відстежують такі переміщення та зривають спроби просування.

Зеленський наказав готуватись до ще 2-3 років війни

Українська влада дедалі частіше виходить з того, що конфлікт із Росією може тривати ще кілька років. Президент України Володимир Зеленський доручив готуватися до сценарію ще двох-трьох років війни.

Про це пише “The Economist”.

Офіційно такий наказ публічно не оголошувався, видання посилається на джерела в українському уряді та військових колах. Причиною перегляду очікувань стало фактичне вичерпання мирного шляху. Росія не демонструє готовності до компромісу, а дипломатичні спроби поки що не дали результату, який міг би призвести до швидкого припинення бойових дій. На цьому тлі Київ змушений планувати тривалу війну на виснаження.

Видання зазначає, що Україна одночасно стикається з двома реаліями: армія утримує фронт, розвиває дрони та далекобійні можливості, проте суспільство й економіка дедалі сильніше відчувають втому, мобілізаційний тиск, брак людей і наслідки затяжного конфлікту.

Ключовим ресурсом у такому сценарії стає здатність держави підтримувати оборонне виробництво, фінансувати армію, утримувати енергетику та зберігати внутрішню стабільність. При цьому західна допомога, розвіддані, ППО, боєприпаси та фінансування союзників залишаються критично важливими для Києва.

Оновлено 17:26

Радник президента Литвин заявив, що ці відомості є “вкиданням”.

“Та це ж саме те вкидання, яке вже було. Можливо, людям треба було щось використати як носій для інших повідомлень у цьому тексті про те, як нібито все погано. Тільки ось на зустрічі з фракцією президент говорив, що треба сфокусуватися на півроку до листопада, цей термін є”, – сказав Литвин.

Президентське доручення, що стосується продовження військових дій на кілька років, вже згадувалося в західних ЗМІ. В адміністрації президента ці повідомлення також заперечували.

На Київщині готують населені пункти до кругової оборони

У Київській області розпочали підготовчі заходи з організації кругової оборони населених пунктів. Рішення ухвалено на тлі оцінки можливих загроз з північного напрямку та посилення заходів безпеки в регіоні.

Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час Конгресу місцевих та регіональних влад.

За словами Зеленського, йдеться про превентивне посилення оборонного планування, підвищення готовності громад та координацію дій на місцях у разі погіршення ситуації. Місцеві органи влади отримали відповідні завдання, зокрема щодо підготовки населених пунктів та взаємодії зі структурами цивільного захисту й профільними підрозділами.

Голова Вишгородської районної державної адміністрації Олексій Данчин підтвердив, що на Київщині така робота вже розпочалася.

“На Київщині отримали завдання підготувати населені пункти до кругової оборони”, – заявив він.

Зеленський зазначив, що рішення ухвалювалися після аналізу даних розвідки про можливі ризики та сценарії ескалації. Це питання розглядалося на останньому засіданні Штабу Верховного Головнокомандувача.

Президент також повідомив, що напрямок буде додатково посилено особовим складом. За його словами, українські розвідслужби вивчили можливі сценарії розвитку подій, а головне завдання влади — забезпечити населенню впевненість у готовності ЗСУ та наявності ресурсів для реагування на загрози.

Ігнат підтвердив застосування “Орєшніка” в районі Білої Церкви

Вночі проти 24 травня Росія застосувала балістичну ракету середньої дальності РС-26 “Рубіж”, також відому як “Орєшнік”. За даними фахівців, удар було завдано в районі Білої Церкви Київської області.

Факт застосування цього типу озброєння підтвердив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

“Пуск ракети росіяни здійснили з полігону “Капустін Яр”, — наголосив він.

В Офісі президента України також підтвердили журналістам, що українські військові доповідали про застосування “Орєшніка” під час нічної атаки.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, під час масованого удару були запущені ракети різних типів, зокрема “Кинжали”, “Циркони”, “Іскандери”, крилаті ракети Х-101, “Іскандер-К” та “Калібр”. Також, за українськими даними, застосовувалися сотні ударних та імітаційних безпілотників.

Українська ППО заявила про знищення 604 повітряних цілей: 55 ракет і 549 безпілотників. Ще 19 ракет, за попередньою інформацією, могли не досягти цілей; дані про місця їхнього падіння уточнюються. На тлі цієї атаки в Київській області повідомлялося про загиблих, найсерйозніші наслідки зафіксовано у Фастівському районі.

Польща підняла авіацію на тлі масованого удару по Україні

У Польщі в ніч на 24 травня сили протиповітряної оборони були приведені до підвищеної готовності через масовану комбіновану атаку на територію України.

Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.

У рамках превентивних заходів у повітря була піднята військова авіація. Також у готовність привели наземні системи ППО та засоби радіолокаційної розвідки. У польському командуванні пояснили, що ці дії були спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору країни, насамперед у районах, які могли перебувати в зоні потенційної загрози.

Пізніше, близько 5:00 за місцевим часом, операція була завершена. Польська авіація повернулася до штатного режиму роботи, як і чергові сили ППО та радіолокаційного контролю.

В Оперативному командуванні підкреслили, що під час удару по Україні порушень повітряного простору Польщі зафіксовано не було.

У Києві після масованої атаки пошкоджено всі райони міста

24 травня в Києві зафіксовано руйнування, пожежі та пошкодження інфраструктури одразу в десяти районах міста. Внаслідок атаки загинули дві людини, кількість постраждалих зросла до 44. Серед поранених — двоє дітей, троє дорослих перебувають у важкому стані.

Про це повідомив мер Віталій Кличко.

На місцях працюють екстрені служби, рятувальники та медики. Вони гасять пожежі, розбирають завали та надають допомогу постраждалим. Госпіталізовано 28 осіб, ще 16 отримали допомогу амбулаторно.

Пошкодження зафіксовані в Дарницькому, Оболонському, Шевченківському, Дніпровському, Солом’янському, Печерському, Голосіївському, Святошинському, Деснянському та Подільському районах. Постраждали житлові будинки, гуртожиток, офісний центр, школи, автомобілі, торгові об’єкти, складські приміщення та гаражний кооператив.

У ряді районів виникли пожежі після влучень безпілотників і падіння уламків ракет. У Солом’янському районі удар припав на верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку, у Печерському районі загорілася 20-поверхівка, у Шевченківському районі пошкоджено житлові будинки, офісну будівлю та територію двох шкіл. Ліквідація наслідків атаки триває.

У Швеції озвучили аргументи на користь приєднання України до НАТО

Україна має отримати чітку та довгострокову перспективу членства в НАТО. Сильні збройні сили та сучасний оборонний сектор значно зміцнять альянс.

Таку заяву зробив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

За даними видання “Politico”, шведський уряд вважає, що будь-яка європейська країна може стати членом НАТО, якщо відповідає встановленим критеріям.

За словами шведського міністра, жодна третя сторона не повинна мати право вето в цьому питанні. Швеція розглядає Україну як важливий елемент для забезпечення безпеки в Європі.

Глава військового відомства Швеції назвав ключові причини, через які зміцнення зв’язків з Києвом є важливим для альянсу: Україна має значний бойовий досвід і значну кількість військових формувань.

«Де ще в Європі ми можемо знайти 110 бригад?», — підкреслив Пол Йонсон.

За його словами, ЗСУ розробили оригінальну та передову систему ведення бойових дій у реальних умовах, а оборонний ринок України вирізняється високою ефективністю серед країн континенту. У результаті повномасштабного вторгнення з боку РФ Україна здійснила дерегуляцію, приватизацію та стимулювала конкуренцію, що дозволило швидко збільшити обсяги виробництва зброї.

Водночас шведський міністр зазначив, що питання про вступ України до НАТО залишається вкрай делікатним і, як і раніше, викликає розбіжності серед членів оборонного альянсу.

“Я визнаю, що є союзники, які проти цього. Але якщо ви запитаєте мене про нашу позицію, то це наша позиція”, — підсумував Йонсон.

Деякі держави-члени НАТО побоюються, що рішучі дії на підтримку Києва можуть призвести до прямого конфлікту з Росією або змусити альянс вступити в активні бойові дії.

ЄС готує позицію для переговорів із Москвою

У країнах Євросоюзу активізується дискусія щодо відновлення прямих контактів із Росією. Це відбувається на тлі спроб знайти шляхи завершення війни в Україні. Європейські лідери обговорюють, чи потрібен спеціальний представник або група посередників для переговорів із Кремлем.

Про це повідомляє “The New York Times”.

За інформацією видання, міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС наступного тижня на зустрічі на Кіпрі мають намір обговорити можливі параметри майбутніх контактів, включаючи формат діалогу та потенційні “червоні лінії” для Європи. При цьому, незважаючи на активні обговорення серед дипломатів, остаточних рішень щодо вибору переговірника поки що не ухвалено.

Кілька високопоставлених чиновників і дипломатів стверджують, що повернення до обговорення діалогу з Росією є значною зміною в політичній стратегії. Після повномасштабного вторгнення 2022 року більшість контактів з Москвою було призупинено.

В ЄС дедалі частіше усвідомлюють труднощі підтримання жорсткої ізоляційної політики. Як повідомляє NYT, спроби США врегулювати конфлікт не привели до значних результатів, а увага Вашингтона переключається на інші міжнародні проблеми. У зв’язку з цим у Європі зростає занепокоєння щодо недостатньої залученості континенту до процесу розробки майбутніх угод щодо України.

Низка європейських політиків переконана, що для посилення впливу ЄС необхідно діяти більш злагоджено та виступати єдиним фронтом на переговорах. Водночас їхні колеги вказують на небезпеку передчасного співробітництва з Москвою.

Представники європейських інститутів, включаючи президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили думку про необхідність підготовки до можливого “вікна” для переговорів. Європа має бути готова взяти участь у цьому процесі, коли трапиться сприятлива нагода.

Деякі експерти вважають, що в Москві змінюється стратегія: хоча раніше Росія була орієнтована на прямі переговори зі Сполученими Штатами, тепер вона все частіше натякає на готовність до взаємодії з європейськими партнерами.

У ЗМІ згадуються діючі та колишні високопоставлені європейські політики як можливі посередники з боку ЄС. Однак на даний момент немає ні офіційних рішень, ні навіть узгодженого списку. Дипломатичні джерела підкреслюють, що всі ці обговорення поки що перебувають на початковій стадії, на рівні концепцій.

Україна посилює охорону кордонів від Волині до Чернігівщини

Україна посилює оборону на північному кордоні з Білоруссю, побоюючись, що Росія може використати територію цієї країни для вторгнення. Військові готуються до можливих загроз.

Речник ДПСУАндрій Демченко повідомив про це на брифінгу.

Він підкреслив, що цьому напрямку надається особливе значення через позицію Мінська, який активно співпрацює з Росією в контексті її широкомасштабного конфлікту з Україною.

Інженерні роботи ведуться по всій лінії державного кордону, протяжність якого перевищує тисячу кілометрів від Волині до Чернігівщини. Ці заходи включають зміцнення фортифікаційних споруд і створення нових мінно-вибухових загороджень, що виконується підрозділами Збройних сил.

Спікер зазначив, що на даний момент прямої загрози з боку Білорусі не існує. Зокрема, не фіксується переміщення техніки або військових біля кордону. Однак він звернув увагу на тиск, який Росія чинить на білоруський уряд, прагнучи втягнути його у конфлікт.

“Звісно, бачимо той тиск, який чинить Росія на Білорусь, аби долучити її більш масштабно до війни проти нашої країни”, — повідомив Демченко.